ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 4890
Скачиваний: 2
Логістична мережа – це повна множина ланок логістичної системи, між якими встановлені взаємозв’язки за основними або супутніми потоками в рамках контролінгу або проектування логістичної мережі/ланцюга поставок.
Формування логістичної мережі є найважливішою задачею стратегічного планування логістики та побудови ефективної логістичної системи.
Логістична мережа може розглядатися як деяка сукупність каналів та ланцюгів. У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.
Логістичний канал– це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. Рис. 2.5 дає уяву про місце і зміст логістичного каналу, до якого може звертатися підприємство-виробник промислових і споживчих товарів.
Як видно з рис. 2.5, логістичний канал можна розглядати як сукупність різноманітних посередників, що посідають проміжне положення між виробником і споживачами.
Рис. 2.5 Місце і склад логістичного каналу в процесі матеріалоруху
У логістичному каналі зосереджено:
- підприємства транспорту (Т1…Тn);
- експедиційні та транспортно-експедиційні служби та підприємства (Е1... Еn);
- підприємства оптової та роздрібної торгівлі (П1 …Пn );
- охоронні агенції та фірми (О1 …Оn);
- страхові агентства та фірми (С1 … Сn).
Підприємство-виробник, звертаючись до логістичного каналу, вирішує яку форму руху ТМЦ йому доцільно обрати: транзитну чи складську. При транзитній доставці вантажів виробник має справу лише з транспортом, який перевозить продукцію безпосередньо споживачу. При цьому всі додаткові операції, зокрема супроводження вантажів і документів, їхню охорону від розкрадачів виробник і перевізник виконують самостійно.
Складська форма руху передбачає обов’язкове співробітництво виробника з комерційним посередником чи посередниками, а також з багатьма іншими членами логістичного каналу, у першу чергу з транспортом, які здійснюють ВРТС-роботи, експедирування, охорону і страхування вантажів.
Множина посередників є частково впорядкованою до тих пір, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищення ефективності логістичних процесів.
Логістичний ланцюг– це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання.
Існує й інша інтерпретація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку. Однак, на нашу думку, доцільніше за окремі ланки логістичного ланцюга вважати підприємства, які оберуть участь у процесах доведення товарів, послуг та інформації до кінцевих споживачів. Логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками щоб проілюструвати організаційну структуру логістичних систем.
На рис. 2.6 показано логістичний ланцюг, утворений з тих різноманітних посередників, які можуть реально допомогти виробнику – металургійному комбінату – забезпечувати численних дрібних споживачів металопрокатом з найменшими витратами часу, праці й коштів.
Рис. 2.6 Логістичний ланцюг, що поєднує виробника зі споживачами металопрокату
З рис. 2.6 видно, що виробник свою продукцію – металопрокат відправляє посереднику – металобазі (П3). Доставку металопрокату з комбінату до бази здійснює перевізник – залізничний транспорт (Т1), що підпорядковується «Укрзалізниці». На металобазі прокат розвантажують з вагонів-платформ і розміщують на відкритому складі. Доставка металопрокату з бази на адресу дрібних споживачів здійснюється автомобільним транспортом (Т2), що належить державному автопідприємству або приватному власнику автовантажівки. Завдяки тому, що металобаза виступає закупівельно-розподільчим центром, виробник і споживачі навіть не спілкуючись знають потреби і можливості один одного й оперативно вирішують постачальницько-збутові проблеми.
У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв’язками, логістичний ланцюг складається із постачальника та споживача. У складніших випадках за умови функціонування ешелонних систем даний ланцюг може мати древовидну структуру або вигляд орієнтованого графа із циклами (гнучка логістична система).
У цілому, в логістичному ланцюзі, тобто в ланцюзі, яким проходять потоки від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:
- постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;
- зберігання продукції та сировини;
- виробництво товарів;
- розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;
- споживання готової продукції.
У реальних умовах господарювання існує велика кількість логістичних посередників, широкий асортимент матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві товарів, і розгалужені розподільчі мережі. Як наслідок можуть формуватися складні логістичні ланцюги взаємопов’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, тобто логістичні мережі.
Тема 3. Об’єкти логістичного управління: логістичні потоки та операції
1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація.
2. Поняття та класифікація логістичних операцій.
3. Функціональні галузі логістики.
1. Характеристика потоків у логістиці, особливості управління та їх класифікація
Логістичну діяльність можна розглядати у вигляді поступового виконання взаємопов’язаних дій, які в сукупності формують і забезпечують рух потоків товарно-матеріальних цінностей від місця їх первинного виникнення до місця кінцевого споживання. Відповідно до цього, об’єктами логістичного управління є потоки або їх поєднання. У сучасних умовах в основному виділяється три види логістичних потоків: матеріальні, фінансові та інформаційні. При цьому, поняття матеріального потоку є ключовим, оскільки фінансові та інформаційні потоки є підпорядковані йому.
Потік – це один або множина об’єктів, що сприймаються як єдине ціле, існують як процес на певному часовому інтервалі та вимірюється в абсолютних одиницях. Такими об’єктами можуть бути, наприклад, продукція, інформація, фінанси, матеріали, сировина тощо.
Матеріальний потік – це сукупність товарно-матеріальних цінностей (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції), які розглядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до різних логістичних операцій (транспортування, складування тощо).
Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних станах: динамічному та статичному. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.
Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які можуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва – у вигляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту – у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують споживачі й т.д.
Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.
Загальними параметрами, які характеризують потік взагалі є: пункти призначення (початковий і кінцевий), маршрут (його траєкторія, довжина та тривалість), швидкість руху, час руху, проміжні пункти та його інтенсивність. Стосовно ж матеріального потоку, то його траєкторію характеризують наступними параметрами:
-
номенклатура, асортимент і кількість продукції;
-
габаритні характеристики (об'єм, площа, розміри);
-
вагові характеристики;
-
фізико-хімічні характеристики вантажу;
-
характеристика тари (упаковки);
-
умови домовленостей із партнерами, постачальниками та клієнтами;
-
умови транспортування, складування та зберігання;
-
фінансові (вартісні) характеристики;
-
часові характеристики.
Основними з параметрів матеріальних потоків є їх напруженість та потужність. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність.
Напруженість матеріального потоку – це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції, а потужність матеріального потоку – це обсяги продукції, які переміщуються в одиницю часу. Тому потік має розмірність «обсяг / одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т.д.), а в знаменнику – одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).
Для опису потоків та роботи з ними необхідно їх класифікувати за певними ознаками.
1. По відношенню до логістичної системи та її ланок:
- зовнішній потік, який протікає у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають лише ті вантажі, до організації яких причетне конкретне підприємство;
- внутрішній – потік, який протікає у внутрішньому середовищі відносно даної логістичної системи.
2. За призначенням:
- вхідний – зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;
- вихідний – потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.
3. За ступенем неперервності:
- неперервні – в кожен момент часу по траєкторії потоку переміщується певна кількість об’єктів (наприклад, на конвеєрних або автоматизованих лініях тощо);
- дискретні – утворюються об’єктами, що переміщуються інтервалами (партіями) (наприклад, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньо серійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції тощо);
- бліц-потоки – разові постачання (наприклад, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці).
4. Залежно від предмета вивчення:
- продуктові – об’єктом вивчення яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;
- операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;
- ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;
- системні потоки – матеріальні потоки, що циркулюють у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.
5. За ступенем регулярності:
- детерміновані потоки – характеризуються певною визначеністю параметрів на кожен момент часу;
- стохастичні потоки – характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожен момент часу приймають певну величину з певним ступенем імовірності.
6. За ступенем стабільності:
- стабільні потоки – характеризуються постійністю значень параметрів протягом певного проміжку часу;
- нестабільні потоки – характеризуються флуктуаційним характером зміни потоку.
7. За ступенем змінності:
- стаціонарні потоки – характерні для усталеного процесу, їх інтенсивність – постійна величина;
- нестаціонарні потоки – характерні для неусталеного процесу, їх інтенсивність змінюється протягом певного періоду часу.
8. За характером переміщення елементів потоку:
- рівномірні – характеризуються постійною швидкістю переміщення об’єктів;
- нерівномірні – характеризуються зміною швидкості переміщення, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки на шляху, зміни інтервалів відправлення та прибуття.
9. За ступенем періодичності:
- періодичні потоки – характеризуються постійністю параметрів або постійністю характеру їх зміни через певний період часу;
- неперіодичні потоки – характеризуються відсутністю закономірностей зміни параметрів потоку.
10. За ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму (за ритмічністю):
- ритмічні;
- неритмічні.
11. За ступенем складності:
- прості (диференційовані) – складаються з об’єктів одного виду;
- складні (інтегровані) – об’єднують різнорідні об’єкти.
12. За ступенем керованості:
- керовані потоки – адекватно реагуючі на керуючий вплив зі сторони управляючої системи;
- некеровані потоки – не реагуючі на управляючий вплив.
Вище зазначені принципи класифікації потоків є загальноприйнятими. Зі зростанням числа потоків, їх напруженості у сферах виробництва та обігу може виникнути необхідність класифікації потоків за іншими ознаками. Такими класифікаціями можуть бути:
13. За ступенем упорядкованості елементів потоку:
- ламінарні потоки – в них взаємне переміщення складових елементів відсутнє або носить цілеспрямований, керований характер; вони мають регулярний характер та здатні змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або керуючих впливів. Для характеристики даного виду потоків з даної точки зору вводяться поняття в’язкості, внутрішнього тертя, текучості.
- турбулентні потоки – характеризуються хаотичними взаємними переміщеннями елементів потоку, що викликають флуктуаційні зміни практично усіх показників потоку та суттєво ускладнюють процес управління потоком.
14. За асортиментом:
- одноасортиментний;
- багатоасортиментний.
15. За кількістю вантажу:
- масовий – виникає при транспортуванні вантажів групою транспортних засобів, наприклад колоною автомобілів, караваном суден і т.д.;
- великий – виникає при транспортуванні вантажів декількома вагонами, автомашинами, суднами і т.д.;
- середній – проміжний між великим та малим матеріальним потоком (такий, що перевозиться одиничними вагонами, автомобілями);
- малий – виникає при транспортуванні такої кількості вантажу, яка не дозволяє повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу та потребує суміщення з іншими вантажами.
16. За питомою вагою вантажу:
- великоваговий – у процесі його транспортування забезпечується повне використання вантажопідйомності транспортних засобів при меншому об’ємі, що займається (наприклад, метали);
- легковаговий – утворюється вантажами, які не дозволяють повністю використовувати вантажопідйомність транспорту при повному використанні його об’єму (наприклад, тютюнові вироби).
17. За ступенем сумісності:
- несумісні – такі матеріальні потоки неможна сумісно транспортувати (наприклад, товари, побутової хімії та продукти харчування);
- сумісні – можуть перевозитися на одному транспортному засобі.