ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.11.2019

Просмотров: 18876

Скачиваний: 11

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

де сІ

е

ф - ефективний діаметр молекули водню (беремо з таблиці; 

сІ

с

ф =2,3-10

- 1 0

 м);

 п

0

 -

 кількість молекул газу в одиниці об'єму. З рів-

няння молекулярно-кінетичної теорії газів (4.38)

 р = п

0

кТ

 знаходимо 

п

о ~ р(кТ).

 (2) 

Підставивши значення (2) у формулу (1), дістанемо 

кТ 

^

 '

 УІ2ші

р 

Обчислення: 

/ і \ 1,38 -10~

23

 Дж-КГ

1

 -280 К

 7 

\А/ = ——— — «10

 М. 

72-3,14(2,3-Ю'

1 0

) м

2

 -1,65-10

5

 Па 

Задача 3. Скільки молів і молекул водню міститься в балоні об'ємом 

50 м

3

 під тиском 767 мм рт. ст. при температурі 18 °С? Яка густина газу? 

Дано:

 V

 = 50 м

3

;

 р

 = 767 • 1,33 • 10

2

 Па;

 Т

 = (273 + 18) К = 291 К ;

 М = 

"2-10"

3

 кг/моль. 

Знайти: V,

 п,

 р. 

Розв'язання. З рівняння Клапейрона - Менделєєва 

де V  - т / М — кількість молів, які містяться в об'ємі V, маємо 

У

 КТ' 

Кількість

 п

 молекул, які містяться в даному об'ємі, знаходимо, вико-

риставши сталу Авогадро: 

п = \И

А

Густина газу р  ~ т /

¥ ,

 тоді 

р = рМ/(КТ). 

Обчислення: 

767-1,33 ІО

2

 Па-50 м

3 тг 

у =  - — - — - = 2120 К; 

8,31 Дж • моль

- 1

-К"

1

-291 К 

п

 = 2,12 • 10

3

 моль-6,02-10

23

 моль"

1

 = 12,76-ІО

26

767-1,33-10

2

 Па • 2 • 10

кг • моль

-1 0

 ,,

 1Л

_

2

 ,

 3 

р = -— ; г — = 8,44 10

 2

 кг/м". 

8,31 Дж • моль

-

 • К • 291 К 

Задача 4. Яким має бути найменший об'єм балона, щоб він вміщав 

да = 6,4 кг кисню при ґ =  2 0 ° С , якщо його стінки витримують тиск 

р —

16 МПа? 


background image

Дано: /я = 6,4 кг;

 М

 = 3 • 10"

3

 кг/моль;

 Т

 = (273 + 20) К - 293 К ; /? = 

16 -10

Знайти: К. 
Розв'язання. З умови задачі випливає, що коли в балон помістити 6,4 кг 

кисню, то тиск не повинен перевищувати р = Іб-10

6

 Па. За рівнянням 

Клапейрона - Менделєєва 

пі 

р

у=—ЯТ

м 

звідки 

М р 

Обчислення: 

у =

 6,4 кг. 8,3 Дж - моль"

1

 - К-

1

 • 293 К

 =  3 ( Н  ш

 м

з 

32 • 10~

3

 кг - моль

-1

 -16-10

е

 Па " ' 

Задачі для самостійного розв'язування 

1. Обчислити масу однієї молекули води. 

2. Визначити масу атома заліза і молекули вуглекислого газу. 
3. Скільки молекул газу в посудині місткістю 0,15 м

3

 за нормальних 

умов? 

4. Скільки молів і скільки молекул газу в посудині місткістю 250 см

3

якщо тиск газу 566 мм рт. ст., а температура дорівнює 10 °С? 

5. Чому дорівнює молярна маса газу, якщо він при температурі 27 °С і 

тиску 2 Па має густину, яка дорівнює 2,6 кг/м

3

6. Визначити температуру газу, якщо середня кінетична енергія посту-

пального руху однієї молекули дорівнює 6,9 • 10

-21

 Дж. 

7. Середня кінетична енергія поступального руху окремих молекул газу 

дорівнює 5-Ю"

21

 Дж, число молекул в 1 см

3

 становить 3-Ю

1 9

. Визна-

чити тиск газу. 

8. Обчислити сталу Лошмідта, тобто кількість молекул, які містяться в 
1 м

3

 газу за нормальних умов. 

