Файл: metod_po_napis_k_r_z_upravl_personalu.doc

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела або матеріали окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Посилатися слід на останні видання публікації. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [21, с.41], де 21 – номер джерела за списком, с.41 – сторінка, на якій міститься дана інформація. Якщо необхідно вказати кілька джерел – [2, с.45; 43, с.52; 6, с.12]. Якщо автор коротко викладає чи аналізує інформацію подану в літературному джерелі на кількох сторінках – [7, с.8-10].

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад “…у формулі (2.1)”, “… на рис. 1.3”.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь якому місці цитати ( на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок автора своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

6.7. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропуску будь-яких елементів, скорочення назв і та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів:

1. у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування);

2. в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

3. у хронологічному порядку.

Відомості про джерела включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць (Додаток Н).

6.8. Додатки

Додатки оформляються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Якщо додатки оформлюються на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують в межах кожного додатка, наприклад: таблиця Б.1 – перша таблиця додатка Б; рис. Д.2 – другий рисунок додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

7. Подання на кафедру та захист курсової роботи

Завершену курсову роботу з підписом автора, із зазначенням дати її закінчення, після висновків студенти подають на кафедру за місяць до початку сесії. На кафедрі у спеціальному журналі ведеться реєстрація роботи та передається науковому керівнику на рецензування. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Зразок рецензії наведений в додатку Н.

За результатами рецензування науковий керівник зобов’язаний не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації роботи дати письмову рецензію. На титульному аркуші науковий керівник робить позначку “До захисту”, “Доопрацювати” або “Переробити”, проставляє дату, свій підпис та прізвище. За необхідності доопрацювання поданої курсової роботи науковий керівник у рецензії перераховує недоліки та пропонує виконавцю роботи їх усунути. Після прочитаної рецензії на роботу, рекомендовану на доопрацювання, студентові бажано зустрітися з науковим керівником для подальшої консультації.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. У випадку позитивної рецензії робота повертається студентові для підготовки до захисту. Для захисту курсової роботи на кафедрі створюється спеціальна комісія у складі викладачів кафедри, один з яких є науковим керівником. Результати захисту відображаються у відомості, яка після завершення захисту передається в деканат. У заліковій книжці студента обов’язково робиться позначка про захист курсової роботи.

До захисту курсової роботи студент готує доповідь тривалістю до 5 хвилин. В доповіді необхідно зазначити:

• актуальність обраної теми;

• мету і задачі курсової роботи;

• рівень виконання поставлених задач;

• отримані результати;

• висновки і пропозиції по суті виконаної роботи;

• можливість практичного використання отриманих результатів.

Захист повинен носити конкретний характер і відображати особистий вклад автора в дослідження обраної теми, демонструвати висновки і пропозиції, які були отримані в результаті проведених розрахунків або проведеного аналізу. Захист повинен супроводжуватись демонстрацією наявних в курсовій роботі таблиць, схем і графіків, які ілюструють основні положення і висновки роботи. У доповіді студент також дає відповідь на зроблені керівником курсової роботи зауваження. Члени комісії також можуть ставити свої запитання по сутті курсової роботи.

За підсумками захисту студентам виставляється відповідна оцінка за національною шкалою – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” та рейтингова оцінка за 100-бальною шкалою (Додаток Р). Критерії оцінок підготовки і захисту курсової роботи наведені в додатку Р.

Оцінку “відмінно” отримує студент, у якого акуратно і правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку “добре” одержує студент за роботу, у якій виконано всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки і пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно.

Оцінку “задовільно” отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно.

Студенти, які не виконали, не захистили курсову роботу, або отримали незадовільну оцінку, не допускаються до іспиту з дисципліни “Економіка підприємства”.