Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

• під час роботи в осередку ураження (зараження) суворо до­тримуються заходів безпеки і особливо при діях в небезпечних зонах і на заражених ділянках.

• рятувальні та невідкладні аварійно-відновлювальні роботи розгортаються на широкому фронті і проводяться до повного за­вершення.

3.7.2. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (Р і ІНР) в осередках масового ураження є рятування людей та надання медичної допомоги потерпілим, локалізація аварій та усу­нення пошкоджень, котрі перешкоджають проведенню рятуваль­них та відновлювальних робіт.

Рятувальні роботи включають:

• розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

• локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

• пошук потерпілих і витягування їх із пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

• розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, котрі там перебувають;

• подавання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровальновентиляційною системою;

• надання першої медичної допомоги потерпілим та евакуа­ція їх до лікарських установ;

• виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у без­печні райони;

• санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільсько­господарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, їжі, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

• прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

• локалізацію аварій на газових, електричних мережах з ме­тою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

236

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

• укріплення чи руйнування конструкцій будинків та спо­руд, котрі загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

• ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечен­ня рятувальних робіт та інших невідкладних робіт, а також захис­них споруд для укриття людей у випадку повторних НС;

• пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися та інших вибухонебезпечних предметів.

Р та ІНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь якої погоди до повного їх завершення.

Великий обсяг роботи в осередках ураження неможливо про­вести за короткий час без використання різноманітної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дає змогу своєчасно здійснити рятування потерпілих. Для проведення Р та ІНР мо­жуть використовуватися всі типи будівельних та дорожних ма­шин, механізмів, техніки комунального господарства району, міста.

Залежно від виду виконуваних робіт вони поділяються на такі групи:

• машини і механізми для розкриття завалених сховищ та ук­риттів, розбирання та розчищення завалів, піднімання, пере­міщення і транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди з причепами, блоки, лебідки, дом­крати);

• пневматичний інструмент (бурильні та відбійні молотки), які використовуються для формування отворів у кам'яних, цег­ляних і бетонних стінах, перекриттях завалених сховищ з метою подавання в них повітря або для виведення тих, хто переховуєть­ся там;

• обладнання для різання металу (газорізи, бензорізи, автоге­ни, електрозварювальні апарати);

• механізми для відкачування води (насоси, мотопомпи, по­ливальні машини та авторозливні станції);

• засоби, котрі забезпечують транспортування чи переправ­ляння через водну перепону основних машин і обладнання (при-чіпи-важковози, тягачі-трейлери, баржі, пороми, понтони тощо);

237

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

— ремонтні та обслуговуючі засоби (ремонтні майстерні,
станції обслуговування, бензо- і водозаправники, освітлювальні
станції тощо).

Поряд з ефективним використанням машин і механізмів ус­пішне проведення Р та LHP досягається:

— своєчасною організацією та безперервним проведенням роз­
відки, швидким виведенням формувань в осередки ураження для
виконання завдань;

• компетентністю та психологічною стійкістю особового складу;

• знанням та дотриманням правил і заходів безпеки при про­веденні робіт;

• завчасним вивченням командирами формувань особли­востей ймовірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їх забудо­ви, наявністю комунально-енергетичних та технологічних ме­реж, місць зберігання СДОР, місць розташування та характерис­тик захисних споруд;

• чіткою організацією взаємодії сил і засобів, залучених до робіт та всебічним їх забезпеченням.

Послідовність, методи і способи проведення Р та ІНР зале­жать від характеру руйнування будівель та споруд, аварій кому­нальних, енергетичних і технологічних мереж, від ступеня радіо­активного та хімічного зараження території об'єкта, пожеж тощо.

В першу чергу проводяться роботи з влаштування проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруд, пошкоджених і зруй­нованих будинків, де можуть перебувати люди, а також у місцях аварій, котрі перешкоджають або утруднюють проведення ряту­вальних робіт. Проїзди встановлюються завширшки 3-3,5 м для однобічного та 6-6,5 м - для двобічного руху. При однобічному русі через кожні 150-200 м передбачаються роз'їзди завдовжки 15-20 м.

Для влаштування проїздів, проходів використовуються фор­мування механізації, які мають автокрани і бульдозери. Придані протипожежні формування висуваються до об'єктів робіт, одно­часно з ними починають локалізацію та гасіння пожеж там, де перебувають люди.

