Файл: Костюк.pdf

136

Процес лібералізації торгівлі в НАФТА відбувається по ступово. З 

1994 р. знижено митні податки в торгівлі промислови ми і продовольчими 
товарами; в наступні 5 років зниження становило ще 5%. Остаточно митні 
податки були усунені в 2003 р.; таким чином, процес усунення всіх обме-
жень тривав на 5 років довше, ніж передбачалося угодою (до 1998 р.).

Створення північноамериканського спільного ринку відкриває нові 

горизонти економічної взаємодії США і Канади з країнами Латинської 
Америки. Спочатку це відбуватиметься че рез зв'язки Мексики, яка має 
режим вільної торгівлі з п'ятьма дер жавами Центральної Америки, а по-
тім вибудується нова модель відносин інших латиноамериканських країн 
з могутніми північними сусідами.

Міжнародний бізнес

 – 

це частина загальної системи міжнародних 

економічних відносин, що відповідає стосункам, пов'язаним з діловою ді-
яльністю промислового, комерційного, валютно-фінансового, перевізно-
го типів. Кожна форма міжнародних економічних відносин відображена 
в міжнародному бізнесі, і виходячи з них можна говорити про такі види 
міжнародного бізнесу, як валютний, промисловий, фінансово-кредитний, 
торговий, аграрний, кожен з яких, має свої підвиди.

Найпоказовішим проявом міжнародного бізнесу є спільне підприєм-

ництво та транснаціональний бізнес.

Спільне підприємництво

 – 

це діяльність, у якій бере участь спільний 

капітал, що утворився з пайових внесків партнерів двох або більше країн, 
котрі спільно здійснюють господарську діяльність, керуючи створеним 
спільним підприємством і розподіляючи між собою отримані прибутки 
пропорційно до вкладених капіталів.

Спільні підприємства розрізняються залежно від того, де, з ким, з 

якою часткою участі партнерів і з якою метою вони створюються.

Транснаціональні корпорації

 – це національні монополії з закордон-

ними активами. Їх виробнича і торговельна діяльність виходить за межі 
однієї держави.

Правовий режим ТНК передбачає ділову активність, що здійснюєть-

ся в різних країнах через створення в них філіалів і дочірніх компаній. Ці 
компанії мають відносно самостійні служби виробництва і збуту готової 
продукції, науково-дослідних розробок та ін. В цілому вони становлять 
великий виробничий комплекс із правом власності над акціонерним ка-
піталом лише представників країни-засновника.

Важливе значення для розвитку міжнародного бізнесу мають 

вільні 

економічні зони. Вільна економічна зона (ВЕЗ) 

являє собою частину наці-

ональної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий 
режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства 
країни, орієнтований на посилення зовнішньоекономічних зв’язків, на-
самперед за рахунок залучення іноземного капіталу. Такого типу тери-

137

торіальні утворення не характерні для якогось одного континенту, а ста-
ли важливим елементом структурних перетворень у світовій економіці. 
Функціонування більш як 600 ВЕЗ практично в усіх країнах світу справ-
ляє вплив на загальноекономічні процеси – збільшення обсягів виробни-
цтва, посилення зовнішньоекономічного обміну, зростання чисельності 
зайнятих, підвищення рівня життя тощо. Найбільша кількість ВЕЗ скон-
центрована в країнах, які розвиваються, а частка продукції, виробленої на 
території всіх ВЕЗ, перевищує 5% загального обсягу світової торгівлі.

12.3. Глобалізація світогосподарських зв’язків 

та загально -цивілізаційні проблеми людства

Хоча перед людством стоїть безліч завдань різного масштабу і харак-

теру, з них можна виділити групу глобальних проблем, на що ще в 60-і 
роки XX ст. звернули увагу такі визначні економісти, як О. Тоффлер, Д. 
Медоуз, П. Кеннеді та ін.: обмеженість ресурсів, перенаселення планети, 
порушення екологічної рівноваги, інтернаціоналізація господарського 
життя, політики, науки, культури, розвиток науково-технічного прогресу, 
глобальна комп’ютеризація тощо. Галузь економічної науки, яка займа-
ється ключовими планетарними проблемами сучасності і майбутнього 
людської цивілізації, одержала назву 

«глобалістика».

