Файл: Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.02.2019

Просмотров: 4896

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Термін «фізичний розподіл» до середини 1970-х рр. використовувався замість терміну «логістика». В останні роки серед спеціалістів прослідковується тенденція до ототожнення цього поняття з терміном «дистрибуція». Його зміст включає крім операцій фізичного розподілу функції з підтримки продажів готової продукції та логістичного сервісу.

Підтримуючими (допоміжними) функціями вважаються:

- складування;

- вантажопереробка;

- захисна упаковка;

- підтримка повернення товарів;

- забезпечення запасними частинами і сервісом;

- збір зворотних відходів;

- інформаційно-комп'ютерна підтримка.

Складування являє собою логістичну функцію управління просторовим розміщенням запасі та передбачає виконання таких задач, як визначення кількості, типів та дислокації складів, обсягів (площі) зберігання матеріальних ресурсів, готової продукції, планування розміщення запасів, проектування зон транспортування, сортування, навантаження-розвантаження, вибір навантажувально-розвантажувального та іншого складського обладнання тощо.

Вантажопереробка (обробка вантажів) зазвичай здійснюється паралельно зі складуванням та також забезпечує функцію підтримки запасів. Процес вантажопереробки являє собою переміщення матеріальних ресурсів або готової продукції на складі, розміщення продукції на складських стелажах, рух продукції, наприклад, з вхідної площадки отримання до місця розміщення і від нього – до вихідного вантажного майданчика тощо. Дана функція зазвичай пов'язана з вибором технологічного обладнання для організації коротких переміщень вантажів по складу, вантажно-розвантажувального обладнання; організацією процедур сортування, консолідації або комплектування вантажів для виконання замовлень і транспортування; підтриманням раціонального обсягу вантажообігу складу і т.д.

У процесах дистрибуції готової продукції виробників важлива роль належить захисній упаковці, що забезпечує збереження вантажів, що доставляються споживачам різними видами транспорту. Крім того упаковка має велике значення в маркетингу, так як від її виду та привабливості значною мірою залежить споживчий попит. Застосування у фізичному розподілі стандартних типорозмірних рядів тари і упаковки дозволяє значно знизити логістичні витрати за рахунок узгодження об'ємних модулів тари і упаковки з вантажомісткістю транспортних засобів, а також технологічними параметрами складських приміщень і вантажопереробного обладнання.

До логістичних функцій відносяться також різні процедури збору і повернення товарів, які з якихось причин не задовольняють покупців або не пройшли гарантійного терміну служби. Поряд з організацією сервісного обслуговування, ремонту готової продукції і забезпечення споживачів запасними частинами, процедури повернення готової продукції підприємствам-виробникам утворюють систему післяпродажного сервісу, яку іноді розглядають як ключову комплексну функцію.


У процесах виробництва і збуту готової продукції виникають так звані вторинні матеріальні ресурси, які складаються з відходів виробництва (зворотних (поворотних) і неповоротних) і відходів виробничого та особистого споживання. Вторинні матеріальні ресурси утворюють специфічні матеріальні потоки, управління якими в даний час також відносять до сфери дослідження логістики.

Сучасні логістичні системи не можуть функціонувати без інформаційно-комп'ютерної підтримки. Багато в чому саме електронна обробка інформації про матеріальні та фінансові потоки, автоматизація документообігу при організації руху товару, планування, організація, регулювання, облік, контроль і аналіз матеріальних потоків на комп'ютерах в постачанні, виробництві та збуті дали можливість для реалізації сучасної інтегральної концепції логістики. Інформаційно-комп'ютерна підтримка застосовується в даний час практично для всіх логістичних функцій як на мікро-, так і на макроекономічних рівнях.

Розглянуті логістичні функції є основними, але не вичерпують усього їх різноманіття в плані можливих дій над матеріальними, сервісними потоками і пов'язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками в сучасному бізнесі.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Основи логістичного управління


Тема 4. Інформаційна логістика


1. Сутність інформаційної логістики

2. Логістичні інформаційні системи

3. Документообіг у логістиці підприємства

4. Сучасні методи обробки логістичної інформації. Електронна логістика


1. Сутність інформаційної логістики


Логістичні системи успішно функціонують лише в тому випадку, коли поруч з матеріальними потоками обертаються відомості про вантаж, постачальників, посередників, перевізників, транспорт, споживачів та взаємовідносини між ними. Значення інформаційного забезпечення логістичного процесу настільки важливе, що багато фахівців виділяють особливу інформаційну логістику, яка має самостійне значення в бізнесі та управлінні інформаційними потоками і ресурсами. Цю функціональну область логістики часто також називають комп’ютерною.

Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка пов’язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві, дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.

Інформація виступає рушієм діяльності логістичної системи і тримає її відкритою – здатною пристосовуватися до нових умов. У зв’язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку.

В загальному вигляді інформаційний потік є переміщенням у деякому середовищі даних, виражених у структурному вигляді.


