ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.03.2024
Просмотров: 504
Скачиваний: 0
МАРКЕТИНГ
Стимулювання збуту — короткочасні спонукальні заходи заохочення споживачів до купівлі (знижки, розпродажі, лотереї тощо).
Кожна складова СМК має свої особливості, специфічні заходи та прийоми, але всі вони взаємопов'язані і доповнюють одна одну, утворюючи єдиний комплекс.
Персональний |
Стимулювання |
|
продаж |
||
збуту |
С М К
Реклама |
„Паблік |
|
рілейшнз" |
Рис. 7.1. Основні елементи системи маркетингових комунікацій фірми.
|
При формуванні СМК фірма спочатку |
повинна визначити цілі |
||||
комунікаційної |
політики, |
які мають ієрархічну |
структуру. |
|||
|
Головні |
цілі |
маркетингових комунікацій: |
|||
• |
формування |
попиту; |
|
|
||
• |
стимулювання |
збуту. |
|
|||
|
Підпорядковані |
цілі: |
|
|||
• |
інформування споживачів про фірму та її товари; |
|||||
• |
формування |
позитивного іміджу фірми; |
|
|||
• |
мотивація споживачів; |
|
||||
• |
формування й актуалізація потреб споживачів; |
|||||
• |
стимулювання акту |
купівлі; |
|
|||
• |
формування |
відданості товарній марці; |
|
•нагадування про фірму та її товар тощо.
Далі слід визначити адресатів комунікаційної політики фірми, основні з яких подані на рис. 7.2.
Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля, фірма очікує від адресатів
певного бажаного для |
неї зворотного |
реагування: |
• від постачальників і маркетингових |
посередників — співробітництва |
|
на взаємовигідних |
умовах; |
|
•від контактних аудиторій — сприяння її діяльності, формуванню і підтриманню позитивної репутації фірми чи, принаймні, відсутності протидії;
•від органів державного управління — встановлення режиму найбільшого сприяння;
•від головного адресата — споживачів — очікуване зворотнє реагування може бути різним залежно від конкретної маркетингової ситуації і
Цілі
комунікаційної
політики
На кого спрямовуються маркетингові комунікації?
128
При
формуванні СМК фірми треба проаналізувати характеристики окремих її складових
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
поставлених на даний період цілей; у кінцевому, ж підсумку — купівля товару фірми.
Споживачі (цільовий ринок)
Маркетингові
посередники
Органи
державного
управління
Напрями впливу СМК фірми
Рис. 7.2. Основні адресати комунікаційної політики фірми.
>Характеристики складових СМК
Кожному із засобів просування товарів на ринку притаманні свої унікальні характеристики, які треба враховувати при формуванні системи маркетингових комунікацій фірми. Ці характеристики можуть бути позитивними, а можуть свідчити і про певні недоліки даної складової СМК.
1.Реклама:
•екснреспвниіі характер, можливість ефектно представити товар, саму фірму;
• масове охоплення аудиторії;
•можливість багаторазового звернення, здатність до умовляння, переконання;
•суспільний характер (передбачено, що рекламований товар є
законний і прийнятий суспільством);
• зпеособленість (порівняно |
з персональним продажем); здатна лише |
на монолог, а не на діалог з аудиторією; |
|
• деякі її види потребують |
великих асигнувань (телереклама), інші |
— значно дешевші (газетна |
реклама). |
2. „ П а б л і к рілейшнз":
• висока достовірність інформації в очах споживачів, оскільки її
подають |
у вигляді |
новини, а не рекламної об'яви; |
|||
• широке |
охоплення |
аудиторії; |
|||
• довготривалий |
ефект; |
||||
• зміст інформації |
фірма не завжди контролює; |
||||
• найчастіше |
доповнює рекламу. |
||||
3. Персональний |
продаж: |
||||
• особистіспнл |
характер; |
||||
• безпосереднє, живе |
спілкування з аудиторією у формі діалогу; |
||||
• спонукання |
до |
зворотнього реагування; |
129
МАРКЕТИНГ
• найбільша вартість серед усіх засобів просування (у розрахунку на один контакт).
|
4. Стимулювання |
збуту: |
|
• привабливість |
заходів стимулювання збуту в очах споживачів; |
||
• |
спонукання до |
здійснення купівлі; |
|
• |
імпульсивний |
характер; |
• короткотривалий ефект; для формування стійкої відданості певній марці товару ці заходи непридатні;
•ефективне в поєднанні з рекламою.
>Фактори, що визначають структуру СМК
При формуванні системи маркетингових комунікацій фірми, крім характеристик складових цієї системи, необхідно враховувати багато інших факторів, які визначають її ефективність. Розглянемо основні з них.
• Тип товару чи ринку
Ефективність засобів товаронросування на споживчих ринках і ринках товарів промислового призначення (ТПП) різна. Виробники товарів широкого вжитку, як звичайно, більше коштів витрачають на рекламу. Фірми, що виробляють інвестиційні товари, значні кошти найчастіше виділяють на організацію персонального продажу, особливо
на ринках із невеликою |
кількістю потужних споживачів. |
• Етап життєвого |
циклу товару |
На етапі виведення товару на ринок комунікаційні зусилля мають бути максимальні. Формування обізнаності з товаром і фірмою відбувається насамперед за допомогою реклами і „паблік рілейшнз". Методи стимулювання збуту корисні для „підштовхування" споживачів до апробації товару, а персональний продаж можна використовувати для спонукання роздрібних торгівців узятися за продаж товару.
На етапі зростання реклама й „паблік рілейшнз" продовжують зберігати свою значущість, а стимулювання збуту можна скоротити, бо на цьому етапі потрібно менше спонукань.
На етапі зрілості рекламну кампанію провадять менш інтенсивно, і вона має нагадувальний характер, оскільки споживачам уже добре відомі товарні марки.
На етапі занепаду активно застосовують лише стимулювання збуту, а інші складові СМК різко скорочуються.
• Стратегія просування товару
Склад комунікаційного комплексу фірми значною мірою залежить від вибору однієї з двох стратегій товаронросування, показаних на рис. 7.3.
Стратегія „проштовхування" товару передбачає інтенсивне стимулювання сфери торгівлі для просування товару по каналу збуту. Виробник активно нав'язує товар оптовикам. Ті, своєю чергою, активно працюють із роздрібною торгівлею, останні активно стимулюють продаж
товару |
споживачам. |
|
|
|
Стратегія |
„притягування" |
споживачів до товару |
передбачає |
|
значні |
витрати |
на рекламу і стимулювання споживачів для |
формування |
Які фактори визначають ефективну структуру СМК?
Вибір
стратегії
просування
товару
130
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
у них попиту на товар. У разі успіху споживачі почнуть запитувати товар у магазинах, роздрібні торгівці — в оптовиків, а ті, своєю чергою,
— у виробників.
Виробник |
|
Оптовик с Л |
Р о з д Р і б і ш й |
l l f > Споживач |
(1) |
|
и |
^ |
торговець |
и |
|
Методи
визначення бюджету на товаропросування
Виробник Z1—І |
Оптовик |
NJ |
|
Р о з д Р і б , ш й |
^ П |
' |
Споживач |
(2) |
N1 ' |
|
1 |
торговець |
N |
|
|
||
Рис. 7.3. Стратегії |
„проштовхування" (1) та |
„притягування" |
(2) |
упросуванні товарів.
^Методи визначення бюджету на просування товарів
Велику роль у формуванні СМК відіграють питання визначення бюджету на комунікації. Існують два принципово відмінні підходи до
розв'язання цієї проблеми: аналітичний і неаналітичний. |
|
|
Більшість фірм використовує неаналітичні методи, що |
грунтуються |
|
на досвіді чи спрощених правилах прийняття рішень. |
Розглянемо |
|
найпоширеніші з |
них. |
|
• Залишковий |
метод |
|
Фірма спочатку виділяє кошти на всі інші елементи комплексу маркетингу, а залишок надходить у бюджет видатків на комунікації.
Цей метод часто використовують малі фірми, але він має суттєві недоліки: повністю ігнорується причинно-наслідковий зв'язок між
видатками |
на |
просування і кінцевими результатами |
діяльності |
фірми. |
• Метод |
приросту |
|
|
|
Фірма |
визначає бюджет на основі попередніх |
асигнувань, |
збіль- |
шуючи чи зменшуючи бюджет року, що передує плановому, на певний відсоток.
Метод цей також використовують переважно невеликі фірми. Тут уже з'являється певна точка відліку, можливість урахування ефекту від попередніх асигнувань, змін в етапах життєвого циклу товару. Але основні
недоліки залишаються |
— розмір бюджету не пов'язується з цілями |
|||
фірми; значну |
роль |
відіграє |
інтуїція. |
|
• Метод |
паритету |
з |
конкурентами |
|
При використанні цього методу фірма Застосовує як базис відліку |
||||
відповідні витрати |
конкурентів. |
131