 До сфери інтересів 

цієї галузі науки входять проблеми світового характеру, які або зачіпають 
інтереси широкого кола держав чи навіть усього світового співтовари-
ства, або ж ті, що потребують рішучих дій на основі колективних зусиль 
з метою усунення загальної загрози або запобігання регресу в умовах 
життя людей. 

Глобальні проблеми

 торкаються всього людства, зачіпаючи 

інтереси і долі всіх країн, народів і соціальних прошарків, вони призво-
дять до значних економічних і соціальних втрат, а у випадку загострення 
можуть загрожувати самому існуванню людської цивілізації; вони потре-
бують для свого рішення співпраці в загально-планетарному масштабі, 
спільних дій усіх країн і народів. Серед глобальних проблем частіше за 
все фігурують проблеми світу і роззброєння, екологічна, демографічна, 
енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсів Світового 
океану, освоєння космічного простору і деякі інші. Уважний погляд на 
них дозволяє помітити, що глобальні проблеми тісно взаємопов’язані, зо-
крема енергетична і сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, 
екологічна з демографічною, демографічна з продовольчою і т. д. Тому 
аналіз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхів їх вирішення, яв-
ляє собою складне наукове завдання. Підходи до аналізу причин виник-
нення самого кола цих проблем, наслідків і шляхів їх дозволу постійно 
видозмінюються. У 90-і роки склалася приблизно така 

класифікація гло-

бальних проблем

:

138

1) 

політичні і соціально-економічні 

(збереження світу і запобігання ядер-

ній війні, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, стійкість розви-
тку світової спільноти);

2) 

проблеми, пов’язані з природно-економічним розвитком

 (екологічна, 

енергетична, сировинна, продовольча, проблема збереження клімату, 
проблеми Світового океану і т. д.);

3) 

соціальні 

(міжнаціональні конфлікти, проблеми демографії, питання 

культури, освіти і охорони здоров’я);

4) 

змішані проблеми

, виникнення і невирішеність приховує загрозу ма-

сової загибелі людей (військові і регіональні конфлікти, злочинність, 
техногенні катастрофи, стихійне лихо);

5) 

наукові проблеми

 (освоєння космічного простору, довгострокове

 прогнозування в різних галузях та ін.).
Варто ще раз зазначити, що в розумінні, класифікації та ієрархії прі-

оритетних глобальних проблем відбуваються істотні зміни. Деякі автори 
вважають, що на першому місці серед глобальних проблем, як і раніше, 
залишається питання запобігання ядерній війні, інші на перше місце
ставлять екологічну проблему, треті – демографічну, продовольчу або 
проблему подолання відсталості розвитку ряду країн світу. Очевидно, 
що всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки всі глобальні 
проблеми стосуються виживання людства. Вони породжені різними чин-
никами, поява яких пов’язана передусім з інтернаціоналізацією господар-
ського життя. Тому глобальні проблеми є об’єктом досліджень у сфері 
світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології, океано-
логії та ін. Почала розвиватися 

геоглобалістика

, яка пропонує вивчення 

проблем на трьох послідовних рівнях – глобальному, регіональному, 
на рівні країни. Загострення загальних для всього людства глобальних 
проблем посилює необхідність узгоджених дій для їхнього вирішення, 
необхідність спільного вироблення оптимальних варіантів розвитку. 
Глобальні проблеми не можна вирішити швидко і на рівні окремих країн. 
Необхідний єдиний міжнародний механізм їх вирішення і регулювання, 
визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії 
в розв’язанні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, СОТ, 
регіональні і галузеві організації, які мають великий досвід координації 
міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних 
економічних відносин.

139

ЧАСТИНА ІІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ 

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З 

ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ”

МОДУЛЬ I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ 

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Тема 1. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЯК НАУКА

1. 

Етапи становлення і розвитку економічної думки в суспільстві. 
Сучасні економічні теорії.

1.1. 

Виникнення та еволюція економічної теорії до кінця ХІХ ст.

1.2. 

Зародження та становлення економічної думки в докласичний пе-
ріод. Школа меркантилізму.

1.3. 

Класична економічна теорія.

1.4. Класична 

школа.

1.5. 

Марксистська політична економія. Соціалісти-утопісти.

1.6. 

Історична школа та маржиналізм.

1.7. 

Сучасна економічна думка та її розвиток.

1.8. 

Неокласична економічна теорія.

1.9. Неолібералізм.
1.10. Інституціоналізм.
1.11.  Кейнсіанство та його еволюція.
1.12.  Монетаризм та його принципи регулювання макроекономічних 

процесів.

2. 

Предмет економічної теорії та його місце в системі економічних 
наук.

2.1. 

Предмет економічної теорії.

2.2. 

Місце економічної теорії в системі суспільних наук.

3. 

Економічні закони та категорії, їх класифікація.

3.1. 

Суть та класифікація економічних законів. Їхня класифікація.

3.2. 

Характеристика економічних категорій.

4. 

Метод економічної теорії та його складові елементи.

4.1.  Поняття та структура методу економічної теорії та його вихідні 

елементи.

4.2. 

Засоби та методи економічного аналізу.

Основні поняття і терміни теми

Основи економічної теорії, політекономія, макроекономіка, мікроеко-

номіка, економікс, економіка, меркантилізм, фізіократи, класична шко-
ла, Адам Сміт, Давид Рікардо, марксистська школа, вартість продукту, 
соціалісти-утопісти, кейнсіанська школа, маржиналізм, інституціональ-
на школа, історична школа, сучасні школи економічної теорії, економічні 

140

закони та категорії, методи економічної теорії, синтез та аналіз, дедукція 
та індукція, логічне та історичне, специфічні методи пізнання.

Питання для обговорення

1.  Проаналізуйте етапи розвитку економічної думки і спробуйте обґрун-

тувати необхідність виникнення провідних шкіл економічної теорії.

2.  Охарактеризуйте основні течії економічної думки. Чи є між ними 

спільні і відмінні риси?

3.  Які головні напрями сучасної економічної думки ви знаєте? Чи 

пов’язані вони із сучасним світом?

4.  В чому полягає предмет економічної теорії?
5.  Чим відрізняються поняття економікс, економічна теорія та політич-

на економія?

6.  Згадайте функції економічної теорії. Яке місце економічної теорії в 

сучасному житті?

7.  В чому суть економічного закону? Які види економічних законів вам відомі?
8.  Дайте визначення економічної категорії. Наведіть приклади.
9.  Як ви розумієте метод економічної теорії? У чому суть абстрактного 

методу?

10.  Які методи вивчення економічних явищ і процесів вам відомі?

Теми доповідей

Сучасні економічні теорії та їх вплив на розвиток економіки.

1. 

Вклад класичної та кейнсіанської шкіл у розвиток економічної думки.

2. 

Адам Сміт – видатний вчений-економіст ХVІІІ ст.

3. 

Тестові завдання до теми

1. Класична школа, розглядаючи вплив держави на економічні про-

цеси в середині держави вважала, що вона повинна:

а) втручатись та повністю їх контролювати;
б) впливати на грошово-кредитну політику;
в) не втручатись в економічні процеси;
г) впливати на доходи населення, тобто регулювати платоспромож-

ній попит.

2. Вивчення та пояснення процесів і явищ економічного життя сус-

пільства, дослідження умов та характер функціонування суспільного 

виробництва та його вплив на соціальні процеси – це:

а) пізнавальна функція;
б) теоретична функція;
в) практична функція;
г) методологічна функція.