ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7803
Скачиваний: 7
метою засекречення комунікації (щоб сторонні не розу-
міли, про що йдеться). Так, в українському жебрацько-
му й лірницькому арго вживалися такі слова, як дуляс-
ник "вогонь", макохтій "місяць", кунсо "хліб", хаза
"хата", камуха "шапка", обоки "чоботи", морзуля
"цибуля". В умовному мовленні сучасних злочинців вжи-
ваються такі слова, як гранд-отель "велика тюрма", опри-
чник "працівник органів безпеки", бугор "високо-
поставлений чиновник", діряве військо "жінки", жорж
"шахрай", голуб'ятник "злодій білизни з горища", гри-
зун "жебрак", антрацит "кокаїн", антрамент "кріплене
вино", вашингтон "сто доларів однією купюрою", гряз-
ний "російський рубль", граматика "акордеон" тощо. По-
літична система СРСР з її ГУЛАГом, де відбували пока-
рання мільйони людей, значна частина з яких перебува-
Лексико-семантична система мови 217
ла там без вини, спричинила те, що табірна лексика ши-
роко входила в мову загалом. Такі слова, як зона, зек, сту-
кач, розколотися, зав'язати, шестірка тощо стали за-
гальновживаними.
На периферії лексико-семантичної системи знаходить-
ся також вульгарна та лайлива лексика.
Необхідно підкреслити, що до активної лексики від-
носять слова, які часто вживаються всіма людьми, не-
залежно від їх соціального стану, освіти, професійної
діяльності тощо. Нерідкі випадки, коли пасивні слова є
активними серед певного соціального прошарку людей.
Наприклад, слова лекція, аудиторія, семінар, тема, кон-
спект належать до пасивної лексики, однак вони ак-
тивно використовуються в учнівському й студентсько-
му середовищі (в мовленні тих, хто навчається і хто
навчає, це активна лексика). Слова кредит, дебет, ра-
хунок, відомість також не часто вживані, однак вони
активно функціонують у середовищі бухгалтерів. Не буде
перебільшенням твердження, що в мовленні злочинців
та мафіозних структур арготизми належать до активної
лексики.
Отже, з погляду вживання лексику поділяють на за-
гальнонародну (вживається всіма незалежно від соціаль-
ного стану і на всій території поширення певної мови) і
соціально та територіально обмежену.
Статистичні дані вживаності слів фіксуються в так зва-
них частотних словниках, у яких слова подаються не за
алфавітом, а за спадом частот. Дані таких словників дуже
важливі для вивчення іноземних мов. Як дослідив амери-
канський учений Дж. Ципф, 1100 найчастотніших слів
покривають 80% будь-якого тексту. Це значить, що, на-
приклад, усі тексти творів О. Пушкіна, в яких використа-
но більше ніж 21000 слів, на 4/5 зайняті найбільш актив-
ними 1100 словами і лише на 1/5 іншими, менш активни-
ми 20000 слів. Отже, щоб вивчити іноземну мову, в пер-
шу чергу необхідно засвоїти ці 1100 найчастотніші слова.
Знаючи їх, людина зможе читати й розуміти тексти (зна-
чення 20% невідомих слів можна якоюсь мірою визначи-
ти з контексту).
Говорячи про активну і пасивну лексику, слід та-
кож згадати про такі явища, як табу й евфемізми. Та-
бу — полінезійське слово, яке стосується етнографії:
означає заборону на вживання тих чи інших слів, вира-
зів або власних імен через забобони, вірування, з цензур-
2 1 8 Лексика і фразеологія
них і етичних міркувань. У сучасних мовах до табу мож-
на віднести тенденцію не говорити прямо про смерть,
тяжку хворобу, уникати згадок про "непристойні" пред-
мети тощо.
