ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.11.2019
Просмотров: 1427
Скачиваний: 1
Надходження і видачу готівки обліковують в Касовій книзі, записи до якої здійснює касир за кожним документом в хронологічному порядку. При чому в касовій книзі відображ. ПКО а потім ВКО.
Кожен лист касової книги складається з двох частин, перша частина залишається в касі, а друга складається під копірку, відривається і разом з додатковими до неї первинними касовими документами становить Звіт касира, який передається в бухгалтерію для подальшої обробки.
Реквізити касової книги:
-дата; - номер листа; сума залишку на початок дня; номер документа; від кого одержано або кому видано; кореспондуючий рахунок; сума прибутку і видатку; разом за день сума по прибутку і видатку; к-сть ПКО і ВКО зареєстрованих в книзі; підпис касира; підпис бухгалтера який перевіряє і обробляє Звіт касира. Звітність касира щоденна, але при незначній звітності госп. операцій по касі, Звіт може складатися один раз на 3 або 5 днів.
П-во веде лише 1 касову книгу. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою п-ва. На останній сторінці касової книги зазначається к-сть пронумерованих сторінок. Касова книга є регістром аналіт. обліку касових операцій. Контроль за правильністю її ведення покладається на ГБ п-ва або працівника уповноваженого на це КП.
Бух. обробка звітів касира полягає в перевірці правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів, відповідності записів у доданих до них документів, підрахунку підсумків за день і залишку на кінець дня, відповідність залишків на кінець попереднього і початок наступного дня. Повинні бути також звірені суми одержаної зданої в установи банку готівки з відповідними виписками банків з поточного рахунку. При перевірці Звіту звертається увага на правильність кореспонденції рахунків.
Для синтетичного обліку касових операцій в плані рахунків виділено рахунок 30 «каса», на якому здійснюється узагальнення інформації про наявність і рух грош. коштів касі п-ва. До нього може відкриватися 2 субрахунки:
-
301 «Каса в нац.. валюті»
-
302 «Каса в іноземній валюті»
Регістром синтетичного обліку касових операцій є журнал-ордер 1 і відомість 1.1.
Проводки
Надійшли в касу кошти з поточного рахунка 30/311
Надійшла готівка в касу від покупців 30/36
Надійшла готівка в касу від реалізації продукції за готівку 30/70
Оприбуткована готівка, одержана від засновників п-ва в порядку збільшення додат. капіталу 30/42
Виявлені надлишки готівки в касі при інвентаризації 30/719
Здана виручка від реалізації продукції за готівку на поточний рахунок 31/30
Придбані за готівку грош. документи 35/30
Видані з каси кошти під звіт 372/30
Видана з каси з/п 66/30
Виявлена нестача готівки в касі при ревізії 947/30
35.Облік товарів
На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:
281 "Товари на складі";
282 "Товари в торгівлі";
283 "Товари на комісії";
284 "Тара під товарами";
285 "Торгова націнка".
286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу". На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.
На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах.
На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі.
На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами.
На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами Й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".
На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунка 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалі30вані товари відображається за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28.
На субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визначаються утримуваними для продажу.
36.Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за претензіями
У яких випадках можуть виникати розрахунки за претензіями?
У ході виконання договорів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) постачальниками сільськогосподарському підприємству або покупцями готової продукції у сільськогосподарського підприємства, а також іншими юридичними і фізичними особами за іншими договорами виникають ситуації, в яких сторони змушені вдаватися до примусового виконання умов договорів стороною, яка їх не виконала або виконала частково.
Для обліку операцій претензійного порядку призначено рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями", який застосовують за всіх видів діяльності.
Суми пред'явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, поки не будуть погашені. На суми претензій на користь різних організацій і осіб, що признані судом, а також на суми відмовлених платежів за раніше пред'явленими претензіями кредитується субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями" і дебетується рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Підставою для записів сум на Дт рахунку 374 є:
1)Акт приймання вантажів 2)Рішення господарського суду 3)Письмова згода постачальників на задоволення претензій.
Підставою для записів сум на Кт рахунку 374 є:
1)Товаро-транспортні накладні. 2)Прибутковий касовий ордер. 3)Виписки банку.
Регістром аналітичного обліку розрахунків за претензіями є відомість 3.2 , де записи здійснюються окремо за кожною висунутою претензією. Регістром синтетичного обліку є журнал-ордер 3б.
