Файл: Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

Принцип науковості передбачає обов’язкове врахування досягнень науково-технічного прогресу в логістичних системах. Науковий підхід до логістики виявляється у застосуванні сучасних економіко-математичних методів та моделей на всіх стадіях управління потоком від планування до аналізу, при розрахунках оптимальних маршрутів, при створенні та контролюванні запасів, при розміщенні складів тощо.

Принцип конкретності означає чітке визначення результату як мети переміщення потоку відповідно до технічних, економічних та ін. вимог, прагнення до мінімізації витрат усіх видів ресурсів, визначення результатів роботи підрозділів, що пов’язані з логістикою, за допомогою отриманого прибутку.

Принцип конструктивності передбачає відстежування окремих елементів потоку та оперативне регулювання потоку шляхом коректування його руху.

Принцип надійності полягає у створенні таких організаційно-економічних умов, які забезпечували б безперебійний та безпечний рух потоку і безумовне виконання графіків руху. Для дотримання цього принципу необхідним є використання сучасних інструментів управління потоками, що дозволяє синхронізувати усі стадії руху, координувати здійснення логістичних операцій та регулювати розмір запасів на усіх стадіях руху.

Принцип варіативності ґрунтується на використанні інструментів сценарного планування, що дозволяє в умовах невизначеності швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища без втрат часу на перебудову логістичних систем. Повинні бути обрані такі управлінські рішення, що є кращими (оптимальними) за комплексом показників у заданих умовах. Задача полягає не тільки в тому, щоб знайти рішення краще існуючого, а й у тому, щоб знайти найкраще рішення з усіх можливих (за якістю прийнятих рішень, а також за станом логістичної системи або її поведінкою).

Принцип варіативності тісно пов’язаний з принципом оптимальності, що полягає в досягненні такої узгодженості стадій процесу руху потоку і дій учасників, при якій забезпечується найбільша ефективність функціонування підприємства як цілісної виробничо-збутової системи.

Підхід до об’єктів дослідження як систем – одна з головних особливостей логістики. З точки зору системного аналізу виділяють загальносистемні принципи логістики.

Принцип системності передбачає підхід до логістичної системи як до об’єкта, представленого сукупністю взаємопов’язаних елементів, реалізація яких забезпечує досягнення потрібного ефекту в заданий термін при необхідних витратах усіх видів ресурсів з мінімальною шкодою для навколишнього середовища. Логістичний об’єкт досліджується як єдине ціле і як частина більшої системи, що дозволяє охопити усі його сторони в просторі та часі.

Принцип емерджентності передбачає, що чим більшою є логістична система і чим більша різниця між часткою та цілим, тим вища вірогідність того, що властивості цілого будуть відрізнятися від властивостей частин. Тому логістична система повинна розглядатися спочатку на макрорівні, тобто у взаємодії з навколишнім середовищем, а потім на мікрорівні. Емерджентність (цілісність) – властивість логістичної системи виконувати задану цільову функцію, що реалізується тільки системою в цілому, а не її елементами.

---

Принцип ієрархічності. Логістичні системи мають певні ієрархічні відносини, що характеризується як структурною, так і функціональною диференціацією. На нижніх рівнях використовується більш детальна і конкретна інформація, що охоплює лише окремі аспекти функціонування логістичних систем. Більш високі рівні мають в розпорядженні більш узагальнену інформацію, рішення на цих рівнях стосуються логістичної системи в цілому.

Принцип інтеграції спрямований на вивчення інтегративних властивостей і закономірностей у логістичних системах. Логістична система як упорядкована сукупність елементів з певними зв’язками має особливі системні властивості, що не властиві окремим елементам і дозволяють отримати синергетичний ефект.

Сучасна теорія логістики також базується на специфічних принципах, що відображають накопичений досвід експертів-логістів. Ці принципи логістики можуть бути зведені до наступних:

Принцип тотальних логістичних витрат. Спрямований на необхідність врахування всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в логістичній системі. Критерій мінімуму логістичних витрат вважається одним з основних при оптимізації ресурсів у логістичній системі. Тому необхідно виділяти й аналізувати витрати на реалізацію логістичних операцій, визначати найбільш значимі витрати, виявляти їх взаємообумовленість та ін.

Глобальна оптимізація. При оптимізації структури в створюваній логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування окремих ланок і елементів системи для досягнення глобального оптимуму.

Принцип логістичної координації та інтеграції забезпечує досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи від початку до кінця в управлінні усіма видами потоків і реалізації цільової функції.

Використання теорії компромісів для перерозподілу витрат. Використання критерію мінімуму загальних витрат обмежує ефективність рішень, що приймаються. Тому критерієм повинен стати максимальний прибуток від логістичних операцій усіх учасників. Тому зниження прибутку (збільшення витрат) в одному з ланцюгів логістичної системи допустимо і необхідно за умов, що це викличе підвищення прибутку (зниження витрат) усіє логістичної системи в цілому.

Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, тобто використання обладнання, відповідного конкретним умовам. Оптимізація потокових процесів за рахунок використання спеціалізованого обладнання можлива лише в умовах масового випуску і використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва, тобто для здійснення цього принципу на практиці потрібний високий рівень науково-технічного розвитку суспільства.

Розвиток логістичного сервісу – менш витратний шлях підвищення конкурентоспроможності підприємства у порівнянні з підвищенням якості товару та випуском нового товару. Він досягається шляхом забезпечення гнучкості, надійності та високої якості сервісу – своєчасної доставки, зручної тари, прийнятні партії, підібраний асортимент та ін.

---

Принцип гуманізації усіх функцій та технологічних рішень передбачає, що всі рішення повинні відповідати екологічним вимогам з охорони навколишнього середовища, ергономічним, соціальним, етичним вимогам до роботи персоналу тощо.

Принцип стійкості та адаптивності передбачає, що логістична система повинна бути стійкою до відхилень параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, до коливань попиту, змін умов поставок, транспортних тарифів або складських операцій). При значних коливаннях стохастичних факторів зовнішнього середовища логістична система повинна досить швидко пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Виконання принципів логістики сприяє підвищенню ефективності роботи підприємства при виконанні наступних вимог:

• погодження логістики з корпоративною стратегією;

• удосконалення організації руху матеріальних потоків;

• забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології її обробки;

• ефективне управління трудовими ресурсами;

• підтримка тісного зв’язку з іншими підприємствами при розробці стратегії;

• облік прибутку від логістики в системі фінансових показників;

• визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва;

• ретельна розробка логістичних операцій.

Таким чином, концепція логістики ґрунтується на вищеназваних принципах, що проявляються в наступних теоретичних положеннях:

1. Рух матеріалів та інформації від первинного джерела через проміжні пункти до кінцевого споживача потрібно розглядати як єдиний наскрізний потік.

2. У наскрізному потоці не повинно бути надмірних вантажів і зайвої інформації. Постачальник має відправляти споживачеві товар в обумовленому обсязі та асортименті, супроводжуючи необхідною документацією про кількість, якість, законність походження і небезпечність (загрозу) для навколишнього середовища.

3. Кількість учасників матеріалоруху повинна бути мінімальною і по можливості обмежуватися постачальником, перевізником і споживачем. Залучення посередників має здійснюватися на підставі розрахунків, що свідчать про доцільність розширення переліку організаторів і виконавців логістичної обробки.

4. Облік витрат усіх видів ресурсів на виконання логістичних операцій слід вести на усьому шляху від первинного джерела до кінцевого споживача. При цьому необхідно постійно виявляти і скорочувати вартість виконання трудомістких ВРТС- та інших робіт з вантажами з метою мінімізації сукупних логістичних витрат.

5. Необхідно використовувати сучасне універсальне технологічне, підйомно-транспортне, складське і торгівельне обладнання, завдяки чому забезпечується гнучкість виробництва, транспортно-складської обробки, упаковування і унітизації (об’єднання невеликих партій вантажів для декількох клієнтів з метою повного завантаження транспортного засобу і скорочення транспортних витрат) складових матеріалопотоку.

---

6. Учасники матеріалоруху повинні оперативно реагувати на зміни в попиту споживачів у сировині, матеріально-технічних ресурсах і готової продукції. Завдяки адаптації можна своєчасно регулювати кількісні і якісні характеристики матеріального потоку, повністю забезпечуючи покупців потрібними предметами і продуктами праці.

7. Кожний учасник матеріалоруху несе відповідальність за збереження якості складових вантажопотоку. Логістичні операції мають виконуватися згідно технічних умов і правил, що гарантують дотримання якісних характеристик вантажів на належному рівні на шляху від постачальника до кінцевого споживача.

8. У логістичній обробці матеріального та інформаційного потоків задіяні фахівці різного рівня компетенції і кваліфікації. Для успішного виконання покладених на них завдань, необхідно створювати належні умови праці, доводити до безпосередніх виконавців норми часу і виробітку на логістичні роботи, впроваджувати заходи з матеріального та морального стимулювання високих результатів праці.

9. Для своєчасного і ретельного виконання транспортно-складських та інших операцій фахівці з логістики повинні мати повну інформацію про виробників, перевізників, посередників і споживачів усіх складових матеріального потоку, володіти даними про кількість, асортимент, якість, законність походження і безпечність вантажів щодо людей і навколишнього середовища.

У розпорядженні фахівців з логістики мають бути закони, постанови і розпорядження вищих і місцевих органів влади стосовно підприємницької діяльності у сферах матеріального виробництва і обігу суспільного продукту, державні і галузеві стандарти на сировину, матеріали і готові вироби, довідники та інструкції з проведення приймально-здавальних, вантажно-розвантажувальних, транспортних, складських та інших логістичних операцій.

