Файл: Metod_vkaz_prakt_rab_VS_15_prakt.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2020

Просмотров: 1006

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Для раніше побудованих конверторів характерно їх коливання у широких переділах: питомого об’єму – від 0,5 до1,5 м3/m; величини Н1: Дв від 2,1 до 1,17. Питомий об’єм повинен знаходитися у оптимальних переділах. Як що він недостатній, то під час продувки виникають викиди металу та шлаку, які спінюються. При цьому нижній припустимий переділ питомого об’єму залежить від параметрів дуттьового режиму: чим вище інтенсивність подачі кисню і чим менше кількість сопіл у фурмі, тим більше повинен бути питомий об’єм. Разом з цим, як що питомий об’єм дуже великий, тоді несправажанно зростають габарити конвертора і висота конверторного цеху, а також тепловитрати і витрати вогнетривів для кладки футерівки.

При зниженні величини Н1: Dв стінки конвертора віддалюються від високотемпературної зони, що сприяє підвищенню їх стійкості; зростає також площа контакту зі шлаком, що полегшує видаленню у шлак фосфору та сірки. Разом з цим при дуже великому зниженні відношення Н1: Dв, тобто зниженню висоти конвертора, починаються викиди. Але і підвищення Н1: Dв зверху оптимальної величини не рекомендується, бо це потребує підвищення висоти споруди цеху.

В останні роки діаметр горловини D, конверторів ємністю від 50 до 400 м змінюється від 1,0 до 4,1 м (звичайно зростає при підвищенні ємності конвертора, бо при цьому зростає кількість довантаженого брухту). Під час вибору величини Dr стального брухту ураховують те, що горловина більших розмирів дозволяє виконувати завалку стального брухту у одне прийманя. Разом з цим, при підвищенні Dr зростають тепловитрати і декілька зростає вміст азоту у сталі, бо скрізь велику горловину повинна бути більше, ніж це необхідно для завантаження шихти. Dr = (0,4-0,63)Dв.

Від куту нахилу стінок горловини до вертикалі (α) залежить стійкості футерівки горловини. З підвищенням ємності кут α зростає. Діаметр сталевипускного отвору dотв звичайно коливається у межах 100-190 мм [1].

ванна печі після капітального ремонту повинна мати об'єм

Висота підйому для магнезитохромітового зведення рівна

Корисна потужність за період плавлення

Діаметр електроду визначається по формулі

Параметри, що Рекомендуються для контролю правильності розрахунку величин

Маса шлаку равна, кг:

7,383/78×100=9,465

Робемо розрахунок для таблиці 6

% SiO2 1,373/ 9,465× 100 = 14,51%

%СаО 3,570 / 9,465×100 = 37,72%

% MgO 0,771 / 9,465× 100 =8,14%

% Al2O3 0,326 / 9,465× 100 =3,44%

%S 0,012 / 9,465×100 =0,13%

% MnO 1,089/9,465× 100 =11,50%

% P2O5 0,231 / 9,465× 100 =2,44%

% Cг2F2 0,011 / 9,465× 100 =0,12%

% FeO =16,00%

% Fe2O3 = 6,00%

Усього 100%


Таблиця 6 – хімічний склад кінцевого шлаку, %

SiO2

СаО

MgO

Al2O3

S

MnO

P2O5

2F2

FeO

Fe2O3

14,51

37,72

8,14

3,44

0,13

11,5

2,44

0,12

16,00

6,00

100


Фактична основність шлаку

Тобто відповідає заданої (допускається відхилення на ± 0,05)

Маса окислів заліза у шлаку складе:

9,465-7,383=2,082 в том числі

FeO = 9,465/100×16 =1,514 кг

Fe2O3 = 2,082-1,514 =0,568 кг

Приймаємо, що 90% вноситься бокситом у футеровки Fe2O3 востановлюється до заліза, а 10% до FeO

Востановлення Fe2O3 до заліза дає, кг:

- кисень 0,147×0,9×48/100 =0,040

- залізо 0,147×0,9-0,04 =0,092

Востановлення Fe2O3 до FeO дає, кг:

- кисень 0,147×0,1×16/100 =0,001

- FeO 0,147×0,1-0,001 =0,014

Ця кількість FeO поступає у шлак.

В зразку окислення заліза виникає, кг:

FeO 1,514-0,014 =1,500

Fe2O3 0,568

----------------------------------------------------

Усього 2,068

Окислюється заліза, кг:

1,500×56/72+ 0,568×112/160 =1,565

Визначаємо втрати заліза у виді корольків заліза, заплутавшихся у межах 4-6 % від маси металошихти, приймаємо 3 %

Вихід сталі дорівнюється, кг :

100+0,092-5,275-1,565-0,284 =92,968

Потреби кисню на окислення заліза, кг

2,068-1,565=0,503

Усього знадобиться кисню на окислення заліза та сумішей, кг

8,557+0,503-(0,040+0,001) = 9,019

Цей кисень поступає із фурм і атмосфери печі.

Кількість утворюючих газів, кг:

СО2 9,706+0,185+0,058 =9,949

Н2О 0,031+0,028 =0,063

SO2 0,008

--------------------------------------------

Усього 10,016


Таблиця 7 – матеріальний баланс плавки

Матеріальний баланс плавки

Поступило, кг

Чавун 65,00

Скрап 35,00

Вапно 3,083

Боксит 0,4

Доломіт 1,7

Магнезит 0,1

Кисень 9,019

Получено, кг

Сталь 92,968

Корольків 0,284

Шлаку 9,465

Газів 10,016

Fe2O3 (дим) 1,571

Всього 114,302

114,304

Нев’язка (допустимо до 0,20%).



Додаток10

Завдання для розрахунку матеріального балансу в ДСА

варіанта

Доля чавуну

Состав чугуна, %

Доля скрапа

Состав скрапа, %

С

Мn

Si

S

P

С

Мn

Si

S

P

1

60

3,95

1,3

0,74

0,036

0,16

40

0,2

0,40

0,23

0,029

0,025

2

61

3,89

1,26

0,71

0,031

0,15

39

0,21

0,41

0,21

0,032

0,024

3

62

3,87

1,33

0,72

0,032

0,16

38

0,22

0,42

0,21

0,031

0,025

4

63

3,79

1,23

0,73

0,033

015

37

0,.23

0,43

0,21

0,031

0,023

5

64

3.,97

1,23

0,74

0,034

0,16

36

0,.24

0,44

0,22

0,031

0,024

6

65

3,86

1,32

0,75

0,035

015

35

0,20

0,45

0,23

0,025

0,025

7

66

3,80

1,33

0,76

0,036

0,15

34

0,16

0,46

0,23

0,026

0,026

8

67

3,91

1,25

0.77

0,037

0,16

33

0,18

0,47

0,22

0,027

0,027

9

68

3,93

1,25

0,78

0,038

0,16

32

0,17

0,48

0,22

0,028

0,028

10

69

4,00

1,29

0,79

0,039

0,15

31

0,16

0,49

0,19

0,029

0,029

11

60

4,05

1,26

0,80

0,040

0,16

40

0,16

0,50

0,20

0,030

0,030

12

61

4,10

1,25

0,81

0,041

0,16

39

0,19

0,51

0,21

0,031

0,031

13

62

4,.05

1,23

0,82

0,042

0,16

38

0,19

0,52

0,22

0,032

0,032

14

63

4,12

1,28

0,83

0.043

0,12

37

0,17

0,53

0,23

0,030

0,033

15

64

4,11

1,22

0,84

0,044

0,14

36

0,16

0,44

0,24

0,031

0,034

16

65

4,03

1.25

0,71

0,040

0,13

35

0,18

0,45

0,25

0.026

0,030

17

66

4,01

1,30

0,72

0,033

0.14

34

0,16

0,45

0,26

0,031

0,025

18

67

4,01

1,22

0,74

0,036

0,14

33

0,18

0,45

0,27

0,031

0,030

19

68

4,00

1,30

071

0,036

0,15

32

0,18

0,45

0,22

0,031

0,025

20

69

4,01

1,26

0,71

0,036

0,15

31

0,18

0,47

0,23

0,026

0,026

21

60

4,0.5

1,31

0,71

0,034

0,14

40

0,15

0,45

0,21

0,025

0,025

22

61

3,98

1.55

0,71

0,034

0,16

39

0,18

0,44

0,22

0,028

0,025

23

62

4,00

1,33

0,75

0,035

0.16

38

0,17

0,44

0,22

0,026

0,025

24

63

3,96

1,33

0,75

0,035

0.17

37

0,17

0,41

0,22

0.026

0,026

25

64

4,01

1,25

0,75

0,036

0.17

36

0,18

0,41

0,22

0,028

0,025



Додаток 10а


Завдання для розрахунку матеріального балансу в ДСА



Марка

сталі

С

Мп

Si

S не більш

Р не більш

1

Зсп

0,14- 0,20

0,40-0,65

0,15-0,30

0,050

0,040

2

5сп

0,28-0,37

0,50-0,80

0,20-0,40

0,050

0,040

3

10

0,07-0,14

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

4

20

0,16-0,24

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

5

А515-6

0,14-0,21

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

6

А36

0,15-0,20

0,85-1,15

0,17-0,37

0,040

0,040

7

St 37-2

0,12-0,17

0,40-0,60

0,15-0.30

0,035

0,035

8

St44-2

0,15-0,20

0,40-0,60

0,10-0,25

0,040

0,040

9

15Г

0,12-0,19

0,70-1,00

0,17-0,37

0,035

0,035

10

St 52-3

0,15-0,20

1,2-1,60

0,35-0,55

0,030

0,035

11

17ГС

0,14-0,20

1,00-1,40

0,40-0,60

0,030

0,030

12

А

0,17-0,21

0,40-1,00

0,15-0,30

0,040

0,040

13

Е

0,13-0,18

0,70-1,40

0,15-0,30

0,040

0,040

14

D40

0,12-0,18

0,90-1,60

0,15-0,30

0,035

0,035

15

А 572-50

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

16

А 516-55

0,12-0,18

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

17

А 516-70

0,16-0,20

0,85-1,20

0,15-0,40

0,035

0,035

18

АВ/ЕН

0,12-0,18

1,20-1,60

0,17-0,50

0,040

0,040

19

А 572-65

0,14-0,23

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

20

А 572-60

0,14-0,25

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

21

А 572-42

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

22

ЗКП

0,14-0,22

0,30-0,60

н.б.0,07

0,050

0,040

23

ЗПС

0,14-0,22

0,40-0,65

0,05-0,17

0,050

0,040

24

08КП

0,05-0,11

0,25-0,50

0,17-0,37

0,050

0,040

25

30

0,27-0,35

0,50-0,80

0,17-0,37

0,040

0,035


Практична робота №11


Тема: Розрахунок розкислення сталі в ДСА.

Мета роботи:

1.Закрепи та углибити знання по розділу «виробництво сталі у мартенівських печах» програми предмету.

2.Навчитися правильно робити розрахунок заданної сталі

3.Використовувати отримані знання при виконанні курсових та дипломних проектів.

Затрати часу – 2 години.

Робота розраховується з використанням мікрокалькуляторів або ЕРМ з використанням електронних таблиць.

Необхідно знайти:

знайти середній вміст вуглецю, марганцю та кремнію в готовій сталі

вибрати кількість легуючих та розкислюючих елементів, що водяться в ківш (для алюмінію – вміст в готовій сталі не менш 0,02%)

вибрати конкретно вмістом компонентів у розкислювачах та алюмінію.

Розрахувати розхід розкислювачів по розрахунковим формулам, масу елементів, які перешли в метал та шлак (для вуглецю в атмосферу)

Перевірити зміст готової сталі

Таблиця 1- Склад чавуну, брухту, металу, %:

Матеріал

C

Si

Mn

P

S

Чавун 65%

4,2

0,9

0,65

0,07

0,06

Брухт 35%

0,04

0,015

0,25

0,02

0,015

Перед розкисленням

0,02

0

0,2

0,01

0,02


Таблиця 2 - Хімічний склад готової сталі перед розкисленням, %:


1006

С

Si

Mn

P

S

min

max

min

max

min

max

max

max

ПР

0,02

0

0,2

0,01

0,02

ГС

0,02

0,06

0,00

0,03

0,2

0,3

До 0,015

До 0,01

Вихід рідкого металу:

ММе = 90,7607 кг/100 кг металошихти

Хімічний склад розкислювачів наведено у таблиці 3

Таблиця 3-Хімічний склад розкислювачів, %:


Тип

C

Si

Mn

P

S

Al

Fe

інше

Mn мет.

0,01

0

99,98

0

0

0

0,01

0

FeAl 33

0

0

0

0

0

33

67

0

Визначення середнього вмісту елементів у готовій сталі.

[C]сргс =

[Si]сргс =


[Mn]сргс=

Вміст алюмінію в готовій сталі приймаємо рівним 0,03%.


Таблиця 4 – Чад елементів розкислювачів

Тип стали

Варіант розкислювання

Вміст вуглецю в металі %С к

Чад елементів %

С

Mn

Спокійна

Феромарганцем і багатим феросиліцієм

до 0,10

0,11 – 0,16

0,17 і більш

17-22

15-20

12-16

25-30

20-25

15-20

20-25

15-20

12-16

Кипляча

Феромарганцем

до 0,10

0,11 – 0,16

0,17 і більш

20-25

17-22

14-18

60-70

55-60

50-55

25-30

20-25

15-20


Приймаю угар елементів:

Yc = 15%

YMn = 20%

YAl = 50%

Визначення витрати марганцю для отримання 0,25% Mn., кг:


MMn мет =

=

Визначаю приріст маси металу після присадкиMn мет, кг:


=0,0456.

Визначаємо масу Mn мет., що перейшла до шлаку та газової фази, кг:

М`Mn= MMn - MMn = 0,057 – 0,0456 = 0,0114.

Визначення маси металу після присадки Mn мет., кг:


М``Me =MMe+ MSiMn =90,7607 + 0,0457 = 90,8063

Визначення витрати алюмінію, кг:


MAl= 0,0209.

Визначення приросту маси металу після присадки алюмінію, кг:


MAl= MAl

= 0,0115.

Визначення маси алюмінію, що перейшов до шлаку, кг:

М`Al = MAl - 0,0209 – 0,0115 = 0,0094

Визначення маси металу після присадки силікомарганцю та алюмінію, кг:

Визначення маси феросплавів і алюмінію, що перейшли у шлак і газову фазу, кг:

Перевірка хімічного складу готової сталі.

Визначаю зміст основних хімічних елементів у готовій сталі і результати приводжу в таблиці 5

[Эл]гс =[Эл]пр+

де [Эл] – вміст елемента в металі і присадках,%

М – маса і приріст маси параметра, кг/100 кг металошихти

Y – чад елемента,%

індекси “гс” і “пр” – значення параметра для готової сталі і перед розкисленням.

індекс “ф” – різновид феросплаву.

Таблиця 5- Перевірка хімічного складу готової сталі,%:


Елемент

C

Si

Mn

P

S

Вміст

0,02

0,0

0,25

0,01

0,02


Прииклад розкислювання сталі 1C26

Проводимо попереднє розкислювання напівпродукту в ковші феромарганцем Мн6 і алюмінієм вторинним.

Вихідні дані

Таблиця 1 - Хімічний склад металу перед розкисленням, %

[C]пр

[Si]пр

[Mn]пр

[P]пр

[S]пр

0,22

0

0,114

0,027

0,029


Таблиця 2- Хімічний склад готової сталі, %

Марка сталі

[С]minгс

[С]maxгс

[Si]minгс

[Si]maxгс

[Mn]minгс

[Mn]maxгс

[P]maxгс

[S]maxгс

1С26

0,22

0,26

0,0

0,05

0,6

0,8

0,02

0,010


Вихід рідкого металу:

ММе =91,074кг / 100 кг металевої шихти

Рішення

Таблиця 3 - Хімічний склад розкислювачів, %

Тип

розкислювача


марка


С



Si



Mn


P


S


Al


Fe


Проч.

Mn мет

МРОО

0,04

-

99,85

0,01

0,03

-

-

-

Al

втор

-

-

-

-

-

90

-

10


Вміст елементів в готовій сталі по нижній межі наступні:

[С]minг.с.=0,22 % ;

[Si]minг.с.=0,00 % ;

[Mn]minг.с.=0,6 % ;

Вміст алюмінію в конвертером напівпродукті приймаємо рівним 0,02%

Приймаємо чад елементів:

YC=15 % ; YSi=25 % ; YMn=20 % ; YAl=50 %.

Визначимо витрату феромарганцю


M Mn мет = (([Mn]minгс - [Mn]пр) * ММе * 100) / ([Mn] Mn мет * (100-YМn)) =


= ((0,6 – 0,114) * 91,074* 100) / (99,85 * (100-20)) = 0,554кг


Визначення приросту маси металу після присадки металічного марганця


M Mn мет = M Mn мет * (([C] Mn мет (100-Yc)) / 10000 + ([Mn] Mn мет (100-YMn)) / 10000 + [P] Mn мет / 100 + [S] Mn мет / 100 = 0,554* ((0,04(100-15)) / /10000+(99,85(100-20)) / 10000 + 0,01/ 100 + 0,03 / 100 ) = 0,438кг


Визначення маси металічного марганця, що перейшов в шлак і газову фазу


M1 Mn мет = M Mn мет - ∆M Mn мет = 0,554– 0,438=0,116кг


Визначення маси металу після присадки марганця металічного

MMe = MMe + ∆M Mn мет = 91,074 + 0,438 = 91,512кг


Визначення витрати алюмінію


MAl = ([Al]гс * ММе * 100) / ([Al]Al * (100 – YAl) =


= (0,02 * 91,512* 100) / (90 * (100 – 50) = 0,04кг


Визначення приросту маси металу після присадки алюмінію