ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.06.2020
Просмотров: 745
Скачиваний: 1
30. Звільнення від покарання та його відбуття (ст.74-85 КК). Амністія та помилування.Звільнення від покарання та його відбування (ст.74 КК) - виражена в акті правомочного державного органу відмова від застосування реальної міри покарання, передбаченої кримінальним законом за наявності певних умов, зазначених в законі.Види звільнення від покарання та його відбування:1) звільнення з випробуванням (ст.75-78 КК);2) звільнення з випробуванням вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років (ст.79 КК);3) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст.80 КК); 4) умовно-дострокове звільнення (ст.81 КК);5) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.82 КК); 6) звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.83 КК);7) звільнення за хворобою (ст.84 КК);8) на підставі закону України про амністію (ст.86 КК);9) на підставі Указу Президента України про помилування (ст.87 КК).Амністія (ст..86) — це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується щодо індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.Акт амністії не скасовує і не змінює відповідного кримінального закону, не являє собою декриміналізації і не ставить під сумнів законність і обґрунтованість постановлених обвинувальних вироків.Законом про амністію може бути передбачене: 1) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від покарання (повна амністія); 2) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія); 3) заміна засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.Підставою звільнення від кримінальної відповідальності є повна та умовна амністія. У цих випадках кримінальну справу щодо особи, в діянні якої вбачається склад конкретного злочину, не може бути порушено, а порушені справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства та справи, що передані до судів, але не розглянуті ними, підлягають закриттю. Якщо необхідність застосування закону про амністію з'ясовується в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує. Помилування (ст..87)- це індивідуальне державно-владне веління у формі пробачення особі, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості. факт помилування є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конкретної особи або групи індивідуально зазначених в указі Президента України осіб. Указ Президента України про помилування виступає як безпосередня підстава для звільнення особи від покарання або заміни покарання більш м'яким. 2. помилування у КК розглядається як підстава звільнення і від кримінальної відповідальності (статті 44 і 85), і від покарання (ст. 87). При цьому реальна правозастосовна практика, як правило, зорієнтована на непов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності помилування засуджених, яке здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з ч. 2 ст. 87 - на строк не менше двадцяти п'яти років); 2) повного або часткового звільнення від відбування інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання; 3) заміни інших, крім довічного також додаткового покарання; 3) заміни інших, крім довічного позбавлення волі, видів основного, а також додаткового покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Зняття судимості відбувається в порядку, встановленому ст. 91, і не може передбачатись указом про помилування.3. Помилування здійснюється Президентом України. 4. Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю у зв'язку з помилуванням даної особи. Закриття кримінальної справи у зв'язку з помилуванням особи не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує
31.Погашення, зняття судимості Погашення судимості є типовим і найбільш поширеним способом її припинення. При цьому особа втрачає статус судимого без будь-яких своїх додаткових зусиль, без прийняття спеціального рішення з цього приводу державним органом. Автоматичне погашення судимості випливає безпосередньо із КК.При засудженні зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79) судимість погашається одразу ж після успішного спливу іспитового строку. Випробування вважається успішно подоланим, а судимість погашеною, якщо протягом встановленого судом строку: 1) особою не вчинено нового злочину; 2) рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасоване з інших підстав, передбачених законом (ч. 2 ст. 75, ч. 5 ст. 79).Якщо таким засудженим було призначене додаткове покарання, а його строк перевищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового покарання.Щодо ряду категорій засуджених судимість погашається одразу ж після відбування покарання, причому незалежно від тривалості такого покарання. До них належать особи, які відбули покарання у виді: а) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; б) службового обмеження для військовослужбовців; в) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; г) тримання на гауптвахті замість арешту (для військовослужбовців).У всіх інших випадках (пункти 5-9 ст. 89) умовами погашення судимості є: 1) відбування особою основного і додаткового покарання; 2) сплив строку погашення судимості, визначеного ст. 89. Такий строк становить від одного до восьми років і залежить від виду покарання, його тривалості, ступеня тяжкості злочину, за який засуджено особу; 3) невчинення особою протягом цього строку нового злочину.Під зняттям судимості розуміється притінення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість.2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Порядок зняття судимості встановлюється КПК України (ч. З ст. 91КК).