Між учасниками матеріалоруху повинен бути налагодженим обмін оперативними даними про вимоги і порядок виконання ВРТС-робіт (вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт) з вантажами, запроваджені сучасні інформаційні технології на підставі інтра- та Інтернету.

5. Побудова інтегрованої концепції логістики

Концепція являє собою систему поглядів, певне усвідомлення явищ, процесів та предметів; основний конструктивний принцип різних видів діяльності. Концепція логістики дозволяє на єдиній методологічній основі визначити властивості і характеристики логістичних процесів, закономірності формування і розвитку товарних ринків, встановлення функції господарської діяльності в системі ринкових відносин.

Основне призначення інтегрованої концепції логістики полягає в наскрізному управлінні основними і супутніми потоками в інтегрованій структурі бізнесу: «проектування – закупівлі – виробництво – розподіл – продаж – сервіс». Концепція інтегрованої логістики передбачає об'єднання функціональних областей та їх учасників у рамках єдиної логістичної системи в цілях її оптимізації. В інтегрованій логістиці застосовуються концепції і технології TQM, JIT, LP, VMI, SCM, TBL, VAD та ін., системи ERP, CSRP. На сьогоднішній день продовжується вдосконалення існуючих концепцій, а також пошук їх різноманітних комбінацій, здійснюються спроби інтеграції всіх концепцій у єдину систему.

---

TQM (total quality management)– загальне управління якістю, спрямоване на формування конкурентної якості при відсутності меж його вдосконалення. TQM об'єднує технічну сторону якості, надану стандартами якості, і філософію управління якістю, засновану на участі всього персоналу компанії у всіх сторонах цього процесу, а також інтеграцію з усіма логістичними партнерами і, насамперед, зі споживачами.

JIT (just-in-time) – технологія побудови логістичної системи або організації логістичного процесу в окремій функціональній області, що дозволяє забезпечити поставку матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції в потрібній кількості, в потрібне місце і точно до призначеного терміну.

Технологія «точно вчасно» дозволяє скоротити терміни виробництва, знизити запаси споживача і, відповідно, зменшити виробничі і складські площі, підвищити якість виробів, ефективно використовувати обладнання і при цьому зменшити кількість невиробничих операцій.

Порівняння концепції «точно вчасно» і традиційної форми організації логістичних процесів здійснюється за різними критеріями. У табл. 1.1 в узагальненому вигляді представлено порівняння традиційного підходу і концепції JIT із найбільш значимим параметрами.

Концепція JIT дозволяє синхронізувати роботу всіх учасників ланцюга поставок і спрямована на ранню ідентифікацію вимог відвантаження товарів по замовленнях за умови дотримання найсуворішої дисципліни договірних відносин. Для недопущення накопичення надмірних запасів, з одного боку, та оптимізації загальних логістичних витрат – з іншого, пріоритетне значення отримує завдання пошуку місця консолідації вантажів і учасника ланцюга поставок, який буде виконувати цю операцію. Замість поставки дрібних партій від різних постачальників в точно визначені строки замовлення, виконувані різними постачальниками, повинні об'єднуватися в рамках однієї поставки.

Таблиця 1.1

Порівняння традиційного підходу і концепції «JIT»

Параметр порівняння	Традиційний підхід	Концепція JIT
Якість і витрати	«Прийнятна якість» з найменшими витратами	Найвища якість, що припускає повну відсутність дефектів
Запаси	Наявність великих запасів внаслідок знижок при покупці великих партій, економії за рахунок масштабу виробництва, створення страхових запасів	Низький рівень запасів при наявності надійного безперервного потоку поставок; запас покриває тільки поточну потребу; страхові запаси практично відсутні
Тривалість логістичних циклів	Тривалі цикли, потреби в скороченні тривалості циклів немає	Короткі цикли, зниження невизначеності, висока швидкість реакції логістичних рішень
Гнучкість	Тривалі терміни виконання замовлень, мінімальна гнучкість	Короткі терміни виконання замовлень, висока гнучкість, орієнтована на обслуговування покупця
Транспортування	Найменші витрати при збереженні прийнятного рівня обслуговування	Абсолютна надійність усіх рівнів обслуговування; прагнення до надання повного комплексу послуг
Взаємовідносини з постачальником / перевізником	Значна кількість постачальників; прагнення уникати залежності від одного джерела; переговори здійснюються в "антагоністичної" формі; підтримка конкуренції між постачальниками; наявність прихованої інформації	Партнерські, довгострокові, відкриті взаємини; кількість постачальників невелика; вільний обмін інформацією, спільне вирішення проблем
Загальний підхід	Орієнтація на скорочення витрат	Орієнтація на обслуговування покупця

---