9. Найімовірніша швидкість молекул кисню при тиску 240 мм рт. ст. 

становить 160 м/с. Чому дорівнює кількість молекул в 100 см

3

10. У восьмилітровому балоні міститься 2 кг газу при тиску 5 -10

5

 Па. 

Визначити середню квадратичну, середню арифметичну і найімовірні-
шу швидкості молекул газу. 

11. Визначити середню довжину вільного пробігу молекул, якщо у 

п'ятилітровій посудині міститься І г кисню. 

12. Визначити середню довжину вільного пробігу молекул азоту, якщо 

густина розрідженого газу дорівнює 1,8 • ІО"

6

 кг/м

3

181 


background image

ГЛАВА 5 

Основи

 ТЕРМОДИНАМІКИ 

§ 51. Основні поняття й означення 

Історично початок розвитку термодинаміки пов'язаний з ви-

вченням коефіцієнта корисної дії теплових машин. Розвиток техніки і по-
всюдне поширення теплових машин у першій половині XIX ст. настійно 
потребували розвитку теорії теплових процесів. Проте фізика того часу 
не могла дати стрункої теорії теплових процесів на основі молекулярних 
уявлень, тому теорія розвивалась своєрідно. У 1824 р, французький фізик 
і інженер С. Карно в праці "Роздуми про рушійну силу вогню" сформу-

лював принцип, за яким продуктивність теплової машини залежить не від 
робочої речовини, а від різниці температур нагрівника і холодильника. 

Надалі термодинаміка була розвинута в працях Б. Клапейрона, Дж. Джо-
уля, Р. Клаузіуса, Ю. Майєра, У. Томсона (Кельвіна) та ін. 

Термодинаміка належить до феноменологічних теорій фізики, які ма-

ють такі загальні риси: 1) вони не розглядають атомної структури матерії; 
2) використовують величини, які визначаються тільки для макроскопічної 
системи; 3) побудова теорії ґрунтується на відомих дослідних даних; 
4) властивості речовини визначаються у формі характеристичних пара-
метрів (густина, в'язкість тощо). 

Термодинаміка вивчає теплові властивості макроскопічних систем, не 

використовуючи мікроскопічної будови тіл, які утворюють систему, її 
побудовано на базі кількох основних принципів - начал термодинаміки, 

які є узагальненням відомих численних дослідних даних. Властивості ре-

човини теоретично вивчає статистична фізика, яка обґрунтувала закони 

термодинаміки і визначила межу їх застосування. 

Вивчаючи основи термодинаміки, треба пам'ятати такі означення. 

Фізична система, що складається з безлічі частинок - атомів і моле-

кул, які здійснюють тепловий рух і, взаємодіючи, обмінюються енергія-

ми, називається термодинамічною системою. 

Стан термодинамічної системи визначається

 макроскопічними пара-

метрами,

 наприклад питомим об'ємом, тиском, температурою. 

Термодинаміка розглядає тільки

 рівноважні стани, тобто стани, в 

яких параметри термодинамічної системи не змінюються з часом. 

Термодинамічним процесом називається перехід системи з початко-

вого стану в кінцевий через послідовність проміжних станів

. Процеси 

бувають оборотні і необоротні. 

Оборотним, називається такий процес, при якому можна здійснити 

оборотний перехід системи з кінцевого стану в початковий через ті самі 
проміжні стани, щоб у навколишніх тілах не сталося жодних змін.

 Обо-

182 


background image

ритми процес - фізична абстракція Прикладом процесу, який наближа-
< п.ся до оборотного, є коливання важкого маятника на довгому підвісі. 

цьому разі кінетична енергія практично повністю перетворюється в но-

і см ціальну, і навпаки. Коливання внаслідок мализни опору середовища 
і і сил гсртя відбуваються довго без помітного зменшення амплітуди. 

Кудь-який процес, що супроводиться тертям або теплопередаванням 

ни) нагрітого тіла до холодного, необоротний.

 Прикладом необоротного 

процесу є розширення газу, навіть ідеального, в пустоту. Розширюючись, 

і

. и н с долає опору середовища, не виконує роботи, але для того, щоб зйо-

му зібрати всі молекули газу в попередній об'єм, тобто привести газ у почат-
ковий стан, треба затратити роботу. Отже, всі реальні процеси необоротні. 

