Файл: Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

За ознакою об’єкта управління мікрологістичні системи можна розділити на чотири групи:

1. промислові підприємства (об’єктом управління є матеріальний потік);

2. торговельні підприємства (дистриб’ютори) (об’єктом управління є товарний потік);

3. сервісні підприємства (об’єктом управління є послуги);

4. змішані логістичні системи, в яких присутні основні потоки.

Загальна структура мікрологістичної системи може функціонувати як внутрішня, зовнішня або інтегрована залежно від ступеня охоплення базових логістичних операцій і цілей логістичної системи:

• внутрішньовиробничі логістичні системи – оптимізують управління матеріальними потоками в межах технологічного циклу виробництва продукції (забезпечують мінімальну собівартість і мінімальну тривалість виробничого періоду, при відповідній якості виробленої продукції);

• зовнішні логістичні системи – здійснюють управління та оптимізацію руху матеріальних і відповідних їм потоків поза межами технологічного циклу і включають етапи постачання та розподілу матеріальних цінностей (раціоналізація руху товарно-матеріальних цінностей в товаропровідних мережах, скорочення часу доставки матеріалів та товарів, а також скорочення часу виконання замовлень);

• інтегровані логістичні системи – об'єднують внутрішньовиробничі та зовнішні логістичні системи в питаннях оптимізації обліку та управління процесами руху матеріальних та пов'язаних із ними потоків (мінімізація логістичних витрат, управління якістю на всіх етапах виробничо-розподільного циклу). Ланки такої інтегрованої логістичної системи можуть бути як внутрішньоорганізаційними підрозділами (транспортними і т.д.), так і залученими зі сторони підприємствами, організаціями та установами (логістичними посередниками), які виконують певні логістичні операції та функції.

В останні роки серед фахівців з логістики отримав розповсюдження термін «мезологістичні системи». Господарська діяльність об’єднань підприємств, тобто групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах, відрізняється від мікро- та макроекономіки, утворюючи область середньої ланки економіки – мезоекономіку. Таким чином, мезологістичні системи формуються на рівні транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп, великих холдингів, та є, як їх називають у зарубіжній літературі, глобальними логістичними системами, або глобальними ланцюгами поставок. Логістика об’єднань підприємств (мезологістика) відповідає її структурі і будується за двома осями – вертикальною та горизонтальною. По вертикалі будуються окремі технологічні напрямки, по горизонталі – диверсифікація діяльності. Логістика об’єднань підприємств має в основному інформаційний характер. Чим вищий рівень логістичної системи, тим більше інформаційних потоків і менше матеріальних. Таким чином, логістична система корпорації являє собою систему управління, побудовану таким чином, що кожний рівень оперує тільки тією інформацією, яка йому необхідна.

---

На горизонтальному рівні приймаються рішення щодо завоювання та організації нових ринків; організації нових вертикальних гілок або ліквідації нерентабельних; стратегічних фінансових питань з перерозподілу інвестицій між вертикальними гілками; цінової політики; кадрових питань найвищого рівня; угод з іншими корпораціями; економічної експансії; зв’язків з урядом або відповідним міжнародним блоком та прийняття геополітичних рішень.

Головний центр вирішує питання щодо інноваційної політики та інвестицій в неї; цінової політики по вертикалі (ціни в такому випадку визначаються політикою корпорації, а не ринком); кадрової політики по вертикалі; вертикальних транспортних потоків; збуту, якщо торговельне підприємство входить у вертикальну структуру; аналітичної роботи за своєю вертикаллю з видачею необхідної за рангом інформації у горизонтальну структуру.

Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Макрологістичні системи класифікуються за двома основними ознаками:

• за адміністративно-територіальною приналежністю – виділяють районні, міжрайонні, міські, обласні, регіональні, міжрегіональні тощо;

• за об'єктно-функціональною ознакою – виділяють макрологістичні системи для групи підприємств однієї або декількох галузей, відомчі, галузеві, міжвідомчі, військові, інституційні тощо.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

---

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

На макрорівні залежно від форми зв’язків між учасниками матеріалоруху розрізняють три види логістичних систем: з прямими зв’язками, ешелоновані та гнучкі (рис. 2.2).

Гнучка логістична система (а) – система, у якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.

Логістична система з прямими зв’язками (б) – це система, у якій матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі безпосередніх господарських зв’язків.

Ешелонована (багаторівнева) логістична система (в) – це система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

Рис. 2.2. Види макрологістичних систем

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідних ТМЦ у неушкодженому стані. Логістичні системи, що діють на мікро-, мезо- та макрорівні, здійснюють операції і функції з постачальницько-збутової роботи, завдяки чому забезпечують відтворення суспільного виробництва.

3. Структурні складові логістичних систем

З точки зору загальної теорії систем будь-яка логістична система складається із сукупності структурних складових (підсистем, ланок, елементів, каналів, ланцюгів тощо), між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньосистемні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків.

Розділення логістичної системи на складові обумовлено задачами більш глибокого та детального розгляду логістичної системи з метою реалізації управлінських функцій: організації, планування, регулювання, координації, обліку, контролю та аналізу. Такий розподіл називають об’єктною декомпозицією (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Об’єктна декомпозиція логістичної системи

Об’єктна декомпозиція дозволяє визначити структуру (вид і склад) логістичної мережі, каналу, ланцюга з метою вирішення проблеми формування ланцюга постачань або логістичної інфраструктури як деякого набору структурних одиниць.

Декомпозиція логістичної системи на підсистеми, ланки та елементи визначає ієрархію функцій управління в службі логістики підприємства. Декомпозиція логістичної системи на логістичні канали і логістичні ланцюги дозволяє оптимізувати рішення з формування логістичної інфраструктури, що підтримує товарорух з позицій стратегії підприємства і найбільш повного задоволення потреб клієнтів.

---

Об’єктна декомпозиція логістичної системи №1 передбачає виділення комплексів підсистем для реалізації управлінських функцій.

Підсистема логістичної системи – це частина логістичної системи, виділена відповідно з організаційною структурою для того, щоб вирішувати завдання управління як логістичною системою в цілому, так і (або) комплексом логістичних функцій в окремій сфері діяльності підприємства.

Прийнято виділяти функціональні та забезпечуючі підсистеми логістичної системи. Функціональними підсистемами (функціональними областями логістики) є постачання, виробництво і розподіл. Забезпечуючі підсистеми – організаційне, економічне, правове, кадрове забезпечення та інформаційна система логістики. Виділення функціональних підсистем необхідно у зв’язку з підвищенням ступеню керованості логістичними процесами у постачанні (закупівлях), виробництві і розподілі (дистрибьюції), а також задачами логістичної координації та інтеграції.

Ланка логістичної системи – деякий економічний і (або) функціонально відокремлений об'єкт (підрозділ компанії або юридично самостійне підприємство), що виконує свою локальну цільову функцію, пов'язану з реалізацією одного або декількох видів логістичної діяльності. Ланки логістичної системи повинні мати єдине управління логістичним процесом. В якості прикладів ланок логістичної системи можна назвати постачальників, виробничі підприємства та їх підрозділи, підприємства торгівлі, логістичних посередників, транспортні підприємства, банки та ін., або, іншими словами, контрагентів та партнерів підприємства.

Вони утворюють «три сторони» в логістиці підприємства, причому підприємство, що формує логістичну систему називають центральною (фокусною) компанією, або «хазяїном» логістичного процесу.

Указані три сторони для промислових підприємств такі:

1. постачальники матеріальних ресурсів та готової продукції;

2. споживачі готової продукції;

3. логістичні посередники або 3PL-компанії. 3PL-компанії (Third Party Logistics) – «третя сторона в логістиці» – спеціальний термін, що застосовується в практиці логістичного менеджменту для позначення логістичних посередників. Компанії, що здійснюють комплексне обслуговування споживачів, отримали назву логістичних операторів або провайдерів комплексних логістичних послуг (3PL-провайдерів). Серед них, наприклад, такі великі міжнародні компанії, як TPG, DHL Solution, FedEx, UPS Logistics та ін.

Ланки логістичної системи можуть бути трьох основних видів:

• ті, що генерують логістичні потоки;

• ті, що перетворюють логістичні потоки;

• ті, що поглинають логістичні потоки;

• змішані ланки логістичної системи.

Часто зустрічаються саме змішані ланки логістичної системи, де основні три види комбінуються в різноманітних сполученнях. У ланках логістичної системи логістичні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, ділитися, змінювати свій зміст, параметри, інтенсивність тощо.

---

Крім того, необхідно пам’ятати, що більшість ланок є самостійними юридичними особами, корпоративні стратегії яких можуть не співпадати з глобальною метою логістичної системи, що формується центральною (фокусною) компанією ланцюга постачань. Це значно ускладнює управління в логістичній системі і призводить до необхідності міжорганізаційної координації та інтеграції дій ланок логістичної системи в ланцюгу постачань.

Ланка логістичної системи є системоутворюючим компонентом у задачах проектування й аналізу логістичної системи та грає важливу роль у логістиці. У декомпозиції логістичної системи «логістична система – підсистема – ланка – елемент» ланка перетворює інформаційні та фінансові потоки, реалізуючи функції логістичного менеджменту.

Ланки логістичної системи складаються з елементів, виділення яких пов’язано з необхідністю виокремлення операцій з метою оптимізації ресурсів, автоматизації управління підприємством, моделювання бізнес-процесів і т.д.

Елемент логістичної системи – це неподільна в рамках поставленого завдання управління або проектування логістичної системи частина ланки логістичної системи. Наприклад, якщо склад розглядати як ланку логістичної системи, то зони комплектації, приймання, палетування, відвантаження – це елементи логістичної системи.

4. Логістичні канали і ланцюги

Розглянемо іншу об’єктну декомпозицію логістичної системи (рис. 2.3): «логістична система – логістична мережа – логістичний канал – логістичний ланцюг».

Базову структуру логістичної системи складає логістична мережа, яка пов’язує ланки логістичної системи за матеріальними, інформаційними, фінансовими та іншими потоками. Зазвичай логістичну мережу вибудовує центральна компанія логістичної системи (власник логістичного процесу) (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Приклад логістичної мережі

Логістичну мережу можна визначити трьома способами:

• в загальному плані – це сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних центрів логістичної діяльності, які, якщо вони встановлені, утворюють певну мережеву структуру;

• по відношенню до планування – це графічне представлення взаємозв’язків між центрами діяльності в логістичному процесі або проекті, в якому дії представляються стрілками; при цьому початок та кінець дії, позначеної стрілкою, в загальному випадку залежать від початку і кінця іншої дії, що передує розглянутій і входить до центру застосування логістичних дій, який позначається на схемі кругом або квадратом;

• по відношенню до товарного потоку – це структура усіх каналів розподілу між промисловими підприємствами та розподільчими центрами, що проводить товарні потоки.

Таким чином, поняття логістичної мережі повинно охоплювати всі функціонально відокремлені підрозділи підприємства та «три сторони» логістики компанії. Тоді для визначення логістичної мережі можна використовувати поняття ланки логістичної системи.

---