Файл: philosophy.doc

Філософія як форма свідомості та самопізнання людини. Поняття світогляду як духовно-практичного способу освоєння світу. Структура світогляду. Історичні форми світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Філософія як теоретична основа світогляду.

Проблема визначення предмету філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Філософія як "софійне" знання. Повсякденне і філософське мислення. Природа і сутність філософських проблем. Визначальні теми філософствування: людина і світ, мислення і буття, духовне і тілесне, сутність і зміст людського існування. Основні типи філософії. Проблема предмету філософії.

Тема 2. Філософія Стародавнього Світу

Міфоепічні засади філософії. Релігійні витоки філософської культури. Парадигмальність філософського знання: східна та західна лінії розвитку. Давньокитайська та староіндійська філософія.

Антична філософія. Досократичний період давньогрецької філософії (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор, елеати, Анаксагор). Натурфілософська спрямованість концепцій цього періоду. Формування матеріалістичного та ідеалістичного напрямків в європейській філософській думці.

Класична еллінська філософія: Сократ, софісти, Демокріт, Платон, Аристотель, сократичні школи.

Філософія елліністичного періоду: епікуреїзм.

Римська філософія: стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.

00Космоцентричний характер античної філософії.

Тема 3. Філософія Середньовіччя, Відродження та Нового часу

Теоцентричний характер середньовічної філософії. Патристика та схоластика (Августін Аврелій, Фома Аквінський). Проблема співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії. Реалізм і номіналізм: вчення про природу загальних понять.

Пантеїзм як особливість натурфілософії доби Відродження (М.Кузанський, Дж.Бруно). Гуманістичний характер філософії Ренесансу. (Е.Ротердамський, Пікко делла Мірандола, М.Монтень).

Соціально-філософські вчення теоретиків доби ренесансу (Н.Макіавеллі, Т.Мор, Т.Кампанелла).

Антропоцентричний характер ренесансної філософії.

Наукова революція ХVІІ ст. і проблема методу пізнання у філософії і емпіризм (Ф.Бекон) і раціоналізм (Р.Декарт).

Сенсуалістична концепція пізнання (Дж.Локк). Система суб’єктивного ідеалізму Дж.Берклі. Скептицизм і агностицизм філософської концепції Д.Юма.

Метафізична філософія Б.Спінози та Г.Лейбніца.

Проблема людини і суспільства в філософії Т.Гоббса.

Просвітництво: становлення соціально-філософської парадигми суспільного договору та природнього права.

Французьке освітянство: Ш.-Л.Монтеск’є, Д.Дідро, Ж.-Ж.Руссо, П.Гольбах.

Англійське просвітництво: Д.Толанд, А.Шефтсбері, Б.Мандевіль.

Тема 4. Німецька класична філософія

Критична філософія І.Канта: епістемологічний агностицизм та моральний імперативізм. Система суб’єктивного ідеалізма І.Фіхте. Об’єктивно-ідеалістична філософія Ф.Шеллінга. Система ідеалістичної діалектики Г.Гегеля. Антропологізм філософії Л.Фейєрбаха.

Тема 5. Посткласична філософія

Соціально-філософська марксистська концепція. Філософія першої половини ХХ ст. Фрейдизм. Позитивізм: формування сцієнтистської парадигми. "Перший" і "другий" позитивізм (емпіріокритицизм).

Оновлення раціоналістичної парадигми в посткласичній філософії. Філософія марксизму як діалектико-матеріалістична система. Проблема відчуження в ранньому марксизмі.

Виникнення антропологічного напрямку в філософії: ірраціоналізм А.Шопенгауера, філософія життя Ніцше, інтуїтивізм А.Бергсона.

Прагматизм та неопрагматизм. Неопозитивізм.

Екзістенціальна філософія (М.Гайдеггер, К.Ясперс, Ж.-П.Сартр, Камю).

Феноменологія (Е.Гуссерль). Герменевтика (Г.Гадамер).

Технократизм (Д.Белл, А.Тоффлер, Й.Масуда) як різновид сцієнтизму другої половини ХХ ст.

Радикальне оновлення філософського дискурсу у постмодернізмі (Ж.Дерріда, Ж.Ліотар).

Джерела української філософської культури. Особливості української філософської думки. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян: давньослов’янська міфологія, запровадження християнства. Початки філософії в системі культури Київської Русі (Іларіон Київський, Кирик Новгородець, Кирило Філософ, Клим Смолятич).

Братські школи. Острозький культурно-освітній центр. Українські полемісти. Києво-Могилянський колегіум (1632-1701). Києво-Могилянська академія (1701-1818).

Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Українське Просвітництво. Філософська культура українського "барокко".

Український романтизм (М.Гоголь, М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш).

Академічна філософія в Україні (О.Новицький, С.Гогоцький, П.Юркевич, О.Гіляров).

