Файл: philosophy.doc

19. Дати оцінку стану суспільної свідомості в сучасній Україні.

20. Дати філософську характеристику глобальних проблем сучасності.

21. Проаналізувати філософське поняття культури.

22. Дати порівняльний аналіз понять "культура" і "цивілізація".

23. Розкрити поняття культури як світу людини.

24. Розкрити соціальні функції культури.

25. Охарактеризувати загальнолюдське та національно-особливе в культурі.

26. Дати загальну оцінку дилеми "культура" і "антикультура".

27. Проаналізувати тенденції розвитку світової культури.

28. Дати загальний огляд філософських проблем сучасної людської цивілізації.

29. Охарактеризувати "людський вимір" сучасного суспільства.

30. Проаналізувати проблему відчуження людини в умовах "індустріального суспільства".

31. Охарактеризувати традиції і новаторство в українській культурі

Форми контролю знань.

Тести

Тести до теми 1 "Предмет філософії"

1. Філософія є:

а) типом світогляду;

б) формою суспільної свідомості;

в) наукою;

г) видом ідеології;

д) правильні всі перераховані вище відповіді.

2. До історичних типів світогляду відносяться:

а) мистецтво, релігія та філософія;

б) міфологія, релігія та філософія;

в) історична наука, історія мистецтва та історія філософії;

г) правильна відповідь міститься у першому (а) і другому (б) пунктах;

д) правильної відповіді у перерахованих вище пунктах немає.

3. До визначальних філософських тем відносяться сутність і співвідношення:

а) людини і світу;

б) мислення і буття;

в) духовного і тілесного;

г) матеріального та ідеального;

д) правильні всі відповіді.

Тести до теми 2 "Філософія Стародавнього Світу"

1. В давньокитайській філософії було наступне значення понять:

а) дао означало шлях;

б) ці – космічну енергію;

в) ян – чоловіче начало;

г) правильні всі перераховані вище відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

2. В давньокитайській філософії було наступне значення понять:

а) дао означало космічну енергію;

б) ці – шлях;

в) ян – жіноче начало;

г) правильні всі перераховані вище відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

3. В давньоіндійській філософії було наступне значення понять:

а) брахман означало матеріальне всепроникне начало світу;

б) пуруша – реальну тілесну людину;

в) пракріті – божественну першолюдину;

г) правильні всі перераховані вище відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

4. В давньоіндійській філософії було наступне значення понять:

а) брахман означало всепроникне духовне начало;

б) пуруша – небесну першолюдину;

в) пракріті – матеріальне начало;

г) правильні всі перераховані вище відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

5. У філософії "лінією" Демокріта та "лінією" Платона називають ідейно-світоглядні течії тому, що:

а) один з них був філософом, а другий – політиком;

б) один з них був демократом, а другий – аристократом;

в) один з них був матеріалістом, а другий – ідеалістом;

г) один з них вважав, що пізнаваний, а другий це заперечував;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

6. Під атомами Демокріт розумів:

а) найменші неподільні часточки;

б) невидимі часточки;

в) Часточки, котрі можуть ділитися далі;

г) правильні перша (а) і друга (б) відповіді;

д) правильні друга (б) і третя (в) відповіді.

7. Під ідеєю Платон розумів:

а) найменші неподільні часточки;

б) Загальний принцип буття конкретних речей;

в) цікаву, оригінальну думку;

г) правильні перша (а) і третя (в) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

8. Платон вважав, що правити державою повинні:

а) професійні політики;

б) воїни;

в) ремісники;

г) філософи;

д) правильні друга (б) і третя (в) відповіді.

9. Геракліт вважав, що:

а) світ складається з атомів;

б) в основі світу лежить стихія води;

в) в основі світу лежить апейрон;

г) в основі світу лежить стихія вогню;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Тести до теми 3 "Філософія Середніх віків, Відродження та Нового часу"

1. М. Кузанський був:

а) італійським філософом;

б) грецьким філософом;

в) французьким філософом;

г) німецьким філософом;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

2. Середньовічні течії наміналізму і реалізму сформувалися навколо проблеми:

а) нескінченності космічних світів;

б) реальності міфологічних образів;

в) природи загальних понять;

г) всі перераховані вище відповіді правильні;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

3. Філософи раціоналісти Нового часу вважали, що:

а) свідомість філософа створює навколишній видимий світ;

б) розум людини є обмеженим і не може пізнати сутності речей;

в) світ влаштований абсурдно;

г) світ влаштований розумно;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

4. Р. Декарт вважав, що критерієм істини є:

а) емпіричний досвід людини;

б) досягнуті практичні результати реалізації ідей тих чи інших людей;

в) дані органів відчуття;

г) ясність і очевидність ідей, що сприймаються;

д) правильні перша (а) і третя (в) відповіді.

5. Спіноза вважав, що:

а) світ утворюють атоми і порожнеча;

б) розум людини не може пізнати істину;

в) субстанція є причиною самої себе;

г) загальні поняття людини є лише символами відображення явищ дійсності; д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

6. Лейбніц Вважав, що:

а) світ утворюють безліч монад;

б) світ утворюють безліч атомів;

в) в основі світу лежить єдина матеріальна субстанція;

г) відчуття людини дають чіткі й надійні знання про навколишній світ, а розум часто-густо дає помилкові знання;

д) правильна третя (в) і четверта (г) відповіді.

7. Проблема ;первинних; і "Вторинних" якостей у класичній філософії пов’язана з аналізом:

а) логічних форм мислення;

б) діалектичної природи переходу одних якостей предметів в інші;

в) співвідношення змісту відчуття й сприйняття з характеристиками об’єктів, котрі дані відчуттям й сприйняттю;

г) правильні всі наведені вище відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Тести до теми 4 "Класична німецька філософія"

1. Кант вважав, що :

а) простір і час є об’єктивними формами існування самих речей;

б) простір і час є апріорними формами чуттєвості;

в) необхідно повністю відкинути віру і орієнтуватися лише на знання про об’єктивну дійсність;

г) матеріальна субстанція є основою світу, що саморозвивається;

д) правильними є перша (а) і четверта (г) відповіді.

2. Гегель вважав, що:

а) простір і час є апріорними формами чуттєвості;

б) світ утворюють безліч монад;

в) світ утворюють дві протилежні субстанції – матеріальна і духовна, котрі співіснують вічно;

г) основою розвитку світу є самореалізація абсолютної ідеї;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Тести до теми 5 "Некласична філософія"

1. Маркс вважав, що:

а) суспільна свідомість є рушійною силою суспільного розвитку і визначає високий рівень революційної активності народних мас;

б) суспільне буття повністю детермінує зміст і напрямок розвитку суспільної свідомості, і тому виникає явище відчуження людини у капіталістичному суспільстві;

в) суспільне буття в основному визначає рівень і тенденції розвитку суспільної свідомості, однак остання є відносно самостійною, і на певних етапах історичного розвитку може набувати значного ступеня активності;

г) розвиток суспільства визначається рівнем духовності й релігійності суспільної свідомості, тому необхідно всіляко стимулювати релігійну віру;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

2. М. Хайдеггер вважав, що:

а) суспільне буття у вигляді "ман" детермінує індивідуальні прояви людини і людина має схвалювати всі легітимно існуючі суспільні відносини;

б) людина повністю незалежна від суспільних відносин і може на свій розсуд конструювати зовнішні щодо неї суспільні відносини;

в) людина часто-густо зазнає впливу відчужених суспільних відносин, однак у своїй екзистенції і в екзистенціальній комунікації може поступово змінювати їх у більш гуманному напрямку;

г) людина повинна вірити у надприродні сили, і на основі цієї віри революційно трансформувати оточуюче її соціальне середовище;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

3. А. Камю вважав, що:

а) людина в практичних ситуаціях життя стикається з абсурдністю життя, але незважаючи на безвихідь, вона має бунтувати проти умов цього життя;

б) людина має діяти чітко й раціонально, керуючись у власних діях імперативом доцільності й прагматизму;

в) діалектичний розвиток всесвіту визначається законом єдності і боротьби протилежностей, тому людина має узгоджувати протилежні мотиви власної натури і пристосовуватися до існуючого порядку у суспільстві;

г) у визначенні стратегії власної поведінки людина має керуватися очікуваннями інших, що й створює засади законослухняності у суспільстві;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

4. А. Шопенгауер вважав, що:

а) світ влаштований розумно, і людина у власній поведінці має керуватися критеріями раціональності;

б) в основі світового розвитку лежить стихія води, котра є основою життя на Землі;

в) для правильної орієнтації в житті індивід має керуватися засадами, котрі видобуваються згідно з принципами природничих експериментальних наук;

г) суспільна ціна визначається насамперед рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, а суб’єктивні переживання індивідів суттєвого значення не мають;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

5. Представники неопозитивізму стверджують, що:

а) світоглядне знання, особливо філософське, має велике значення у побудові наукової картини світу;

б) у повсякденній діяльності людина має керуватися лише науково достовірними фактами, а всілякі метафізичні конструкції мають бути відкинуті;

в) людина у виробленні життєвих орієнтирів повинна керуватися як фактами достовірного наукового знання, так і певними міфологемами, котрі сформувалися на основі життєвого досвіду людей і закріпилася у традиціях суспільства;

г) релігійні вірування посідають важливе місце як у науковій картині світу, так і у практичних життєвих організаціях;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

6. Фрейд вважав, що психічне і соц:іальне життя людина визначає

а) точне знання наукових фактів;

б) підсвідома психічна енергія;

в) рівень розвитку продуктивних сил суспільства;

г) правильні перша (а) і третя (в) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

7. Ф. Ніцше вважав, що:

а) кожний індивід має керуватися нормами християнської моралі;

б) в боротьбі за комуністичний суспільний лад індивіди повинні проявляти класову солідарність;

в) соціалізм, а згодом і комунізм є магістральним шляхом майбутнього суспільного устрою;

правильними є друга (б) і третя (в) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

8. Представники філософського ірраціоналізму вважають, що:

а) в світі панують зрозумілі для людського розуму закономірності;

б) знання про найглибинніші закономірності буття можна здобути за допомогою індуктивного методу пізнання;

в) знання про найглибинніші закономірності буття можна здобути за допомогою дедуктивного методу пізнання;

г) суспільство може без особливих зусиль контролювати розумними й доцільними діями всіх членів соціуму;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

9. Представники філософської концепції відчуження людини вважають, що в умовах індустріального суспільства людина відчужена від:

а) природи;

б) суспільства;

в) своєї власної сутності;

г) правильні всі відповіді у наведених вище пунктах;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

10. Прагматична концепція істини передбачає, що:

а) істина – це відповідність змісту знання сутності пізнавального об’єкту;

б) істина – це логічна внутрішня узгодженість внутрішніх складових елементів знання;

в) істинним є те, що корисно;

г) істинним є те, що сприяє підвищенню рівня влади суб’єкта над іншими суб’єктами й природним оточенням;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

11. Аксіологія є наукою про:

а) логічні структури мислення;

б) систему цінностей людини та суспільства;

в) техніку інтерпретації положень сучасної науки;

г) підвалини розуміння людиною навколишнього світу й самої себе;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

12. Філософська герменевтика є наукою про:

а) закони і принципи розвитку матеріальних об’єктів;

б) архетипи колективного безсвідомого;

в) способи концентрації свідомості на трансцендентальних об’єктах;

г) правильними є друга (б) і третя (в) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Тести до теми 6 "Філософські проблеми буття і розвитку світу"

1. Філософське поняття матерій означає:

а) речовину всього Всесвіту;

б) конкретні предмети, котрі сприймаються органами чуття;

в) об’єктивну реальність;

г) елементарні часточки, у котрих відсутні властивості поля;

д) правильні всі перераховані відповіді;

2. Філософське поняття руху означає:

а) спосіб існування матерії;

б) механічне переміщення предметів у просторі;

в) переміщення матеріальних предметів у просторі і часі;

г) швидке переміщення елементарних часточок у мікросвіті;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

3. Онтологія це філософське вчення про:

а) закони і форми правильного мислення;

б) закономірності людського пізнання;

в) буття;

г) душу;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

4. Принципами діалектики є принципи:

а) єдності і боротьби протилежностей та взаємозв’язку матерії та форми;

б) взаємозв’язку всіх предметів та явищ світу, становлення та розвитку;

в) єдності та боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні та заперечення заперечення;

г) нескінченності реального світу та обмеженості розуму; взаємозв’язку всіх форм руху матерії та нерозривності матерії, руху, простору і часу;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Тести по темі 7 "Філософські проблеми пізнання"

1 Представники апріоризму вважають, що:

а) форми мислення узагальнюються індуктивним методом з емпіричної реальності конкретних речей;

б) форми сприйняття та мислення передують конкретному чуттєвому і пізнавальному досвіду;

в) індивідуальний суб’єкт свідомо конструює форми сприйняття та мислення конкретного чуттєвого світу;