Файл: Бух.учет в бюдж.организациях.doc

субрахунок № 661 — «Розрахунки із заробітної плати»;

субрахунок № 663 — «Розрахунки із працівниками за товари, продані в кредит»;

субрахунок № 664 — «Розрахунки із працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках»;

субрахунок № 665 — «Розрахунки із працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування»;

субрахунок № 666 — «Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями суми членських профспілкових внесків»;

субрахунок № 667 — «Розрахунки із працівниками за позиками банків»;

субрахунок № 668 — «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання».

Субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» призначений для обліку депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображають на підставі розрахунково-платіжних відомостей у «Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії» — типова форма № 405 (бюджет), яка одночасно є й меморіальним ордером № 5. Основні бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати наведено в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

№	Зміст операцій	Д	К
1	Нараховано заробітну плату	80, 81	661
2	Нараховано допомогу у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю	652	661
3	Нараховано на заробітну плату Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в Пенсійний Фонд України (ПФУ)	80, 81	651
4	Утримано внесків (ЄСВ) в ПФУ із заробітної плати	661	651
5	Утримано податок із доходів фізичних осіб	661	641
6	Утримано за товари, продані в кредит	661	663
7	Утримано за безготівковими перерахунками на рахунки за вкладами в банки	661	664
8	Утримано за договорами добровільного страхування	661	665
9	Утримано за безготівковими перерахунками суми членських профспілкових внесків	661	666
10	Утримано за позиками банків	661	667
11	Утримано за виконавчими документами	661	668
12	Виплачено заробітну плату	661	671
13	Депоновано заробітну плату	661	301

Схеми облікового процесу нарахування заробітної плати й утримань з неї наведено на рис. 2.13, 2.14.

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», працівникам бюджетних установ може виплачуватися допомога й компенсації за рахунок Фонду Чорнобиля. Бухгалтерські проведення з обліку цих операцій мають певні особливості, на чому слід акцентувати увагу.

Відповідно до Закону України «Про Єдиний соціальний внесок – ЄСВ» № 2464-У1 від 08.07.2010 р. з 01.01.2011 р. підприємства мають платити внески тільки до Пенсійного фонду України (ПФУ), який розподілятиме отримані кошти відповідно до встановлених пропорцій за видами страхування (нарахування на зарплату найманих працівників». Ставки для нарахування ЄСВ на заробітну плату для бюджетної установи – 36,3%, найманих працівників-інвалідів – 8,41%. Загальна ставка утримування ЄСВ із зарплати фізичних осіб, котрі працюють на посадах, роботу на яких зараховують до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про службу в органах місцевого самоврядування» и інші – 6,1%. На лікарняні (у т.ч. оплати перших п`яти днів непрацездатності) передбачено нарахування підприємством ЕСВ – 33,2%, а для працівників – інвалідів – 8,41%. Роботодавці, окрім того, утримують з лікарняних – 2% ЕСВ.

---

Рис. 2.14. Схема облікового процесу утримань із заробітної плати

Нараховані внески до цільових фондів бюджетною установою від­носять на фактичні видатки за загальним чи спеціальним фондами.

Для обліку розрахунків зі страхування призначений рахунок № 65 «Розрахунки зі страхування» та його субрахунки.

Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків зобов’язані зареєструватися в органах відповідних фондів і в установлені терміни подавати звітність.

Розглядаючи питання обліку розрахунків зі стипендіатами, слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882 затверджений Порядок призначення і виплати стипендій, в якому змінено не тільки розмір стипендій, а й наведено нову класифікацію їх, що враховує соціальну та стимулюючу функції стипендій.

Згідно із цим Порядком, перелік осіб, яким може призначатися стипендія, не змінився. Особам, зазначеним у цьому Порядку, можуть призначатися академічні або соціальні стипен­дії, а окремим категоріям цих осіб можуть одночасно призна­чатися академічні та соціальні стипендії. Академічними стипендіями є:

стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України;

іменні або персональні стипендії навчального закладу;

ординарні (звичайні) академічні стипендії.

Соціальні стипендії призначаються студентам і курсантам, які потребують соціального захисту та яким за підсумками навчання не призначена академічна стипендія.

Розмір академічних стипендій визначається виходячи з установленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з урахуванням типу навчального закладу, умов та порядку навчання, успішності стипендіата. Підставою для призначення соціальної стипендії є наявність в особи права на отримання державних пільг і гарантій, установлених законом для таких категорій громадян.

Мінімальний розмір одержаної (звичайної) академічної стипен­дії становить (відсотків від прожиткового мінімуму):

для учнів — 20;

для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 25;

для студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнями «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», — 30.

Відповідно встановлені розміри іменної або персональної стипендії навчального закладу у відсотках до прожиткового мінімуму (30; 38; 42).

Стипендії не належать до фонду заробітної плати, на них не нараховуються внески на соціальні потреби. Зі стипендії не сплачується податок із доходів, якщо впродовж звітного податкового місяця її розмір не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

---

Бухгалтерські проведення з обліку розрахунків зі стипендіатами наведено в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ ЗІ СТИПЕНДІАТАМИ

№	Зміст операцій	Д	К
1	Нараховано академічні та соціальні стипендії	801	662
2	Нараховано додаткові соціальні стипендії учням і студентам, які мають свідоцтво потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС	673	662
3	Утримано зі стипендії: податок із доходів фізичних осіб профспілкові внески за проживання в гуртожитку за виконавчими листами суми до виплати, які належать перерахуванню банку-емітенту	662 662 662 662 662	641 666 675 668 664
4	Виплачено стипендії з каси	662	301
5	Депоновано стипендії	662	671

Військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру. Збройні сили України комплектуються:

військовослужбовцями строкової військової служби;

солдатами і матросами, сержантами, старшинами, прапорщиками і мічманами за контрактом;

особами кадрового офіцерського складу, зарахованими до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом;

курсантами вищих військових навчальних закладів за контрактом.

