ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7770
Скачиваний: 7
лістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значен-
ня. Так, скажімо, слова народний і вульгарний були абсо-
лютними синонімами (ще й досі вираз вульгарна латинь
рівнозначний виразові народна латинь), однак зараз ці
слова семантично розійшлися: слово вульгарний набуло
значення "грубий".
ЧАСТКОВІ СИНОНІМИ — синоніми, які не повністю збігаю-
ться. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоцій-
но-експресивним забарвленням, стилістичними функція-
ми. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістич-
ні й семантико-стилістичні синоніми.
Семантичні, або ідеографічні (від idea "поняття" і
grapho "пишу"), синоніми — синоніми, які різняться від-
тінками значень.
Лексико-семантичні категорії 203
Наприклад: шлях і дорога (шлях — це велика проїзна
дорога, тоді як дорога — будь-яке місце для проїзду й міс-
це для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах —
це дуже великий страх). Пор. ще: сміливий, відважний, му-
жній; рос. кроткий, незлобивый, покорный, смирный;
англ. big "великий" і large "великий, крупний", happy
"щасливий" і lucky "везучий", to say "сказати", "вимовити"
і to tell "сказати, повідомити"; нім. sprechen "говорити",
reden "осмислено говорити", фр. laisser "покинути, зали-
шити" і quitter "покинути, розійтися, розлучитися", petitt
"маленький, невеликий" і тіпіте "дуже малий, мінімаль-
ний".
Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми — сино-
німи, які різняться емоційно-експресивним забарвленням.
Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести,
облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос.
спать, почивать, дрыхнуть; лицо, лик,рожа, морда; англ.
to die "померти", to pass "відійти"; нім. Gesicht "обличчя",
Antlitz поетичне "обличчя"; фр. visage "обличчя", museau
грубе "морда, пика". Такі синоніми вживаються в різних
стилях мови.
Семантико-стилістичні синоніми — синоніми, які од-
ночасно різняться відтінками значень і стилістичним
забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої
групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; роз-
мовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, раз-
глагольствовать (надто багато; розмовне), ораторст-
вовать (довго, з претензією на красномовність; розмов-
не, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле,
книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено;
розмовне).
Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-
стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емо-
ційно-експресивним забарвленням, то вони характеризу-
ються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємо-
замінятися. Пор.: вивіз товару й експорт товару, але
тільки вивіз гною на поля (*експорт гною на поля).
У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а
окремими значеннями, тому багатозначне слово може од-
ночасно належати до декількох синонімічних рядів. На-
приклад:
вільний, свобідний, незалежний, непоневолений, са-
мостійний;
вільний, безперешкодний, незаборонений;
2 0 4 Лексика і фразеологія
вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий,
неофіційний, природний, безпосередній, натуральний, роз-
кований;
вільний, незайнятий, ____________незаповнений, (про посаду) не-
заміщений, (про місце) вакантний, порожній;
вільний, невузъкий, нетісний, просторий, широкий, без-
країй;
вільний, неодружений, нежонатий, холостий;
англ.
to ask "запитувати, узнавати", to inquire;
to ask "просити", to beg, to request;
to ask "запрошувати", to invite.
Сукупність усіх синонімів певного змісту називають
синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються
семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто
слова семантично найбільш простого, стилістично нейт-
рального і синтагматично найменш закріпленого. Домі-
нанта найповніше втілює семантику ряду:
лікар — доктор, ескулап;
говорити — казати, мовити, розмовляти, бала-
кати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верз-
ти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, кле-
пати, мимрити, бубоніти тощо;
англ. hope "надія" — expectation, anticipation.
Синоніми — це багатство мови. Чим краще людина
володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона
говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висло-
вити думку, передати її різні відтінки, показати ставлен-
ня мовця до предмета мовлення, викликати певну реак-
цію слухача. Українська мова вирізняється серед інших
надзвичайним синонімічним багатством.
