ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7782
Скачиваний: 7
і просторовому.
Фонетичний принцип передбачає врахування фонетич-
них законів, тобто встановлених закономірностей звуко-
вих змін і всередині мови, і в групі споріднених мов. Так,
враховуючи зміну дифтонга [аі] на довгий голосний [є],
який згодом перетворився на [%], перехід [к] в [ц] перед
голосним переднього ряду, а також перехід [і] в [є] в ро-
сійській мові та [і] в українській мові, ми можемо навести
такі відповідники: лит. kaina "ціна", рос. цена, укр. ціна.
Семантичний принцип зобов'язує дослідника відшу-
кати спільність у значеннях етимона й етимологізовано-
го слова, враховуючи закономірності семантичних змін.
Так, наприклад, слово лебідь пов'язують із індоєвропей-
ським коренем *elb "білий" (лат. albus "білий", нім. Elba,
чеськ. Laba — назва ріки, "біла") і вважають, що назва
ця дана за кольором. Давати назви птахам за кольором —
досить поширене явище (синиця, ворона, соловей "сірий"
та ін.). Значить, така етимологія не порушує семантич-
ний принцип.
Словотвірний (морфологічний) принцип передбачає
2 3 8 Лексика і фразеологія
з'ясування морфемної структури слова. Так, слово пир по-
ходить від пити, тому що це не заперечується його мор-
фемною будовою: корінь пи- і суфікс -р (такий суфікс ма-
ють слова жир, дар, які відповідно походять від жити і
дати).
Генетичний (генеалогічний) принцип полягає в зістав-
ленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні вихо-
дити за межі мовної сім'ї.
Речовий принцип передбачає звернення до позначува-
них словом реалій і речей, до етнографії. Так, назва квіт-
ки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна
квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток.
Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаю-
чи, що червону фарбу виготовляли з черв'яків (кошенілі).
Просторовий принцип полягає в урахуванні географіч-
ної локалізації слова, що може допомогти встановити, з
якої мови запозичене слово.
Від наукової потрібно відрізняти народну етимологію.
НАРОДНА (ПОБУТОВА) ЕТИМОЛОГІЯ — етимологізування за пер-
шим випадковим співзвуччям, без врахування фонетич-
них законів, способів переходу значень, морфемного складу
та його змін і переосмислення невідомого (незрозумілого)
чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відо-
мим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлен-
ня внутрішньої форми, а часто й до фонетичного
"спотворення" слова. Так, слово козак, яке є давнім запо-
зиченням із тюркських мов, деякі "любителі етимологізу-
вань" пов'язують зі словом коза (мовляв, козаки високо і
легко стрибали, як кози). Слово кооператив у народі не-
рідко вимовляють, як купиратив, мотивуючи це слово як
"місце, де можна щось купити", а кросівки як красовки,
мотивуючи їх як красиві. Слово сальний у виразі сальний
анекдот нерідко зближують із сало ("жирний анектот"),
тоді як насправді воно походить від фр. sale "грязний".
Народною етимологією зумовлена перекручена вимова
таких слів, як копитал (капітал), помир (цигарки
"Памір"), мілкоскоп (мікроскоп), нервоз (невроз), нерво-
патолог (невропатолог); рос. спинжак (пиджак), верояции
(вариации), клеветон ____________(фельетон), гульвар (бульвар).
Дуже часто факти народної етимології трапляються в
дитячому мовленні, що відзначено К. Чуковським у книжці
"Від двох до п'яти": всадник — "это который в саду", де-
ревня — "где деревьев много", кустарник — "старик, ко-
торый караулит кусты", лодырь — "человек, который де-
Історичні зміни словникового складу мови 239
лает лодки", мельница — "жена мельника". У дитячому
мовленні нерідко можна почути слова мазелін (вазелін), ву-
лиціонер (міліціонер), теплометр (термометр).
Відомі випадки, коли слова у спотвореній під упливом
народної етимології формі закріплюються в мові. Так, ска-
жімо, рос. свидетель походить від слова вЬдіти "відати,
знати" і повинно було б писатися як сведетель, однак під
упливом більш відомого сучасним мовцям слова видеть
стало сприйматися як похідне від нього, чим і пояснюєть-
ся його теперішнє написання.
Література
ОСНОВНА
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К., 1991. — С 206—
217.
2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —
С 143—153,159—162.
3. Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М., 1996. —
С 107—112, 139—146.
4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 195—
210.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 187—
196.
ДОДАТКОВА
1. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,
1959. — С 53—78,114—138,166—179.
2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 71—
133.
3. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 64—66,
68-69, 76-79.
4. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,
1999. — С 208-225.
5. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —
С. 138-152.
6. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —
С. 173-197.
7. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К, 1996. — С. 152—
155.
8. Вихованець І.Р. Таїна слова. — К., 1990.
Запитання. Завдання
1. Розкрийте причини історичних змін у лексиці.
2. Які слова називають архаїзмами? Яка відмінність між власне ар-
хаїзмами й історизмами?
3. Назвіть групи лексичних архаїзмів.
4. Що таке семантичні архаїзми?
5. Які слова називають неологізмами? Які різновиди неологізмів ви
знаєте? Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх по-
значення?
6. Розкрийте причини лексичних запозичень.
7. Яка різниця міжлексичними запозиченнями і кальками?
8. Опишіть шляхи та способи запозичень.
9. Яких змін зазнають запозичувані слова при їх адаптації в мові?
10. Які конкретно мови є найпотужнішими джерелами лексичних за-
позичень?
11. Що означає слово пуризм? Як потрібно ставитися до іншомовних
запозичень?
12. Що таке історична лексикологія?
13. Дайте визначення етимології.
14. Що розуміють під внутрішньою формою слова?
15. Як називається втрата словом своєї внутрішньої форми?
16. Як ви розумієте термін наукова етимологія? Назвіть принципи на-
укової етимології.
17. Що таке народна (побутова) етимологія? Чим вона відрізняється
від наукової етимології?
3.5. Фразеологія
Поняття фразеології
Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - 1) сукуп-
ність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає
фразеологічний склад мови.
Предметом фразеології як науки є дослідження приро-
ди фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення законо-
мірностей функціонування їх у мові.
Фразеологізми — стійкі словосполучення. Це готові
сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно
до вільних словосполучень (новий костюм, великий буди-
нок, читати газети, йти до школи), а відтворюються:
якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його
вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеоло-
гічного запасу, а не будує його заново.
Щоб усвідомити різницю між фразеологічними й віль-
ними словосполученнями, порівняємо фразеологізм кури
не клюють і вільне словосполучення кури не клюють.
ВІЛЬНЕ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
кури не клюють.
Значення складається зі
значень слів, що входять
до словосполучення.
ФРАЗЕОЛОГІЗМ
__________кури не клюють.
Кожне слово зокрема не має
власного значення;значен-
ня притаманне фразеологіз-
му в цілому.
У нього грошей кури не клю-
ють.
Переставити слова не мож-
на, бо перестановка слів
руйнує фразеологізм.
*У нього грошей не клюють
кури. Кури у нього грошей не
клюють.
Від компонентів словоспо-
лучення не можна утвори-
ти зменшувальні (пестливі)
форми.
* У нього грошей курочки не
клюють.
Це зерно кури не клю-
ють.
Перестановка слів допус-
кається, і вона не впли-
ває на значення словоспо-
лучення.
Це зерно не клюють кури.
Кури це зерно не клюють.
Від компонентів слово-
сполучення можна утво-
рити зменшувальні (пест-
ливі) форми.
Це зерно курочки не клю-
ють.
2 4 2 Лексика і фразеологія
У середину словосполучен- У середину словосполучен-
ня не можна вставити якесь ня можна вставити якесь
слово. слово.
* У нього грошей кури зо- Це зерно кури зовсім не
всім не клюють. клюють.
Таким чином, фразеологізми характеризуються відтво-
рюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникніс-
тю. Достатньо навіть однієї з перелічених ознак, щоб вва-
жати словосполучення фразеологізмом. Усі ці ознаки збли-
жують фразеологізм зі словом. Переважна більшість фра-
зеологізмів еквівалентна окремому слову, і, як окремі сло-
ва, фразеологізми виступають у ролі єдиного складеного
знака: нуль без палочки = ніщо; кирпу гнути = гордува-
ти; на руку ковінька = вигідно; без року тиждень = не-
давно; ні кола ні двора = нічого; пекти раків = червоні-
ти; кіт наплакав = мало; лізти в вічі = набридати; рос.
спустя рукава = небрежно; одержать победу = победить;
точить лясы = бездельничать; англ. to skate on thin ice ('бу-
квально "кататися на тонкому льоді") = to risk "ризи-
кувати", a mare's nest (буквально: "кобиляче гніздо") = fable
"небилиця"; нім. in Wasser fallen (буквально: "впасти
у воду") = zerriittet werden "розстроїтися"; фр-piguer ип
chien (буквально: "уколоти собаку") = sommeiller "задрі-
мати".
На відміну від вільного словосполучення, де кожне пов-
нозначне слово є окремим членом речення, фразеологізм
у цілому виступає єдиним членом речення.
Із вільним словосполученням фразеологізм зближується
тим, що складається з окремих слів, тобто є нарізноофор-
мленим. Слово має один наголос, а фразеологізм має стіль-
ки наголосів, скільки є в ньому повнозначних слів.
Отже, фразеологізм, із одного боку, зближується зі сло-
вом, а з іншого — зі словосполученням. Виходячи з вище-
наведених характеристик, можна дати таке визначення
фразеологізму:
Фразеологізм — відтворювана ОДИНИЦЯ МОВИ з двох або більше слів,
цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.
Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де об-
раз словосполучення, його первинна мотивація перенося-
ться на нову (іншу) ситуацію. Через те фразеологізмам
притаманна образність. Порівняємо речення: Йому цей ка-
Фразеологія 243
пелюх не потрібен і Йому цей капелюх так потрібен, як
рибі зонтик (як корові сідло, як п'яте колесо до воза).
