ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 26.03.2024

Просмотров: 196

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Практичні завдання.

Варіант 1.

1.Знайти математичне сподівання дискретної випадкової величини Х, що задана законом розподілу:

Х

 

– 4

6

10

Р

 

0,2

0,3

0,5

2. Знайти математичне сподівання випадкової величини

ZX 2Y , коли відомо, що M Х 5, М Y 3.

3.Дано перелік можливих значень дискретної випадкової

величини Х:

x1

1, x2 0 ,

x3 1,

а також математичне

сподівання

цієї

величини

та

її

квадрату:

M X 0,1,

M X 2 0,9. Знайти ймовірності

p1 ,

p2 , p3 ,

які відпові-

дають можливим значенням x1 ,

x2 ,

x3 .

 

4. Випадкові величини X

та Y

незалежні. Знайти дисперсію

випадкової

величини

Z 3X 2Y ,

коли

відомо, що

D X 5, D Y 6.

 

 

 

 

 

 

5.

Знайти дисперсію та середнє квадратичне відхилення

 

дискретної випадкової величини Х, що задана законом

 

розподілу:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

 

4,3

 

5,1

 

10,6

 

 

 

Р

 

 

0,2

 

0,3

 

0,5

 

6.

Знайти дисперсію та середнє квадратичне відхилення

 

дискретної випадкової величини Х числа появ події A в

 

п’яти незалежних випробуваннях, якщо ймовірність появи

 

події A в кожному випробуванні дорівнює 0,2.

7.

Знайти дисперсію дискретної випадкової величини Х числа

 

появ події

A в двох

незалежних

випробуваннях, якщо

 

ймовірність появи події в цих випробуваннях однакова і

 

відомо, що M X 1,2.

 

 

 

 

 



8.Дискретна випадкова величина Х набуває лише два можливих значення: x1 та x2 , причому x2 x1 . Ймовірність того, що X набуває значення x1 , дорівнює 0,6. Знайти закон розподілу величини X , якщо математичне сподівання та дисперсія відомі: M X 1,4; D X 0,24.

Варіант 2.

1.Знайти математичне сподівання дискретної випадкової величини Х, що задана законом розподілу:

Х

 

0,21

0,54

0,61

Р

 

0,1

0,5

0,4

2. Знайти математичне сподівання випадкової величини

Z3X 4Y , коли відомо, що M Х 2, М Y 6 .

3.Дано перелік можливих значень дискретної випадкової

величини Х:

x1

1, x2

2,

x3

3,

а також

математичне

сподівання цієї

величини

та

її

квадрата:

M X 2,3,

M X 2 5,9 .

Знайти

ймовірності

p1 , p2 , p3 , які

відповідають можливим значенням x1 , x2 , x3 .

4.

Випадкові величини X

та Y

незалежні. Знайти дисперсію

 

випадкової

величини

Z 2X 3Y , коли

відомо, що

 

D X 4,

D Y 5.

 

 

 

 

 

5.

Знайти дисперсію та середнє квадратичне відхилення

 

дискретної випадкової величини Х, що задана законом

 

розподілу:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

131

 

140

 

160

180

 

 

Р

 

0,05

 

0,1

 

0,25

0,6

 

6.

Знайти дисперсію та середнє квадратичне відхилення

 

дискретної випадкової величини Х числа відмов елемента

 

деякого пристрою в

десяти

незалежних випробуваннях,


якщо ймовірність відмови елемента в кожному випробуванні дорівнює 0,9.

7.Знайти дисперсію дискретної випадкової величини Х числа появ події A в двох незалежних випробуваннях, якщо ймовірність появи події в цих випробуваннях однакова і

M X 0,9.

8.Дискретна випадкова величина Х набуває лише два можливих значення: x1 та x2 , причому x2 x1 . Ймовірність того, що X набуває значення x2 , дорівнює 0,8. Знайти закон розподілу величини X , якщо математичне сподівання та дисперсія відомі: M X 2,6; D X 0,8.

Розділ 5. НЕПЕРЕРВНІ ВИПАДКОВІ ВЕЛИЧИНИ

§ 5.1 Інтегральна та диференціальна функції розподілу ймовірностей випадкової величини

Теоретичні відомості.

Інтегральною функцією розподілу (функцією розподілу)

називають функцію F x , що визначає для кожного значення x ймовірність того, що випадкова величина X набуває значення меншого за x, тобто

F x P X x .

Інтегральна функція розподілу має такі властивості:

1. Значення інтегральної функції належать відрізку [0 ; 1].

0F x 1.

2.Інтегральна функція є неспадною функцією, тобто

F x2 F x1 , якщо

x2 x1 .

3.Імовірність того, що випадкова величина Х набуває значення, яке належить інтервалу (a ; b), дорівнює приросту інтегральної функції на цьому інтервалі:

P(a < X < b) = F(b) – F(a).

4.Імовірність того, що неперервна випадкова величина Х має одне цілком визначене значення, наприклад, Х = x1 дорівнює нулю:

P(X = x1) = 0.

5.Якщо всі можливі значення випадкової величини Х належать інтервалу (a ; b), то

F(x) = 0 для х a;

F(x) = 1, для x b.


6. Справедливі такі граничні співвідношення:

lim F(x) 0;

limF(x) 1.

x

x

Диференціальною функцією розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини Х називають першу похідну від інтегральної функції, а саме:

f x F x .

Часто замість терміну “диференціальна функція” викори-

стовують термін “щільність імовірності” або “густина ймовірності”.

Ймовірність того, що неперервна випадкова величина Х набуває значення, яке належить інтервалу (a ; b) визначається рівністю

b

P(a X b) f x dx.

a

Знаючи диференціальну функцію f(x), можна знайти інтегральну функцію F(x) за формулою

x

F(x) f x dx.

-

Диференціальна функція має такі властивості:

1.Диференціальна функція (функція щільності) невід'ємна, тобто

f(x) 0.

2.Невласний інтеграл від диференціальної функції в межах від

до дорівнює одиниці, а саме:

f (x)dx 1.

Зокрема, якщо всі значення випадкової величини Х містяться у проміжку (a ; b), то другу властивість можна записати у вигляді

b

f (x)dx 1.

a

Практичні завдання.

Варіант 1.

1. Випадкова величина X задана функцією розподілу

 

 

0

 

коли

x 1,

 

3

3

 

1

 

 

 

 

F x

 

x

 

коли

1 x

 

,

4

 

 

 

4

коли

3

 

 

 

1

 

x 1/3.

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти ймовірність того, що в результаті випробування величина X набуває значення, яке знаходиться в інтервалі

0 ,1/3 .

2.Випадкову величину X задано функцією розподілу

 

 

0

коли

x 2,

F x

0,5x 1

коли

2 x 4,

 

 

 

 

 

 

 

1

коли

x 4.

 

 

1) Знайти ймовірність того, що в результаті випробування

величина

X набуває

значення:

а) меншого

за

0,2;

б) меншого за 3; в) не меншого за 3; г) не меншого за 5.

2) Знайти

ймовірність

того, що

в

результаті

трьох

незалежних

випробувань величина

X

рівно

два

рази

набуде значення, яке знаходиться в інтервалі 2,5

; 3 .

3. Дискретна випадкова величина Х задана законом розподілу:

Х

 

2

4

7

9

Р

 

0,3

0,1

0,2

0,4