Мета інформаційного забезпечення в логістиці полягає в тому, щоб отримати можливість управління, контролю і комплексного планування переміщення матеріального потоку. Для того, щоб інформація ефективно підтримувала логістичні процеси, до неї пред’являються вимоги за правилом «5 С»:

1. Clarity – чіткість.

2. Correctness – коректність.

3. Conciseness – короткість.

4. Concreteness – конкретність.

5. Completeness – повнота.

Завдяки виконанню цих вимог обсяг даних скорочується без погіршення якості самої інформації.

Зростання ролі інформаційних потоків у сучасній логістиці обумовлено такими основними причинами:

- для споживача інформація про статус замовлення, наявність товару, строки постачання, відвантажувальні документи і т.п. є необхідним елементом споживчого логістичного сервісу;

- з позицій управління запасами в логістичному ланцюзі наявність повної та дострокової інформації дозволяє скоротити потребу в запасах і трудових ресурсах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту;

- інформація збільшує гнучкість логістичної системи щодо того, як, де і коли можна використовувати ресурси для досягнення конкурентних переваг.

На відміну від матеріального потоку, який переміщується в одному напрямку від первинного до кінцевого пункту споживання ресурсів, інформаційний потік може рухатися в два боки, випереджувати вантаж, рухатися з вантажем одночасно, наздоганяти вантаж. На рис. 4.1 показано склад інформаційної логістики та напрямки руху інформації.


Рис. 4.1. Склад інформаційної логістики та напрямки руху інформації


Випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення; випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку – це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу; одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку; слідом за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу за кількістю або за якістю, різноманітні претензії, підтвердження.

Мета інформаційного забезпечення в логістиці полягає в тому, щоб отримати можливість управління, контролю і комплексного планування руху матеріалів і виробів. Для цього необхідний повний контроль всієї маси створюваної і переданої інформації.

Перетворення параметрів і даних в інформацію для управління підпорядковується певним принципам. Головним з них є принцип мінімальної необхідної кількості інформації, в основі якого лежать принципи універсалізації та оптимальної деталізації інформації. Не менш важливим є принцип надійності інформації, що збирається. Високий ступінь випадковості подій, що виникають, часто веде до нестійких показників, які мають тимчасовий характер, які можуть надавати хоча і тимчасовий, але істотний вплив на величину інших показників. З динаміки і випадкової мінливості сучасного виробництва випливає необхідність дотримання принципу сталості збору виробничої і комерційної інформації.


Взагалі керувати інформаційним потоком можна наступним чином:

- змінюючи напрямок потоку;

- обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;

- обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляху.

Вимірюється інформаційний потік кількістю оброблюваної чи переданої інформації за одиницю часу (за кількістю одиниць документів або кількістю документорядків у цих документах, або за кількістю інформації (біт), що міститься у повідомленнях). Крім того, інформаційний потік характеризується такими параметрами: джерело виникнення, напрямок руху потоку, періодичність, вид існування, швидкість передачі та прийому, інтенсивність потоку та ін.

Управління інформаційним потоком передбачає здійснення наступних основних типових функцій:

    • фільтрацію потоку, тобто виборчу переробку одних і відторгнення інших інформаційних даних та документів;

    • накопичення інформації та зберігання даних в інформаційному масиві;

    • об'єднання і поділ інформаційних потоків в структурі інформаційної системи і в мережах комунікацій;

    • транспортування потоків інформації;

    • різні елементарно-інформаційні перетворення;

    • обробку інформації, спрямовану на отримання даних, пов'язаних із здійсненням логістичних операцій.


2. Логістичні інформаційні системи


Значущим елементом будь-якої логістичної системи є підсистема, що забезпечує проходження і обробку інформації, яка при ближчому розгляді сама розгортається в складну інформаційну систему, що складається з різних підсистем.

Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.

Логістична інформаційна система – це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Так само, як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Забезпечувальна підсистема, у свою чергу, включає такі елементи:

- технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;

- інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;


- математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, є автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах – це комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів, отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів.

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.

На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу, поділяють на три групи:

- планові;

- диспозитивні (або диспетчерські);

- виконавчі (або оперативні).

Логістичні інформаційні системи, які входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.

1. Інформаційні системи для прийняття довготривалих рішень, які стосуються структури і стратегії діяльності підприємства – планові системи. Створюються на адміністративному рівні управління, до їх завдань належать:

- створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;

- управління мало змінними (умовно-постійними) даними;

- планування виробництва;

- загальне управління запасами;

- управління резервами та інші завдання.

У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.

2. Інформаційні системи для прийняття тактичних та оперативних рішень (диспозитивні або диспетчерські системи). Створюються на рівні управління складом чи цехом і слугують для забезпечення злагодженої роботи логістичних систем. До їх завдань належать:

- управління запасами (місцями складування);

- керування внутрішньозаводським та внутрішньо складським транспортом;

- відбір та комплектування вантажів відповідно до замовлення, облік вантажів тощо.

У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

- виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;

- структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.

3. Виконавчі (оперативні) інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Такі системи використовуються, як правило, на нижчих рівнях управління і відображають реальний стан системи і реальні зміни в ній, тому важливою вимогою щодо таких систем є їх робота в режимі реального часу («on-line»), що дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. До основних завдань таких систем входить: