ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 7734
Скачиваний: 7
ви розумієте вираз безперервність семантичного простору мови?
6. Розкажіть, у чому полягає специфіка лексико-семантичних полів у
різних мовах.
7. Якою є структура лексико-семантичного поля?
8. ЯКБИ розумієте вираз польова структура лексико-семантичної си-
стеми?
9. Який ще вимір системності лексичної семантики, крім парадигма-
тичного, ви знаєте? Розкрийте його зміст.
10. На які групи ділиться лексика за вживаністю?
11. Які слова належать до активної лексики?
12. Назвіть групи слів, що входять до пасивної лексики?
13. Розкрийте зміст термінів професіоналізм, діалектизм, екзотизм,
жаргонізм, арготизм. Наведіть приклади.
14. Що таке табу й евфемізми?
15. Як членується лексика за стилістичною класифікацією?
16. Назвіть основні групи слів, що входять до лексики високого сти-
лю і лексики низького стилю.
17. Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.
18. Для чого потрібно знати стилістичну класифікацію лексики?
3.4. Історичні зміни
словникового складу мови
Причини історичних змін у лексиці
Лексична система, як і мова в цілому, постійно зміню-
ється, причому порівняно з фонологічною і граматичною
системами — найшвидше. Одні слова зникають із мови,
інші — з'являються. Змінюються й значення слів.
Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і вну-
трішньомовними причинами.
ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколи-
шньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, су-
спільному житті, у сфері культури та ідеології супрово-
джується появою нових слів, а зникнення тих чи інших
знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зник-
нення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму сло-
внику віддзеркалює всі суспільні зміни.
ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини
зміни словникового складу представлені тенденціями до
економії, уніфікації, системності мовних засобів, варію-
вання номінацій із різними мотивацією, походженням, за-
вданнями експресивно-емоційної та стилістичної вираз-
ності.
Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі:
1) зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні
зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, істо-
ризми, неологізми і запозичення.
Архаїзми
Архаїзми (від гр. archaios "стародавній") - застарілі слова, які ви-
йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.
Розрізняють власне архаїзми й історизми.
ВЛАСНЕ АРХАЇЗМИ — слова, які називають предмети та яви-
ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку
іншими синонімічними словами.
Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця
"зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан
gl-97
2 2 6 Лексика і фразеологія
"літак", перст "палець", дзиґар "годинник", атрамент
"чорнило", марець "березень", паздерник "жовтень", пря
"спір"; рос. глагол "слово", одесную "праворуч", ланиты
"щоки", выя "шия", вежды "повіки"; англ. behold "бачити"
(загальновживане see), slay "убивати" (kill), steed "кінь"
(horse), foe "ворог" (enemy); нім. Muhme "тітка" (Tante),
Base "двоюрідна сестра (Kusine); фр. nef "судно" (navire),
pdtre "пастух" (berger), vespree "вечір" (soir) .
Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.
Серед лексичних архаїзмів виділяють: 1) власне лек-
сичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади); 2) лек-
сико-словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, ры-
барь при сучасному рибак); 3) лексико-фонетичні (піїт
"поет", рос. ирой "герой").
Семантичні архаїзми — застарілі значення наявних в
активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втра-
тило значення "народ, етнос": "Встане правда! встане
воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки"
(Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в ро-
сійській мові у значенні "життя": "Не в честном бою по-
ложил свой живот, а сгинул от беглого каторжника"
(О. Пушкін). Слово обиватель не вживається тепер у зна-
ченні "постійний мешканець якої-небудь місцевості", а ли-
ше в значенні "людина, позбавлена широких суспільних
поглядів, яка живе дрібними, міщанськими інтересами",
хоча в XIX ст. воно було активним: "Я, Галочка, дочка оби-
вателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що
він є благородний, пан" (Г. Квітка-Основ'яненко). Рос. сло-
во позор колись мало значення "видовище"; подлый до
XVIII ст. вживалося в значенні "простонародний, неродо-
витий", а нині має значення, "який викликає осуд, мораль-
но низький"; міщанин колись означало "особа, що нале-
жить до соціального стану міщанства", а тепер має значен-
ня "обиватель".
