Файл: бух.экзамен.docx

Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними. Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а, за необхідності, за окремими рахунками - два аркуші.

29.П(С)БО№10 «Дт заборгованість»

В процесі фінансово-господарської діяльності с/г п-ва здійсн. розрахунки з п-вами різних форм власності, бюдж. та позабюдж. організаціями, фіз. особами за продукцію, товари, роботи, послуги, погашення заборгованості по платежам в бюджет і позабюдж. фонди. Розрахункові операції здійсн. у відповідності з діючим законодавством України, порядком який встановлено НБУ. Розрахунки можуть здійсн. у готівковій та без гот. формі. При чому без гот. форма переважає. Порядок розрахунків в без гот. формі регламентується відповідною інструкцією, якою передбачено, якою передбачено, що розрахунки здійсн. нац.. та іноз. валютою шляхом перерахування без гот. коштів з використанням банківських інструментів. Перед тим як здійснити реалізацію продукції або надання послуг покупцям і замовникам, п-ва укладають між ними угоди в яких обов’язково обумовлюється і зазначається форма без гот. розрахунків. Наявність дебіторської заборгованості є свідчення вилучання коштів з обігу п-ва. БДЗ- поточна дебіторська заборгованість,щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи,які внаслідокминулих подійзаборгувалипідприємствупевнісуми грошових коштів,їх еквівалентів або інших активів. ДЗ-сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Довгострокова ДЗ - сума дебіторської заборгованості,яка не виникає входінормальногоопераційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості,яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Сумнівний борг-поточнадебіторська заборгованість, щодо якоїіснуєневпевненістьїї погашення боржником. Чиста реалізаційна вартість ДЗ - сумапоточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівнихборгів.
Визнання та оцінка дебіторської заборгованості: 5. Дебіторська заборгованість визнається активом,якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
6.Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи,послугивизнаєтьсяактивом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісноювартістю.Уразі відстрочення платежу за продукцію, товари,роботи,послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію,товари,роботи,послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами)у періоді її нарахування. 7.Поточна дебіторськазаборгованість,якаєфінансовим активом (крім придбаної заборгованості тазаборгованості, призначеноїдляпродажу),включаєтьсядопідсумкубалансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартостінадату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. 8. Величинарезервусумнівних боргів визначається заодним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
Заметодомзастосування абсолютної суми сумнівної заборгованостівеличинарезерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Заметодомзастосуваннякоефіцієнтасумнівностівеличина резерву розраховується множенням сумизалишкудебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; класифікаціїдебіторської заборгованості за строками непогашення; визначеннясередньоїпитомої ваги списаної протягом періоду дебіторськоїзаборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років. Визначенана основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. 9.Класифікація ДЗ за продукцію, товари,роботи,послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюєтьсяпідприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованостізапопереднізвітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростаєзі збільшенням строків непогашеннядебіторськоїзаборгованості. Величинарезервусумнівнихборгів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послугивідповідноїгрупи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (прикладвизначеннявеличинирезервусумнівнихборгів наведеновдодаткудо цього Положення (стандарту). 
10. Нарахуваннясумирезервусумнівнихборгівза звітний період відображається у звіті про фінансовірезультатиускладі інших операційних витрат. 11.Виключеннябезнадійноїдебіторськоїзаборгованостіз активівздійснюєтьсязодночаснимзменшеннямвеличини резерву сумнівнихборгів.У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованістьза продукцію,товари,роботи,послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторськоїзаборгованості включається до складу інших операційнихдоходів. Поточна дебіторськазаборгованість,щодоякоїстворення резервусумнівнихборгівнепередбачено,уразівизнання її безнадійноюсписуєтьсязбалансу з відображенням у складі інших операційнихвитрат. 12.Частинадовгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягаєпогашеннюпротягомдванадцятимісяців з дати балансу, відображаєтьсянатусамудатув складі поточної дебіторської заборгованості. 
Довгострокова дебіторськазаборгованість,наяку нараховуються проценти, відображаєтьсявбалансізаїхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від видузаборгованостітаумовїї погашення. 

