Файл: immunologia_N3-4_2010_block_210x297.pdf

(SEB) было проведено в условиях in vitro. Содержание цитокинов в супернатантах определяли при помощи иммуноферментного метода. Для определения содержания цитокинов использовали тест-системы фирмы “DIACLON”, Франция и “DRG”, Германия. Для сравнения аналогично определяли спонтанную секрецию цитокинов и секрецию при воздействии на клетки ФГА (неспецифическая стимуляция).

Исследование IL-10, TNF- и IFN- в супернатантах не стимулированных и стимулированных клеток осуществлялось через 24 часа инкубации.

Статистическую обработку полученных результатов исследования проводили с использованием стандартного пакета программы «Statistica-5». Достоверность разницы значения между независимыми величинами определяли с помощью t-критерия Стьюдента

РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ

Результаты исследования показали, что продукция цитокинов у доноров и пациентов с псориазом и генерализованным пародонтитом существенно отличалась.

Наиболее высоким было количество цитокинов, индуцированное стафилококковым токсином (SEB) в клеточной культуре периферической крови больных псориазом и сопутствующим генерализованным пародонтитом: IFN- = 198,3± 6,3 pg/ml, TNF- = 153,6±5,2 pg/ml и IL-10 = 153,6± 5,2 pg/ml. У здоровых людей уровень секреции цитокинов соответственно: IFN- = 62,4± 5,2 pg/ml, TNF- = 40,1±0,4 pg/ml и IL-10 = 44,5± 1,1 pg/ml. При этом, количество цитокинов в супернатантах мононклеарных клеток, полученных от пациентов только с генерализованным пародонтитом было: IFN- = 103,5±2,2 pg/ml, TNF- = 76,6±0,7 pg/ml и IL-10 = 86,1±2,3 pg/ml (Таблица 1, 2, 3, Рисунки 1, 2, 3).

Данное исследование in vitro показало, что МКПК больных ГП и ГП на фоне псориаза секретируют повышенный уровень TNF- и IFN- . Повышенная секреция таких провоспалительных цитокинов говорит о гиперреактивности МКПК у больных ГП и ГП на фоне псориаза, которая может способствовать разрушению тканей пародонта и развитию системного воспалительного процесса. Некоторые исследования показали повышение в плазме крови TNF- у пациентов

спародонтитом, по сравнению со здоровыми людьми, и снижение его количества после терапии пародонта (17, 18). Результаты настоящего исследования с МКПК соответствуют ранее проведенным исследованиям, которые также показали, что стимулированные моноциты у

больных генерализованным пародонтитом секретировали более высокие уровни TNF- , чем у здоровых людей.(9)

Наблюдались различия в секреции IL-10 между больными генерализованным пародонтитом, генерализованным пародонтитом на фоне псориаза и здоровой группой. Это указывает на то, что стимулированные МКПК при ГП и у здоровых людей имеют разную способность производить этот регуляторный цитокин. Эти данные подкрепляются предыдущими исследованиями с использованием супернатантов стимулированных МКПК при хроническом и обострившемся ГП.(20, 21). Havemose-Поульсен и др. (21) наблюдали более высокие уровни IL-10 у лиц с обострившемся ГП, по сравнению с здоровыми. С другой стороны, исследуя уровень IL-10, Монтейру и др. (22) не нашли различий в концентрации IL-10 между хроническим ГП и здоровыми людьми. Таким образом, профиль IL-10, секретируемого МКПК при хроническом и обострившемся ГП представляется интересной темой, которая может быть оценена в дальнейших исследованиях.

Стех пор, как было выдвинуто предположение о связи между заболеваниями пародонта и системными осложнениями, увеличился интерес в определении поведения клеток периферической крови при пародонтите. У пациентов

сГП определялись серологические различия в хорошо установленных маркерах риска системных заболеваний (например, СRP) и повышение уровня циркулирующих моноцитов. Однако, на сегодняшний день, точное соотношение между заболеваниями пародонта, системным воспалением и цитокинами, остается неясным. Хронические проблемы заболеваний пародонта могут выступать в качестве источника бактериальных факторов вирулентности и провоспалительных цитокинов, что может привести к системной воспалительной реакции. Одновременно, у больных ГП и здоровых людей как местные,так и системные иммунологические ответы могут от-

личаться в связи с полиморфизмов генов, кодирующих синтез медиаторов воспаления и разной реактивностью воспалительных клеток. Из этих результатов, также можно предположить, что высокая реакционная способность иммунных клеток к токсину стафилококка может быть фактором восприимчивости как для ГП, так и для псориаза у пациентов с пародонтитом.