Антонімія
АНТОНІМИ (ВІД rp. anti "проти" й onyma "ім'я") — різні за звучанням
слова, які мають протилежні, але співвідносні значення.
Наприклад: день — ніч, жар — холод, радість — горе,
важкий — легкий, падати — підніматися, мало — бага-
то; англ. beautiful "красивий, чудовий" — ugly "пот-
ворний", wealthy "багатий" — poor "бідний", right
"правильно" — wrong "неправильно"; нім. grofi "вели-
кий" — klein "маленький", halt "холодний" — warm "теп-
лий"; фр. Ыапс "білий" — поіг "чорний".
Лексико-семантичні категорії 205
Наведені пари слів мають протилежні значення, що
об'єднуються спільним родовим значенням: для день і
ніч — "час", для жар і холод — "температура", для ра-
дість і горе — "почуття", для важкий і легкий — "вага",
для мало і багато — "кількість", для падати й підніма-
тися — "вертикальне положення".
В антонімічні відношення вступають лише ті слова,
які можуть означати ступінь ознаки (наприклад, від ти-
хий і голосний можна утворити форми тихіший, голосні-
ший, найтихіший, найголосніший), протилежно спрямо-
вані дії (входити — виходити) і точки простору та часу
(верх — низ, рано — пізно, літо — зима).
Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, ком-
плементарні, контрадикторні та векторні.
КОНТРАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. contrarius "протилежний")
виражають якісну протиставленість і утворюють граду-
альні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один).
Наприклад:
молодий (чоловік) — нестарий — середніх літ — літ-
ній — старий;
важкий (урок) — нелегкий — середньої трудності —
неважкий — легкий;
нижній (поверх) — середній — верхній.
КОМПЛЕМЕНТАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. complementum "допов-
нення") доповнюють один одного до родового і є гранич-
ними за своїм характером. У них нема середнього (про-
міжного) члена. Заперечення одного з них дає значення
іншого: істинний — хибний (не+істинний=хибний), жи-
вий — мертвий (не+живий=мертвий).
КОНТРАДИКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. contradictorius "супе-
речливий"): один із членів утворюється за допомогою пре-
фікса не- і не має точної визначеності: молодий — немоло-
дий (середніх літ, літній, старий), дорогий — недорогий
(дешевий, не дуже дешевий тощо).
ВЕКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. vector "той, що несе") вира-
жають протилежну спрямованість дій, ознак, властивос-
тей: в'їжджати — виїжджати, збирати — розбирати,
піднімати — опускати, засвітити — загасити.
Антоніми бувають різнокореневими (любов — нена-
висть, гарний — поганий, швидко — повільно) й одноко-
реневими (прихід — відхід, культурний — некультурний,
революційний — контрреволюційний).
Елементарною одиницею антонімічного протиставлен-
ня, як і в синонімії, є значення слова, через що одне й те
2 0 6 Лексика і фразеологія
саме багатозначне слово може належати до різних антоні-
мічних пар і рядів:
вільний (селянин) — безвільний, панський, кріпак;
вільний (черевик) — тісний, вузький;
вільна (розмова) — вимушена, офіційна;
вільна (держава) — залежна, поневолена;
вільна (аудиторія) — зайнята;
повна (дитина) — худа;
повна (бочка) — порожня тощо.
Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія,
за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення.
Наприклад, укр. позичати має значення "давати в борг" і
"брати в борг" (пор.: у російській мові цим значенням від-
повідають різні слова — одалживать і занимать), слово
напевно поєднує значення "можливо" і "безперечно, точ-
но", слово безцінний має значення "дуже цінний" і "нічого
не вартий"; рос. просмотреть означає "ознайомитися з чим-
небудь, швидко прочитуючи" і "дивлячись, не помітити,
пропустити", а задуть — "запалити" (задуть домну) і
"загасити" (задуть свечу) тощо. Поляризація значень у ме-
жах одного й того ж слова називається енантіосемією (від
гр. enantios "протилежний" і дпута "ім'я, ознака").
Антонімія — важливий стилістичний засіб. Вона є ос-
новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis
"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти-
лежних явищ, образів для посилення враження (любов і
ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий
його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-
безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по-
нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря-
чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих,
живий труп тощо).
Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і
onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис-
темі.
Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево;
троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка;
корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.
Родові слова називають гіперонімами, а видові — гі-
понімами.
Лексико-семантичні категорії 2U І
Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива-
ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),
але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за-
міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі-
перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за-
міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе-
резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не-
можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо-
виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі-
пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.
Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля-
ються один одному певними семами. Так, слова троянда,
рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне
значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім
іншим за певними ознаками.
Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб
вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом
реченнях.
Лексична конверсія виражається словами-конверси-
вами.
Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні
відношення в лексико-семантичній системі.
Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте-
пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра-
та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло-
ва купувати — продавати, молодший — старший.
Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й
ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В
і навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і
об'єкт міняються в реченні ролями.
Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе-
редавати — отримувати, здавати — приймати, здава-
ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе-
редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви-
щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра-
ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під).
Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон-
версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні-
ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо-
го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які
трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од-
ній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а
інший залишається за її межами.
2 0 8 Лексика і фразеологія
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
С 104-117.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 125-142.
3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —
С. 81-104.
4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 73—76.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 169—
174,180-184.
ДОДАТКОВА
1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959. - С 37-49, 62-75.
2. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 102—
111.
3. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 125—
144.
4. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 36—71.
5. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 111—130.
6. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С. 146—152, 154—164.
7. ЛайонзДж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. —
С. 467-496.
8. Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. —
Харків, 1993.
Запитання. Завдання
1. Що таке моносемія і полісемія? У чому відмінність вживання од-
нозначних слів від багатозначних?
2. Як виникає полісемія? У чому відмінність між прямим і перенос-
ним значенням слова?
3. Які типи перенесення значень ви знаєте? Охарактеризуйте їх і на-
ведіть приклади. Чим відрізняється переносне значення слова від пере-
носного вживання (оказіонального значення) слова?
4. Що таке розширення і звуження значення? Чи збігається поняття
широкого значення з поняттям багатозначності?
5. Дайте визначення омонімів. Зіставте явище полісемії й омонімії.
Що зближує і що розрізняє полісемію й омонімію?
Лексико-семантичні категорії 209
6. Які різновиди омонімів існують у мові? Наведіть приклади гомо-
генних і гетерогенних омонімів.
7. Назвіть суміжні з омонімією явища. Кожне з них проілюструйте
прикладами української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте.
8. Яка роль омонімів у мовленні?
9. Що таке синонімія? Які є типи синонімів? Які різновиди часткових
синонімів ви знаєте?
10. Що таке синонімічний ряд? Чим визначається входження слів в
один синонімічний ряд? Як називається перше (стрижневе) слово синоні-
мічного ряду?
11. Які різновиди синонімії ви знаєте?
12. Яку роль відіграють синоніми у мовленні?
13. Охарактеризуйте явище антонімії. Назвіть чотири типи антонімів.
14. У чому спільність і відмінність синонімії й антонімії?
15. Яка стилістична роль антонімів?
16. Що таке гіперо-гіпонімія? Чому гіперо-гіпонімію називають ква-
зісинонімією?
17. Охарактеризуйте явище лексичної конверсії. Що спільне і що від-
мінне є в конверсивах і антонімах?
3.3. Лексико-семантиЧЦа
система мови
Поняття лексико-семантичної системи
Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за
спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в
своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість
визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зу-
мовлений відношеннями, які формуються в сітці проти-
ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми.
Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх
мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до
саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не пору-
шувала системності, що необхідно для постійної комуні-
кативної придатності.
Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначаєть-
ся на системних відношеннях. Нерідко трапляються ви-