---

30.Облік буд.матеріалів

Облік будівельних матеріалів ведеться на субрахунку 205 "Будівельні матеріали", де підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 обліковуються будівельні матеріали за групами, прийнятими в народному господарстві, а саме: силікатні матеріали (цегла, цемент, вапно, алебастр, лісок, камінь і т.п.); лісні матеріали (ліс круглий, пиломатеріали та ін.); будівельний метал (залі30 листове, сталь); металовироби (цвяхи, скобові вироби); санітарно-технічні матеріали (крани, трійники, муфти, флянці та ін.); електротехнічні матеріали (провід, шнур, патрони, лампи), хімічні матеріали (фарба, оліфа, толь, руберойд, асфальт).

На окремих аналітичних рахунках обліковують різні конструкції і деталі, а також виробниче, енергетичне і технологічне обладнання, що призначене до встановлення на об'єктах капітального будівництва і потребує монтажу, тобто прикріплення до будь-яких несучих конструкцій будинків і споруд. До них належать, наприклад, підвісні дороги, автопоїлки і т.п. Обладнання, що не потребує монтажу, на субрахунку 205 не обліковується.

Облік за субрахунком 205 ведеться за видами матеріалів і, як правило, за укрупненою номенклатурою. Так, на одному рахунку обліковуються цвяхи різних розмірів за умови, що ціни на них не дуже відрізняються. Це робиться з метою спрощення обліку. У звітах про рух матеріальних цінностей, що складається за субрахунком 205, витрати матеріалів необхідно групувати в розрізі будівельних об'єктів. Окремо необхідно показувати витрати матеріалів на поточні і капітальні ремонти.

31.Ек.зміст і завд.обліку грош.коштів

В процесі фінансово-господарської д-сті на будь-яких п-вах в тому числі і на с/г виникають різного роду розрахунково-платіжні відносини. Грошові кошти, які використовуються для розрахунків виконуючи функції міри вартості і засобу платежу, здійснюють безперервний кругообіг.

Порядок розрахунків п-ва регламентується діючим законодавством, яке передбачає здійснення основної маси розрахунків в безготівковій формі з використанням платіжних документів (вексель, грош. чек та ін..). Але в межах встановленого ліміту кожне п-во має право утримувати готівку для здійснення розрахункових і платіжних операцій готівковій формі (видача готівки підзвіт, одержання готівки від реалізації продукції за готівку, відшкодування завданих збитків, видача з/п, лікарняних, відпускних та ін. виплат персоналу п-ва.

Ліміт каси – максимально допустима сума готівки, яка може знаходитись в касі на кінець робочого дня.

Ліміт залишку готівки встановлюється п-вом щороку, в разі необхідності може переглядатися протягом року. Процес визначення залишку ліміту готівки оформлюється розрахунком встановлення ліміту каси. Ліміт встановлюється виходячи із середньоденної суми находжень грошей в касу та видачі з неї, протягом будь-яких місяців поспіль попереднього звітного періоду. Після визначення ліміту каси, п-во повідомляє про його розмір відділення банку в якому воно обслуговується. Для тих п-тв які не визначили ліміт, він вважається нульовим. Грошові кошти поверх ліміту повинні бути внесені в банк. Перевищення ліміту дозволяється тільки протягом видачі з/п на п-ві (3 або 5 днів). За перевищення ліміту каси накладаються фінансові санкції.

---

Для забезпечення достовірної і точної інформації про рух грошових коштів необхідно організувати на п-ві чіткий і достовірний їх облік, чому сприятиме виконання завдань обліку грошових коштів:

1. Забезпечення збереженості грошових коштів.

2. Контроль за цільовим використанням грошових коштів.

3. Своєчасне і повне відображення в документах і регістрах бух. обліку грошових коштів і касі П і на рахунках в банку.

4. Суворе дотримання правил ведення касових операцій

5. Своєчасні розрахунки між П і фізичними особами з метою недопущення штрафних санкцій.