В.Липинський, Д.Донцов). Філософія української діаспори (Д.Чижевський, І.Лисяк-Рудницький, І.Мірчук та ін.).Філософські ідеї в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (В.Антонович, О.Потебня, Л.Українка, М.Коцюбинський, М.Грушевський, В.ВинниченкоФілософія України в радянський період: філософія 20-30-х років; філософські розвідки у 50-х роках; філософська думка у 60-х; філософський доробок 70-80-х років ХХ ст.

Розробка філософських проблем у суверенній сучасній Україні. Місце філософії у відродженні духовної культури українського народу.

Тема 6. Буття як філософська проблема. Філософська концепція розвитку

Проблема буття і основні шляхи її вирішення в історії філософії. Буття та небуття, буття і ніщо. Сталість і мінливість, справжнє і несправжнє буття. Субстрати буття. Субстанція як філософська категорія. Історія розвитку поняття субстанції. Основні ознаки субстанції. Предметно-субстанційна модель світу.

Сучасні філософські уявлення про буття і небуття. Екзистенціалістське розуміння "буття в собі" і "буття для себе". Буття і існування.

Матерія як філософська категорія. Еволюція філософських і природничонаукових поглядів на матерію. Співвідношення понять "буття" і "матерія".

Основні форми існування матерії. Поняття руху. Рух і розвиток. Сучасна наука про класифікацію форм руху матерії. Єдність матерії і руху. Форми руху матерії. Простір і час. Соціальний та історичний час. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу, їхнє світоглядне й методологічне значення.

Діалектика як теорія систем, що розвиваються. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток. Основні історичні форми діалектики.

Категорії діалектики. Одиничне і загальне. Явище і сутність. Форма і зміст. Випадковість і необхідність. Можливість і дійсність. Необхідність і свобода. Системний характер і механізм процесу розвитку.

Основні принципи діалектики. Принципи загального зв’язку. Принцип сходження від абстрактного до конкретного. Принцип об’єктивності істини. Діалектика єдності і боротьби протилежностей, кількісних і якісних змін, заперечення. Основні типи суперечностей.

Альтернативні концепції діалектики. Поняття "негативної" діалектики (Т.Адорно, Г.Маркузе). Основні принципи метафізики як науки та методу. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Концепції саморозвитку та самоорганізації (синергетика) та їх евристичне значення.

Тема 7. Буття людини: філософські аспекти

Актуальність й особливості філософського розгляду проблеми людини. Буття людини як реальний процес її існування. Проблема сутності й існування людини. Виміри людського існування.

Тема життя і смерті в філософії. Кінечність індивідуального існування людини. Проблема сенсу життя людини і людства. Форми духовно-практичного буття людини. Життєві цілі та ідеали. Свобода, вибір і відповідальність – сутнісні засоби реалізації творчої життєдіяльності людини. Воля, віра, почуття як прояви людського єства.

Тема 8. Проблема свідомості в філософії. Сутність і структура пізнання

Проблема свідомості у філософії та науці. Основні напрями її аналізу в історії філософії. Історико-генетичний погляд на походження свідомості.

Структура свідомості. Три основні сфери свідомості – пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Основні структурні рівні свідомості – несвідоме, підсвідоме, надсвідоме та їх структурні елементи.

Рефлексія, розум, інтелект, мислення. Мислення і мова, мовний символізм буття. Свідомість і людська життєдіяльність.

Пізнання як специфічна форма ставлення людини до світу. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатоманітність його форм. Чуттєве і раціональне. Опосередковане (інтелектуальне, інтелігібельне) та безпосереднє (ірраціональне, містичне, "вчуваюче") пізнання. Пізнання і творчість. Творчість та інтуїція. Проблеми інтуїтивізму.

Філософська теорія істини. Класичні концепції істини та її альтернативи в сучасній філософії і теорії пізнання. Об’єктивність істини. Взаємозв’язок абсолютної та відносної істини. Конкретність істини. Відтворення в істинному пізнанні цілісності дійсності. Істина та заблудження.

Наукове і буденно-практичне пізнання. Рівні (емпіричний і теоретичний), форми (науковий факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія), методи (спостереження, експеримент, порівняння, аналіз і синтез, дедукція та індукція та ін.) наукового пізнання.

Методологія наукового пізнання. Проблема практики в пізнанні. Функції практики в процесі пізнання. Цілі і цінності практичної діяльності. Типи екзистенціальної методології (феноменологія, екзистенційно-ментальна). Методологія пізнання як форма організації оптимально ефективної діяльності людини.

Основні напрями теоретичного дослідження творчості. Творчість і відтворення. Творчість як діяльність. Творчість – інтуїція – гра уяви, фантазія. Сучасні підходи до визначення сутності творчості. Класифікація видів творчості. Духовна творчість як створення нових форм людської життєдіяльності, особливості духовної творчості.