32. Примусове лікування. Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК).На відміну від примусових заходів медичного характеру, котрі застосовуються до неосудних та обмежено осудних осіб, примусове лікування застосовується судом до осіб, які вчинили злочин і мають хворобу, яка є небезпечною для здоров'я інших осіб. Особи, до яких застосовується примусове лікування, усвідомлюють його суть, значення. Хвороби, що є небезпечними для здоров'я інших людей: -1) тяжкі інфекційні захворювання; 2) венеричні захворювання, СНІД; 3)наркоманія, алкоголізм;
33.Державна зрада(111).Шпигунство.О-м злоч є нац.- безпека У (політичній, інформаційній, економічній, науково-технологічній, воєнній).Державна безпека– захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, державної таємниці, правопорядку, державного кордону, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, а також від терористичних та інших особливо небезпечних посягань з боку злочинних організацій, груп чи осіб.2. Об’єк стор:1) шпигунство;2) перехід на бік ворога у воєнний час; 3) надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.Іноземна держава– це будь-яка держава, крім України, незалежно від того, чи визнана вона Україною як суверенна і чи має Україна з нею дипломатичні відносини.Під іноземною організацією слід розуміти будь-яку державну чи недержавну установу, підприємство, об’єднання, орган іншої країни, Представник іноземної держави або іноземної організації– це особа, яка уповноважена виражати інтереси тієї чи іншої іноземної держави (іноземної організації) та діє від її імені або представляє її за спеціальним повноваженням, 3. С-т -16-річного віку.4. Суб’єк стор -прямого умислу. При вчиненні державної зради винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.5. Ч.2 ст.111 визначає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яке може мати місце за наявності трьох умов в їх сукупності:1) суб’єктом звільнення є лише такий громадянин України, який вступив у зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками й отримав їх злочинне завдання; 2) цей громадянин не вчинив жодних дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників;3) він добровільно заявив органам влади України про свій зв’язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками та про отримане завдання. Ст.114“Шпигунство”: 1. Безпос о-м є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.Предметомшпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.Відомості, що становлять державну таємницю, – це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку2. З об’єктивної сторони шпигунство полягає у таких діях:1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;2) збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.Передача відомостей– це їх усне повідомлення іноземній державі, іноземній організації, їх представникам, вручення певних документів, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації (безпосередньо, через посередників, з використанням тайників тощо) або їх пересилання. Збираннязазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні, придбанні будь-яким способом з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.3. С-т злоч, передбаченого , тільки іноземець або особа без громадянства 4. Суб’єк сторона -прямого умислу. 5. Ч.2 ст.114 передбачає спеціальну підставу звільнення від КВ особи, яка вже передала чи зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомості, що становлять державну таємницю. Такою підставою є сукупність трьох умов, із яких тільки дві повністю залежать від волі вказаної особи:а) особа припинила раніше розпочату шпигунську діяльність б) вона добровільно повідомила органи державної влади України про вчинене нею на шкоду інтересам України;в) внаслідок виконання особою перших двох умов і вжитих органами державної влади України (можливо, за участю цієї ж особи) заходів було відвернено шкоду інтересам України
37. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання С. 116.
Об'єкт злочину - життя особи. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді смерті людини; 3) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою вчинення злочину. Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують дві особливості: 1) умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; 2) емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням.
42. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження с.122.
Об'єктом злочину є здоров'я особи. Об'єктивну його сторону характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинний зв'язок. 1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я(3 тижні (більш як 21 день) ) або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину(від 10% до 33%). Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Мета умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію діяння у двох випадках - коли нею є: 1) залякування потерпілого або його родичів, 2) їх примус до певних дій.
36.Умисне вбивство
Просте вбивство (ч.1 ст.115 КК)Родовий об’єкт –життя та здоров’я особи. Безпосередній об’єкт - життя особи.Ст. 115 ч. 1 Умисне вбивство.Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 115, характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками; 4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним-смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів.Склад-матеріальний, тобто вважається закінченим з моменту настання незворотної смерті потерпілого.Суб'єктом цього вбивства є осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 14-річного віку.Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.Мотив і мета злочину та емоційний стан суб'єкта підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони впливають на кваліфікацію умисного вбивства. Ч. 2 ст. 115 передбачає відповідальність за умисне вбивство: з корисливих мотивів (п. 6), з хуліганських мотивів (п. 7), у зв'язку з виконанням потерпілою особою службового або громадського обов'язку (п. 8), а також з метою приховати інший полегшити його вчинення (п. 9). Особливий емоційний стан є ознакою умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), та умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117).Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 115 ч. 2 КК)Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.Безпосередній об’єкт - життя особи.Об’єктивна сторона.Ст. 115 Умисне вбивство.Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 115, характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками; 4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним необхідним-смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів.Кваліфікуючі ознаки:п.1) двох або більше п.2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності - п.3) заручника п.4) вчинене з особливою п.5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб п.6) з корисливих мотивів п.7) з хуліганських п.8) особи чи її близького родича у зв'язну з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку п.9) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення п.10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом п.11) вчинене на замовлення п.12) вчинене за попередньою змовою групою осіб п.13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК Склад-матеріальний, Суб'єктом цього вбивства є осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 14-річного віку.Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.Мотив і мета злочину та емоційний стан суб'єкта підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони впливають на кваліфікацію умисного вбивства. Ч. 2 ст. 115 передбачає відповідальність за умисне вбивство: з корисливих мотивів (п. 6), з хуліганських мотивів (п. 7), у зв'язку з виконанням потерпілою особою службового або громадського обов'язку (п. 8), а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9).
38. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини С.117.
Об'єктом злочину є життя новонародженої особи. Потерпілим від цього злочину може бути лише власна новонароджена дитина матері. Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) діями - посяганням на життя Іншої новонародженої дитини; 2) наслідками у вигляді ЇЇ смерті; 3) причинним зв'язком. 4) часом і певною обстановкою - це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів. Суб'єктом злочину може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами
35. Ст.113“Диверсія”
Основний безпосередній об’єкт диверсії – безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. Обов’яз додат о-т, який має різний зміст у різних формах цього злочину: це життя і здоров’я особи, власність, навколишнє середовище.2. Об’єкт с-на диверсії проявляється в семи формах, кожна із яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій (зокрема, вибухів і підпалів), спрямованих на:1) масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю; 2) зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;3) радіоактивне забруднення; 4) масове отруєння; 5) поширення: епідемій, епізоотій, епіфітотій.є закінченою з моменту вчинення вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відповідної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки).Масове знищення людей– це позбавлення життя багатьох людей. 3. С-м злоч 14 років.4. Суб’є с-на -прямого умислу мети – ослаблення держави. Саме за ознакою спеціальної мети диверсію треба відмежовувати від суміжних умисних злочинів (вбивства, терористичний акт, забруднення моря тощо).Склад злочину побудований як формальний, а тому на перший план виступає не фактичний результат (ослаблення держави чи принаймні реальна загроза такого ослаблення), а саме вороже ставлення особи до держав.Бандитизм (ст.257)1. Безпосереднім об'єктом злочину є безпека особи, суспільства і держави від діяльності злочинних організацій. (для ст.255-257 співпадають).2. Банда - це різновид злочинної організації, якій притаманні, насамперед, загальні ознаки такої організації, вказані в ч. 4 ст. 28. Зокрема, наявність трьох чи більше учасників (а не двох, як це вимагалося відповідно до раніше діючого законодавства), мета вчинення принаймні двох тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, банда характеризується ще й такими специфічними рисами, як: а) озброєністю; б) метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. Мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб означає, що банда прагне досягнути злочинного результату за допомогою насильства або створення реальної загрози його застосування, діяти раптово, агресивно.3. Об'єкт ст.-на бандитизму включає вчинення трьох альтернативних дій:1) організацію банди;2) участь у банді;3) участь у нападі, вчинюваному бандою.Організація банди та участь у банді за своїми суттєвими ознаками не відрізняються від аналогічних дій, які є ознаками злочину, передбаченого ст. 255. При цьому організатор або учасник банди не обов'язково повинні брати участь у вчинюваних бандою нападах.4. С-т -14р.5. Суб'єк стор умисною виною та спеціальною метою - здійснення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. При цьому винний повинен усвідомлювати, що його діяльність пов'язана з бандою, розуміти свою конкретну роль у ній. Розуміючи ці ознаки, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, а також передбачає настання наслідків у вигляді загрози громадській безпеці, оскільки знає, що суттю банди є здійснення нападів. Крім того, винний бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.6. Окремі злочини, вчинені в ході бандитизму, кваліфікуються за сукупністю ст. 257 та відповідних статей Особливої частини КК про відповідальність за посягання проти особи, власності, авторитету органів державної влади тощо.Незаконне заволодіння чи незаконне придбання вогнепальної зброї, вибухових пристроїв з метою використання при бандитизмі слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. 262 або ч. 1 ст. 263. Розбій (ст. 187 КК).Род об-т - врегульовані законом суспільні відносини власності.Безп об-т основний - право власності на майно. Безп об-т додат - життя та здоров'я особи.Предмет - чуже майно - речі матеріального світу, що мають специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.Об'єкт с-на1. ”3Об'єктивна сторона передбачає вчинення суспільно небезпечних дій у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Головним критерієм реальності такої погрози є суб'єктивне сприйняття її потерпілим.Склад - усічений, оскільки вважається закінченим з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.Суб'єкт злочину - 14 років.Суб'єк -прямого умислу. є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета, з якою здійснюється напад - заволодіння чужим майном.Кваліфікуючими ознаками розбою є вчинення його:- ч.2ст. 187 КК:а) за попередньою змовою групою осіб (див. cт. ч.2 ст.28К б) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (див. cт.257КК).- ч.3 ст.187 КК - у поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (див. cт. 185 КК);- 4.4 ст.187 ККа) із спрямуванням на заволодіння майном у великих (=>250 НМДГ) чи особливо великих розмірах);б) організованою групою (див. ч.3 cт.28 КК);в) у поєднанні із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (див. ст.121 КК).