ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.11.2019

Просмотров: 18846

Скачиваний: 11

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Це диференціальне рівняння, розв'язком якого є вираз 5 = ^8Іп(са

0

/4-ф

0

). 

( истема, яка описується рівнянням (18.9), називається

 гармонічним осци-

лятором. 

Коливання гармонічного осцилятора - важливий приклад періодичного 

руху; вони є точною або наближеною моделлю в багатьох задачах фізики. 

І Ірикладом гармонічного осцилятора є

 пружинний, фізичний і матема-

тичний маятники, коливальний контур. 

§ 160. Вільні електромагнітні коливання. 

Перетворення енергії 

в коливальному контурі 

Вільні електромагнітні коливання 

Електромагнітними коливаннями називають періодичні вза-

ємозв'язані зміни зарядів, струмів, напруженостей електричного і маг-
нітного полів. 

Вільними електромагнітними коливаннями 

називають такі, які здійснюються без зовніш-
ньої дії завдяки раніше нагромадженої енергії. 

Розглянемо закритий коливальний контур, що 

складається з індуктивності Ь і ємності С 
(рис, 18.4). Щоб збудити коливання в цьому 

контурі, треба конденсатору надати деякий

 Рис

-

18

-

заряд від джерела & (ключ у положенні і). 

Коли ключ буде в положенні 2, конденсатор почне розряджатися на ко-

тушці індуктивності. При цьому в контурі виникає ЕРС самоіндукції 

ю

с і

= - І — я к а дорівнюватиме напрузі на оокладках конденсатора 

йі 

и = о/с.

 Отже,  - і — = Д 

Ь

 сії С 

Врахувавши, що І = , дістанемо 

сіі 

сІГ С (ІГ ЬС 

Введемо позначення: 

(

1 8 Л 1

405 


background image

Тоді вираз (18.10) набуде вигляду 

Л

+ о)оЄ = 0. (18.12) 

Рівняння (18.12) аналогічне рівнянню (18.9) і є диференціальним рів-

нянням вільних гармонічних коливань. Його розв'язок має вигляд 

Є = &8ш(ю

0

/ + <р

0

), (18.13) 

де <2

0

 - максимальний заряд на обкладках конденсатора; со

0

 - циклічна 

або кругова частота власних коливань контуру; ср

0

 - початкова фаза. 

З виразу (18.11) випливає, що 

Період цих коливань визначається формулою Томсона 

Г = —- = 2тг>/ЇС. (18.14) 

со

За гармонічним законом змінюється не тільки заряд на обкладках кон-

денсатора, а й напруга і сила струму в контурі І 

^ = = --5ІП + Фо) =

 У о

 Зіп (со

0

/ +

 Фо

 ), (18.15) 

І = ~ =  Й > ® 0  С О § К /

 +

  ф

0

) =  /

0

  С 0 5 ( о . у +  Ф о ) , 

де

 £/

0

 =0*- -

 амплітуда напруги; /

0

 =£

0

ю

2

 - амплітуда струму. 

О 

(18.13), (18.15), (18.16) випливає, що 

' (напруги) 1 струму в контурі зсунуті за 

71/2. 

Отже, 

Перетворення енергії в коливальному контурі 

(18.16) 

У процесі зарядження конденсатора між його обкладками 

СУ

2

 О

електричне поле, енергія якого

 1¥

с

 =  — у

а

^ о

 1¥

с

 • Під час 


background image

розряджання конденсатора на котушку індуктивності в ши виникає маг» 

І /

літне поле, енергія якого ї

¥

и

 = —;—. В ідеальному контурі максимальна 

енергія електричного поля дорівнює максимальній енергії магнітного поля: 

(1-8.17) 

сиі _иІ 

2 2 

Енергія зарядженого конденсатора періодично змінюється з часом за 

законом 

г2 

СІ/ 

^ = - ^ з і п

2

( а у + ф

0

), (18.18) 

або 

Врахувавши, що ш

2

 = ——, дістанемо 

І/С 

Г

е

= М

5 І

„ 2 (

¥ +

  ф 0

) . (18.19) 

А енергія магнітного поля соленоїда змінюється з часом за законом 

^ м = ^ с о 5

2

( С О

0

/ + Ф

0

). (18.20) 

Врахувавши, що /

0

 = 0

ош

о> дістанемо 

ЩА ~ (щі

 + Фо)- (18

.21) 

Повна енергія електромагнітного поля коливального контуру дорівнює 

№ = К + (18.22) 

Отже, 
в Ідеальному контурі сумарна енергія зберігається, електромагиі-

і ні коливання -незгасаючі. 

