Файл: Pavlenko3.doc

Метою викладання дисципліни "Операційний менеджмент" є формування у слухачів систематизованого комплексу знань про операційні системи, принципи організації, функціонування та розвитку таких систем, методичних основ управління виробництвом і на їх основі практичні навички ефективного управління виробництвом.

Предметом вивчення є закономірності планування, розроблення та ефективного використання операційної системи організації.

Основними завданнями є такі: вивчення загальних положень, принципів та методів організації операційних процесів, ознайомлення з засадами наукової організації операційної системи, оволодіння методами планування і організації процесів створення та освоєння нової техніки та нових технологій, формування практичних навичок з питань раціональної організації та розвитку виробництва та сфери послуг.

У результаті вивчення дисципліни слухачі повинні

знати: цілі та завдання, що вирішуються в процесі операційної системи та її підсистем; методи планування та організації створення нової техніки, проведення наукових досліджень, технічної підготовки виробництва; основні принципи організації виробничого процесу; особливості технологій, що базуються на використанні потокового та автоматизованого виробництв; основні системи обслуговування виробництва; методи наукової організації праці та робочих місць;

уміти:адаптувати всі види менеджменту – стратегічного і оперативного, постачальницького і збутового, операційної інфраструктури, управління персоналом; виконувати необхідні розрахунки за допомогою основних показників виробничого процесу, планувати етапи його технічної підготовки, організовувати обслуговування виробництва, використовувати набуті знання в практичній економічній та управлінській діяльності.

2 Місце дисципліни у навчальному процесі

Теоретичною базою курсу, що вивчається, є знання з планування, управління та організації виробництва.

Перелік основних забезпечуючих дисциплін:

основи менеджменту;
економіка підприємства;
аналіз господарської діяльності;
планування діяльності підприємства;
фінансовий менеджмент.

Основними розділами та питаннями, які є базовими для викладання дисципліни, є такі: типи операцій, операційний цикл, галузеві особливості операційних функцій. Операційна система та складові підсистеми. Виражена компетентність, конкурентні переваги. Формування операційної стратегії. Стратегічне, тактичне та оперативне планування операцій. Оперативне управління та диспетчеризація виробництва. Агрегатне планування. Розміщення потужностей, масштаби та просторова організація діяльності. Управління матеріально-технічним забезпеченням. Управління запасами залежного та незалежного попиту. Принципи організації, розподіл та кооперація праці, класифікація робочих місць. Проектування робіт і нормування праці за операціями. Робоче середовище та умови праці. Соціотехнічний підхід до розроблення операцій. Менеджмент якості. Менеджмент проекту.

Тема 1.2 Основні засади операційного менеджменту

План

Поняття операційного менеджменту.
Основний критерій діяльності операційної системи.
Функції, методи , принципи та правила операційного менеджменту.

1 Поняття операційного менеджменту

Операційний менеджмент охоплює всю сукупність управлінських рішень, що забезпечують досягнення підприємством встановлених цілей його функціонування. Завданнями операційного менеджменту є постачання, виробництво, реалізація, фінансування, інвестування (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Завдання операційного менеджменту

Галузь	Завдання операційного менеджменту
Постачання	Визначити в кожному періоді додаткову потребу в трудових, матеріальних ресурсах та обладнанні
Виробництво продукції	Розрахувати виробничу програму на поточний період
Реалізація продукції (послуг)	Визначити структуру реалізації за ринками та виробами, а також політику цін на досліджуваний період
Фінансова діяльність	Встановити потребу в кредитуванні
Інвестиційна політика	Ухвалити рішення про інвестиції в НДВКР, у розвиток технології і організації виробництва, рекламу й організацію торгівлі

Операційний менеджмент– це управління виробничими процесами, які спрямовані на перетворення ресурсів на товари й послуги. Процес перетворення вимагає організації. Завдяки взаємозв’язку з виробництвом операційний менеджмент часто називають менеджментом виробничих операцій.

Поняття "операція" передбачає виробництво предметів особистого або виробничого споживання, виконання підрядних робіт і надання послуг. Тому термін «операції» набагато ширший за термін «виробництво», оскільки перший з них означає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг. Виходячи з цього, під операціями як видами діяльності слід розуміти виробництво, постачання, транспортування, сервіс.

Сутність системного підходу до операційного менеджменту полягає в сукупності взаємопов’язаних складових, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого. Основою операційного менеджменту є операційна система.

Операційна система– це повна система виробничої діяльності будь-якої організації (об’єкта), яка становить собою сукупність трьох взаємозалежних підсистем (рис. 1.1):

підсистема планування й контролю (забезпечує, інформує про стан загальної системи та незавершеного виробництва);
переробна (перетворює вхідну величину на вихідний результат);
підсистема забезпечення (виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми).

Рисунок 1.1 – Взаємозв’язок елементів операційної системи

Управління операційною системою ґрунтується на принципах, які відображають ринкові умови господарювання.

Операційний менеджмент формує стратегію операційної системи, залучає засоби виробництва для досягнення ефективності. Виходячи з цього, операційна система з технічної точки зору є послідовністю факторів і операцій, поданих у вигляді схеми: ресурси – витрати – результат.

Ресурсиопераційної системи – це керовані фактори виробництва, яким притаманні вартісні властивості й здатність перетворювати. Ресурси, як вхідні фактори операційної діяльності, поділяються на трудові, матеріальні, фінансові, технологічні, інформаційні.

Операційна стратегія– це розроблення загальної політики і планів використання ресурсів фірми, спрямованих на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Розвиток операційної стратегії полягає в:

правильному визначенні конкурентних вимог до виробництва;
розробленні планів, які гарантуватимуть, що операційні можливості виявляються достатніми для виконання цих вимог (операційні можливості – це портфель можливостей, потрібних для адаптації до мінливих запитів клієнтів фірми щодо її продукції і послуг).

Оцінка операційної стратегії передбачає порівняння результатів роботи з місією і цілями організації. При цьому під місією організації слід розуміти чітко виражену причину її існування.

Сукупність взаємопов’язаних основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, у результаті яких ресурси перетворюються на готові вироби (послуги), становить операційний процес. Ефективність операційного процесу залежить від часу його здійснення та ступеня неперервності. Операційний процес може бути диференційований за такими критеріями: