ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.11.2019
Просмотров: 18905
Скачиваний: 11

12 3 4 5і,с
Ю
20
ЗО
40
50
К
м
>
і
\ і _
Л
1
Л
\
1
її
і-'у,
м/с
40
ЗО
20
10
/
/
/
/
/
/
V
Рис. 1.33
2 З
Рис. 134
4
Ж
Графік функції у « є частиною параболи з вершиною в точці О; віссю
параболи є вісь ординат (для простоти розрахунку братимемо § = 10,0 м/с
2
,
рис, 133). За графіком можна визначити час падіння тіла з певної висоти.
Наприклад, якщо будь-яке тіло падає з висоти 20 м, то час падіння тіла (див.
рис, 1,33) на Землю становить близько 2 с (якщо § = 10 м/с
2
).
Час падіння тіла на Землю з висоти к можна визначити, якщо в фор-
мулу (1.43) підставити у = А:
А =
звідки
(1.45)
Графіком функції
гг
у
= §/
є
пряма, що проходить через початок коор-
динат. Для вільного падіння з певної висоти А фізичний зміст має лише
відрізок прямої в інтервалі часу від % = 0 до і =
(
п
, де і
п
-
час падіння
тіла на Землю. У розглянутому випадку (А = 20 м) тіло через 2 с впаде на
Землю зі швидкістю 20 м/с (рис, 134),
§ 8. Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту
Траєкторія руху
Якщо тілу надалі початкову швидкість у
0
під кутом а до
горизонту, то його рух буде криволінійним. Цей рух можна розглядати в
площині
ХОУ
як результат додавання двох прямолінійних рухів - рівно-
50

^уО
V
Уу = 0 у
щ 'С^ТГ
3
А '
'
— / К
^
^ р
/Лг
І
^ р
Утах ~ ^тах хГ
8 І І Ц
V*
и
х 0
= і?х
и
у
^ Д х "і Х"
\ \ V 1
г
Рис. 1.35
мірного руху вздовж осі
X
до рівнозмінного руху вздовж осі
У
З при СКО-
РЯННЯМ
§
(рис. 1.35). Подібні траєкторії мають артилерійські снаряди, фут-
иольні м'ячі, списи, що летять.
Визначимо траєкторію руху, нехтуючи силами опору повітря, криви-
ною поверхні Землі та її обертанням навколо власної осі.
У вибраній системі відліку для початкового моменту часу /
0
=0
х
0
- 0; у
0
= 0;
1)
0х =^о
С08СС
»
Г
°0 у =
8Іпа
'
Закон рівномірного руху вздовж осі X має вигляд
X = х
0
4-
г
О
0х
( .
З урахуванням початкових умов
Х = ( ї /
0
С О 8 а ) / .
Закон рівнозмінного руху вздовж осі
У
має вигляд
,2
У - Уо
+ 1}
0у
і
~
або з урахуванням початкових умов
&
(1-46)
(1.47)
Отже, маємо систему двох рівнянь:
х = (^
0
со5єх)/;
у =
( ^
0
5 І п а ) / - —
.
І Цоб визначити траєкторію руху, слід з рівнянь виключити час. Вира-
німо час з першого рівняння:
т ^ с о з а
51