Пошук та рятування людей розпочинається відразу після вве­дення рятувальних груп на об'єкт. Особовий склад формувань розшуковує сховища та укриття, встановлює зв'язок з тими, хто

238

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

переховується в захисних спорудах з використанням засобів зв'яз­ку, що збереглися, через повітрозабірні отвори, а також шляхом перестукування крізь двері, стіни, труби водопостачання та опа­лення. В першу чергу в сховище подається повітря, для чого-роз-чишають повітрозабірні канали, роблять отвори у стінах та пере­криттях.

При розкриванні сховища застосовуються різні способи за­лежно від його конструкції та характеру завалу:

• розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей чи вирізанням в них отворів; відкопування оголовка лазу чи аварійного виходу; влаштування отворів у стіні сховища із суміжного приміщення;

• розбирання завалу над перекриттям сховища з наступним пробиванням у ньому отвору для виведення людей тощо. Поряд з цим під час пошуку людей в осередках ураження обстежують підвальні приміщення, не пристосовані для переховування, дорожні споруди (труби, кювбти), зовнішні віконні та сходові приямки.

Під час розбирання завалу потрібно діяти обережно, в першу чергу намагатися вивільнити голову та груди потерпілого. Витя­гання таких людей через влаштовані проходи може здійснюва­тись на руках, на плащах, брезенті, плівці, на ковдрі, волоком, за допомогою нош. Людям надають першу медичну допомогу та зо­середжують в безпечних місцях.

Великою проблемою є швидке та обережне розбирання зруй­нованих будинків та споруд для рятування похованих живцем. Статистика свідчить, що із тисячі чоловік, які опинились під за­валами після землетрусу, кожної години вмирає 50 чоловік.

Основний спосіб локалізації аварій та пошкоджень на кому­нально-енергетичних і технологічних мережах — відключення зруйнованих ділянок в будинках.

При гасінні пожеж використовуються запасні та водонапірні резервуари.

При пошкодженні системи теплопостачання всередині бу­динків та при загрозі ураження людей гарячою водою, парою чи гарячим повітрям її ізолюють від зовнішньої мережі засувками, якщо вони доступні і непошкоджені.

Усунення аварій на газових мережах здійснюється вимикан­ням окремих ділянок на газорозподільних та газгольдерних стан­ціях, а також за допомогою засувок чи гідрозатворів. Щілини на

239

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

трубах обмотуються щільним (брезентовим) бинтом або листо­вою гумою з накладанням хомутів. При займанні газу знижуєть­ся його тиск у мережі, а полум'я гаситься піском, землею і гли­ною. Усі роботи з усунення газових аварій проводятья в ізолю­вальних протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.

Аварії на електромережах усуваються тільки після їх знест-румлення та заземлення об'єктів, котрі можуть опинитися під на­пругою.

Аварії на каналізаційних мережах усуваються вимиканням по шкоджених ділянок та відведенням стічних вод.

Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних тру­бопроводів проводяться з метою запобігання вибухам і пожам шля хом вимикання насосів, перекриття трубопроводів.

Руйнування елементів будинків та споруд, котрі загрожують обвалом, здійснюють за допомогою лебідки, троса і трактора або вибуховим способом. Укріплення стін проводиться шляхом уста­новки підпірних балок.

При затопленнях для проведення Р та І HP здійснюють ряту­вальні загони і групи, а також відомчі спеціалізовані загони і підрозділи з плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідроме­теорологічні пости, розвідувальні групи, зведені загони механі­зації робіт, формування будівельних організацій, охорони гро­мадського порядку. Рятувальні роботи при затопленнях скерову­ються на пошук людей на затопленій території, посадку їх на плавзасоби та евакуацію у безпечні місця.

Рятувальні групи, котрі діють на швидкохідних плавзасобах та вертольотах, визначають місця скупчення людей на затопленій території, їх стан та періодично подають звукові сигнали. Неве­ликим групам людей, котрі перебувають у воді, викидають ряту­вальні круги, гумові кулі, дошки, жердини тощо. Потім витягу­ють їх на плавзасоби і евакуюють у безпечне місце. Для рятуван­ня і виведення із затопленої території великої кількості людей використовують теплоходи, баржі, баркаси, катери та інші плав­засоби. Посадку на них людей здійснюють з берега.

При рятуванні людей, які перебувають у проломі льоду, по­дають кінець мотузки, дошки, драбини тощо і витягують у без­печне місце. Наближатися до людей, котрі перебувають в опо­лонці, потрібно плазом з розкинутими руками і ногами, спираю­чись на дошки чи інші предмети.

240

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx