Файл: Metod_vkaz_prakt_rab_VS_15_prakt.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2020

Просмотров: 1017

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Для раніше побудованих конверторів характерно їх коливання у широких переділах: питомого об’єму – від 0,5 до1,5 м3/m; величини Н1: Дв від 2,1 до 1,17. Питомий об’єм повинен знаходитися у оптимальних переділах. Як що він недостатній, то під час продувки виникають викиди металу та шлаку, які спінюються. При цьому нижній припустимий переділ питомого об’єму залежить від параметрів дуттьового режиму: чим вище інтенсивність подачі кисню і чим менше кількість сопіл у фурмі, тим більше повинен бути питомий об’єм. Разом з цим, як що питомий об’єм дуже великий, тоді несправажанно зростають габарити конвертора і висота конверторного цеху, а також тепловитрати і витрати вогнетривів для кладки футерівки.

При зниженні величини Н1: Dв стінки конвертора віддалюються від високотемпературної зони, що сприяє підвищенню їх стійкості; зростає також площа контакту зі шлаком, що полегшує видаленню у шлак фосфору та сірки. Разом з цим при дуже великому зниженні відношення Н1: Dв, тобто зниженню висоти конвертора, починаються викиди. Але і підвищення Н1: Dв зверху оптимальної величини не рекомендується, бо це потребує підвищення висоти споруди цеху.

В останні роки діаметр горловини D, конверторів ємністю від 50 до 400 м змінюється від 1,0 до 4,1 м (звичайно зростає при підвищенні ємності конвертора, бо при цьому зростає кількість довантаженого брухту). Під час вибору величини Dr стального брухту ураховують те, що горловина більших розмирів дозволяє виконувати завалку стального брухту у одне прийманя. Разом з цим, при підвищенні Dr зростають тепловитрати і декілька зростає вміст азоту у сталі, бо скрізь велику горловину повинна бути більше, ніж це необхідно для завантаження шихти. Dr = (0,4-0,63)Dв.

Від куту нахилу стінок горловини до вертикалі (α) залежить стійкості футерівки горловини. З підвищенням ємності кут α зростає. Діаметр сталевипускного отвору dотв звичайно коливається у межах 100-190 мм [1].

ванна печі після капітального ремонту повинна мати об'єм

Висота підйому для магнезитохромітового зведення рівна

Корисна потужність за період плавлення

Діаметр електроду визначається по формулі

Параметри, що Рекомендуються для контролю правильності розрахунку величин

Додаток 7

Данні для розрахунку матеріального балансу мартенівської плавки

варианта

Доля чавун

Зміст чугуна, %

Доля скрап

Зміст скрапа, %

С

Мn

Si

S

P

С

Мn

Si

S

P

1

45

4,40

0,98

0,71

0,04

0,12

55

0,2

0,4

0,31

0,05

0,025

2

46

4,26

0,98

0,71

0,04

0,12

54

0,21

0,41

0,31

0,045

0,025

3

47

4,33

0,96

0,72

0,04

0,11

53

0,22

0,42

0,32

0,046

0,026

4

48

4,41

0,98

0,73

0,04

0,12

52

0,23

0,40

0,33

0,044

0,026

5

49

4,32

0,99

0,74

0,04

0,12

51

0,24

0,44

0,34

0,045

0,026

6

50

4,39

0,95

0,75

0,035

0,12

50

0,2

0,41

0,3

0,045

0,026

7

51

4,38

0,98

0,76

0,036

0,12

49

0,2

0,41

0,3

0,046

0,025

8

52

4,39

0,85

0,71

0,037

0,12

48

0,2

0,40

0,3

0,05

0,030

9

53

4,38

0,96

0,71

0,038

0,12

47

0,2

0,41

0,25

0,05

0,03

10

54

4,36

0,95

0,72

0,039

0,11

46

0,2

0,40

0,29

0,05

0,029

11

55

4,39

1,01

0,80

0,04

0,12

45

0,23

0,40

0,26

0,05

0,03

12

56

4,40

1,05

0,81

0,041

0,11

44

0,21

0,41

0,29

0,05

0,031

13

57

4,41

1,01

0,82

0,042

0,12

43

0,22

0,42

0,28

0,05

0,032

14

58

4,42

1,03

0,83

0,043

0,12

42

0,23

0,43

0,26

0,05

0,033

15

59

4,42

1,02

0,84

0,044

0,12

41

0,24

0,44

0,28

0,045

0,034

16

60

4,33

1,03

0,85

0,04

0,13

40

0,21

0,4

0,25

0,046

0,03

17

61

4,36

1,03

0,86

0,04

0.12

39

0,21

0,4

0,26

0,046

0,031

18

62

4,34

1,01

0,87

0,04

0,12

38

0,22

0,4

0,27

0,047

0,03

19

63

4,34

1,04

0,88

0,04

0,11

37

0,22

0,4

0,29

0,048

0,03

20

64

4,45

1,02.

0,89

0,04

0,12

36

0,20

0,40

0,29

0,049

0,03

21

65

4,41

1,00

0,71

0,04

0,12

35

0,20

0,41

0,3

0,046

0,03

22

66

4,41

1,02

0,71

0,04

0,11

34

0,21

0,41

0,31

0,047

0,026

23

67

4,40

1,06

0,71

0,04

0,12

33

0,22

0,42

0,32

0,048

0,028

24

68

4,40

1,01

0,72

0,04

0,12

32

0,20

0,43

0,31

0,05

0,026

25

69

4,38

1,07

0,70

0,04

0,12

31

0,21

0,41

0,31

0,05

0,026



Додаток7а

Масовий зміст елементів у сталі

Варіант

Марка сталі

Масовий зміст елементів у готовій сталі

С

Мп

Si

S

Р

не більш

не більш

1

Зсп

0,14- 0,20

0,40-0,65

0,15-0,30

0,050

0,040

2

5сп

0,28-0,37

0,50-0,80

0,20-0,40

0,050

0,040

3

10

0,07-0,14

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

4

20

0,17-О,24

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

5

А515-6

0,14-0,21

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

6

А36

0,15-0,20

0,85-1,15

0,17-0,37

0,040

0,040

7

St 37-2

0,12-0,17

0,40-0,60

0,15-0.30

0,035

0,035

8

St44-2

0,15-0,20

0,40-0,60

0,10 -0,25

0,040

0,040

9

15Г

0,12-0,19

0,70-1,00

0,17-0,37

0,035

0,035

10

St 52-3

0,15-0,20

1,2-1,60

0,35-0,55

0,030

0,035

11

17ГС

0,14-0,20

1,00-1,40

0,40-0,60

0,030

0,030

12

А

0,17-0,21

0,40-1,00

0,15-0,30

0,040

0,040

13

Е

0,13-0,18

0,70-1,40

0,15-0,30

0,040

0,040

14

D40

0,12-0,18

0,90-1,60

0,15-0,30

0,035

0,035

15

А 572-50

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

16

А 516-55

0,12-0,18

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

17

А 516-70

0.14-0,22

0,85-1,21

0,15-0,40

0,035

0,035

18

АВ/ЕН

0,12-0,18

1,20-1,60

0,17-0,50

0,040

0,040

19

А 572-65

0,14-0.23

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

20

А 572-60

0,14-0,25

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

21

А 572-42

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

22

LRA

0,14-0,22

0,30-0,60

0.17-0.37

0,030

0,040

23

ЗПС

0,14-0,22

0,40-0,65

0,05-0,17

0,050

0,040

24

SS400

0.14-0,22

0.40-0.60

0,17-0,37

0,030

0,030

25

30

0,27-0,35

0,50-0,80

0,17-0,37

0,040

0,035



Практична робота № 8


Тема: Розрахунок розкислювання мартенівської сталі.


Розкислювання сталі проводять, виходячи з рекомендацій методичних вказівок

Порядок розрахунку:

а) визначають середній вміст Мп і Si в готовій сталі;

б) вибирають вид феросплаву для розкислювання і легування стали;

в) вибирають чад елементів з феросплавів;

г) визначають витрату марганецьвмісних феросплавів;

д) визначають збільшення виходу придатного після присадки марганецьвмісних матеріалів;

е) визначають вміст кремнію в металі після присадки марганецьвмісних феросплавів;

ж) при недоліку до середнього вмісту кремнію в спокійній сталі розраховують потрібну кількість феросиліцію;

з) визначають приріст виходу придатного за рахунок присадки феросиліцію;

и) визначають витрату алюмінію і приріст виходу придатного після його введення

к) перевіряють масові вміст елементів в готовій сталі після введення всіх феросплавів.

Визначаємо середній вміст кремнію і марганцю в готовій сталі

1.Розрахунок необхідної кількості розкислювачів

а) середньо задане вміст елементів в готовій сталі

[%Si]ср % (1)

[%Mn]ср (2)

б) не дістає елементів до середньо заданого в готовій сталі:

кремнію: [%Si] = [%Si]ср -[%Si] до = 0,33-0 = 0,33% (3)

марганцю: [%Mn] = [%Mn]ср - [%Mn] до = 1,25-0,15 = 1,1% (4)


необхідну кількість розкислювачів визначаємо по формулі

(5)

де Мраск – кількість досаджуваного розкислювача, кг

[%m] – бракує елементу до середньо заданого складу в готовій сталі, %

Мкмет - кількість рідкого металу в кінці продування плавки, кг;

а – чад елементу розкислювача в ковші при сливі %;

В - вміст елементу в розкислювачі %.

Приймаємо чад елементу розкислювачів С – 16 %; Si – 18%; Mn – 15%.







Таблиця 1 – Варіант розкислювання.

Тип стали

Варіант розкислювання

Кипляча

Ферромарганцем

Спокійна

Ферромарганцем і багатим феросиліцієм, або силікомарганец



Таблиця 2– Хімсостав розкислювачів

Феросплав

Марка

Стандарт

Вміст елементів, %

C

Si

Mn

P

S

Fe

Al

інше

Сілекомарганець

СМн20

ГОСТ 4756-77

1,1

26,64

65,6

0,13

0,03

6,5

-

-

алюміній

Втор.

ГОСТ 295-83

-

-

-

-

-

-

90

10



Таблиця 3 – Хімсостав розкислювачів.

Феросплав

Вміст елементів %

С

Si

Mn

P

Fe

Феромарганець

Феросиліцій 45%й

6,5

0,20

1,1

46,5

74,8

0,65

0,30

0,05

17,3

52,6

100,0

100,0

Сілікомарганець

1,1

18,5

65,6

0,2

14,6

100,0


Розкислювання стали марки А 36 розрахуємо силікомарганцем

Витрати силікомарганца кг


Таблиця 4 – вноситься в метал розкислювачим

Элемент

Вноситься силікомарганцєм

М раскис.

С

1,819

0,017

Si

1,819

0,3974

Mn

1,819

1,014

P

1,819

0,0024

S

1,819

0,0055

Fe

1,819

0,1182

1,5545

1,5545


2 Вихід рідкої сталі після розкислювання

Вихід рідкої сталі в ковші рівний

Мст=92,201+1,5545=93,7555 кг

3. Вміст елементів в готовій сталі визначаємо по формулі:

[%Э]ст. %

де, М -вноситься в метал розкислювачим

М -метал перед розкисленням

Мст - вихід рідкої сталі в ковші рівний

Вміст алюмінію в готовій сталі приймаємо згідно калькуляції собівартості сталі рівним 0,02%. Зміст S у готовому металі не перевіряємо, і її зміст у силикомарганца дуже малий , а зміст у металі перед розкисленням нижче вимогаючого ДСТУ.

Розрахункова кількість розкислювачів забезпечує вимогаючих змістових елементів у готової марки сталі.


Практична робота № 9


Тема: Розрахунок теплового балансу мартенівської плавки


При складанні теплового балансу визначаються його прибуткові і витратні статті.

У прибутковій частині визначають: фізичне тепло чавуну, залежне від його температури; тепло екзотермічних реакцій; тепло шлакоутворення; хімічне тепло палива (що тепло вноситься долями природного газу і мазуту або одного природного газу); тепло нагрітого в регенераторах повітря і загальний прихід тепла.

У витратній частині визначають: фізичне тепло на нагрів стали і шлаку; тепло, що відноситься продуктами згорання і газами, що виділяються з ванни; на нагрів і відновлення вапняку, а також втрати тепла через футерування і інші джерела.

Шляхом прирівнювання прибуткової і витратної частин балансу визначають тепло, що вноситься паливом. Потім складається зведений тепловий баланс.


Піч опалюються природним газом і мазутом.

Приймаємо:

- витрата мазуту 30 % по теплу;

- коефіцієнт надлишку повітря п=1,2;

- температуру чавуну при заливці в пекти - 1 300 °С;

- температуру стали перед розкислюванням - 1620 °С;


I. Прихід тепла

1.1 Фізичне тепло чавуну (Q ), що заливається, кДж.

Q ×(Сч ×t +q (t -t ))

де η - частка (маса) рідкого чавуну в металошихте, кг (за завданням);

Сч - середня теплоємність твердого чавуну від 0°С до температури плавлення, кДж/кг град.

Складає Сч = 0,755 кДж/кг×град;

t - температура плавлення чавуну °С.

Приймаємо t - =1180 °С (коливається в межах 1150-1200 °С);

q - прихована теплота плавління твердого чавуну, кДж/кг.

Складає q - =218 кДж/кг

С - середня теплоємність рідкого чавуну, кДж/кг×град.

Складає С =0,92 кДж/кгград;

t - температура рідкого чавуну, що заливається °С (за завданням).

Тоді

Q = 55× (0,755 ×118О + 218 + 0,92×(1300 -1180)] = 67062 кгДж.

1.2. Тепло екзотермічних реакцій окислення домішок (Q ), кДж

С→СО Q ×0,9× η спр= Q

С→СО Q ×0,1× η спр= Q

Si→SіO Q × η = Q

Mn→MnO Q × η = Q

P→P O Q ×η = Q

Fe→F O (шлак) Q ×η = Q

Fe→FeO Q ×η = Q

Fe→ F O (дим) Q ×η = Q

де Qєф - теплові ефекти реакцій окислення домішок, кДж/кг;

η пр - кількість відповідних домішок, що окислюються, кг (дивись таблицю 6 матеріального балансу плавки, 2 стовпчик ).

Тоді

С→СО 10470×2,3674×0,9=22308

С→СО 34090×2,3674×0,1=8071

Si→ SіO 31100×0,5129=15951

Mn→MnO 7370×0,5852=4313

P→P O 25000×0,0606 ( т.9 Сг O )=1515

Fe→F O (шлак) 7370×0,3943( т.8 А) =2876

Fe→FeO 4820× ( 1,7542+0,2061 )=9466

Fe→ F O (дим) 73 70×0,416( після т.12)=3066

Q =67566 кДж

1.3 Тепло шлакоутворення (Q ), кДж.

Вважаємо, що при формуванні шлаку що знаходяться в нім SіO і P O утворюють з'єднання (CaO) × SіO і (СaО) × P O з виділенням тепла по реакціях:

SіO +2CaO=(CaO) × SіO

P O +4СаО=(СaО) × P O

Q = η ×Q + η × Q

де η , η - маса оксидів, що утворюються, кг;

Q , Q - тепло від витрати 1 кг оксидів на утворення з'єднення, кДж/кг, дивись табл.6. стовбчик5.

2320×1,0991=2550

4740×0,1388=658

Q =3208 кДж.

1.4 Хімічне тепло палива позначимо через "X". При опалюванні печі природним газом і мазутом і при витраті мазуту 30% по теплу, тепло, те, що вноситься Хімічне тепло складе 0,7 Х кДж, а тепло, що вноситься мазутом 0,З Х кДж.