374 63 - висунута претензія за недопоставку ТМЦ до її оприбуткування
374 20,28,26 – висунута претензія до постачальників за недопоставку ТМЦ після їх оприбуткування
374 15 – висунута претензія до підрядної організації за неякісне виконання капітальних робіт
374 311 - висунута претензія до банку за помилкове списання коштів з рахунків
20,28,26 374 – відшкодована заборгованість за претензіями шляхом до поставки ТМЦ
погашена заборгованість за претензіями:
30 374 – готівкою
311 374 – безготівковим перерахуванням коштів
37.Ліміт зберігання готівки в касі та фінансові санкції за його перевищення
Зберігати в касі готівку дозволяється в межах лімітів, які установлюються підприємством самостійно на підставі розрахунку. Розрахунок залишку ліміту готівки в касі підписується головним бухгалтером та керівником підприємства і затверджується внутрішнім нака30м (розпорядженням підприємства). Розрахунок ліміту готівки в касі проводиться на підставі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси протягом трьох будь-яких місяців поспіль з останніх дванадцяти, що передують терміну встановлення (перегляду) ліміту каси. Підприємства, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків з подальшим переглядом за фактичними показниками діяльності.
Слід зауважити, що підприємства, які виробляють та переробляють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівки та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходження або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року. Готівка, що перевищує ліміт каси, підлягає зарахуванню на рахунки в терміни, визначені підприємством і встановлені за погодженням з тим банком, у якому відкрито рахунок підприємства. Установлені згідно із зазначеними вимогами терміни здавання готівкової виручки підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунка між підприємствами та банками. Важливо підкреслити, що в тому разі, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то він вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в касі наприкінець робочого дня, вважається понадлімітною.
38.Відображення на рахунках бухгалтерського обліку фінансових інвестицій
Для обліку фінансових інвестицій Планом рахунків передбачено рахунки 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" і 35 "Поточні фінансові інвестиції". Стандарт 12 не визначає критерії розподілу інвестицій на довгострокові і поточні.
Тому поділ фінансових інвестицій на довгострокові і поточні бажано проводити за аналогією до інших активів.
Якщо інвестицію призначено для реалізації (погашення) протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу, така інвестиція класифікується як поточна і обліковується на рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції".
Відповідно інвестиція, яку передбачається тримати на підприємстві більше року (довше операційного циклу), буде віднесена до довгострокової і обліковується на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". Крім акцій на цьому рахунку узагальнюється інформація про наявність і рух довгострокових інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств.
Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" має такі субрахунки:
141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі";
142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам":
143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".
За дебетом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" відображають вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття.
При інвестуванні коштів в акції асоційованого підприємства дебетується рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", субрахунок 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" і кредитуються рахунки 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 50 "Довгострокові позики", 60 "Короткострокові позики" та ін.
На суму отриманого доходу на акції (в сумі збільшення частки інвестора в капіталі асоційованого підприємства) дебетується субрахунок 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" і кредитується рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі", субрахунок 721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства".
На суму нарахованих і вилучених дивідендів за акціями асоційованого підприємства зменшуються фінансові інвестиції в підприємство. що нарахувало і виплатило дивіденди. Тому ця операція відображається за кредитом рахунка 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", субрахунок 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" і дебетом рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунка 373 "Розрахунки за нарахованими доходами".
Якщо придбані акції підприємств, на які інвестор не має суттєвого впливу, то кореспонденція рахунків буде дещо іншою. В цьому разі при придбанні акцій дебетується рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", субрахунок 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам" і кредитуються рахунки 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 50 "Довгострокові позики", 60 "Короткострокові позики" та ін.
Нараховані дивіденди за інвестиціями непов'язаним сторонам відображаються за субрахунком 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" і кредитом рахунка 73 "Інші фінансові доходи" субрахунка 731 "Дивіденди одержані". Отримані нараховані дивіденди за інвестиціями будуть зараховані на відповідні рахунки грошових коштів або на погашення довгострокових та короткострокових позичок.
39.Порядок визначення розміру збитків від розкрадання і нестач матеріальних цінностей
Матеріальний збиток підприємству може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.
Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в окремих місцях його зберігання, а також у ході інвентаризації грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства. Крім розкрадання і нестач, збиток може бути заподіяний шляхом знищення майна вогнем, водою та ін.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз=((Бв-А)Іінф+ПДВ+Азб)2
де Рз- розмір збитків (у гривнях);
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);
А - амортизаційні відрахування (у гривнях);
Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);
Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спиртів та алкогольних напоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і ПДВ, із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент збитків із застосуванням коефіцієнта 1,5.