Соціальні умови й шляхи оптимізації духовно-творчого потенціалу особистості. Світоглядно-ціннісна обумовленість творчої діяльності. Стратегія активізації творчості людини в сучасних умовах.

Тема 9. Філософська концепція суспільства

Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни суспільно-економічних формацій (К.Маркс), соціальних систем (Т.Парсонс), стадій "економічного розвитку" (У.Ростоу), еволюції типів культур (М.Вебер, П.Сорокін), круговороту локальних цивілізацій (А.Тойнбі).

Суспільство як система, що самоорганізується і саморозвивається. Суспільство і природа як підсистеми об’єктивної реальності. Географічне середовище і його роль в житті суспільства. Демографічні чинники суспільного розвитку. Сфери життєдіяльності суспільства. Виробництво і його особливості в інформаційному суспільстві.

Проблема джерел суспільної динаміки. Детермінанти суспільного розвитку. Суб’єкт суспільної діяльності. Економічні, політичні, правові, моральні, духовні, комунікативні та інші суспільні відносини. Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна ієрархія і соціальна динаміка. Типи соціальних ієрархій. Типи еліт. Соціальна група. Середній клас. Соціальна структура традиційного, індустріального й постіндустріального (інформаційного) суспільства. Суспільна організація та самоорганізація. Соціальні інститути. Типи соціальних інститутів (економічні, політичні, правові, культурні, моральні тощо) як форма організації та сукупності норм регуляції суспільного життя.

Матеріальне та духовне виробництво. "Виробництво" потреб і форм спілкування. Матеріальне виробництво - основа існування та розвитку суспільства. Роль науки у виробництві. Науково-технічний та соціальний прогрес. Техніка як соціальний феномен. Концепція "трьох хвиль" суспільного розвитку (О.Тоффлер). Інформаційна революція і сучасний соціум. Проблеми модернізації сучасного українського суспільства.

Тема 10. Суспільство та цивілізація

Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Прогрес як еволюція розуму, культури, духовності людини (М.Кондорсе). Матеріальні основи та духовне забезпечення прогресу. Рушійні сили, критерії та головні напрями прогресу. Ступені прогресу. Прогрес та еволюція.

Поняття цивілізації та цивілізаційних основ розвитку суспільства. Формація і цивілізація. Сучасна цивілізація, її особливості й суперечності. Західна стратегія розвитку цивілізації. Теорія локальних цивілізацій. Техніка й цивілізація. Сучасна цивілізація та її основні характеристики. Проблема кризи цивілізації ХХ століття та шляхи виходу з неї.

Тема 11. Суспільна свідомість

Суспільна свідомість як відображення і розуміння сутності суспільного буття. Об’єктивні, позасвідомі, напівсвідомі, безсвідомі та свідомі аспекти в суспільній діяльності, суспільних відносинах і нормах. Відносна самостійність суспільної свідомості. Структура свідомості. Види, типи, рівні, форми суспільної свідомості. Суспільна психологія та суспільна ідеологія. Масова та елітарна свідомість. Пізнавальний, емоційний та практично-вольовий аспекти суспільної та масової свідомості. Феномени маніпульованості та консолідації масової свідомості. Зростання рівня самоорганізації та саморегуляції у сучасному цивілізованому інформаційному соціумі.

Виникнення та еволюція форм суспільної свідомості. Моральна свідомість. Співвідношення моралі та права. Політична та правова свідомість. Естетична свідомість і мистецтво. Релігійна та атеїстична свідомість. Економічна та екологічна свідомість.

Тема 12. Культура та світ особистості

Поняття культури. Основні концептуальні підходи до визначення культури в сучасній культурології. Культура як "сукупність символів" (Е.Кассірер), "форма розумової діяльності" (М.Вебер), "прояв релігійного духу" (Ж.Марітен), "система комунікацій" ( К. Леві-Строс), "інтелектуальний аспект штучного середовища" (А.Моль). "Людський вимір" культури. Культура, "антикультура", "контркультура" субкультура.

Матеріальна та духовна культура. Технологічна, виробнича, організаційна, екологічна, політична, правова, моральна, естетична, філософсько-світоглядна, наукова культура. Суспільні норми як елемент культури. Структура і функції духовної культури. Гуманістична спрямованість культури. Духовна культура в контексті соціальних, раціональних та загальнолюдських пріоритетів.

Тема 13. Сутність ціннісного (аксіологічного) виміру світу

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Цінності як чинник спрямованості потреб, інтересів і емоційних переживань. Цінності і вибір суб’єктом цілей, засобів, результатів і умов діяльності. Аксіологія як теорія цінностей.

Базові (ключові) цінності людського буття. Ієрархія цінностей. Цінність: життєвий смисл, оцінка, ціннісна орієнтація, вибір. Історичні типи ціннісних орієнтацій: благо, воля, добро, корисність, істина, правда, творчість, мудрість, краса і ін.