ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.11.2019

Просмотров: 18905

Скачиваний: 11

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

12 3 4 5і,с 

Ю 

20 

ЗО 

40 
50 

К

 м 

і 

\ і _ 

Л 

Л 

її 

і-'у,

 м/с 

40 

ЗО 

20 

10 

Рис. 1.33 

2 З 

Рис. 134 

Ж 

Графік функції у « є частиною параболи з вершиною в точці О; віссю 

параболи є вісь ординат (для простоти розрахунку братимемо § = 10,0 м/с

2

рис, 133). За графіком можна визначити час падіння тіла з певної висоти. 

Наприклад, якщо будь-яке тіло падає з висоти 20 м, то час падіння тіла (див. 
рис, 1,33) на Землю становить близько 2 с (якщо § = 10 м/с

2

). 

Час падіння тіла на Землю з висоти к можна визначити, якщо в фор-

мулу (1.43) підставити у = А: 

А = 

звідки 

(1.45) 

Графіком функції

 гг

у

 = §/

 є

 пряма, що проходить через початок коор-

динат. Для вільного падіння з певної висоти А фізичний зміст має лише 

відрізок прямої в інтервалі часу від % = 0 до і =

 (

п

, де і

п

 -

 час падіння 

тіла на Землю. У розглянутому випадку (А = 20 м) тіло через 2 с впаде на 
Землю зі швидкістю 20 м/с (рис, 134), 

§ 8. Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту 

Траєкторія руху 

Якщо тілу надалі початкову швидкість у

0

 під кутом а до 

горизонту, то його рух буде криволінійним. Цей рух можна розглядати в 
площині

 ХОУ

 як результат додавання двох прямолінійних рухів - рівно-

50 


background image

^уО 

Уу = 0 у 

щ 'С^ТГ

А ' 

— / К

 ^ 

^ р 

/Лг

 І 

^ р 

Утах ~ ^тах хГ 

8 І І Ц

 V* 

и

х 0

 = і?х 

и

у 

^ Д х "і Х" 

\ \ V 1 

г 

Рис. 1.35 

мірного руху вздовж осі

 X

 до рівнозмінного руху вздовж осі

 У

 З при СКО-

РЯННЯМ

 §

 (рис. 1.35). Подібні траєкторії мають артилерійські снаряди, фут-

иольні м'ячі, списи, що летять. 

Визначимо траєкторію руху, нехтуючи силами опору повітря, криви-

ною поверхні Землі та її обертанням навколо власної осі. 

У вибраній системі відліку для початкового моменту часу /

0

 =0 

х

0

 - 0; у

0

= 0; 

1)

0х =^о

С08СС

»

 Г

°0 у =

8Іпа

Закон рівномірного руху вздовж осі X має вигляд 

X = х

0

 4-

 г

О

( . 

З урахуванням початкових умов 

Х =  ( ї /

0

С О 8 а ) / . 

Закон рівнозмінного руху вздовж осі

 У

 має вигляд 

,2 

У - Уо

 + 1}

і

 ~ 

або з урахуванням початкових умов 

(1-46) 

(1.47) 

Отже, маємо систему двох рівнянь: 

х = (^

0

со5єх)/;

 у =

  ( ^

0

5 І п а ) / - —

І Цоб визначити траєкторію руху, слід з рівнянь виключити час. Вира-

німо час з першого рівняння: 

т ^ с о з а 

51 


background image

і підставимо в друге рівняння: 

XV

 0

 ЗІП

 а

 £

Х 

^

0

с о з а  2 ^ с о 5

2

а 

^ зіп а 

Скорочуючи

 У

0

 у першому доданку та враховуючи, що - = і;§а , 

соза 

одержуємо траєкторію руху тіла, кинутого під кутом а до горизонту: 

у = хі§

 а

 ——X

і

.

 (1.48) 

2 і ^

0

с о з а 

Графіком одержаної квадратичної залежності (1.48) є парабола, що 

проходить через початок координат. Гілки параболи напрямлені вниз, 

£ 

оскільки коефіцієнт 

^ 2У\

 СОЗ

 а

 У 

при

 X

І

 від'ємний, а вершина параболи 

знаходиться в найвищій точці підйому тіла (на рис. 1.35 точка А). 

Найбільша висота підйому 

Найбільшу висоту підйому А

тах

 =

 у

тах

 можна визначити з 

рівняння (1.47), якщо буде відомим час руху від точки

 О

 до

 А,

 тобто час 

підйому. 

У процесі руху тіла від точки

 О до А

 швидкість тіла змінюється. Рух 

вздовж осі Г буде рівносповільненим:

 у

у

 =

 У

0

 зіп а - . У найвищій точці 

підйому вектор швидкості V паралельний осі X (див. рис. 1.35), тому про-
екція V на вісь Г дорівнює нулю: 

У

0

 зіп а -

 £/

ПІД

 = 0. 

Отже, час підйому 

V

()

$іпа „

 _ 

'яід=— (1-49) 

§ 

Підставивши відшуканий час підйому в рівняння (1.47), дістанемо 

У

0

 зіп ос % 

ґ • \

у о зіп а 

£ 

2 - 2  2 - 2 

зіп а _

 У

 о зіп -

£

 Ч 

__ У~

0

 зіп а

 У

0

 зіп а _

 У

0

 ЗІП

 а 

52 


background image

аким чином, 

ІІ = V 

тах -> тах 

8И1 а 

______ 

(1.50) 

Кут а змінюється в межах 0 < а < —. Найбільша висота підйому про-

порційна квадрату початкової швидкості і є максимальною, коли кут ки-

ті  . я . . . 

та пня

 0СК1ЛЬКИ

 зіп цьому разі тіло рухається прямолінійно 

вертикально вверх і висота підйому, як випливає з (1.50), 

2% 

(1.51) 

Дальність польоту 

Дальність польоту визначається координатою падіння тіла на 

поверхню Землі, тобто координатою точки

 В

 (див. рис. 1.35). 

Координату точки

 В

 визначимо з рівняння (1.46), підставивши в нього 

час польоту від точки

 А

 до точки

 В. 

Оскільки парабола є симетричною відносно вершини (точки А), то час 

підйому дорівнює часу падіння, тобто час польоту І дорівнює подвоєному 
часу підйому 1

ищ

()

 ЗІП А 

/ — 2/ • =  — — — — 

1

 ГП П 

(1.52) 

Підставивши (1.52) в рівняння (1,46), маємо 

IV

 П

 зш а 

§ 

Враховуючи, що 2 зіп а соза-

зіп 2а , одержимо 

Уц зіп 2а 

(1.53) 

Як видно з формули (1.53), 

дальність польоту при даній по-

чатковій швидкості

 У

0

 буде 

найбільшою, коли зш 2а = 1, 

я я 

або 2а = —,  а - — (рис. 1.36). 

2 4 

Рис. 1.36 

53 


background image

Якщо опором повітря знехтувати, то максимальна дальність польоту 

тіла буде при куті кидання 45° до горизонту. 

Реальний рух тіл у повітрі відбувається за траєкторією, що відрізня-

ється від параболічної; тіло рухається несиметричною - балістичною -
кривою. Ця крива в своїй висхідній гілці крутіша за параболу. На рис. 1.37 

наведені траєкторії руху: ідеальна (у вакуумі) та реальна (в повітрі). Траєкто-

рія змінюється тому, що на рухоме тіло діє опір повітря, котрий залежить як 
від форми тіла, так і від швидкості його руху. Чим більшою є швидкість тіла, 
тим сильніше реальна траєкторія руху відрізняється від параболи. Як по-
казують досліди, найбільша дальність польоту в повітрі снарядів досяга-
ється при кутах, дещо менших за 45°. 

Описом руху тіл в атмосфері з урахуванням опору повітря займається 

балістика. 

§ 9. Рівномірний рух колом 

Рух колом як періодичний рух 

Рух колом є найпростішим прикладом періодичного руху. 

Періодичний рух - це рух, який повторюється через певний проміжок 

часу. Наприклад, обертання Землі навколо власної осі, обертання Землі 
навколо Сонця. Характеристикою періодичного руху є період. 

Період Т - мінімальний проміжок часу\ через який рух повторюється, 

тобто час одного оберту. 

Одиниця періоду - секунда (с). 
Знаючи період обертання, можна визначити частоту обертання. 

Частота обертання

 V -

 величина, що показує число обертів в одини-

цю часу: 

V = —-. (1.54) 

Т 

Одиниця частоти - секунда в мінус першому степені (с"

1

). 

54