Файл: Shkatula_Yu.docx

Зона екологічної біди - ділянки природи, де в результаті господарської чи будь-якої діяльності відбулися незворотні зміни навколишнього природного середовища, що сприяють погіршенню здоров'я населення, порушенню природної рівноваги, знищенню природних екосистем, деградації флори й фауни.

Зона екологічної безпеки - територія, в межах якої систематично порушуються норми й регламенти, проявляються ознаки деградації компонентів природного середовища, в окремих групах населення рівень екологічно залежних захворювань вищий середньостатистичного по регіону, області, населеному пункту.

Зона екологічної кризи - територія в межах якої відбувається деградація основних екосистем, природні ресурси знаходяться на межі виснаження, демографічні

Напружені - спостерігається негативна зміна в окремих компонентах ландшафтів, порушення природних умов і деяке погіршення умов проживання населення.

Задовільні - спостерігаються при незначних змінах ландшафтів, що мало впливають на здоров'я людини і зникають в результаті процесів саморегуляції природних ландшафтів або проведення природоохоронних заходів. До цієї категорії можуть бути віднесені культурні ландшафти.

Умовно сприятливі - формуються в ландшафтах, що мало попадають під антропогенний вплив і екстремальних природних процесів.

Для визначення виду екологічної ситуації використовують сукупність стану водойм, ґрунтів, рослинності, ландшафтів, соціально-економічного стану та ін. В "Методичних вказівках" (1992) використовується 138 показників, що характеризують соціально-економічні критерії (12), екологічний стан повітряного басейну (6), екологічний стан водойм (ЗО), морських басейнів (7), рослинності (12), зооценозів (7), грунтів (13), екосистем (12), ландшафтів (3), біогеохімічних умов (19), рівень екологічного ризику (5), а також 5 показників інтегральногостану, що розраховані по елементним показникам.

При оцінці екологічних ситуацій необхідно враховувати суб'єктно-об'єктивні відносини. Оцінка екологічних ситуацій враховує наявність суб'єктів, які задають критерії оцінок. В більшості випадків в якості такого суб'єкта виступає людина або група людей. Соціум, суспільство в цілому є суб'єктом, хоч їх критерії визначити більш важко. Для традиційної (біоекології) суб'єктами виступають рослини і тварини, екологічні системи. Суб'єктами можуть бути і ландшафти, хоч вони, як правило розглядаються, як "дім", об'єктом для живих організмів.

Другий тип оцінки - оцінка стану об'єкта (наприклад ландшафту) по відношенню до його норми, що встановлюється за історичними даними, за аналогією чи на основі побудови теоретичної моделі.

Третій тип оцінки - оцінка стану суб'єкта в порівняні з його нормальним станом (наприклад, станом здоров'я людини).

Таблиця 2

Співвідношення функцій природно-господарських систем і вимог

суб'єктів до екологічних умов

Оцінка екологічних ситуацій повинна проводитися з врахуванням типів природно-господарських систем і охоронних територій. Найбільш характерні з них: міста, промислові і сільськогосподарські зони, ділянки зайняті середови-щеохоронними лісами, рекреаційні зони, заповідні території. В кожній з них ця оцінка екологічних ситуацій визначається за різними критеріями, що пояснюється різноманітністю:

1) функцій цих систем, від чого різні і вимоги до якості середовища;

2) просторовою щільністю інформації;

3) тимчасовою зміною цих систем;

4) характерних наборів екологічних показників, що описують стан цих систем.

При оцінці екологічної ситуації важливо врахувати чи є вона спадковою чи виникла в результаті події, що тільки відбулася. Важливо визначити зміну гостроти прояву: спостерігається погіршення чи поліпшення ситуації. Тому при оцінці екологічної ситуації необхідно врахувати такі фактори:

1) тип природно-господарської системи. В кожній з них формуються різні суб'єктно-об'єктивні відносини, де мають місце свої пріоритети, використовуються різні критерії оцінки й екологічні показники;

2) тип діяльності (будівельна, рекреаційна, аграрна, медична та ін.). При врахуванні типу діяльності різноманіття оцінок, критеріїв і пріоритетів збільшується додатково;

3) просторовий рівень розгляду. Зміна рівнів призводить до зміни набору екологічних показників, рангу аналізуючих геосистем і територіальних одиниць;

4) тимчасовий рівень розгляду. Зміна тимчасових рівнів призводить до зміни набору показників, що випливає з характеру геосистемних взаємодій в кожному тимчасовому інтервалі;

5) ступінь стійкості ландшафтних систем (в більшості залежить від ступеня антропогенного впливу на нього та перетвореності й здатності до самовідновлення).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

1. Підготуйте реферат на тему: "Види екологічних ситуацій Вінниччини, причини виникнення".

2. Підготуйте доповідь на тему: "Антропогенні екологічні катастрофи вашої місцевості, причини виникнення, наслідки впливу, способи попередження".

3. Підготуйте доповідь на тему: "Природні екологічні катастрофи Вашої місцевості, причини виникнення, наслідки впливу, способи попередження".

4. Нанесіть на контурну карту Вінницької області джерела забруднення акваторій (поверхневих і підземних вод) і територій (по 27 районах).

Література

1. Білявський Г.О. та інші. Основи екології: Підручник. - К.: Либідь. - 2004. - 408 с.

2. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія і практикум. Навчальний посібник. - К.: Лібра. - 2006. - 368 с.

3. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія: дгу-Atlas: Пер. з 4-го нім. вид. /Наук. ред. пер. Серебряков В.В. - К.: Знання - Прес, 2001. - 287 с.

4. Екологічне управління: Підручник /В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Біляв-ський та ін. -К.: Либідь, 2004. -432 с.

5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник /За ред. К.М. Ситника.- К.: Вища школа, 2003. -358 с.

Практична робота № 4 Тема. Методи оцінювання економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища та екологічної ціни продукції

Мета: розглянути основні аспекти екологічного та соціального значення визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища.

Теоретичні відомості

1.Під економічним збитком від забруднення навколишнього природного середовища розуміють фактичні і потенційні екологічні затрати, викладені у вартісній формі, що заподіяні внаслідок виробничої чи іншої діяльності, а також додаткові витрати на компенсацію цих втрат. Процеси формування еколого-економічних збитків є складними, до них не можна підходити з позицій простого підсумо­вування можливих втрат. Фактори, що впливають на формування еколого-економічних збитків, перебувають у складній взаємозалеж­ності: дії одних можуть компенсувати дію інших, деякі ефекти ста­новлять альтернативу один одному тощо.

Нагадаємо, що під забрудненням навколишнього природного середовища розуміють надходження в середовище будь-яких твер­дих, рідких, газоподібних речовин, мікроорганізмів і енергії, що справляють негативний вплив на здоров'я людини, флору, фауну й екологічні системи в цілому. Забруднення середовища є прямою причиною різних натуральних збитків.

Грошову оцінку всіх цих натуральних збитків називають еконо­мічним збитком від забруднення навколишнього природного середо­вища. У літературі трапляється і вживання терміна «екологічний збиток», що припустимо тільки з метою короткого позначення вже відомого поняття. Повним і точним є термін «економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища».

Велике значення має точне уявлення про структуру загального еко­номічного збитку від забруднення природного середовища. Найважливішими структурними елементами цього збитку є такі:

1. Матеріальний збиток, до якого належить збиток, заподіяний внаслідок забруднення природного середовища «рукотворному» ка­піталу, що використовується у виробництві (позначимо його через Y і матеріальний збиток об'єктам, що функціонують у домаш­ньому господарстві (Y\₂). Цей вид збитку виявляється в передчасно­му зносі устаткування, будинків і споруд у результаті корозії та ін­ших факторів, що є наслідком впливу на матеріальні об'єкти забрудненого природного середовища, а також у відповідній втраті ринкової цінності об'єктів житлової, виробничої нерухомості та ін­шого майна. Компенсація чи попередження цього збитку обертєся додатковими витратами, які треба нести на заміну покрівлі, фар­бування фасадів, прибирання виробничих територій і житлових квар­талів тощо.

2. Збиток від впливу на здоров'я і життя людей, обумовлений впливом забрудненого природного середовища на рівень захворю­вання і смертності населення, на скорочення тривалості активної життєдіяльності людей і зниження продуктивності їхньої праці (по­ значимо відповідні компоненти через ). Цей збиток призводить до підвищених витрат в охороні здоров'я, зменшення обсягів виробни­цтва внаслідок хвороби працівників, витрат на оплату лікарняних листків і т. ін.

Збиток природним ресурсам і екологічним системам, а та­кож; галузям, що використовують природні ресурси як основні фактори виробництва. Цей збиток обумовлений зниженням уна­слідок забруднення природного середовища ґрунтової родючості, продуктивності сільськогосподарських земель і втратою відповідних підходів (позначимо його через уз І), падінням продуктивності і до­ходів у лісовому господарстві (У32). Збиток, пов'язаний із забруд­неними територіями.