Файл: Економіка праці та соціольно-трудові відносини (Конспект).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2019

Просмотров: 4338

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

При виявленні відхилень діючих норм від типових необхідно встановити їх обґрунтованість і порядок затвердження. Крім того, потрібно ретельно перевірити правильність норм і розцінок у відповідності з описом характеристики роботи в первинній документації, а також пересвідчитись, як виконуються діючі норми виробітку робітниками різних спеціальностей.

Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки необхідно встановити, якими первинними документами на підприємстві оформляються операції, пов’язані з оплатою праці.

Перевірка правильності виплати коштів за трудовими угодами. Така перевірка здійснюється за трудовими угодами, актами приймання виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб, видатковими касовими ордерами тощо.

Якщо в процесі дослідження виявиться, що є порушення за трудовими угодами, аудитору слід перевірити законність їх укладання; чи виконувалась фактично робота за трудовою угодою, ким і коли; якщо обсяг роботи завищений, то в якому розмірі і яка вартість завищеного обсягу робіт; хто з посадових осіб відповідає за порушення.

Контрольні запитання

  1. Охарактеризуйте модель комплексного економічного аналізу кадрового потенціалу підприємства.

  2. Що включають джерела інформації для аналізу трудових ресурсів?

  3. Яка існує звітність у сфері праці?

  4. У чому полягає мета аудиту у сфері оплати праці?

  5. Назвіть задачі аудиту оплати праці.

  6. Розкрийте зміст основних питань програми аудиту оплати праці.

  7. Як здійснюється перевірка первинної документації з оплати праці?


ТЕМА 12. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.

12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.

12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

Основні категорії та поняття

Моніторинг, соціологічне дослідження, когортне дослідження, панельне дослідження, генеральна сукупність, гіпотеза, проста випадкова вибірка, систематичний відбір, серійна вибір­ка, багатоступенева вибірка, комбінована вибірка, багатофазова вибірка, стратифікована вибірка, репрезентативність вибірки, квотна вибірка, організаційно-технологічний план соціологічного дослідження, анкетне опитування, інтерв'ю, спостереження, аналіз документів, соціометричне опитування, тестування, експеримент.

12.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база

Сучасний етап розвитку України характеризується зміною сус­пільно-політичної формації, що тягне за собою докорінні зміни в усіх галузях життя суспільства. Особливо багато проблем виникає у сфері соціально-трудових відносин. Передовсім це проблеми, пов’язані з забезпеченням ефективної зайнятості населення, запо­біганням і подоланням безробіття, врегулюванням міграційних процесів, забезпеченням гідного рівня життя населення. Розв’язання окреслених проблем неможливе без достовірної інформації про вказані явища, їхні взаємодію, взаємозалежність, розвиток. Висвітлити всі закономірності розвитку соціально-трудових про­цесів, виявити проблеми, що виникають у соціально-трудовій сфе­рі, спрогнозувати подальший розвиток тих чи тих соціальних про­цесів допомагає моніторинг.

Моніторингце система послідовного збору даних про явище, процес, які описуються за допомогою певних показників із метою оперативної діагностики стану об’єкта, його дослідження й оціню­вання в динаміці.

МОП пропонує визначати моніторинг як постійний або пері­одичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінювання поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій і видачу рекомендацій для їх усунення.

Моніторинг соціально-трудової сферикомплексна державна система неперервного спостереження за фактичним станом справу соціально-трудовій сфері.

Основні завдання моніторингу

  • неперервне спостереження за станом соціально-трудової сфе­ри та отримання оперативної інформації про неї;

  • об’єднання інформаційних потоків, що формуються різними органами, які здійснюють моніторинг;

  • своєчасне виявлення змін у соціально-трудовій сфері;

  • попередження негативних тенденцій, які ведуть до формуван­ня і розвитку соціальних конфліктів;

  • здійснення короткострокового прогнозування розвитку соці­ально-трудових відносин;

  • оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та ін­ших нормативних актів із соціально-трудових питань.


Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці та соці­альної політики України, Державним комітетом статистики Украї­ни спільно з Міністерством економіки, Державним комітетом у справах національностей та міграції та іншими державними орга­нами виконавчої влади.

Обєкти моніторингу

Об’єктами моніторингу виступають спеціально відібрані (базові) підприємства, організації, установи різних форм власності й галу­зей економіки, окремі соціально-демографічні та професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризу­ють розвиток галузей економіки України.