Евфемізми (гр. euphemismos від ви "добре" і phemi
"говорю") — слова або вислови, які вживають замість
заборонених слів. Це переважно нейтральні слова або ви-
рази, що вживаються замість синонімічних слів, які, на
думку мовця, є непристойними, грубими або нетактов-
ними. Так, замість умер в українській мові вживають
упокоївся, спочив (у Бозі), відійшов у вічність; в росій-
ській мові — скончался, преставился, отправился к пра-
отцам, отдал Богу душу, приказал долго жить. Подіб-
не маємо в англійській мові: to be no more, to be gone, to
lose one's life, to breathe one's last, to pass away, to be
gathered to one's fathers, to join the majority, to go the
way of all flesh. Замість пропасниця в українській мові
вживався евфемізм тітка, в сербській мові замість
оспа — богин>е. У багатьох областях України в день пе-
ред святвечором заборонено вимовляти слово мак (щоб
не завелося комашок як маку) і замінюють його словами
насіння, зернятка. Евфемістичною є українська назва
журавля веселик, пов'язана зі словом веселий. За народ-
ним повір'ям, той, хто, побачивши журавля, який по-
вертається з вирію, скаже журавель, буде цілий рік жу-
ритися. Замість старої назви ведмедя (лат. ursus) слов'я-
ни стали використовувати описову назву (рос. медведь,
укр. ведмідь, білор. мядзведзь, польськ/niedzunedz,
серб, медвед та ін.), що буквально означає "той, що їсть
мед". Подібне маємо і в інших мовах: нім. Ваг, анг. bear
буквально означає "бурий", лит. lokys — "лизун". Евфе-
мізмами є укр. домовик, змія "земна", медичні вирази
летальний кінець (рос. летальный исход) "смерть" і но-
воутворення (замість пухлина) та звороти поїхати в Ри-
гу, відхилитися від істини тощо, французьке exicuter
"страчувати", яке буквально означає "виконати", поль-
ське ротос domowa замість siuzqca. Інколи трапляються
випадки повторного табуювання: рос. медведь — хозяин,
ломака, мохнач, лесник, потапыч, косолапый, он.
За стилістичною класифікацією вся лексика поділя-
ється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.
Стилістично НЕЙТРАЛЬНА ЛЕКСИКА — слова, які вживаються
в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої лі-
тератури, публіцистичному, науковому, офіційно-ділово-
Лексико-семантична система мови 219
му). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загаль-
новживаними: батько, мати, довгий, новий, жити, роби-
ти, давати, дарувати, думати, такий, цей, п'ять, сто,
потрібно та ін. Таку лексику називають ще міжстильо-
вою.
Стилістично ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА — лексика, яка вживається
в певних стилях. її поділяють на лексику високу (книж-
ну, піднесену) і лексику знижену.
Висока (книжна) лексика — лексика, яку використо-
вують передусім у літературно-писемному і піднесеному
усному мовленні — науковому й публіцистичному, в діло-
вих документах, в художній літературі.
До піднесеного стилю належать:
Поетична лексика: укр. блакить, борня, відлуння, жи-
водайний, зоріти, легіт, осяйний, розмай, діброва; перст,
десниця тощо; рос. година, твердыня, отчизна, стяг, воз-
мездие, чаяние, жребий, сокровенный, незыблемый, извеч-
ный, доблестный, осенить, тишь, синь, очи, реять, страж-
ду, ладья тощо; нім. Ross "кінь" (стилістично нейтральне
Pferd), Lewand "одяг" (стилістично нейтральне Kleid);
англ. brow "чоло" (стилістично нейтральне forehead), billow
"хвиля" (стилістичне нейтральне wave), couch "ложе"
(стилістично нейтральне bed), warrior "воїн" (стилістично
нейтральні soldier, fighting man).
Народно-поетична лексика (вживається в народних
піснях, думах тощо): укр. бранець, гожий, лілея, розмай-
зілля, лебідонька, голубонька, битий шлях, сизий орел,
буйний вітер, чисте поле, бистра (тиха) вода; рос. тра-
вушка-муравушка, добрый молодец, красна девица, горе-
гореваньице, леса дремучие, мать-сыра земля, буйная го-
ловушка, пригорюниться.