Історизми — слова, які вийшли з ужитку в зв 'язку зі зникненням по-
значуваних ними понять.
Наприклад: війт "сільський староста", осавула
____________"прикажчик у панському будинку", волосний "посадова
особа, яка працювала у волосній управі", десяцький
"поліцейський служитель на селі", сотник "особа, що очо-
лювала сотню — складову частину полку", січовик "січовий
стрілець", кожум'яка "майстер, що виробляв сирицю;
Історичні зміни словникового складу мови 227
мнець", чумак "візник і торговець, який перевозив на во-
лах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу", досвіт-
ки "зібрання сільської молоді, організовані для спільної
праці та розваг в осінній та зимовий час"; рос. боярин, ка-
дет, шкраб (складноскорочене слово зі словосполучення
школьный работник), колесовать і укр. колесувати
"піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кіст-
ки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться"; англ.
halberd "алебарда", musket "мушкет", visor "забрало",
whippin-boy "хлопчик, який виховувався разом із принцом
і якого карали биттям за провини принца", manbote
"штраф, який виплачувався сеньйору за вбивство селя-
нина"; фр. bailli "бальї — королівський чиновник".
Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак во-
ни можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відпо-
відні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки отрима-
ли друге життя колишні історизми гривня, ____________віче, пластун;
рос. дума, губерния, губернатор тощо. Водночас нерідко до
історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно,
як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.
Історизми використовують у художній літературі для
відтворення історичного колориту, а архаїзми — для ство-
рення піднесеного і зниженого стилів. *
•і
Неологізми с
Неологізми (ВІД гр. neos "новий" і logos "слово") - нові слова, що
виникли за пам'яті людей, які їх використовують.
Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу
"Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець
"посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле
братство", тіньовик "той, хто приховано займається біз-
несом", грошопровід "кредитна лінія ", роздержавлення
"приватизація державних підприємств", змопівець "член
загону міліції особливого призначення", українськість
"усвідомлення себе причетним до української нації та дер-
жави", бомж "людина без постійного місця проживання",
кравчучка "ручний візок". Див. ще: факс, дистрибютер,
брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кід-
непінг тощо.
Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі
слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодав-
2 2 8 Лексика і фразеологія
но неологізмами були космонавт, універсам, синтетика,
ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити,
безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, ві-
деотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебу-
дова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них
уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще
не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику укра-
їнської мови, останній том якого вийшов у 1980 р.
Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.
Лексичні НЕОЛОГІЗМИ — абсолютно нові слова як за зна-
ченням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми
є лексичними.
СЕМАНТИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ — нові значення в уже наявних
словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному
для нього контексті, згодом це контекстуальне значення
за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто
переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово бе-
региня мало значення "русалка", тепер воно стало вжива-
тися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого
виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької
партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживати-
ся у значенні "демократична (права) більшість у Верхов-
ній Раді України". Такими семантичними неологізмами
свого часу були супутник у значенні "запущений у кос-
мос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного
тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде,
їде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у зна-
ченні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична
фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживало-
ся в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах
у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне
значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на ко-
лесах" (основне значення "караван"). Семантичними нео-
логізмами колись були значення "мерзотник" у слові не-
гідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже
здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити
по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спо-
чатку означало "збити з коня, зробити пішим").
АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ, ЯКІ називають оказіоналізмами (від
лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу.
Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його говотвори, як
журбота, засмута, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павлич-
ка — ластівочість, у М. Вінграновського — зненавидь, у
Ліни Костенко — орліший, у І. Світличного — трояндить-
Історичні зміни словникового складу мови 229
ся, у __________В. Стуса — паверх, паниз, нажиття і паскін. Наве-
демо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли
лебеді та над Україною, Зорянопісенною, росянокалинною
(І. Світличний); Всі бджолята забджолили й сонячно між
ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Ді-
вулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці —
шовковенятко. В гаю у стежки — стеженятко, У хмари
в небі — хмаренятко, В зорі над садом — зоренятко Вже
народилося (М. Вінграновський); Я влюблен, я очарован,
словом, я огончарован (0. Пушкін); Разулыбъте сочувст-
венные лица (В. Маяковський).
Деякі авторські неологізми увійшли до літературної
мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми бай-
дужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком
чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій
мові, навіть увійшли до активного словника.
Загалом неологізми виникають декількома шляхами:
вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими
для даної мови словотвірними способами, інколи штучно
(газ, нейлон, кодак), часто запозичуються літературною
мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення
становлять наичисельнішу групу серед неологізмів.
Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, ві-
дірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють
культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній
мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так,
скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% ки-
таїзмів, в англійській — до 60% слів французького похо-
дження.
Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються
внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уник-
нути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні
смислові відтінки. Наприклад: варення "зварені в цукро-
вому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем
(англ. jam) "желеподібне варення"; подорож "поїздка або
пересування пішки по місцях, віддалених від постійного
місця проживання" і круїз (англ. cruise) "подорож по во-
ді"; розповідь "повідомлення про кого-, що-небудь" і ре-
портаж (фр. reportage) "розповідь кореспондента з місця
2 3 0 Лексика і фразеологія
події в пресі, по радіо, телебаченню". По-друге, це прагнен-
ня замінити багатослівне найменування однослівним:
вправний стрілець — снайпер, біг на короткі дистанції —
спринт.
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення — запозичення, за якого з
іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значен-
ня й експонент).
Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке
складається з перших букв виразу light amplication by
stimulated emission of radiation "підсилення світла за до-
помогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ.
meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до
19 років"), кіднепінг (англ. kidnapping "викрадання ді-
тей"), трюмо (фр. trummeau), трюфель (нім. Trtiffel), гей-
ша (японськ. гейся "жінка, яку наймають на прийоми,
банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., бук-
вально — "одяг"). Див. ще гонг, орангутанг, какаду, які
запозичені повністю (і план вираження, і план змісту) з
малайської мови.
Калькування (від фр. caique "копія") — копіювання іншомовного сло-
ва за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний
переклад іншомовного слова.
За калькування переймаються лише значення іншомов-
ного слова та його структура, але не його матеріальний екс-
понент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недо-
чет, самовизначення — калькою самоопределение, займен-
ник — калькою лат. ргопотеп, хмарочос — калькою нім.
Wolhenhratzer (Wolke "хмара", kratzen "чесати"); рос. не-
боскреб — калькою англ. skyscraper {sky "небо", scraper
"скребти"), рос. представление — калькою нім. Vorstellung
(vor "перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst
"сам", Bildung "освіта") — калькою рос. самообразование.
Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна части-
на слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: теле-
бачення (англ. television із гр. tele "далеко" й англ. vision
"бачення"), інтербачення(&ктл. intervision із лат. inter "між"
і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti
"проти" і фр. corps "тіло"), жовтофіоль (нім. Gelbviole із
нім. gelb "жовтий" і лат. viola "фіалка"). Як бачимо, і в тих
мовах, із яких запозичено українською мовою слова, наве-
дені лексеми є напівкальками.
Історичні зміни словникового складу мови 231
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні за-
позичення.
СЕМАНТИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли своє
слово набуває значення, яке має його іншомовний відпо-
відник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали зна-
чення відповідно "розташований праворуч" і "розта-
шований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отрима-
ли значення "консервативний" і "революційний" (на засі-
даннях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а пар-
тія монтаньярів — зліва).
СЛОВОТВІРНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли влас-
ний зміст передається морфемами інших мов. Так, напри-
клад, слово телефон складене з давньогрецьких елемен-