Файл: IUK_metodichka.pdf

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇКУЛЬТУРИ. МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК

пов’язаного з релігійними віруваннями у формах анімізму, тотемізму, магії8. Первісне мистецтво представлене різними художніми і пластичними жанрами та формами. Живопис, графіка, барельєф краще відомі у печерах південної частини Західної Європи. На просторах Східної Європи живопис представлений реалістичними зображеннями мамонтів та диких коней на стінах Капової печери (Урал), геометричними мальованими орнаментами на черепах мамонтів зі споруд на стоянках Межиріч та Мізинська, графічною композицією на бивні мамонта з Кирилівської стоянки у Києві. Унікальними є вироби з мамонтової кістки, знайдені ще на початку 20 ст. під час розкопок Мізинської стоянки - пара браслетів і серія стилізованих жіночих статуеток, вкритих різьбленим геометричним орнаментом, кістяні та мушляні намиста, амулети.

Ускладнення духовного світу пізньопалеолітичної людини знайшло свій прояв у розвитку поховальної обрядовості. Так, у 1955 році на пагорбі біля струмка Сунгір недалеко від міста Володимир у Росії було відкрито ряд поховань, зроблених більше 22 тисячоліть тому. Найбільш цікавим виявилось парне поховання хлопчика 12-13 років та дівчинки 7-8 років, які лежали на спині, головами один до одного. Їх шкіряний одяг вкривав орнамент з тисяч кістяних намистин, на шапочки були нашиті ікла песців. Найдивовижнішою виявилась колекція зброї з 16 предметів – кинджали, легкі і важкі списи завдовжки 2,4 м (біля хлопчика) та 1,7м (біля дівчинки) з бивнів мамонта, попередньо розм’якшених та випрямлених. Ще одне поховання належало кремезному чоловікові 40-50-ти років. Скульптурні портрети похованих за їхніми черепами, зроблені у лабораторії пластичної реконструкції професора Михайла Михайловича Герасімова, засвідчують, що хлопчик мав виразні негроїдні риси, тоді як дівчинка і дорослий чоловік належали до європеоїдної раси.

***

3. Культура мезоліту.

Мезоліт (10 – 8 тис. до н.е.) - перехідна епоха від палеоліту до неоліту, початок становлення природнокліматичної сучасності. Це час, коли припиняється поширення льодовиків, пом’якшується клімат, змінюється природне оточення первісної людини. Територія України вкрилась хвойними і широколистими лісами. Основним об’єктом полювання стають вже не мамонти, що почали зникати 13 тис. років тому, а лісові нестадні травоїдні тварини (лось, тур, благородний олень, кабан, косуля). Саме тоді з’являються лук та стріли, завдяки чому мисливство поступово набуває індивідуального характеру. Великі колективи мисливців пізнього палеоліту розпадаються на дрібні групи, які починають вести напівкочовий спосіб життя, а їхні стоянки набувають короткочасного характеру. Значну роль в мисливстві починає відігравати собака, у цей час починається одомашнення свині. Поряд з мисливством у посилюється роль збиральництва, виникає рибальство як відносно самостійна галузь привласнюючого господарства. Відбувається вдосконалення техніки обробки каменю,

8 Більш детально первісні форми релігійних вірувань розглядаються в курсі релігієзнавства.

23

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇКУЛЬТУРИ. МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК

зменшуються розміри знарядь, форма яких геометризується. Ці вироби – мікроліти - слугували вкладишами до рогової чи дерев‘яної основи. Багато знарядь праці продовжували виготовляти з кістки та рогу тварин.

Завершення палеолітичної доби супроводжувалось суттєвими змінами у суспільних відносинах. Починається перехід від матріархального до патріархального роду, в результаті чого з’являються парні різностатеві поховання, де основним небіжчиком є чоловік. Прикладом подібного археологічного комплексу може слугувати поховання у гроті печери Мурзак Коба (Крим). Один з кістяків належав жінці 20-25 років, інший чоловікові років 40-50. На обох руках жінки останні фаланги мізинців були ампутовані в дитинстві, що свідчить про існування ініціаційних (посвята у дорослі) обрядів, на зразок відомих за етнографічними джерелами. У Дніпровському Надпоріжжі в одному з могильників були поховані переважно чоловіки, більшість з яких загинула у бою (на що вказують крем’яні наконечники стріл у кістках). Це свідчить про появу війн за мисливські та рибальські угіддя, котрі супроводжувались винищенням дорослих чоловіків-воїнів, включенням жінок та дітей переможених до племінної організації переможців.