Військовослужбовцям присвоюється військове звання і нараховується не заробітна плата, а грошове забезпечення. Джерелом фінансування потреб у коштах на його виплату є фонд грошового забезпечення, який створюється щорічно за рахунок бюджетних асигнувань, виділених на зазначені цілі. Грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Грошове забезпечення складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення.

До окладів грошового утримання належать оклади за військовими званнями та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки і доплати (за вислугу років; за тривалу безперервну службу; за класну кваліфікацію; за знання й використання іноземної мови; за особливі умови праці; за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, тощо), одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги, премію. Слід зазначити, що підґрунтям для нарахування додаткових видів грошового забезпечення є оклади грошового утримання.

Нарахування грошового забезпечення здійснюють на підставі штатного розпису, норм грошового забезпечення, грошових атес­татів і роздавальних відомостей, які складаються у фінансово-економічному органі військової частини.

Таблиця 2.14

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

---

№	Зміст операцій	Д	К
1	Нараховано грошове забезпечення військовослужбовцям	801,811, 813	661/1
2	Утримано із грошового забезпечення військовослужбовців	661/1	363,641, 663, 664,667, 668, 674
3	Виплачено грошове забезпечення	661/1	301
4	Депоновано не отримані своєчасно суми грошового забезпечення	661/1	671
5	Нарахована щомісячна грошова ком­пенсація сум податку із доходів фі­зичних осіб, що утримуються з гро­шового забезпечення	801,811, 813	661/3
6	Виплачена щомісячна грошова ком­пенсація сум податку із доходів фі­зичних осіб	661/3	301

Із грошового забезпечення військовослужбовців через фінансово-економічний орган здійснюються всі зазначені вище види утримань, крім внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. На грошове забезпечення не нараховують внесків до цих фондів.

Для обліку розрахунків із грошового забезпечення призначені субрахунки другого порядку:

№ 661/1 «Розрахунки з грошового забезпечення військовослужбовців»;

№ 661/3 «Розрахунки зі щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців». Слід враховувати також те, що військовослужбовцям нараховується щомісячна грошова компенсація сум податку із доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.

Основні бухгалтерські проведення з обліку нарахувань і виплат грошового забезпечення наведено в таблиці 2.14.

Тема 5. Облік необоротних активів

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1.Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку необоротних активів.

2.Облік надходження і наявності необоротних активів.

3.Облік зносу та ремонтів необоротних активів.

4.Облік вибуття необоротних активів.

5.Інвентаризація необоротних активів.

Вивчаючи питання обліку необоротних активів у наведеній вище послідовності, слід керуватися Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 року № 64 зі змінами (далі — Інструкція № 64).

Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі господарської діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж періоду, який перевищує рік. Необоротні активи класифікують за різними ознаками. За видами необоротні активи поділяють на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незакінчене капітальне будівництво.

Основні засоби бюджетних установ у складі необоротних активів мають вартісний параметр від 1 січня 2012 року — понад 2500 грн. за одиницю (комплект).

До основних засобів належать також незалежно від вартості сільськогосподарські машини та знаряддя; будівельний механізований інструмент; робочі та продуктивні тварини; всі види засобів пересування для перевезення людей і вантажів, а також документація з типового проектування.

---

Не належать до основних засобів такі матеріальні цінності незалежно від вартості:

формений одяг, призначений для видачі працівникам;

спеціальний одяг, спеціальне взуття;

постільні речі;

тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Розподіл основних засобів відбувається за такими ознаками:

використанням; належністю; функціональним призначенням.

У межах кожної класифікаційної групи слід визначити об’єкт класифікації, який покладено в основу інвентарного обліку.

До інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ належить решта необоротних активів, які не ввійшли до переліку основних засобів, а саме:

музейні цінності, експонати зоопарків, виставок;

бібліотечні фонди;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

білизна, постільні речі, одяг та взуття;

тимчасові нетитульні споруди;

природні ресурси;

інвентарна тара;

матеріали тривалого користування для наукових цілей.

Остання група є специфічною у складі інших необоротних матеріальних активів. До цієї групи належать матеріали, отримані зі складу лабораторією чи іншими структурними підрозділами науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів для науково-дослідних робіт.

Ці матеріали використовуються неодноразово або тривалий час, а також є об’єктами наукових досліджень (наприклад в установах культури до них належать вартісні матеріали, отримані зі складу для реставрації й ремонту творів мистецтва, музейних цінностей, пам’яток архітектури тощо).

Вони мають вартісний від 1 січня 2012 року — нижче 2500 грн. за одиницю.

Активи, що не мають фізичної або матеріальної форми і використовуються бюджетною установою понад рік, належать до
нематеріальних активів, які розподіляються на дві групи:

Авторські та суміжні з ними права.

Інші нематеріальні активи.

Першу групу становлять права бюджетної установи на літературні та музичні твори, програми для електронно-обчислювальних машин, бази даних тощо.

До другої групи належать нематеріальні активи із розподілом за такими підгрупами:

права користування природними ресурсами;

права користування майном;

права на знаки для товарів і послуг;

права на об’єкти промислової власності;

інші нематеріальні активи.

Наказом Державного казначейства України від 21.02.2005 року № 30 внесено зміни до Інструкції № 64, згідно з якими у складі необоротних активів обліковують незавершене капітальне будівництво.

Оцінка необоротних активів бюджетних установ має певні особливості. Вартість, за якою необоротні активи відображають у бухгалтерському обліку, поділяються на:

балансову вартість;

первісну вартість;

відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість, за якою необоротні активи включають до балансу після вирахування суми нарахованого зносу.

---