Вполне вероятно, что уровни воспалительных медиаторов наблюдаемые в супернатантах ПКМК настоящего исследования в основном обусловлены ответом моноцитов / макрофагов, которые являются главными клетками врожденного иммунитета. Наконец, важно подчеркнуть, что количество цитокинов освобожденное в наших исследованиях in vitro стимулированными МКПК не может отражать уровень цитокинов в плазме.

В заключение, результаты настоящего исследования показали, что МКПК, стимулированные ФГА и токсином стафилококка у пациентов с пародонтитом на фоне псориаза секретируют отличающийся профиль цитокинов по сравнению со здоровыми людьми. Необходимы дальнейшие исследования, чтобы лучше выяснить структуру других медиаторов, а также для оценки клинических последствий этих событий на прогрессию и тяжесть заболеваний пародонта и псориаза.

ВЫВОДЫ

Результаты настоящего исследования показали, что МКПК, стимулированные ФГА и токсином стафилококка (SEB) у пациентов с генерализованным пародонтитом на фоне псориаза, секретируют повышенный уровень цитокинов по сравнению с МКПК у здоровых людей. Это явление может оказывать влияние на течение как генерализованного пародонтита, так и псориаза.

ЛИТЕРАТУРА

1.Page RC, Kornman KS. The pathogenesis of humanperiodontitis: an introduction. Periodontal 2000 1997;14:9-11.

2.Paquette DW. The periodontal infection-sys- temic disease link: a review of the truth or myth. / Int Acad Periodontol 2002;4(3):101-9.

3.Ogrendik M. Rheumatoid arthritis is linked to oral bacteria: etiological association. Mod Rheumatol 2009;19(5):453-6.

4.Haraszthy VI, Zambon JJ, Trevisan M, Zeid M, Genco RJ. Identification of periodontal pathogens in atheromatous plaques. / Periodontol 2O00;71(10):1554-60.

5.De Nardin E. The role of inflammatory and immunological mediators in periodontitis and cardiovascular disease. Ann Periodontol 2001;6(l):30-40.

6.Beck JD, Offenbacher S. Systemic effects of periodontitis: epidemiology of periodontal disease and cardiovascular disease. / Periodontol 2005;76(11 Suppl.):2089-100

7.Barth S, Kleinhappl B, Gutschi A, Jelovcan S, Marth E. In vitro cytokine mRNA expression in normal human peripheral blood mononuclear cells. Inflamm Res 2000;49(6):266-74.

8.Sorensen LK, Havemose-Poulsen A, Bendtzen K, Holmstrup P. Aggressive periodontitis and chronic arthritis: blood mononuclear cell gene expression and plasma protein levels of cytokines and cytokine inhibitors. / Periodontol 2009;80(2):282-9

9.Yamaguchi R, Yoshimura A, Yoshioka H, Kaneko T, Hara Y. Ability of supragingival plaque to induce toll-like receptor 4-mediated stimulation is associated with cytokine production by peripheral blood mononuclear cells. / Periodontol 2009;80(3):512-20

10.Владимиров В. В., Меньшикова Л.В. Современные представления о псориазе и методы его лечения. // Русский медицинский журнал. - 1998. - Т.-№20.-С.1318-1323.

11.Hackett SP, Stevens DL. Superantigens associated with staphylococcal and streptococcal toxic shock syndrome are potent inducers of tumor necrosis factor-p synthesis. J Infect Dis 1993; 168: 232-5.