§ 52. Внутрішня енергія системи 

Термодинамічна система як сукупність множини атомів і мо-

пс кул мас внутрішню енергію Е/.

 Внутрішня енергія ~~ це сума енергій ма-

ні V учнрних взаємодій і енергії теплового руху молекул. 

Внутрішня енергія системи залежить тільки від її стану і с 

однозначного функцією стану. 

Зміна стану системи характеризується параметрами стану/;, К,

 Т,

 Тому 

і амому стану системи відповідає певне значення внутрішньої енергії II. 

Під наїрівання газу збільшується швидкість руху молекул і атомів, що веде 
?и> збільшення внутрішньої енергії; отже, внутрішня енергія залежить від 

ісмиератури. Якщо змінюється тиск або питомий об'єм, то змінюються 

міжмолекулярні відстані, тобто потенціальна енергія взаємодії атомів і 
молекул також змінюється., а отже, змінюється і внутрішня енергія. 

І Іочатком відліку внутрішньої енергії вважають такий стан системи, 

мри якому внутрішня енергія дорівнює нулю. Прийнято вважати, що вну-

ірмпня енергія дорівнює нулю при

 Т -

 0 К. .Якщо система переходить з 

одного стану в інший, то практично нас цікавитиме зміна внутрішньої 
шергії ДЕ/, тому вибір початку відліку внутрішньої енергії не має зна-
чення . 

()скільки внутрішня енергія системи залежить від характеру взаємодії 

пі і к частинок у системі, то, щоб точно її визначити, треба враховувати 

пікож енергію електронів, які рухаються на електронних оболонках ато-

мні га іонів, і внутрішньоядерну енергію.. Тому часто для зручності, вико-
ристовуючи поняття внутрішньої енергії, мають на увазі не всю внутрішню 

енергію певної системи, а тільки ту її частину, яка істотна для розгляду 

і ого чи іншого явища. 

Наприклад, частинки тіла перебувають у русі, тобто мають кінетичну 

енергію. Між частинками діють сили, притягання і відштовхування, тобто 

183 


background image

частинки мають і потенціальну енергію. Визначити енергію хаотичного 

руху безлічі частинок, а тим більше врахувати потенціальну енергію кож-

ної з них, не можна. Таким чином, енергії всіх частинок додаються в за-
гальну суму, яка визначає внутрішню енергію тіла. Зрозуміло, що виміря-
ти можна тільки зміну внутрішньої енергії, а не всю енергію тіла. 

Поняття енергії завжди стосується системи тіл. 
Не можна вважати, що енергію може мати яке-небудь одне тіло або 

одна частинка без зв'язку з іншими тілами і з іншими частинками. Не 
можна говорити про потенціальну енергію каменя безвідносно до Землі, 
неправильно також припускати, що рухомий м'яч або снаряд має кінетич-
ну енергію сам собою, а не відносно якого-небудь тіла, Якщо при цьому 
не змінюється температура (кінетична енергія частинок), то змінюється 
потенціальна енергія частинок тіла. Здебільшого одночасно змінюються і 
кінетична, і потенціальна енергії частинок тіла. 

§ 53. Внутрішня енергія ідеального газу 

Внутрішня енергія ідеального газу 

Газ, який складається з окремих атомів, а не молекул, нази-

вається

 одноатомним.

 До одноатомних газів належать інертні гази - ге-

лій, неон, аргон. У разі ідеальних газів силами взаємодії молекул нехту-
ють, тобто припускають, що їх потенціальна енергія дорівнює нулю, тому 
внутрішня енергія ідеального газу є кінетичною енергією теплового руху 

молекул. 

У § 49 було показано, що середня кінетична енергія поступального ру-

ху молекули (одноатомної) дорівнює

 (£} = ^

 кТ

 . Визначимо внутріш-

ню енергію ідеального одноатомного газу масою т. Для цього середню 
енергію одною атома треба помножити на кількість атомів. В 1 молі міс-
титься

 М

А

 атомів, у газі масою

 т -

 V

 -ті М

 молів, тому внутрішня енер-

гія ідеального одноатомного газу 

І] = —М

А

—кТ, 

М 2 

або 

ц

 =

 (5.1) 

М 2 

бо

 кИ

А

 = 

Внутрішня енергія ідеального газу пропорційна масі газу і його 

термодинамічній температурі. 

184