Файл: К.Л. Спец.діл ІІ курс Дс-2.doc

Створюючи пенсійну систему, у світі найчастіше віддають перевагу тритівневій системі. Втім, у кожній країні ці три рівні можуть бути різні.

Рівень 1 Солідарна система

Перший рівень забезпечує базовий дохід людини після виходу на пенсію. В солідарній системі пенсії можуть бути фіксованого розміру (і фінансованими з державного бюджету) або мати розмір, що залежить від величини заробітку і трудового стажу (пенсію визначають за відповідною формулою, яка враховує два показники).

Іноді солідарні системи називають системами "виплатою пенсій з поточних надходжень (pay-as-you-go)", оскільки внески нинішніх працівників спрямовують на виплату пенсій сьогоднішнім пенсіонерам. Залежно від чисельності платників внесків і чисельності пенсіонерів, існують системи таких видів:

• частково фондована (після виплати поточних пенсій залишаються кошти для інвестування);

• нефондова (сума отриманих внесків приблизно дорівнює сумі, потрібній для виплати пенсій);

• система з дефіцитом (загальна сума пенсій перевищує суму надходжень від сплати внесків. Цю різницю покриває державний бюджет).

Чинна система пенсійного забезпечення в Україні є солідарною системою, де виплати фінансують тільки за рахунок поточних надходжень. Нині в цій системі виник дефіцит коштів,якого не покриває державний бюджет. Передбачено, що після реформування солідарна система стане частково фондованою.

Рівень 2 Обов`язкова накопичувальна система

Другий рівень пенсійного забезпечення складають обов`язкові заощадження на накопичувальних пенсійних рахунках. Останнім часом більшість країн під час здійснення пенсійної реформи передбачали створення другого рівня - обов`язкової накопичувальної системи. Працівники або роботодавці від їхнього імені (а в деяких системах - також самозайняті особи) сплачують внески до накопичувального пенсійного фонду. Ці внески обліковують на індивідуальних пенсійних рахунках кожного учасника. Накопичені внески інвестують, і після виходу на пенсію учасник отримує право на одержання пенсії, яку обчислюють з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу, облікованих на його рахунку. Такий підхід докорінно відрізняється від нинішньої солідарності системи, де розмір пенсій обчислюють за встановленою формулою.

Обов`язкову накопичувальну складову частину пенсійного забезпечення створюють для досягнення таких цілей:

1. Заохочення працівників до заощадження коштів протягом трудової діяльності. Уряд країни може запровадити обов`язкове заощадження коштів працівників. Завдяки цьому в похилому віці вони не потребуватимуть соціальної допомоги.

2. Збільшення заощаджень для фінансування економічного розвитку. Накопичувальна система може допомогти відновити внутрішні заощадження, потрібні для економічного зростання в країні.

3. Підвищення ефективності адміністративного управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функцій адміністративного управління та управління пенсійними активами.
   Запобігання політичному тиску у сфері пенсійного забезпечення. Нерідко уряд приймає уряд приймає рішення про зменшення внесків чи підвищення пенсій напередодні виборів. Такі дії можуть призвести до дестабілізації пенсійної системи в майбутньому.

---

В процесі здійснення пенсійної реформи в Україні обов`язкову накопичувальну систему впроваджуватимуть тільки після поліпшення загальної економічної ситуації в країні і створення належної регулятивної й адміністративної систем.

Рівень 3 Добровільні схеми

Перший та другий рівні є обов`язковими складовими частинами пенсійного забезпечення. Однак у міру зростання заробітної платні в громадян може з`явитися більше вільних грошей і виникнути бажання робити додаткові заощадження на старість. Роботодавці теж можуть спрямувати частину свого прибутку на створення добровільних пенсійних схем для своїх працівників. Реалізувати ці задуми можна різними способами.

Схеми, що їх засновують роботодавців багатьох країнах роботодавці створюють для своїх працівників пенсійні фонди на добровільних засадах. За одними схемами, внески від імені працівника сплачує роботодавець, за іншими - внески сплачують і роботодавець, і працівник.

Так само, як і в межах другого рівня, тут можуть спрацьовувати схеми з визначеними внесками (де передбачено запровадження індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків) або схеми з визначеними виплатами (обчисленими за допомогою формули, що враховує величину заробітку). Роботодавці віддають перевагу схемам з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат і є зрозумілішими пересічним громадянам. Однак за такої схеми:

• роботодавець не обіцяє певного розміру пенсії;

• розмір пенсії, яку отримає працівник, залежить від загальної суми внесків та інвестиційного доходу, накопичених за час участі в пенсійній програмі.