Основні напрями моніторингу

  • соціально-демографічні і міграційні процеси;

  • ринок робочої сили, зайнятість та безробіття населення;

  • соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;

  • умови та охорона праці; -доходи і рівень життя населення.

Інформаційна база моніторингу

  • матеріали державної централізованої та галузевої статистич­ної звітності;

  • дані базових підприємств, не охоплені державною статис­тикою;

  • дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп на­селення, домогосподарств;

  • дані спеціальних соціологічних опитувань населення, трудо­вих колективів та експертів;

  • результати досліджень науково-дослідних організацій, задіяних у систему моніторингу.

На державному та регіональному рівнях система показників моніторингу повинна характеризувати:

  • міграційні та соціально-демографічні процеси;

  • структуру зайнятості, тенденції руху робочої сили, стан сис­теми підготовки і перепідготовки кадрів;

  • проблеми і тенденції безробіття;

  • зміни обсягів виробництва продукції;

  • доходи й рівень життя населення.

На рівні підприємства аналізуються такі показники:

  • загальноекономічний стан підприємства (обсяги виробництва, реалізації, витрат тощо);

  • рух кадрів, їх підготовка і перепідготовка, втрати робочого часу;

  • умови та охорона праці;

  • оплата праці та форми участі підприємств у соціальній під­тримці своїх працівників;

  • стан трудових відносин на підприємстві.

Збір і первинна обробка інформації у процесі ведення моніторин­гу здійснюється територіальними органами державної статистики, міністерствами і відомствами, які беруть участь у моніторингу, відповідними службами зацікавлених органів виконавчої влади ре­гіонів України. Інформація надходить до банку даних автоматизо­ваної інформаційної системи Державного комітету статистики і Міністерства праці та соціальної політики. Узагальнення даних моніторингу, їх аналіз і підготовка пропозицій з вирішення соціально-трудових проблем здійснюється Міністерством праці та Державним комітетом статистики України із залученням наукових організацій, підвідомчих органам виконавчої влади, які беруть участь у моніто­рингу, відповідних науково-дослідних інститутів Національної ака­демії наук України, галузевих міністерств і відомств.


За результатами моніторингу готуються щоквартальні та щоріч­ні доповіді, які подаються Президентові та Уряду України. Загаль­ні доповіді містять аналітичну інформацію, дані про заходи для запобігання конфліктних і кризових явищ у соціально-трудовій сфері, пропозиції з питань, вирішення яких перебуває в компетен­ції державних органів управління.

12.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері

В умовах загострення багатьох проблем у соціально-трудовій сфері виникає необхідність проведення соціологічних досліджень для визначення цих проблем. Під соціологічним дослідженням розуміють аналіз явищ і процесів соціально-трудової сфери з ме­тою вивчення закономірностей їхнього розвитку, залежностей і взаємозв’язків між ними для розроблення та обґрунтування пропо­зицій із вдосконалення соціально-трудових відносин.

Соціологічні дослідження залежно від різних класифікаційних ознак поділяються на декілька видів (табл.12.1).

Таблиця 12.1. Класифікація соціологічних досліджень

Класифікаційна ознака

Види соціологічних досліджень

Мета дослідження

Конкретні — спрямовані на розвязання конкретних проблем у соціально-трудовій сфері.

Теоретичні — спрямовані на виявлення загальних соціальних закономірностей, розробку ме­тодології досліджень тощо.

Періодичність проведення

Разові — аналізують стан обєкта на певний момент.

Періодичне — передбачає вивчення обєкта в розвитку.

Обєкт дослідження

Кагортне — різновид періодичного дослідження, коли вивчається один і той же обєкт через певні періоди часу.

Панельне — різновид періодичного дослідження, коли повторне дослідження проводиться за тією ж вибіркою, але конкретні особи, які потрапляють до вибірок, можуть бути іншими.

Повнота дослідження генеральної сукупності

Суцільне — коли вивчається вся генеральна сукупність, усі одиниці, що входять до її складу.

Вибіркове — коли вивчається лише частин генеральної сукупності — вибірка.

Етапи соціологічного дослідження

Проведення соціологічного дослідження передбачає декілька його етапів:

  1. розробка програми дослідження;

  2. збирання первинної соціологічної інформації;

  3. оброблення зібраної соціологічної інформації;

  4. аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і про­позицій;

  5. підготовка звіту про результати дослідження.