12.Ibbutson JP, Lowes JR. Potential role of superantigen induced activation of cell mediated immune mechanisms in the pathogenesis of Crohn’s disease. Gut 1995; 36: 1-4

13.Leung DYM, Travers JB, Giomo R et al. Evidence for a streptococcal superantigen-driven process in acute guttate psoriasis. / Clin Invest 1995; 96: 2106-12

14.Leung DYM, Travers JB, Norris DA. The role of super-antigens in skin diseases. / Invest Dermatol 1995; 105: 37S-42S

15.Leung DYM. Atopic dermatitis: the skin window into the pathogenesis of chronic allergic diseases. / Allergy Clin Immunol 1995; 96: 302-19.

16.Muller-Alouf H, Alouf JE, Gerlach D, Ozegowski JH, Fitting C, Cavaillon JM. Comparative study of cytokine release by human peripheral blood mononuclear cells stimulated with Streptococcus pyogenes superantigen erythrogenic toxins, heat-killed streptococci and lipopolysaccharide. Infect Immun 1994; 62: 1915-21

17.Ide M, McPartlin D, Coward PY, Crook M, Lumb P, Wilson RF. Effect of treatment of chronic periodontitis on levels of serum markers of acutephase inflammatory and vascular responses. / Clin Periodontol 2003;30(4):334-40.

18.Marcaccini AM, Meschiari CA, Sorgi CA, Saraiva MC, de Souza AM, Faccioli LH, et al. Circulating interleukin-6 and high-sensitivity C-reactive

protein decrease after periodontal therapy in otherwise healthy subjects. / Periodontol 2009;80(4):594-602.

19.McFarlane CG, Reynolds, Meikle MC. The release of interleukin-1 beta, tumor necrosis fac- tor-alpha and interferon-gamma by cultured peripheral blood

20.Fokkema SJ, Loos BG, Slegte C, van der Velden U. A type 2 response in lipopolysaccharide (LPS)-stimulated whole blood cell cultures from periodontitis patients. Clin Exp Immunol 2002;127(2):374-8

21.Havemose-Poulsen A, S0rensen LK, Stoltze K, Bendtzen K, Holmstrup P. Cytokine profiles in peripheral blood and whole blood cell cultures associated with aggressive periodontitis, juvenile idiopathic arthritis, and rheumatoid arthritis. / Periodontol 2005;76(12):2276-85.

22.Monteiro AM, Jardini MA, Alves S, Giampaoli V, Aubin EC, Figueiredo Neto AM, et al. Cardiovascular disease parameters in periodontitis.; Periodontol 2009;80(3):378-88

РЕЗЮМЕ

Вивчення функціональної активності мононуклеарів периферичної крові по продукції цитокінів (IL-10, TNFта IFN- ) під впливом

стафілококового токсину (SEB) в умовах in vitro у хворих на псоріаз з генералізованим пародонтитом.

Дранннік Г.М., Курченко А.І., Алієва Л.Т.

Мононуклеарні клітини периферичної крові, стимульовані ФГА і токсином стафілокока (SEB) у пацієнтів з генералізованим пародонтитом на тлі псоріазу, секретують підвищений рівень цитокінів у порівнянні з МКПК у здорових людей. Це явище може впливати на перебіг як генералізованого пародонтиту, так і псоріазу.

Ключові слова: Суперантиген стафілокока, псоріаз, цитокіни, генералізований пародонтит.

SUMMARY

The study of functional activity of peripheral blood mononuclear cells to produce cytokines (IL-10, TNFand IFN- ) stimulated by staphylococcal toxin

(SEB) in vitro conditions in psoriatic patients with generalized periodontitis.

Peripheral blood mononuclear cells stimulated by PHA and Staphylococcus toxin (SEB) in patients with generalized periodontitis with psoriasis secrete elevated levels of cytokines compared with PBMCs from healthy individuals. This phenomenon may have an impact on the course as a generalized periodontitis and psoriasis.

Keywords: Superantigen of staphylococcus, psoriasis, cytokines, generalized periodontitis

Відомо, що здатність імунної системи реагувати на антиген генетично контролюється і важливе місце у формуванні імунної відповіді займають гени головного комплексу гістосумісності – human leucocyte antigens (HLA) [5, 7, 11, 12]. Регуляція імунної відповіді є однією з головних фізіологічних функцій генів головного комплексу гістосумісності (HLA) людини. Система HLA виконує регуляцію імунної відповіді на його початкових та продуктивних етапах, а також забезпечує регуляцію апоптозу антигенпрезентуючих клітин та В-лімфоцитів, так званий HLA-DR-опосередкований апоптоз [10].

Поряд з цим, пошук генетичних основ схильності до захворювань дозволив розкрити деякі механізми, які пояснюють зв’язок генів головного комплексу гістосумісності (HLA) з захворюванями [1, 2, 6]. Це дало можливість розробити нові методи профілактики та лікування багатьох захворювань.

Взаємозв’язок системи HLA з захворюваннями базується як на генетичній детермінованості, так і на генетичній асоціації. В першому випадку «патологічний» ген має істинне счеплення з HLA комплексом, тобто локалізується в тій же хромосомі. Проте, найчастіше зв’язок HLA і захворювань проявляється в формі асоціацій, котрі мають різну ступінь виявленості. В цьому випадку говорять лише про схильність до патології. Причому, один і той же ген може мати досить сильний зв’язок з одним захворюванням і слабкий з іншим [4].

Вивчення механізмів зв’язку між системою HLA і різними нирковими патологіями, яке було започатковане в області трансплантології нирки, знайшло широке поширення при багатьох патологічних станах, в першу чергу імуннозапальної природи [13, 14, 16, 18, 19, 20]. Основну групу захворювань, в основі яких лежать різні імунні механізми, складають гломерулонефрити.

Наявність того чи іншого фенотипу системи HLA першого чи другого класу визначає схильність не тільки до захворювань нирок, але й до розвитку певних варіантів гломерулонефриту, відповідної реакції на лікування.

В останні роки під назвою «гломерулонефрит» вважають гетерогенну групу захворювань, загальним для яких є двохстороннє імуннозапальне пошкодження клубочків з або без втягнення тубул-інтерстеціального апарату нирки.

Патогенез гломерулонефриту включає різні реакції клітинної і гуморальної ланок імунітету на чужі та свої антигени і закінчується утворенням цитотоксичних лімфоцитів, імунних комплексів, ауто антитіл [8, 15].

В даний час не викликає сумніву те, що основою розвитку більшості форм хронічного гломерулонефриту (ХГН) може бути дисфункція Т-лімфоцитів. За сучасною теорією, білки системи HLA являються маркерами ідентичності клітин, з якими Т-лімфоцити взаємодіють через свої ж рецептори. При цьому білки HLA-системи 2 класу зв’язуються з Т-хелперами за допомогою специфічного корецептора CD-4, а білки 1 класу системи HLA з Т-супресорами за допомогою корецептора СD-8 [3].

Прогресування ХГН залишається однією з основних проблем клінічної нефрології, оскільки в досить короткі строки призводить до формування ниркової недостатності і її термінального ступеня [17, 21]. Вивчення різноманітних механізмів розвитку гломерулонефриту дає можливість більш глибоко підходити до терапії захворювання. Адекватність терапії нефротичного синдрому (НС) суттєво впливає на прогноз та наслідки захворювання. Актуальним лишається питання чутливості НС до стероїдів. В світі постійно проводиться пошук шляхів оптимізації лікування цієї групи хворих. Але, не зважаючи на численність клінічних досліджень з використанням принципів доказової медицини щодо програм лікування, підхід до ХГН, НС не уніфіковано. В цьому відношені цікавим є дослідження взаємозв’язку між HLA фенотипом і нефротичним синдромом з метою прогнозування перебігу захворювання, хронізації процесу з розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН) і вибору адекватної терапії.

Мета роботи - встановити особливості розподілу HLA антигенів 1-го та 2-го класів у хворих на хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом із збереженою та порушеною функцією нирок.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Вивчали розподіл HLA-антигенів у 143 хворих на хронічну хворобу нирок І-ІІ ст., гломерулонефрит з нефротичним синдромом та у 270 хворих на хронічну хворобу нирок V ст. (з термінальною стадією ниркової недостатності на тлі ХГН,