Файл: PRAVO2const.doc

6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні

Конституційні обов'язки – це встановлені Конституцією України види належної поведінки осіб, які постійно чи тимчасово перебувають на території України. Одним із важливих правових принципів є єдність прав і обов'язків. Тому поряд із різноманітними за характером правами людини і громадянина Конституція України фіксує ряд конституційних обов'язків. До них належать:

1) захист Батьківщини, незалежності й територіальної цілісності України. Відповідно до цього встановлено також обов'язок нести військову службу (ст.65);

2) повага до державних символів України (ст.65);

3) охорона природи і культурної спадщин (ст.66);

4) сплата податків і зборів (ст. 67);

5) дотримання і виконання законодавства України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст.68);

6) одержання повної середньої загальної освіти (ст. 53);

7) взаємні обов'язки батьків і дітей. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст. 51).

7. Поняття та принципи виборчого права в Україні. Види виборів та виборчих систем

Ст. 5 Конституції закріплює норму, яка передбачає наступне: ”Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”. Отже народ здійснює свою владу як шляхом безпосередньої, так і представницької демократії. Безпосередня демократія — це пряма (без будь-яких органів-посередників) участь громадян в управлінні суспільними і державними справами. Її основними формами є вибори і референдум, не виключаючи при цьому й інших (у діяльності місцевого самоврядування можливі збори і сходи громадян). Представницька демократія — це вирішення суспільних і державних питань виборними представниками громадян. Органами представницької демократії в Україні є: Верховна Рада України; Президент України; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Виборче право – це інститут конституційного права України, що регулює відносини, пов'язані з формуванням представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування та закріплює право громадянина України обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування. Право обирати називають активним, а право бути обраним — пасивним виборчим правом.

Вибори — це процес формування складу представницького органу чи зайняття посади шляхом голосування. В Україні існують наступні види виборів: 1)народних депутатів України; 2) Президента України;3) депутатів ВР АРК; 4) депутатів місцевих рад;5) сільських, селищних і міських голів.

Виборча система — це спосіб розподілу депутатських мандатів залежно від результатів голосування. Мандат — це повноваження депутата, а також документ, що їх підтверджує.

Принципи виборчого права – це головні засади, на яких ґрунтується виборче право України. До них належать:

1)принцип свободи вибору.(виборець сам вирішує, брати чи не брати участь у голосуванні, виключається тиск на волевиявлення виборця чи кандидата на виборчу посаду);

2) принцип вільних виборів. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, обману, підкупу тощо забороняється і тягне відповідальність;

3) принцип загальності. Право голосу (активне виборче право) мають усі громадяни України, які досягли 18-ти років, за винятком осіб, визнаних недієздатними;

4) принцип рівності. Кожен виборець має рівну з усіма кількість голосів.

5)принцип прямих виборів. Між виборцем і кандидатом, що обирається ним, немає ніяких проміжних структур (колегії вибірників). Виборець безпосередньо голосує за обраного ним кандидата;

6) принцип таємного подання голосів. Виключається контроль за волевиявленням виборців – обладнуються спеціальні кабіни.

У світі існує кілька видів виборчих систем:

1) мажоритарна система. Відповідно до цієї системи створюються територіальні виборчі округи, у кожному з яких усі мандати одержує той кандидат, який зібрав найбільшу кількість голосів виборців. Є три різновиди мажоритарної системи. Відповідно до мажоритарної системи кваліфікованої більшості кандидат чи партійний список для свого обрання мають одержати дві третини голосів виборців. Відповідно до мажоритарної системи абсолютної більшості обраним вважається кандидат (партійний список), за якого проголосувало більш ніж половина виборців, що брали участь у виборах (50 % + 1 голос). Відповідно до мажоритарної системи відносної більшості обраним вважається кандидат (партійний список), що набрав голосів більше, ніж інші кандидати;

2) пропорційна система. При використанні пропорційної виборчої системи депутатські місця розподіляються пропорційно зібраним голосам виборців. У країні утворюється або єдиний загальнодержавний багатомандатний округ, або кілька багатомандатних округів. Політичні партії формують списки кандидатів у депутати. Виборці голосують не за конкретного кандидата, а за партійний список. Депутатські мандати розподіляються пропорційно числу поданих за партійний список голосів. При чому, як правило, партії, що набрали менше законодавчо встановленого відсотка голосів (наприклад 5% при виборах до ВРУ), до розподілу мандатів не допускаються (правило загороджувального бар"єра).

3) змішана (мажоритарно-пропорційна) – система, яка покликана пом'якшити недоліки мажоритарної та пропорційної систем, використовуючи при цьому їхні переваги.

8. Порядок проведення виборів в Україні

Порядок виборів народних депутатів визначається Конституцією України і Законом України ”Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 р.

Кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів, які обираються на 5-ти річний термін за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:

–225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками від політичних партій ;

– 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Вимоги до кандидата в народні депутати України:

– громадянство України і наявність права голосу на виборах;

– постійне проживання в Україні протягом останніх 5 років;

– вік не молодше 21 року.

Перешкодою до обрання народним депутатом є не знята або непогашена судимість за здійснення умисного злочину.

Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі ЦВК у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата. Проміжні вибори депутата призначаються ЦВК у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) висування кандидатів у депутати;

2) утворення виборчих комісій. Систему виборчих комісій складають: ЦВК (працює постійно); окружні та дільничні виборчі комісії (створюються на період виборчого процесу);

3) реєстрація кандидатів у депутати;

4) складання та уточнення списків виборців;

5) проведення передвиборчої агітації (закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів);

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування.

9) встановлення результатів виборів

Порядок виборів Президента України визначається ст. 103 Конституції України і Законом ”Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. До кандидата в Президенти України, поряд зі звичайними (наявність громадянства, права голосу і відсутність судимості), ставляться особливі вимоги: досягнення 35 років; проживання в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років; володіння державною мовою; одна й та сама особа не може бути Президентом України більше двох термінів поспіль.

Президент України обирається за мажоритарною системою строком на п'ять років. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) та повторними. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням ЦВК результатів виборів або офіційною публікацією подання ЦВК до ВР України щодо призначення повторних виборів Президента України.

Вибори органів місцевого самоврядування проводяться як за мажоритарною, так і за змішаною – мажоритарно-пропорційною системами.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села, селища і кількість яких дорівнює кількості депутатів у складі відповідних рад.

Вибори депутатів ВР АРК, міських, районних, районних в місті та обласних рад проводяться за змішаною – мажоритарно-пропорційною системою: 50 % депутатів від складу відповідних рад обираються за пропорційною системою у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста, району, області, АРК (за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій), а інші 50% – за мажоритарною системою у одномандатних мажоритарних виборчих округах кількість яких дорівнює 50% від кількості депутатів відповідної ради і які утворюються відповідно у межах АРК, кожного міста обласного значення, району, району у місті, міста районного значення, селища та села.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Обраним депутатом сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому окрузі.