і підставимо в друге рівняння:
2
XV
0
ЗІП
а
£
Х
^
0
с о з а 2 ^ с о 5
2
а
^ зіп а
Скорочуючи
У
0
у першому доданку та враховуючи, що - = і;§а ,
соза
одержуємо траєкторію руху тіла, кинутого під кутом а до горизонту:
у = хі§
а
——X
і
.
(1.48)
2 і ^
0
с о з а
Графіком одержаної квадратичної залежності (1.48) є парабола, що
проходить через початок координат. Гілки параболи напрямлені вниз,
/
£
оскільки коефіцієнт
^ 2У\
СОЗ
а
У
при
X
І
від'ємний, а вершина параболи
знаходиться в найвищій точці підйому тіла (на рис. 1.35 точка А).
Найбільша висота підйому
Найбільшу висоту підйому А
тах
=
у
тах
можна визначити з
рівняння (1.47), якщо буде відомим час руху від точки
О
до
А,
тобто час
підйому.
У процесі руху тіла від точки
О до А
швидкість тіла змінюється. Рух
вздовж осі Г буде рівносповільненим:
у
у
=
У
0
зіп а - . У найвищій точці
підйому вектор швидкості V паралельний осі X (див. рис. 1.35), тому про-
екція V на вісь Г дорівнює нулю:
У
0
зіп а -
£/
ПІД
= 0.
Отже, час підйому
V
()
$іпа „
_
'яід=— (1-49)
§
Підставивши відшуканий час підйому в рівняння (1.47), дістанемо
У
0
зіп ос %
2
ґ • \
2
у о зіп а
£
/
2 - 2 2 - 2
зіп а _
У
о зіп -
£
Ч
__ У~
0
зіп а
У
0
зіп а _
У
0
ЗІП
а
52

аким чином,
ІІ = V
тах -> тах
8И1 а
______
(1.50)
Кут а змінюється в межах 0 < а < —. Найбільша висота підйому про-
порційна квадрату початкової швидкості і є максимальною, коли кут ки-
ті . я . . .
та пня
0СК1ЛЬКИ
зіп цьому разі тіло рухається прямолінійно
вертикально вверх і висота підйому, як випливає з (1.50),
2%
(1.51)
Дальність польоту
Дальність польоту визначається координатою падіння тіла на
поверхню Землі, тобто координатою точки
В
(див. рис. 1.35).
Координату точки
В
визначимо з рівняння (1.46), підставивши в нього
час польоту від точки
А
до точки
В.
Оскільки парабола є симетричною відносно вершини (точки А), то час
підйому дорівнює часу падіння, тобто час польоту І дорівнює подвоєному
часу підйому 1
ищ
:
2у
()
ЗІП А
/ — 2/ • = — — — —
1
ГП П
(1.52)
Підставивши (1.52) в рівняння (1,46), маємо
IV
П
зш а
§
Враховуючи, що 2 зіп а соза-
зіп 2а , одержимо
Уц зіп 2а
(1.53)
Як видно з формули (1.53),
дальність польоту при даній по-
чатковій швидкості
У
0
буде
найбільшою, коли зш 2а = 1,
я я
або 2а = —, а - — (рис. 1.36).
2 4
Рис. 1.36
53

Якщо опором повітря знехтувати, то максимальна дальність польоту
тіла буде при куті кидання 45° до горизонту.
Реальний рух тіл у повітрі відбувається за траєкторією, що відрізня-
ється від параболічної; тіло рухається несиметричною - балістичною -
кривою. Ця крива в своїй висхідній гілці крутіша за параболу. На рис. 1.37
наведені траєкторії руху: ідеальна (у вакуумі) та реальна (в повітрі). Траєкто-
рія змінюється тому, що на рухоме тіло діє опір повітря, котрий залежить як
від форми тіла, так і від швидкості його руху. Чим більшою є швидкість тіла,
тим сильніше реальна траєкторія руху відрізняється від параболи. Як по-
казують досліди, найбільша дальність польоту в повітрі снарядів досяга-
ється при кутах, дещо менших за 45°.
Описом руху тіл в атмосфері з урахуванням опору повітря займається
балістика.
§ 9. Рівномірний рух колом
Рух колом як періодичний рух
Рух колом є найпростішим прикладом періодичного руху.
Періодичний рух - це рух, який повторюється через певний проміжок
часу. Наприклад, обертання Землі навколо власної осі, обертання Землі
навколо Сонця. Характеристикою періодичного руху є період.
Період Т - мінімальний проміжок часу\ через який рух повторюється,
тобто час одного оберту.
Одиниця періоду - секунда (с).
Знаючи період обертання, можна визначити частоту обертання.
Частота обертання
V -
величина, що показує число обертів в одини-
цю часу:
V = —-. (1.54)
Т
Одиниця частоти - секунда в мінус першому степені (с"
1
).
54