Перший етап соціологічного дослідження розробка програми соціологічного дослідження є найважливішим. Програма соціоло­гічного дослідження має містити такі важливі елементи:

  • методологію і методи дослідження;

  • постановку проблеми обґрунтування необхідності вирішен­ня проблемної ситуації за допомогою соціологічного дослідження;

  • мету соціологічного дослідження й завдання, за допомогою яких передбачається досягнення вказаної мети;

  • об’єкт дослідження соціальну групу, сукупність людей, но­сіїв проблемної ситуації;

  • предмет дослідження ті сторони об’єкта, які потребують вивчення під час соціологічного обстеження;

  • проведення системного аналізу об’єкта дослідження та вису­вання на цій основі гіпотез. Під гіпотезою розуміють наукове при­пущення. Гіпотези залежно від класифікаційної ознаки поділяють­ся на декілька видів (табл.12.2);

  • інтерпретація та операціоналізація понять. Інтерпретація понять це їх уточнення, тлумачення їхнього сенсу, виділення головних, опорних понять, установлення взаємозв’язків між ни­ми, встановлення показників, що можуть бути визначені кількіс­но. Операціоналізація понять установлення порядку кількісно­го вимірювання показників: визначення одиниць виміру, коефіці­єнтів, індексів;

  • визначення типу та обсягу репрезентативної вибірки. Репрезентативність вибірки достовірність даних і висновків, гарантія того, що висновки зроблені за частиною сукупності, властивою сукупності в цілому. Величина репрезентативної вибірки зале­жить від дисперсії ознак. Дисперсія коливання від мінімального до максимального значення ознаки, що вивчається. Що більша дисперсія, то більшою повинна бути вибірка. Зазвичай репрезен­тативна вибірка повинна бути не меншою 10% генеральної су­купності.

  • визначення методів збирання інформації та інструментарію. Розробляються таблиці, бланки, анкети, спостережні листи, інст­рукції тощо;

  • розробка організаційно-технічного плану дослідження. В цьо­му плані визначаються етапи й терміни проведення робіт, вико­навці, форми подання результатів на кожному етапі, форми конт­ролю за веденням робіт, калькуляція затрат і джерела фінансу­вання.


Таблиця 12.2. Класифікація гіпотез

Класифікація гіпотез

Види гіпотез

Відношення до мети

Основні — вказують на найбільш суттєві слідження звязки та взаємозвязки.

Додаткові — вказують на побічні явища та звязки.

Спосіб доведення (перевірки)

Гіпотези-підстави — можуть не мати ознак, що доводяться за допомогою досвіду, обґрунтовуються гіпотезами, що з них виводяться.

Гіпотези-наслідки — гіпотези, які використовуються для доведення основних гіпотез.

Зміст передбачення

Описові гіпотези, які вказують на зв’язки, залежності в досліджуваних процесах, але не пояснюють, чому це відбувається.

Пояснювальні формулюють припущення про причини тих чи інших явищ.

Прогнозні передбачають перспективу розвитку певного процесу чи явища.

Ступінь обґрунтованості

Первинні (робочі) висуваються на початковому етапі дослідження з виявленням проблеми.

Вторинні висуваються на основі перевірки та уточнення первинних гіпотез.

Рівень аналізу

Теоретичні сукупність теоретичних понять.

Статистичніформулюються як система статистичних показників.

Емпіричні - формулюються як система ознак, які можуть бути доведені емпірично, дослідним шляхом.

Слід зазначити, що виділяють декілька видів вибірки (табл.12.3):

Таблиця 12.3. Класифікація видів вибірки

Класифікаційна ознака

Вид вибірки

Простий метод випадкового

відбору

Проста випадкова вибірка вибірка робиться за допомоги таблиць випадкових чисел.

Систематичний відбір вибірка робиться через певний інтервал у переліку обєктів ге­неральної сукупності.

Серійна вибірка одиницями випадкового відбору є певні групи.

Складний метод випадкового

відбору

Багатоступенева вибірка випадковий відбір проводиться в декілька етапів, причому на кожному етапі змінюється одиниця відбору (цех, бригада, робітник).

Комбінована вибірка на кожному етапі змі­нюється не тільки одиниця, а й техніка від­бору.

Багатофазова вибірка на кожному етапі з більшої вибірки вибирають меншу — до досяг­нення необхідної величини.

Стратифікована вибірка у генеральній сукупності вибирають страти (однорідні гру­пи), а в них здійснюється випадкова ви­бірка.

Метод нестрогого випадкового відбору

Цілеспрямована вибірка — в неї вводяться віді­брані за певними критеріями типові представ­ники генеральної сукупності.

Квотна вибірка передбачає побудову моделі, яка відображає генеральну сукупність у певних пропорціях, що вивчаються.

12.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери