ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.07.2020
Просмотров: 1017
Скачиваний: 5
Додаток 7
Данні для розрахунку матеріального балансу мартенівської плавки
№ варианта |
Доля чавун |
Зміст чугуна, % |
Доля скрап |
Зміст скрапа, % |
||||||||
С |
Мn |
Si |
S |
P |
С |
Мn |
Si |
S |
P |
|||
1 |
45 |
4,40 |
0,98 |
0,71 |
0,04 |
0,12 |
55 |
0,2 |
0,4 |
0,31 |
0,05 |
0,025 |
2 |
46 |
4,26 |
0,98 |
0,71 |
0,04 |
0,12 |
54 |
0,21 |
0,41 |
0,31 |
0,045 |
0,025 |
3 |
47 |
4,33 |
0,96 |
0,72 |
0,04 |
0,11 |
53 |
0,22 |
0,42 |
0,32 |
0,046 |
0,026 |
4 |
48 |
4,41 |
0,98 |
0,73 |
0,04 |
0,12 |
52 |
0,23 |
0,40 |
0,33 |
0,044 |
0,026 |
5 |
49 |
4,32 |
0,99 |
0,74 |
0,04 |
0,12 |
51 |
0,24 |
0,44 |
0,34 |
0,045 |
0,026 |
6 |
50 |
4,39 |
0,95 |
0,75 |
0,035 |
0,12 |
50 |
0,2 |
0,41 |
0,3 |
0,045 |
0,026 |
7 |
51 |
4,38 |
0,98 |
0,76 |
0,036 |
0,12 |
49 |
0,2 |
0,41 |
0,3 |
0,046 |
0,025 |
8 |
52 |
4,39 |
0,85 |
0,71 |
0,037 |
0,12 |
48 |
0,2 |
0,40 |
0,3 |
0,05 |
0,030 |
9 |
53 |
4,38 |
0,96 |
0,71 |
0,038 |
0,12 |
47 |
0,2 |
0,41 |
0,25 |
0,05 |
0,03 |
10 |
54 |
4,36 |
0,95 |
0,72 |
0,039 |
0,11 |
46 |
0,2 |
0,40 |
0,29 |
0,05 |
0,029 |
11 |
55 |
4,39 |
1,01 |
0,80 |
0,04 |
0,12 |
45 |
0,23 |
0,40 |
0,26 |
0,05 |
0,03 |
12 |
56 |
4,40 |
1,05 |
0,81 |
0,041 |
0,11 |
44 |
0,21 |
0,41 |
0,29 |
0,05 |
0,031 |
13 |
57 |
4,41 |
1,01 |
0,82 |
0,042 |
0,12 |
43 |
0,22 |
0,42 |
0,28 |
0,05 |
0,032 |
14 |
58 |
4,42 |
1,03 |
0,83 |
0,043 |
0,12 |
42 |
0,23 |
0,43 |
0,26 |
0,05 |
0,033 |
15 |
59 |
4,42 |
1,02 |
0,84 |
0,044 |
0,12 |
41 |
0,24 |
0,44 |
0,28 |
0,045 |
0,034 |
16 |
60 |
4,33 |
1,03 |
0,85 |
0,04 |
0,13 |
40 |
0,21 |
0,4 |
0,25 |
0,046 |
0,03 |
17 |
61 |
4,36 |
1,03 |
0,86 |
0,04 |
0.12 |
39 |
0,21 |
0,4 |
0,26 |
0,046 |
0,031 |
18 |
62 |
4,34 |
1,01 |
0,87 |
0,04 |
0,12 |
38 |
0,22 |
0,4 |
0,27 |
0,047 |
0,03 |
19 |
63 |
4,34 |
1,04 |
0,88 |
0,04 |
0,11 |
37 |
0,22 |
0,4 |
0,29 |
0,048 |
0,03 |
20 |
64 |
4,45 |
1,02. |
0,89 |
0,04 |
0,12 |
36 |
0,20 |
0,40 |
0,29 |
0,049 |
0,03 |
21 |
65 |
4,41 |
1,00 |
0,71 |
0,04 |
0,12 |
35 |
0,20 |
0,41 |
0,3 |
0,046 |
0,03 |
22 |
66 |
4,41 |
1,02 |
0,71 |
0,04 |
0,11 |
34 |
0,21 |
0,41 |
0,31 |
0,047 |
0,026 |
23 |
67 |
4,40 |
1,06 |
0,71 |
0,04 |
0,12 |
33 |
0,22 |
0,42 |
0,32 |
0,048 |
0,028 |
24 |
68 |
4,40 |
1,01 |
0,72 |
0,04 |
0,12 |
32 |
0,20 |
0,43 |
0,31 |
0,05 |
0,026 |
25 |
69 |
4,38 |
1,07 |
0,70 |
0,04 |
0,12 |
31 |
0,21 |
0,41 |
0,31 |
0,05 |
0,026 |
Додаток7а
Масовий зміст елементів у сталі
Варіант |
Марка сталі |
Масовий зміст елементів у готовій сталі |
||||
С |
Мп |
Si |
S |
Р |
||
не більш |
не більш |
|||||
1 |
Зсп |
0,14- 0,20 |
0,40-0,65 |
0,15-0,30 |
0,050 |
0,040 |
2 |
5сп |
0,28-0,37 |
0,50-0,80 |
0,20-0,40 |
0,050 |
0,040 |
3 |
10 |
0,07-0,14 |
0,35-0,65 |
0,17-0,37 |
0,040 |
0,035 |
4 |
20 |
0,17-О,24 |
0,35-0,65 |
0,17-0,37 |
0,040 |
0,035 |
5 |
А515-6 |
0,14-0,21 |
0,60-0,90 |
0,15-0,40 |
0,035 |
0,035 |
6 |
А36 |
0,15-0,20 |
0,85-1,15 |
0,17-0,37 |
0,040 |
0,040 |
7 |
St 37-2 |
0,12-0,17 |
0,40-0,60 |
0,15-0.30 |
0,035 |
0,035 |
8 |
St44-2 |
0,15-0,20 |
0,40-0,60 |
0,10 -0,25 |
0,040 |
0,040 |
9 |
15Г |
0,12-0,19 |
0,70-1,00 |
0,17-0,37 |
0,035 |
0,035 |
10 |
St 52-3 |
0,15-0,20 |
1,2-1,60 |
0,35-0,55 |
0,030 |
0,035 |
11 |
17ГС |
0,14-0,20 |
1,00-1,40 |
0,40-0,60 |
0,030 |
0,030 |
12 |
А |
0,17-0,21 |
0,40-1,00 |
0,15-0,30 |
0,040 |
0,040 |
13 |
Е |
0,13-0,18 |
0,70-1,40 |
0,15-0,30 |
0,040 |
0,040 |
14 |
D40 |
0,12-0,18 |
0,90-1,60 |
0,15-0,30 |
0,035 |
0,035 |
15 |
А 572-50 |
0,14-0,20 |
0,85-1,25 |
0,15-0,40 |
0,050 |
0,040 |
16 |
А 516-55 |
0,12-0,18 |
0,60-0,90 |
0,15-0,40 |
0,035 |
0,035 |
17 |
А 516-70 |
0.14-0,22 |
0,85-1,21 |
0,15-0,40 |
0,035 |
0,035 |
18 |
АВ/ЕН |
0,12-0,18 |
1,20-1,60 |
0,17-0,50 |
0,040 |
0,040 |
19 |
А 572-65 |
0,14-0.23 |
0,90-1,30 |
0,15-0,40 |
0,050 |
0,040 |
20 |
А 572-60 |
0,14-0,25 |
0,90-1,30 |
0,15-0,40 |
0,050 |
0,040 |
21 |
А 572-42 |
0,14-0,20 |
0,85-1,25 |
0,15-0,40 |
0,050 |
0,040 |
22 |
LRA |
0,14-0,22 |
0,30-0,60 |
0.17-0.37 |
0,030 |
0,040 |
23 |
ЗПС |
0,14-0,22 |
0,40-0,65 |
0,05-0,17 |
0,050 |
0,040 |
24 |
SS400 |
0.14-0,22 |
0.40-0.60 |
0,17-0,37 |
0,030 |
0,030 |
25 |
30 |
0,27-0,35 |
0,50-0,80 |
0,17-0,37 |
0,040 |
0,035 |
Практична робота № 8
Тема: Розрахунок розкислювання мартенівської сталі.
Розкислювання сталі проводять, виходячи з рекомендацій методичних вказівок
Порядок розрахунку:
а) визначають середній вміст Мп і Si в готовій сталі;
б) вибирають вид феросплаву для розкислювання і легування стали;
в) вибирають чад елементів з феросплавів;
г) визначають витрату марганецьвмісних феросплавів;
д) визначають збільшення виходу придатного після присадки марганецьвмісних матеріалів;
е) визначають вміст кремнію в металі після присадки марганецьвмісних феросплавів;
ж) при недоліку до середнього вмісту кремнію в спокійній сталі розраховують потрібну кількість феросиліцію;
з) визначають приріст виходу придатного за рахунок присадки феросиліцію;
и) визначають витрату алюмінію і приріст виходу придатного після його введення
к) перевіряють масові вміст елементів в готовій сталі після введення всіх феросплавів.
Визначаємо середній вміст кремнію і марганцю в готовій сталі
1.Розрахунок необхідної кількості розкислювачів
а) середньо задане вміст елементів в готовій сталі
[%Si]ср % (1)
[%Mn]ср (2)
б) не дістає елементів до середньо заданого в готовій сталі:
кремнію: [%Si] = [%Si]ср -[%Si] до = 0,33-0 = 0,33% (3)
марганцю: [%Mn] = [%Mn]ср - [%Mn] до = 1,25-0,15 = 1,1% (4)
необхідну кількість розкислювачів визначаємо по формулі
(5)
де Мраск – кількість досаджуваного розкислювача, кг
[%m] – бракує елементу до середньо заданого складу в готовій сталі, %
Мкмет - кількість рідкого металу в кінці продування плавки, кг;
а – чад елементу розкислювача в ковші при сливі %;
В - вміст елементу в розкислювачі %.
Приймаємо чад елементу розкислювачів С – 16 %; Si – 18%; Mn – 15%.
Таблиця 1 – Варіант розкислювання.
Тип стали |
Варіант розкислювання |
Кипляча |
Ферромарганцем |
Спокійна |
Ферромарганцем і багатим феросиліцієм, або силікомарганец |
Таблиця 2– Хімсостав розкислювачів
Феросплав |
Марка |
Стандарт |
Вміст елементів, % |
|||||||
C |
Si |
Mn |
P |
S |
Fe |
Al |
інше |
|||
Сілекомарганець |
СМн20 |
ГОСТ 4756-77 |
1,1 |
26,64 |
65,6 |
0,13 |
0,03 |
6,5 |
- |
- |
алюміній |
Втор. |
ГОСТ 295-83 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
90 |
10 |
Таблиця 3 – Хімсостав розкислювачів.
Феросплав |
Вміст елементів % |
|||||
С |
Si |
Mn |
P |
Fe |
∑ |
|
Феромарганець Феросиліцій 45%й |
6,5 0,20 |
1,1 46,5 |
74,8 0,65 |
0,30 0,05 |
17,3 52,6 |
100,0 100,0 |
Сілікомарганець |
1,1 |
18,5 |
65,6 |
0,2 |
14,6 |
100,0 |
Розкислювання стали марки А 36 розрахуємо силікомарганцем
Витрати силікомарганца кг
Таблиця 4 – вноситься в метал розкислювачим
Элемент |
Вноситься силікомарганцєм |
М раскис. |
С |
1,819 |
0,017 |
Si |
1,819 |
0,3974 |
Mn |
1,819 |
1,014 |
P |
1,819 |
0,0024 |
S |
1,819 |
0,0055 |
Fe |
1,819 |
0,1182 |
∑ |
1,5545 |
1,5545 |
2 Вихід рідкої сталі після розкислювання
Вихід рідкої сталі в ковші рівний
Мст=92,201+1,5545=93,7555 кг
3. Вміст елементів в готовій сталі визначаємо по формулі:
[%Э]ст. %
де, М -вноситься в метал розкислювачим
М -метал перед розкисленням
Мст - вихід рідкої сталі в ковші рівний
Вміст алюмінію в готовій сталі приймаємо згідно калькуляції собівартості сталі рівним 0,02%. Зміст S у готовому металі не перевіряємо, і її зміст у силикомарганца дуже малий , а зміст у металі перед розкисленням нижче вимогаючого ДСТУ.
Розрахункова кількість розкислювачів забезпечує вимогаючих змістових елементів у готової марки сталі.
Практична робота № 9
Тема: Розрахунок теплового балансу мартенівської плавки
При складанні теплового балансу визначаються його прибуткові і витратні статті.
У прибутковій частині визначають: фізичне тепло чавуну, залежне від його температури; тепло екзотермічних реакцій; тепло шлакоутворення; хімічне тепло палива (що тепло вноситься долями природного газу і мазуту або одного природного газу); тепло нагрітого в регенераторах повітря і загальний прихід тепла.
У витратній частині визначають: фізичне тепло на нагрів стали і шлаку; тепло, що відноситься продуктами згорання і газами, що виділяються з ванни; на нагрів і відновлення вапняку, а також втрати тепла через футерування і інші джерела.
Шляхом прирівнювання прибуткової і витратної частин балансу визначають тепло, що вноситься паливом. Потім складається зведений тепловий баланс.
Піч опалюються природним газом і мазутом.
Приймаємо:
- витрата мазуту 30 % по теплу;
- коефіцієнт надлишку повітря п=1,2;
- температуру чавуну при заливці в пекти - 1 300 °С;
- температуру стали перед розкислюванням - 1620 °С;
I. Прихід тепла
1.1 Фізичне тепло чавуну (Q ), що заливається, кДж.
Q =η ×(Сч ×t +q +С (t -t ))
де η - частка (маса) рідкого чавуну в металошихте, кг (за завданням);
Сч - середня теплоємність твердого чавуну від 0°С до температури плавлення, кДж/кг град.
Складає Сч = 0,755 кДж/кг×град;
t - температура плавлення чавуну °С.
Приймаємо t - =1180 °С (коливається в межах 1150-1200 °С);
q - прихована теплота плавління твердого чавуну, кДж/кг.
Складає q - =218 кДж/кг
С - середня теплоємність рідкого чавуну, кДж/кг×град.
Складає С =0,92 кДж/кгград;
t - температура рідкого чавуну, що заливається °С (за завданням).
Тоді
Q = 55× (0,755 ×118О + 218 + 0,92×(1300 -1180)] = 67062 кгДж.
1.2. Тепло екзотермічних реакцій окислення домішок (Q ), кДж
С→СО Q ×0,9× η спр= Q
С→СО Q ×0,1× η спр= Q
Si→SіO Q × η = Q
Mn→MnO Q × η = Q
P→P O Q ×η = Q
Fe→F O (шлак) Q ×η = Q
Fe→FeO Q ×η = Q
Fe→ F O (дим) Q ×η = Q
де Qєф - теплові ефекти реакцій окислення домішок, кДж/кг;
η пр - кількість відповідних домішок, що окислюються, кг (дивись таблицю 6 матеріального балансу плавки, 2 стовпчик ).
Тоді
С→СО 10470×2,3674×0,9=22308
С→СО 34090×2,3674×0,1=8071
Si→ SіO 31100×0,5129=15951
Mn→MnO 7370×0,5852=4313
P→P O 25000×0,0606 ( т.9 Сг O )=1515
Fe→F O (шлак) 7370×0,3943( т.8 А) =2876
Fe→FeO 4820× ( 1,7542+0,2061 )=9466
Fe→ F O (дим) 73 70×0,416( після т.12)=3066
Q =67566 кДж
1.3 Тепло шлакоутворення (Q ), кДж.
Вважаємо, що при формуванні шлаку що знаходяться в нім SіO і P O утворюють з'єднання (CaO) × SіO і (СaО) × P O з виділенням тепла по реакціях:
SіO +2CaO=(CaO) × SіO
P O +4СаО=(СaО) × P O
Q = η ×Q + η × Q
де η , η - маса оксидів, що утворюються, кг;
Q , Q - тепло від витрати 1 кг оксидів на утворення з'єднення, кДж/кг, дивись табл.6. стовбчик5.
2320×1,0991=2550
4740×0,1388=658
Q =3208 кДж.
1.4 Хімічне тепло палива позначимо через "X". При опалюванні печі природним газом і мазутом і при витраті мазуту 30% по теплу, тепло, те, що вноситься Хімічне тепло складе 0,7 Х кДж, а тепло, що вноситься мазутом 0,З Х кДж.