У мистецтві мезоліту, замість первісного реалізму палеолітичної епохи, поширюється схематизм, переважають спрощені геометризовані зображення Загалом, мезоліт - це час значних змін в умовах життя та в економіці первісних мисливців, збирачів, рибалок, час формування передумов переходу до відтворюючих форм господарювання.

Семінарське заняття до теми 2

1.Поясніть, що таке археологія, археологічні джерела, культурний шар. Які види археологічних пам’яток Ви знаєте? Наведіть приклади з історії нашого краю.

2.Що таке археологічна культура? Яким чином утворюються назви археологічних культур? Які археологічні культури відомі Вам на Вінниччині?

3.Розкажіть про основні принципи історичної хронології. Яким чином датуються археологічні пам’ятки? У чому відмінності між абсолютними та відносними датами історичних джерел?

4.Пригадайте археологічну періодизацію стародавньої історії.

5.Охарактеризуйте головні культурні зрушення часів палеоліту. Розкажіть про найбільш відомі пам’ятки палеолітичних часів в Україні.

6.Розкажіть про основні новації (новоутворення) в культурі мезоліту. Розкажіть про мезолітичні пам’ятки в Україні.

Теми індивідуальних завдань

1.Археологічна культура і археологічна періодизація стародавньої історії.

2.Історична хронологія та методи датування археологічних джерел.

3.Основні теорії походження та головні етапи становлення людини.

4.Головні культурні новації палеоліту.

24

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇКУЛЬТУРИ. МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК

5.Ранні форми релігійних вірувань.

6.Походження та рання історія мистецтва.

7.Культурні зрушення за часів мезоліту.

Література

Археологія України. Курс лекцій / За ред. Залізняка Л.Л. – К., 2005.

Бойко Ю.М., Нестеренко А.В. Історія української культури: Навчальний посібник. – Вінниця, 2013.

Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії // Україна крізь віки. – Т.1. – К., 1998.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України. - К., 1999. Історія світової культури / За ред. Левчук Л.Т. – К., 1999.

Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.,1999. Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. – М., 1985.

Тема 3: Передумови формування української культури в епоху становлення відтворюючого господарства

План

1.Становлення землеробства і скотарства. Буго-дністровська археологічна культура.

2.Енеоліт. Трипільська, середньостогівська та давньоямна культурноісторичні спільності.

3.Культурні новації бронзового віку.

Опорний конспект лекції

1.Становлення землеробства і скотарства. Буго-дністровська археологічна культура

Становлення землеробства і скотарства. Перехідний період від мезоліту до неоліту супроводжувався низкою кризових явищ. Це було зумовлено кліматичними коливаннями рубежу плейстоцену

–голоцену і наслідками хижацького характеру полювання. Окремі види тварин вимерли взагалі, а чисельність інших значно скоротилась. Зростання щільності населення обмежувало можливості освоєння нових територій з метою одержання харчових ресурсів. Все це сприяло посиленню уваги до інших

форм господарювання за рахунок пошуку нових джерел харчування, зокрема рослинного походження. З початком неоліту починають переважати відносно осілі громади, які вели регулярне сезонне багаторесурсне господарство. Нові умови існування покликали до життя певні зміни у матеріальній культурі. На

25

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇКУЛЬТУРИ. МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК

пропозицію археолога та історика Гордона Чайльда, їх прийнято називати «не-

олітичною революцією».

Найбільш суттєвими ознаками неолітичної революції є такі:

1.Удосконалення технології виготовлення кам’яних знарядь (розпилювання, свердління, шліфування), що значно підвищило їх продуктивність.

2.Більш широке використання деревини для господарських потреб і створення спеціальних знарядь для її обробки - сокир, тесел, доліт, стамесок.

3.Зростання потреби у досконалих та високоякісних знаряддях призвело подекуди до відносно швидкого скорочення поверхневих покладів кременю і появи копалин цієї сировини. Починається розробка інших мінеральних ресурсів, зокрема солі. Останнє мало принципово важливе значення у зв’язку зі зростанням ролі рослинної їжі.

4.Найбільш суттєвою археологічною ознакою неоліту вважають появу керамі-

ки та керамічного посуду. Такий посуд не боїться вогню і не пропускає воло-

гу. Ці властивості кераміки набули принципової ваги за умов становлення землеробства, оскільки зерна рослин стають поживними для людини лише після тривалого варіння.

5.На основі плетіння виникло ткацтво. Матеріалом для нього слугували спочатку дикі рослини. З розвитком землеробства і скотарства з’явилися тканини з окультурених рослин, а пізніше і вовни. Археологічно поява ткацтва фіксується за відбитками тканин на поверхні керамічних виробів та масовими знахідками прясел з глини та каменю, які настромлювали на дерев’яні веретена для рівномірності їх обертання у процесі виготовлення ниток.

6.Бурхливі процеси етнічної диференціації, освоєння місцевих ресурсів супроводжувались зростанням міжобщинних контактів та обміну, в тому числі речами престижного значення. Внаслідок цього спостерігалося вдосконалення транспортних засобів. Широкого розповсюдження набули видовбані човни,

сани та волокуші. Починається використання м’язової сили тварин, у ре-

зультаті чого людина відкрила для себе нове джерело енергії та впливу на природу.

7.Найважливішим досягненням неоліту став початок переходу до відтворюю-

чого господарства у формах землеробства, скотарства, ремесел.

До проблеми становлення землеробства і скотарства в різні часи зве-

ртались багато дослідників Протягом 18 - 19 ст. домінувала так звана теорія трьох стадій. Відповідно до неї, люди спочатку займались мисливством, потім перейшли до скотарства, а вже від нього до землеробства. Більшість дослідників 19 ст. вважали, що землеробство виникло з потреби заготівлі кормів для домашніх тварин. Наприкінці 19 ст. з розвитком етнографії та археології виявилось, що ця теорія не знаходить фактологічного підтвердження і сьогодні ми згадуємо про неї виключно з метою показати історію розвитку наукових досліджень в галузі історії економіки. У наші дні активно розробляються інші гіпотези:

26

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇКУЛЬТУРИ. МЕТОДИЧНИЙПОСІБНИК

1)скотарство та землеробство виникли незалежно одне від одного в різних регіонах. У процесі поширення на нові території вони злились в єдину систему первісного відтворюючого господарства;

2)лише в осілоземлеробних суспільствах могло виникнути скотарство;

3)виникнення землеробства і скотарства - взаємопов’язаний процес, оскільки у ранніх формах вони не могли існувати одне без одного з причини незначної

продуктивності. Спеціалізоване землеробство й спеціалізоване тваринництво, відділені одне від одного, досягнення більш пізніх епох історії людства.

Щодо первинних центрів становлення відтворюючого господарства,

то з цього приводу продовжуються суперечки між прибічниками моно- та поліцентричних поглядів. На нашу думку, більш обґрунтованою є точка зору поліцентристів. Сучасні археологічні дані дозволяють виділяти кілька без сумніву

первинних центрів землеробства:

Передня Азія (9-8 тис. до н.е. - пшениця, жито, овес, бобові, морква, інжир, виноград, плодові (яблуня, грушка)).

Північно-Східна Африка та Середземномор’я (8-6 тис. до н.е. – тверда пшениця, ячмінь, сорго, коров’ячий горох, сочевиця, капуста, гарбуз, маслина, кавове дерево).

Південна та Південно-Східна Азія (7 тис. до н.е. – рис, соя, просо, гречка,

цукрова тростина, цитрусові, фінікова пальма, кокосова пальма).

Мезоамерика (8-3 тис. до н.е. – соняшник, арахіс, солодка картопля, квасоля, авокадо, кукурудза, какао, бавовник, тютюн).

Андськазона Південної Америки (4-2 тис. до н.е. – картопля, томати, хінне дерево).

Урізних частинах світу землеробство виникало в різних природних та соціокультурних умовах, проте у більшості первинних центрів простежуються

спільні риси:

рослини висаджували у вологі ґрунти поруч з природними водоймами; посіви спочатку були змішаними, коли невеликі ділянки-городи щільно засаджували різноманітними рослинами. Це дозволяло штучно підвищувати родючість ґрунту і продовжувати термін використання «полів». Легше було вести й важливі експерименти над самими рослинами;

знаряддями праці для обробітку ґрунту були палки-копачки, рогові мотики, дерев’яні лопати, крем’яні сокири-тесла. Для збирання врожаю використовували ножі з кременю, пізніше серпи, виконані у вкладишевій техніці. Переробка зерна відбувалась за допомогою кам’яних зернотерок та дерев’яних чи кам’яних ступок. Запаси зерна зберігали у горщиках, ямах, наземних схо-

вищах різних типів.

Перелік одомашнених людиною тварин набагато коротший, оскільки сам процес їх одомашнення дуже складний. За підрахунками біолога Джеральда Даймонда, зі 148 видів високорозвинених травоїдних ссавців з масою тіла 50 і більше кілограмів одомашнено лише 14. Узагальнені відомості про час та місце

27