§161, Згасаючі еяектром.агнітні коливання 

Реальний коливальний контур (рис, 18.5) має омічний опір, 

тому енергія, запасена раніше в контурі, безперервно витрачається на ви-

ділення тепла. Внаслідок цього амплітуда коливань поступово зменшу» 

407 


background image

ється і коливання в контурі згасають. Для реаль-
ного коливального контуру закон Ома можна 

і

 записати у вигляді 

-Ь—

 = або І —

+ ІК + О- = 0.

 (18.23) 

Л С сії С 

Рис. 18

.5 Зробивши перетворення з урахуванням 

того, що 

,

 № ->

 1 .

 Я 

(іґ

 0

 ЬС 21 

дістанемо 

£

Я _

 +  2 д

т .

 + 03

 = 0

 (18.24) 

(Іг сїї 

Розв'язок цього рівняння має вигляд * 

(3 = Є

0

е-

б/

5Іп(со/ + (р

0

), (18.25) 

де коефіцієнт згасання 

8 = ~, (18.26) 

а частота 

со 

ов.27) 

Отже, 
амплітуда згасаючих коливань зменшується з часом за експонен-

ціальним законом: 

(18.28) 

де <2

Г

 ~ амплітуда коливань у момент часу

 і; -

 початкова амплітуда 

коливань у момент часу / = 0. 

Залежність (18,25) зображено на рис, 18,6 суцільною лінією, а залеж-

ність (18.28) - штриховою, 

З (18.25) випливає, що коливання можливі лише доти, поки со - дійс-

на величина, тобто о < со

0

Якщо коливання згасають повільно, то можна користуватися поняття-

ми, введеними для незгасаючих коливань, Період згасання коливань ви-
значають за формулою 

* У цьому можна впевнитись, двічі здиференціювавши рівняння (18.25) і підставивши в рів-

няння (18.24). Врахуйте, що со = ^ос>о - б

2

 . 

408 


background image

2 к 

і 

Шп - 5

 2 

(18.29) ^ 

ІС (О

п 

власна частота вільних незгасаючих ко-

Г\ 

1 \ 

Г\ 

1 \ 

- - -

 Л

і 

У 

и

()

  — _  _ _ _ — о 

11  т а н ь . 

Порівнявши формули (18.14) і (18.29), побачи-

мо, що період згасаючих коливань більший, ніж 
пилених незгасаючих.

  Р и с

-

1 8 6 

Швидкість згасання коливань у контурі характеризується

 логарифміч-

ним декрементом затухання

 0 - логарифмом відношення амплітуд 

коливань у моменти часу, які відрізняються на період 

а 

0 = 1п-

6(г+Г) 

:8 Т. 

(18.30) 

Проміжок часу, протягом якого амплітуда згасаючих коливань змен-

шується в е разів, називають часом релаксації 

х - -

(18.31) 

§ 162. Автоколивання. 

Генератор незгасаючих коливань 

Автоколивання 

Для техніки важливе значення має можливість підтримувати 

незгасаючі коливання. Якщо поповнювати втрати енергії реальної коли-
вальної системи, то коливання будуть незгасаючими. Особливо важливі і 
широко застосовуються

 автоколивання — незгасаючі 

коливання, які підтримуються у коливальній системі 

іавдяки постійному зовнішньому джерелу енергії, 

причому властивості цих коливань визначаються са-

мою системою. 

Розглянемо систему, яка складається з джерела 

енергії, тіла, здатного здійснювати коливання, і при-
строю, який передає енергію джерела до тіла. Ця сис-

тема здатна регулювати надходження енергії до колив-

ного тіла для компенсації втрат на тертя, джоулеву 

теплоту, випромінювання тощо. Прикладом такої сис-

теми є годинник з маятником (рис. 18.7). Тут чітко 

ВИДІЛЯЮТЬСЯ

 три

 ОСНОВНИХ

 елементи. Джерелом енергії

 РЯС. 18,7 

409