Наукова лексика поділяється на загальнонаукову,
тобто таку, що вживається в різних галузях наук (інду-
кція, дедукція, метод, синтез, аналіз, аргумент, конце-
пція тощо) і вузькоспеціальну (вживається в окремій
конкретній науці): суфікс, префікс, підмет, фонема, ме-
татеза, енкліза; лірика, сентименталізм, футуризм,
постмодернізм, ямб, хорей; бісектриса, діагональ, ко-
нус, паралелепіпед; терція, піанісімо, форте, фуга, со-
ната, акорд; батман, пліє, арабеск, фуете, круазе, ши-
не, антраша, балансе, глісад, жете, кабріоль, купе, па
де баск, па де де, па де труа, пор де бра, релеве, рон де
жамб.
Серед наукової лексики виділяють терміни.
2 2 0 Лексика і фразеологія
Термін (від лат. terminus "межа, границя") — спеціальне слово або
словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь га-
лузі науки.
Терміни характеризуються такими ознаками: 1) сис-
темністю (кожен термін належить дд якоїсь терміносисте-
ми і своє значення отримує саме в цій системі); 2) наяв-
ністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); 3) тен-
денцією до моносемантичності (в межах свого терміноло-
гічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен
мати тільки одне значення); 4) відсутністю експресії; 5) сти-
лістичною нейтральністю.
Помітною є тенденція до інтернаціоналізації терміно-
логії, через що в ролі термінів виступають переважно за-
позичення.
Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермі-
нами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбу-
вається обмін: термінологізація загальновживаної лекси-
ки (пор. укр. гніздо зозулі — гніздо навушників, куле-
метне гніздо; корінь дерева — корінь слова; закінчення
роботи — нульове закінчення, залетіла мушка — приціл
на мушку; нім. Hahn "півень" — Hahn "кран", Ваг
"ведмідь" і Ваг "частина парового молота"; англ. to dress
"одягатися" — to dress "вишиковуватися" (військ.), horse
"кінь" — horse "станок") і детермінологізація (авіаційне
приземлитися "здійснити посадку" і жартівливе призем-
литися "упасти"; морське кинути якір "зупинитися для
стоянки, опускаючи у воду стержень із лапами" і кинути
якір "зупинитися, пристати де-небудь", морське пришвар-
____________туватися "закріпитися швартовом" і розмовне пришвар-
туватися "влаштуватися де-небудь, у когось, у чому-
небудь, біля когось").
Терміни — надзвичайно динамічний шар лексики. 90%
нових слів — це терміни. Вважають, що нині тільки в
хімії є 2 млн. термінів.
Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука — тер-
мінознавство.
Професіоналізми (про них ішлося вище). Правда, не
всі професіоналізми можна віднести до високої лексики.
Зрозуміло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос.
мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а
низької лексики.
Публіцистична лексика: партократ, неділимщик, ідео-
логічні ритуали, шістдесятники, імперія зла, ідеологічні
Лексико-семантична система мови 221
противники, посттоталітарне суспільство, інформацій-
ний простір, порушити питання, тривожний сигнал.
Офіційно-ділова лексика (концеляризми) — слова,
які обслуговують канцелярське діловодство: протокол, за-
ява, акт, жилплоща, квартиронаймач, платоспроможний,
вищезгаданий, нижчепідписаний, нарахування, декрет, по-
зов; рос. уведомление, надлежит, оказывать помощь, на-
стоящим доводится до вашего сведения, взыскание с ра-
ботника имущественного ущерба.
До низького стилю належать:
Розмовно-побутова лексика — слова, поширені в роз-
мовно-побутовому стилі усного літературного мовлення:
дурниці, відлюдько, замазура, гуляка, зальоти, лахміт-
тя, перекинчик, бабахнути, барахтання, замакітрити-
ся, канючити, лупцювати, репетувати, шастати, хут-
кий, навсидячки; рос. наобум, охота "бажання", врасплох,
дребедень, сумбур, парень, картошка, мямлить, огорошить,
надо. Це літературні слова, але в офіційному мовленні не
допускаються.