Внески до накопичувальної системи за схемами з визначеними внесками та інвестиційний дохід від таких внесків звільняють від оподаткування. Не підлягають оподаткуванню також внески за схемами з визначеними виплатами та інвестиційний дохід фонду. Однак зазвичай податкове законодавство встановлює верхню межу для суми внесків, на які поширюються податкові пільги. Натомість пенсійні виплати та зняття коштів з рахунку підлягають оподаткуванню.

Індивідуальні заощадження. Іншою формою заощаджень у межах третього рівня є відкриття індивідуальних рахунків у кредитно - фінансових установах або учать в інвестиційних фондах за ініціативою окремої особи. Громадянин може відкрити ощадний рахунок у банку, вступити до створеного у встановленому порядку інвестиційного фонду відкритого типу або укласти зі страховою організацією угоду про індивідуальне пенсійне страхування. Не в кожній країні дозволено використовувати всі згадані способи інвестування.

2. Навіщо створюють трирівневу систему пенсійного забезпечення? Щоб гарантувати мінімальний рівень пенсійного забезпечення всім працівникам (рівень 1 - солідарна система).

Щоб встановити чіткі права власності через обов`язкові накопичувальні рахунки (рівень 2 - обов`язкова накопичувальна система).

---

Щоб створити умови для накопичення додаткових пенсійних заощаджень на добровільних засадах у міру зростання заробітної платні (рівень 3 - добровільна система заощаджень).

Щоб встановити залежність розміру пенсії від сплачених внесків. У такому разі громадяни краще усвідомлюють власну відповідальність за свої пенсійні заощадження і сумлінно виконуватимуть свої обов`язки щодо сплати внесків (усі рівні).

Запропонований план здійснення пенсійної реформи в Україні складено з урахуванням переваг трирівневої системи пенсійного забезпечення.

Програмою економічних реформ передбачено поступове вирівнювання пенсійного віку чоловіків і жінок протягом 10 років.

Це передбачено Програмою економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яку сьогодні схвалив Комітет із економічних реформ при Президенті України.

Програма передбачає три етапи пенсійного реформування.

На першому етапі (до кінця 2010р.) передбачається введення фіксованого розміру пенсійного внеску для підприємців-спрощенців, обмежити розмір максимальних пенсій.

На другому етапі (до кінця 2012 р.) планується створити стимули для того, щоб громадяни після досягнення пенсійного віку продовжували працювати, а також збільшити мінімальний термін страхового стажу для отримання пенсії за віком, скасувати “необгрунтовані” пільги з дострокового виходу на пенсію, почати поступове вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків, поступовий перерозподіл ставки внеску на пенсійне страхування від роботодавця на працівника. Також передбачено підвищити нагляд за накопичувальними пенсійними фондами, ввести накопичувальну систему державного пенсійного страхування й ввести обов`язкові корпоративні пенсійні схеми для фінансування дострокових і спеціальних пенсій для окремих категорій професій, пов`язаних із ризиком для життя.

До кінця ж третього етапу (до кінця 2014 р.) заплановано диверсифікувати схеми приватного пенсійного страхування, ввести програми спільного інвестування тощо.

Для “стабілізації” солідарної пенсійної системи програмою передбачається необхідність підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років; вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово з кроком 0,5 року протягом 10 років); наблизити пенсійний вік до “європейських” стандартів (65 років) для учасників другого рівня пенсійної системи; стимулювати пізніший вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років із одночасним збільшенням коефіцієнта обліку наднормативного стажу або відстрочення виходу на пенсію. Також пропонується “звільнити” солідарну систему від дострокових і пільгових пенсій; обмежити максимальний розмір пенсій, які виплачуються з солідарної системи; виплачувати пенсії за віком для всіх пенсіонерів, які працюють, в розмірах, визначених законом про обов`язкове пенсійне страхування; перерозподіляти частку внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника; відокремити внесок на соціальне страхування від єдиного податку; скоротити пільги із дострокового виходу на пенсію.

---

У документі також наголошується, що для введення накопичувального рівня пенсійної системи необхідно визначити розмір внесків, оцінити величину одного року стажу в солідарній системі для учасників дворівневої системи; передати Пенсійному фонду функції збору й адміністрування коштів другого рівня пенсійної системи, ввести систему єдиних пенсійних рахунків; забезпечити можливість залучати приватні компанії для управління активами.

Передбачається, що за підсумками “реформування” пенсійної системи співвідношення середніх розмірів пенсій і зарплат становитиме не менше 45%, по солідарній системі – 40%; співвідношення середніх розмірів пенсій жінок і чоловіків буде не нижчим 75%; ставка відрахувань на пенсійне страхування – не більше 35%; співвідношення обсягу пенсійних витрат із ВВП – не більше 12% до 2014 р.

Програма економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», розроблена й схвалена Комітетом із економічних реформ при Президенті України, реалізовуватиметься в три етапи: 2010 рік, 2011-2012 рр. і 2013-2014 рр.

3. Види пенсій.

Вислуга років — це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв’язку з утратою професійної працездатності й виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Пенсія призначається як компенсація втраченої працездатності за професією.

Пенсія з інвалідності - щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

Інший вид трудової пенсії – це пенсія з інвалідності. Вона є одним із видів соціального захисту непрацездатних. Її можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин.

4. Документи, необхідні для призначення пенсії

1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються:

1. документи, які засвідчують трудовий стаж (загальний і спеціальний);

2. довідка про заробіток.

Крім того, при потребі подаються документи:

• про народження дитини та виховання її до восьмирічного віку;

• про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом;

• про перебування на утриманні у заявника непрацездатних членів сім'ї;

• про визнання заявника одиноким;

• про визнання заявника учасником війни;

• про наявність у заявника захворювання, передбаченого ст. 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

---

При призначенні пенсій інвалідам війни відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та при підвищенні їм пенсій відповідно до ст. 77 цього Закону до заяви потрібно додати виписку з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), яка надсилається відділу цією комісією.

2. До заяви про призначення пенсії по інвалідності повинні додаватися:

а) документи, які засвідчують трудовий стаж (загальний і спеціальний);

б) довідка про заробіток.

Якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва, то подається також акт або інший офіційний документ (про нещасний випадок).

Крім того, у разі потреби подаються документи:

• про перебування на утриманні в інваліда непрацездатних членів сім'ї;

• про визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги;

• про визнання заявника учасником війни.

Відділ соціального забезпечення додає до заяви одержану ним від медико-соціальної експертної комісії виписку з акта огляду в МСЕК.

Працівник, у якого наступило право призначення пенсії, пише заяву і подає її у відділ кадрів підприємства. Заява пишеться на спеціальному бланку, де працівник указує;

• від кого, місце роботи, паспортні дані, місце прописки;

• указує вид пенсії, кількість членів сім'ї на утриманні і чи отримує іншу пенсію;

• ставить дату і свій підпис.

Зворотний бік заповнюють спеціалісти кадрової служби і відділу соцзахисту.

Підготувавши інші документи, разом із заявою пенсійна справа здається в районний відділ соцзахисту.

Працівник кадрової служби на підтвердження, що пенсійна справа здана, отримує розписку, яка відрізається від бланку заяви, де вказується дата прийняття справи, номер реєстрації з підписом інспектора відділу соцзахисту.

5. Форма і порядок заповнення подання

Подання заповнюється на спеціальному бланку працівниками кадрової служби і додається до інших документів.

Дати в поданні проставляються трьома парами арабських цифр, розділених крапками,— 01.02.91; суми записуються у вигляді — 150,20.

Відповідальність за правильність заповнення подання несуть працівник підприємства, установи, організації, кооперативу, на якого покладено обов'язок підготовки і подання документів для призначення пенсій, та посадові особи, які підписали подання.

У відповідних рядках заповнюються такі реквізити заголовної частини: найменування області, району, міста; найменування районного (міського) відділу соціального захисту населення, в який адміністрація підприємства (кооперативу) спільно з профспілковою організацією представляють до призначення пенсії робітника чи службовця (члена кооперативу); номер подання та дата його реєстрації на підприємстві (в кооперативі); найменування підприємства (кооперативу), його адреса та поштовий індекс, відповідні телефони; вказується вид пенсії, до призначення якої представляється заявник (сім'я померлого годувальника), його прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання.

---