32.Орг-ція склад.гос-ва і склад.облік

Однією з умов збереження запасів від псування і крадіжок є добре організоване складське господарство . Організація складського господ включає в себе : наявність складських приміщень які спеціалізм у відповідності з класифікацією ТМЦ за фіз. Ознаками та вироб ф-ціями

Наприклад : для збереження нафтопродуктів заст. Спеціалізовані склади – цистерни та заправ очні пункти.

Територія нафтоскладу повинна буди оснащена пожежним щитом. На складі повинна бути паспортна нафтог інструкція по вик нафтопродуктів та інструкція з техніки безпеки

Мінер добрива збріг в спец складах де для кожного виду добрив виділено окреме місце поряд з яким оформл табличка з назвою добрив і % діючої речовини

1)Для зберіг дефіц препаратів складське приміщ повинно бути обладнано сейфами

2) На складі повинні бути в наявності зважувальні прилади вимірюв тара засоби для навантаж розвантаж запасів при чому вісові прилади мабть бути обовяз опломбовані і підлягають періодичній перевірці

3) визнач кола МВО з якими уклад письмова угода про повну матеріал відповід в бухгалт п-ва у бух гал матеріал відділу повинні бути в наявності зразки підписів МВО при зміні МВО передача запасів відб з обов’язок проведенням інвентаризації і оформл актом інвентаризації.

Облік на складах

Надх запасів на склад і відпуск їх у вироб чи на реалізац супроводж обов’язковим оформл первинним Д на підставі первинних Д МВО здійсн записи у книгу склад обліку або картки склад обліку.

В цих регістрах обов’язково зазнач назва запасів які зберіг на складі, їх номенклатурний номер, марка, сорт, розмір,ціна

Один раз на місяць на підставі первинних Д ( МВО) складає звіт про рух ТМЦ

На підстві первинних Д Звіт скл у кількісному виразі. До нього вкл. Тільки ті види ТМЦ по яким був рух у зв місяці. До скл звіту додаються первин Д і він здається бухгалтеру матер відділу який здійснює контроль за рухом запасів, контроль полягає у перевірці залишків на поч. місяця звірці записів по руху МЦ з данними первинних Д і перевірці прав виведення кінцевого залишку по кожному виду цінностей

Після закінч перевірки бух гал матеріал відділу здійснює таксування звіту, після чого проставляє дату і підпис.

33.Облік розрахунків за претензіями

---

У ході виконання договорів купівлі продажу або інших угод можливе виникнення ситуації в яких сторони змушені вдатися до примусового виконання умов договорів стороною , яка їх не виконала або виконала частково (до постачальників – за недопоставку ТМЦ ,пересортицю,псування цінностей при їх транспортуванні , переплата рахунків з причини невірного застосування цін або арифметичних помилок; до підрядних організацій – за неякісне виконання робіт; до транспортних організацій – за допущення простоїв; до банків – з приводу помилкового списання сум з клієнтів).

В усіх випадках претензія висувається в письмовій формі та у встановлений термін, кожна претензія повинна бути документально обґрунтована. Порядок висування претензій регламентується:

• до постачальників і підрядників «Інструкцією державного арбітражу»

• до банку «Статутом банку».

Якщо у встановлений термін заборгованість по претензіям не відшкодовується, то справу передають в суд або арбітраж.

Для узагальнення інформації за розрахунками за претензіями

планом рахунків передбачено субрахунок 374. По Дт якого відображається сума висунутої претензії,а по Кт відшкодування претензійних сум.

субрахунок 374 за призначенням і структурою – основний активний, за економічним змістом – рахунок обліку коштів, розрахунків та інших активів.

Підставою для записів сум на Дт рахунку 374 є:

1)Акт приймання вантажів 2)Рішення господарського суду.

3)Письмова згода постачальників на задоволення претензій.

Підставою для записів сум на Кт рахунку 374 є:

1)Товаро-транспортні накладні.

2)Прибутковий касовий ордер. 3)Виписки банку.

Регістром аналітичного обліку розрахунків за претензіями є відомість 3.2 , де записи здійснюються окремо за кожною висунутою претензією. Регістром синтетичного обліку є журнал-ордер 3б.

374 63 - висунута претензія за недопоставку ТМЦ до її оприбуткування

374 20,28,26 – висунута претензія до постачальників за недопоставку ТМЦ після їх оприбуткування

374 15 – висунута претензія до підрядної організації за неякісне виконання капітальних робіт

374 311 - висунута претензія до банку за помилкове списання коштів з рахунків

20,28,26 374 – відшкодована заборгованість за претензіями шляхом до поставки ТМЦ

погашена заборгованість за претензіями

30 374 – готівкою

311 374 – безготівковим перерахуванням коштів

34.Облік касових операцій

Каса – це спеціально обладнане, ізольоване приміщення, оснащене сигналізацією, вогнегасником, металевим сейфом, решітками на дверях і на вікнах.

Порядок приймання, видачі та зберігання грошей в касі, а також порядок оформлення касових операцій та їх облік визначений «Положенням про ведення касових операцій в нац.. валюті України», яке розроблено відповідно до закону «Про НБУ» 15.12.2004.

Основними первинними документами для оформлення касових операцій є ПКО і ВКО. Надходження грошей в касу оформлюється ПКО в якому міститься інформація про:

---

1. Назву п-ва

2. Номер док-та і дата його складання

3. Кореспонденцію рахунків по госп. операціям

4. Суму госп. операцій (цифрами і прописом)

5. П.І.Б. особи яка вносить кошти

6. Підстава для внесення коштів.

Документ підписується касиром і ГБ п-ва. До нього оформ. квитанція, де дублюється інформація, що міститься в ПКО. Квитанція видається особі, яка вносила гроші в касу. При одерж. готівки в банку, оформ. грош. чек, а після а після доставки коштів в касу п-ва, касир виписує ПКО. Видача коштів з каси п-ва в переважній більшості випадків оформ. ВКО, де міститься інформація про:

1. Назву п-ва

2. Номер док-та і дата його складання

3. Кореспондуючий рахунок

4. Суму виданих коштів (цифрами і прописом двічі)

5. П.І.Б. особи якій видаються кошти

6. Документ,що засвідчує його особу (паспорт)

7. Підстава для видачі коштів.

Документ підписується КП, ГБ п-ва, касиром і особою що отримує кошти.

Якщо ВКО оформ. на підставі заяви підписаної КП, то підпис КП на самому ВКО не обув’я*яковий. ПКО і ВКО оформ. тільки в день здійснення госп. операцій.

Під час масової видачі коштів з каси, вона оформ. Відомостями де міститься інформація: П.І.Б. осіб що одержуть кошти, сума належна до видачі коштів і в разі одержання коштів, одержувач підписує відомість. А якщо кошти вчасно не одержані, тов. Відомості проти цієї особи ставиться відмітка «депоновано». По закінченню видачі готівки за платіжними відомостями складається реєстр депонованих сум, якщо такі були, підраховується і проставляється в відомості фактично виплачена сума готівки і сума яку необхідно депонувати. Депоновані суми виплат по відомостям належить здати в банки, а на суму фактично виданих коштів по відомостям оформлюється ВКО до якого додаються ці Відомості. Після здійснення госп. операцій по ПКО і ВКО, ці документи погашаються відповідними штампами «одержано» і «оплачено», щоб запобігти їх повторне використання.

Здавання готівки до установи банку здісн. на підставі Заяви на переказ готівки квитанція якої, за підписом бухгалтера і касира банку, додається до ВКО яким оформлюються така касова операція. Усі ПКО і ВКО виписують в бухгалтерії чітко і ясно, кульковою ручкою або за допомоги друкарської машинки чи комп*ютера, жодних виправлень у цих документах не допускається.

Передача виписаних документів в касу здійсн. бухгалтером. Кожен з первинних касових документів до передачі їх в касу, реєструється в бухгалтерії в Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Касові документи, після складання касиром Звіту, групуються в хронологічному порядку, підписуються і є підставою для складання Журнала-ордера. Після закінчення звітного місяця вони переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року в окремому сейфі або спеціальному приміщенні.

---