Просторічна лексика — слова, які вживають у літе-
ратурній мові з метою зниженої, грубуватої оцінки пев-
них явищ чи предметів: пузо, звиняйте, замандюритися,
лісапед, самописка; рос. угробить, смыться, катись, ло-
жить (замість класть), сморозить "сказати дурницю", до
лампочки, помереть, глазеть, загибать, "прибріхувати",
спятить "зійти з розуму", обратно "знову" тощо. Просто-
річчя знаходяться на межі літературної мови.
Діалектизми. Потрібно зробити застереження, що хоча
діалектизми перебувають за межею літературної мови, од-
нак бувають випадки, коли окремі з них увіходять до лі-
тературної мови й навіть набувають ознаки високого сти-
лю, як, наприклад, полонина, плай, трембіта, тронка.
Вульгарна та лайлива лексика: пика, морда, гаспид,
дурило, хам, хамло, сволота, падло, стерво, сатана, га-
дина, шкуродер, балда, дилда; рос. обалдуй, подлец, мер-
завец, болван, прохвост, хрычовка, сдох тощо.
Жаргонізми та арготизми (див. с. 215—217).
Як бачимо, до стилістично забарвлених слів належать
слова пасивної лексики, а до стилістично нейтральних —
слова активної лексики, хоча ці групи співвідносних слів
не повністю збігаються, бо до стилістично нейтральної ле-
ксики належать і рідковживані слова.
Стилістичну класифікацію лексики можна представи-
ти такою таблицею:
Лексика і фразеологія
Таблиця Л/? З
стилістично нейтральна стилістично забарвлена
високого стилю
поетична
народно-поетична
наукова
професійна
публіцистична
офіційно-ділова
—'
розмовно-побутова
низького стилю
просторічна
діалектна
вульгарна
лайлива
жаргонна
арготизми
Необхідно відзначити, що слова, які позначають важ-
ливі поняття в житті людини, в усіх мовах мають кореля-
ти високого й низького стилів. Пор.:
рос. лик І.
англ. to bewitch.
to espouse
to wed
propertied
neophite
fledgling
нім. Ross
—- лицо
-— to attract
"приваблювати
•—- to marry
"одружуватися7
rich
"багатий"
beginner
"новачок"
Pferd
to get hitched
to get spliced
well-wedged
greenhorn
Mahre
Лексико-семантична система мови 223
Знання стилістичної належності слів, правильне їх
сприйняття, оцінка і використання — одна з доконечних
умов високої культури мовлення. Незнання стилістичних
особливостей слів може поставити людину в незручне ста-
новище. Уявіть собі, каже російський мовознавець В.Г. Ко-
стомаров, що чоловік запитує за обідом дружину, що вона
робила до обіду, і дружина відповідає: "В первую полови-
ну дня я ускоренными темпами обеспечила восстановле-
ние надлежащего порядка на жилой площади, а также в
предназначенном для приготовления пищи подсобном по-
мещении общего пользования. В последующий период мной
было организовано посещение торговой точки с целью при-
обретения необходимых продовольственных товаров".
Після такої відповіді чоловікові нічого не залишається, як
поцікавитися станом здоров'я дружини.
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —
С 107-109, 117-122.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 153—155.
3. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —
С. 104-107, 115-126, 133-151.
4. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 67—68,
69—73.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 177—
180,184—188.
ДОДАТКОВА
1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959. — С 79 - 83,103-113.
2. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 131-138.
3. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С 152—153, 167—173.
4. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С 140—
150.
Запитання. Завдання
1. Обгрунтуйте системність лексичної семантики.
2. На чому грунтується системність лексики?
3. Які різновиди парадигматичних відношень існують у лексико-
семантичній системі?
4. Що таке лексико-семантичне поле?
5. На чому базується зв'язок між лексико-семантичними полями? Як