ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7793
Скачиваний: 7
ний (слово — предмет), поняттєвий (слово — поняття) і
лінгвальний (слово — слово).
ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПРЕДМЕТ. Існує у двох різновидах: за-
гальна віднесеність і конкретна віднесеність.
Слово та його значення 189
Загальна предметна віднесеність — віднесеність кон-
цептуального значення до цілого класу денотатів. Наприк-
лад, слово кінь позначає будь-якого коня.
Конкретна предметна віднесеність — віднесеність кон-
цептуального значення до певного, одиничного денотата.
Наприклад: На лузі пасся кінь.
Власні імена мають тільки конкретну предметну від-
несеність (Івано-Франківськ, Черкаси, Дніпро, Карпати).
Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність
(студент, книжка, собака, кінь), а в мовленні — як за-
гальну, так і конкретну (Кінь — велика свійська одноко-
питна тварина і Сусід купив собі коня). Займенники, як
і загальні назви, в мові мають тільки загальну предметну
віднесеність (я — будь-який, кожен мовець, ти — будь-
який слухач, це — все є це). У мовленні вони набувають
конкретної предметної віднесеності. Коли Т. Шевченко пи-
ше "Я ввечері посумую, А вранці поплачу", то в цьому
випадку під я розуміємо саме його, поета.
Віднесеність слова до предмета називають денотатив-
ним значенням (від лат. denotatum "позначуване").
ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПОНЯТТЯ. ПОНЯТТЯ — результат узагаль-
нення і виділення предметів, явищ якогось класу за пев-
ними спільними і в сукупності специфічними для них озна-
ками. Так, поняття "стіл" означає будь-який за формою
та призначенням стіл.
Прямо виражають поняття тільки загальні назви, і то
слово—загальне ім'я не стільки виражає поняття, скільки
позначає його і вказує на нього. Власні назви й займенни-
ки співвіднесені з поняттями, але прямо їх не виражають.
Вигуки зовсім не виражають понять, а лише сигналізують
про стан мовця.
Віднесеність слова до поняття називають сигніфіка-
тивним значенням (від лат. significatum "позначуване").
Необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. У
мовленні слова, як правило, позначають побутові поняття
(їх ще називають формальними поняттями), під якими
розуміють мінімум найзагальніших і водночас найхарак-
терніших ознак, які необхідні для виділення й розпізнан-
ня предмета. Відмінність між побутовим (формальним) і
науковим (змістовим) поняттями фіксують тлумачні й ен-
циклопедичні словники. Якщо в тлумачному словнику для
пояснення слова вода достатнім є таке визначення, як
"прозора рідина, що утворює струмки, ріки, озера і мо-
ря", то в енциклопедичному словнику вода визначена так:
190 Лексика і фразеологія
"Вода, оксид водню, Н2О — найпростіша, найпоширеніша
на Землі хімічна сполука водню з киснем... Вода є голов-
ною складовою частиною гідросфери, що вкриває близько
360 млн. км2, тобто 70,8% поверхні Землі. Вода — без-
барвна рідина без запаху і смаку. При нормальному тиску
температура тверднення її 0°С, температура кипіння 100°С.
Найбільша густина (при 3,98°С) дорівнює 1000,00 кг/м3"
(Українська радянська енциклопедія. — К., 1978. — Т.2. —
С 344).
Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше, слово
може позначати декілька понять (багатозначні слова); по-
друге, одне поняття може виражатися декількома словами
(синоніми); по-третє, поняття може виражатися сполучен-
ням слів (сірчана кислота, квадратний корінь тощо); по-
четверте, є слова, які не позначають понять (вигуки).
Немає повної відповідності й між значенням слова та
поняттям. Значення слова є ширшим від поняття (як було
вже сказано, на концептуальне значення, тобто побутове
поняття, нашаровуються різні конотації, а також асоціа-
ції {вербиченька, патякати, калина). Поняття ж є глиб-
шим від значення, в чому можна переконатись із вищена-
веденого енциклопедичного визначення води. Як зазна-
чав О. Потебня, у слові міститься не сама думка, а відби-
ток думки.
ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-СЛОВО. Значення слова існує не само
по собі, а в певному співвідношенні зі значеннями інших
слів. Близькі й протилежні за значенням слова уточню-
ють семантику слова, визначають для нього певні семан-
тичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зу-
мовленими. У цьому легко переконатися, коли порівняти
слова різних мов, які позначають одні й ті ж явища. Такі
слова часто виявляються нетотожними за своїм концепту-
альним значенням. Пор.: укр. рукавичка — рос. рукавич-
ка і варежка, укр. сир — рос. сыр і творог, рос. билет —
укр. білет і квиток, укр. дерево — англ. tree і wood, нім.
Байт і Holz; укр. рука — англ. hand і arm, нім. Hand і
Arm, фр. bras і main; укр. палець — англ. finger і toe, нім.
Finger iZehe, фр. doigt і orteil; англ. to wash, нім. waschen —'
укр. мити і прати; укр. пастух і вівчар — болг. пастир,
овчар, говедар "той, що пасе корови", козяр "той, що пасе
кози"; укр. високий — англ. tall (про людину, тварину) і
high (про інші предмети). Узбецьке ин позначає житло пта-
хів, ведмедя і миші, тоді як у нас цьому слову відповіда-
ють три різні назви: гніздо, барліг, нора.
Слово та його значення 1 9 1
Співвідношенням слова з іншими словами в лексичній
системі мови визначається його структурне значення.
За характером відношення до позначуваного об'єкта
розрізняють значення прямі й переносні.
ПРЯМІ ЗНАЧЕННЯ безпосередньо називають явища дійснос-
ті. Наприклад: сім'я з трьох осіб, красиве обличчя, ключ
від дверей, хлопчик іде, камінна стіна, світлий день.
ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ Є вторинними, тобто похідними від
прямих, й опосередковано через прямі значення називають
явища дійсності: сім'я мов, обличчя театру, ключ від
серця, час іде, камінна душа, світлі думки.
Вторинні (переносні) значення можуть утрачати зв'я-
зок із основними. Так, англ. table "стіл" означало "кам'яна
дошка", switch "вимикач" — "прут", travel "подорож" —
"праця", harvest "урожай" — "осінь"; нім. Rede "мовлення,
промова" мало значення "відповідальність", machen "ро-
бити" — значення "місити тісто", a Sache "діло, річ" —
значення "судовий розгляд справи, судовий спір".
За синтагматичною зумовленістю значення поділяються
на вільні й зв'язані.
ВІЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ. Вживання цих значень не має жодних,
крім логічних, обмежень. Так, зокрема, номінативне зна-
чення є вільним, бо воно може вільно поєднуватися з пев-
ним колом слів (тут обмеження на сполучуваність мають
предметно-логічний характер). Наприклад, слово білий у
значенні "який має колір снігу" поєднується з назвами всіх
предметів, що можуть мати такий колір, а слово дерев'я-
ний сполучається з усіма назвами предметів, зроблених із
дерева (білий сніг, біла крейда, біла мука, білий папір, біла
стіна та ін.; дерев'яний стіл, дерев'яний будинок, дерев'я-
на коробка, дерев'яні двері, дерев'яний стелаж, дерев'яна
ложка тощо).
ЗВ'ЯЗАНІ ЗНАЧЕННЯ. Ці значення можуть реалізуватися за
певних синтагматичних умов. Серед зв'язаних значень роз-
різняють фразеологічно зв'язані, синтаксично і конструк-
тивно зумовлені.
Фразеологічно зв'язані значення — значення слова,
які реалізуються лише в певних сполученнях. Так, скажі-
мо, слово білий реалізує значення "який виділяється чимсь
незвичайним" лише в словосполученні біла ворона, слово
дерев'яний має значення "обезцінений" лише з назвами
грошових знаків (дерев'яний рубль). Значення "приємний
за тембром" слово малиновий реалізує у словосполученні
малиновий дзвін. Рос. потупить значення "опустити" має
192 Лексика і фразеологія
у словосполученнях потупить взор, потупить глаза, по-
тупить голову (див. неможливість *потупить белье в во-
ду, потупить вниз руки).
Синтаксично зумовлені значення — значення, які ре-
алізуються тільки в певній синтаксичній позиції. Так, на-
приклад, значення "безхарактерна людина, телепень" у
слові шляпа реалізується тільки в тому випадку, коли це
слово виступає присудком: "Тоді він шляпа, коли не ба-
чить, що під носом робиться" (0. Корнійчук).
Конструктивно зумовлені значення — це такі значен-
ня, які реалізуються лише в певних конструкціях. На-
приклад, значення "виражати своє ставлення до якихось
подій, явищ тощо" в слові відгукнутися реалізується тіль-
ки в конструкції відгукнутись на щось (дієслово + при-
йменник на+ іменник у знахідному відмінку), а значення
"позначитися на кому-, чому-небудь" — у конструкції від-
гукнутися в (на, по) чому (дієслово + прийменник в, на,
по + іменник у місцевому відмінку). Пор. ще: грати на
скрипці "виконувати що-небудь на музичному інструмен-
ті", грати в футбол "брати участь у грі", грати життям
"поводитися з чимсь як з іграшкою"; рос. вертеть сигаре-
той "повертати в різні боки", вертеть сигарету
"скручувати, робити, виготовляти".
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
С 94—104.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 119—125, 126—128.
3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —
С. 60—80.
4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 53—61.
5. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 85—102.
ДОДАТКОВА
1. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 159 —
166,170 - 172.
2. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 101—115.
Слово та його значення 193
3. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959. - С 9-22.
4. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 9—45.
5. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных еди-
ниц. — М., 1986.
6. Уфимцева А.А. Лексическое значение. — М., 1986.
7. Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. —
Харків, 1993.
Запитання. Завдання
1. Що вивчає лексикологія?
2. Що є предметом загальної, конкретної, історичної та зіставної ле-
ксикології?
3. З яких наукових дисциплін складається лексикологія в її широко-
му тлумаченні? Що вони вивчають?
4. Дайте визначення слова. Чому важко дати визначення слова?
5. Чим відрізняється слово від морфеми і словосполучення?
6. Назвіть основні ознаки слова.
7. Як класифікуються слова за способом номінації?
8. У чому полягає різниця між термінами слово і лексема?
9. Дайте визначення лексичного значення слова.
10. Із яких компонентів складається лексичне значення?
11. У які типи відношень вступає слово?
12. Розкажіть про співвідношення слова і поняття.
13. Що таке денотативне, сигніфікативне і структурне значення
слова?
14. Які значення розрізняють за характером їх відношення до позна-
чуваного об'єкта?
15. Які значення виділяють за їх синтагматичною зумовленістю? Про-
ілюструйте кожен із різновидів значень конкретними прикладами.
3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія
У мові є слова з одним значенням, але частіше слова
мають два і більше значень. Слова з одним значенням на-
зивають однозначними, або моносемічними (від гр. monos
"один" і sema "знак"), а слова з двома і більше значення-
ми — багатозначними, або полісемічними.
Полісемія (від гр. polysemos "багатозначний") — наявність різних
лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних
контекстів.
Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо во-
но має одне значення "український народний духовий му-
зичний інструмент із дерева або очерету, що має форму
порожнистої трубки з отворами", а слово поле — багато-
значним, полісемічним, бо воно має в українській мові
десять значень: 1) "безліса рівнина, рівний великий прос-
тір" (широке зелене поле); 2) "оброблювана під посів зем-
ля" (засівати поле, поле пшениці); 3) "значна площа, від-
ведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле);
4) "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле
бою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) "поприще, сфера
діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культу-
ри); 6) "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, на-
пис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле
фотографії); 7) "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка
залишається чистою при написанні або друкуванні; берег"
(позначки на полях книжки); 8) "відігнуті краї капелюха"
(поля капелюха); 9) "родовище корисних копалин" (рудне
поле); 10) "сукупність мовних одиниць, об'єднаних спіль-
ністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне по-
ле слова, граматичне поле часу).
Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, сло-
во брати вживається в 22, а йти — у ЗО значеннях. Анг-
лійське to take тільки в безприйменниковому вживанні
має 51 значення: "брати", "захоплювати", "привлас-
нювати", "користуватися", "діставати, добувати",
"приймати", "сприймати, реагувати", "розуміти",
"охоплювати", "захоплювати, подобатися", "записувати",
"містити", "діяти", "твердити", "наймати, орендувати",
Лексико-семантичні категорії 195
"займати (місце)" та ін. Подібну багатозначність має семан-
тично близьке до to take німецьке слово nehmen.
Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовах
світу. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча най-
уживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень.
Окремі лексичні значення слова називають лексико-
семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіан-
ти багатозначного слова мають семантичну спільність
(спільні елементарні смисли — семи). Деякі мовознавці,
як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що для
кожного полісемічного слова можна вивести "загальне
значення", однак реально, незважаючи на семантичний
зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його зна-
чення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі
значень співвідноситься з різними предметами, явища-
ми тощо.
Слово завжди виникає з одним значенням, яке нази-
вається первинним. Первинне значення є прямим, оскіль-
ки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність
слова розвивається на основі перенесення назви з одного
предмета на інший. Нове значення є завжди переносним,
похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.:
хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.
Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і
за суміжністю.
ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ПОДІБНІСТЮ називається метафоричним (від
гр. metaphord "переміщення"). Метафора за своєю суттю є
прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так,
за подібністю з'явилися значення "кулястий плід окре-
мих рослин на кінці стебла" в слові головка (головка ма-
ку, головка капусти), "відгалуження ріки" в слові рукав
{рукав Дніпра), "місце, де сходяться дві зовнішні сторони
якогось предмета" в слові ріг {ріг будинку, ріг вулиць),
"нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що
підтримує його в повітрі під час польоту" в слові крило
{крило літака). Пор. ще нім. Schlange "змія" і "черга",
англ. eye "око" і "вушко голки", neck "шия" і "шийка
пляшки", arm "рука від кисті до плеча" і "гілка". Мета-
форичним є перенесення назв тварин на людей: змія, ли-
сиця, осел тощо.
ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ФУНКЦІЄЮ — перенесення, за якого речі мо-