При використанні цих фразеологізмів разом із значенням
непотрібності на поверхню спливає яскрава внутрішня фор-
ма (образ, ґештальт) цих фразеологізмів.
Очевидно, колись усі фразеологізми були вільними сло-
восполученнями. Вільне словосполучення, потрапляючи
в інший, не характерний для нього контекст, набуває пе-
реносного значення (пор. грати першу скрипку в
симфонічному оркестрі і грати першу скрипку в компа-
нії бізнесменів; рос. принимать лекарства в час по чай-
ной ложке і делать что-либо через час по чайной ложке).
Постійне вживання словосполучення в прямому й пере-
носному значеннях зумовлює усталення фразеологізму.
Водночас, для того щоб словосполучення стало фразеоло-
гізмом, необхідно, щоб хоч одне зі слів повністю або част-
ково втратило вільне значення (солом'яна вдова, дерев'я-
ний рубль, яловий професор). Перетворенню вільних сло-
восполучень у фразеологічні сприяє й частота їх вживан-
ня в певні періоди, пов'язана з актуальністю виражених
ними понять у той чи інший період (холодна війна, окса-
митова революція, празька весна тощо,).
Іншим джерелом виникнення фразеологізмів є запо-
зичення. Запозичені фразеологізми можуть виступати як
у перекладеному, так і в оригінальному вигляді: час —
гроші (англ. time is money), синя панчоха (англ. blue stocking),
бути чи не бути (англ. to be or not to be), лат. contra
spem spew "без надії сподіватись", memento mori "пам'ятай
про смерть", alma mater "мати-годувальниця", tabula rasa
"витерта (чиста) дошка", фр. C'est la vie "таке життя".
У науці існує проблема складу фразеології. Одні мово-
знавці до неї відносять лише номінативні форми, тобто
словосполучення. Інші, котрі дотримуються широкого ро-
зуміння фразеології, сюди відносять й комунікативні фор-
ми — крилаті вирази у формі речень.
Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразео-
логією, що пов'язано з неповторністю побуту, звичаїв,
культури та й загалом ментальності народу. У фразеології
ще більшою мірою, ніжу лексиці, відображено національну
картину світу. Фразеологізми з одним і тим самим зна-
ченням у різних мовах мають неоднакову внутрішню фор-
му (мотивацію). Пор. укр. сам на сам (на чотири ока),
рос. с глазу на глаз, фр. tete a tete "голова з головою",
англ. face to face "обличчя до обличчя", нім. unter vier
244 Лексика і фразеологія
Augen "між чотирма очима"; укр. спасти на думку, рос.
взбрести на ум; укр. бути напідпитку, рос. быть под
хмельком, англ. to have a drop in one's eye (буквально: "мати
краплину в одному оці"); укр. коли рак свисне, рос. после
дождика в четверг, англ. when the pigs fly (буквально: "коли
свині літатимуть"), фр. uttendez тої sous I'orme (букваль-
но: "почекайте мене під в'язом"); укр. говорити про Хими-
ні кури, рос. говорить ерунду, англ. to talk of a dog's hind
leg (буквально: "говорити про задню ногу собаки"); укр.
у сорочці родитися, англ. to be born with a silver spoon in
one's mouth (буквально: "народитися зі срібною ложкою в
роті"), нім. Schwein haben (буквально: "свиню мати").
Національна своєрідність фразеології і в тому, що в ній
зафіксовано реалії життя народу, його історії тощо: укр.
на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду,
облизати макогона, наче набігла татарська орда, реве як
орда в таборі, висипався хміль із міха, язик до Києва дове-
де; рос. коломенская верста, казанский сирота, Москва
слезам не верит тощо.
Класифікація фразеологізмів
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомі-
шою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютова-
ності їх компонентів, яку розробив французький мовозна-
вець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В.В. Ви-
ноградов (1894—1969).
За цією класифікацією фразеологізми поділяють на
фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразео-
логічні сполучення.
Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні
І одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.
Наприклад: собаку з'їсти "бути майстром у якійсь спра-
ві". Тут власні значення слів собака і їсти не відіграють
жодної ролі, бо неможливо пояснити, чому знання й досвід
передбачають поїдання собак.
До фразеологічних зрощень належать такі фразеоло-
гізми, як: укр. точити ляси (баляндраси) "вести пусті
розмови", пекти раків "червоніти від сорому", дати куч-
ми "побити", підсунути свиню "підступно завдати при-
крощів комусь", збити з пантелику "викликати
Фразеологія 245
розгубленість у кого-небудь, дезорієнтувати"; рос. битьба-
клуши "нічого не робити, байдикувати", как пить дать
"напевне", реветь белугой "сильно плакати", сапоги в
смятку "нісенітниці", у черта на куличках "дуже далеко";
польськ. dac deba "втекти" (буквально: "дати дуба"), англ.
a fishy story "видумка" (дослівно: "риб'яча розповідь, каз-