Файл: Сборный конспект Логистика 1 часть ФЭУП Пудичева.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.02.2019

Просмотров: 4893

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

18. За консистенцією вантажу:

- насипний – перевозиться без тари в спеціалізованих транспортних засобах (відкритих вагонах, на платформах, у контейнерах, в автомашинах). Їх головна властивість – сипучість (наприклад, зерно);

- навалочний – перевозиться без тари, деякі можуть змерзатися, злежуватися, спікатися, володіють сипучістю (наприклад, вугілля, пісок, цукор, сіль);

- товарно-штучний – вантажі у мішках, контейнерах, коробках, без тари, які можна перерахувати;

- наливний – перевозиться у цистернах і наливних суднах та потребує для перевантаження, зберігання та інших логістичних операцій спеціальних технічних засобів.

19. За номенклатурою:

- однопродуктовий;

- багатопродуктовий.

Говорячи про матеріальні потоки як основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовинній формі супроводжується рухом інформації та фінансових коштів. Тобто, кожному матеріальному потоку відповідають деякі інформаційний та фінансовий потік.

Інформаційний потік – це потік повідомлень у мовній, документальній (паперовій або електронній) або іншій формі, що генерується вихідним матеріальним потоком у досліджуваній логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем та призначений для реалізації функцій управління.

Між матеріальним та інформаційним потоками немає однозначної відповідності, тобто синхронності за часом виникнення, спрямованості тощо. Інформаційний потік може випереджати матеріальний (проведення переговорів, укладання контрактів та ін.) або відставати від нього (інформація про отримання поставленого товару). Можливим є наявність декількох інформаційних потоків, що супроводжують матеріальний потік.

Найважливішими ознаками класифікації інформаційних потоків є такі:

1. За відношенням до логістичної системи та її ланкам: зовнішні, внутрішні, горизонтальні, вертикальні, вхідні, вихідні.

2. За видами носіїв інформації: на паперових носіях, на магнітних, оптичні, цифрові, електронні.

3. За періодичністю використання: регулярні, періодичні, оперативні.

4. За призначенням інформації: директивні (управляючі), нормативно-довідкові, обліково-аналітичні, допоміжні.

5. За ступенем відкритості: відкриті, закриті, секретні.

6. За способом передачі даних: кур’єром, поштою, телефоном, телеграфом, телетайпом, електронною поштою, факсом, по телекомунікаційним мережам.

7. За режимом обміну інформацією: on-line, off-line.

8. За направленістю відносно матеріальних потоків: у прямому напрямку матеріального потоку, у зустрічному напрямку з матеріальним потоком.

9. За синхронністю з матеріальним потоком: випереджаючі, одночасні, послідовні.

Фінансовий потік у логістиці – це спрямований рух грошових коштів, що циркулюють всередині логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певних матеріальних потоків. Таким чином, специфіка фінансових потоків у логістиці складається саме у необхідності обслуговування процесу переміщення у просторі та часі відповідного потоку товарно-матеріальних цінностей.


Фінансові потоки можна класифікувати таким чином:

1. По відношенню до логістичної системи та її ланок: зовнішні, внутрішні, вхідні, вихідні.

2. За призначенням: обумовлені процесом закупівлі, інвестиційні, за відтворенням робочої сили, за формуванням матеріальних витрат у процесі виробництва, обумовлені процесом продажу продукції.

3. За способом перенесення авансованої вартості на товари: супутні руху основних фондів, обумовлені рухом оборотних засобів.

4. За видом господарських зв’язків: горизонтальні, вертикальні.

5. За формою розрахунків: грошові (готівкові), інформаційно-фінансові (безготівкові), обліково-фінансові (при формуванні матеріальних витрат у процесі виробництва).

Окрім матеріального, інформаційного та фінансового потоків також виділяють потік послуг (сервісний потік), який являє собою кількість послуг, що здійснюються за певний часовий інтервал. Під послугою розуміється особливий вид діяльності, який задовольняє особисті та суспільні потреби (транспортні послуги, консультаційні, інформаційні та ін.). Послуги можуть здійснюватися людьми або обладнанням у присутності клієнтів та у їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб та потреб організацій. Необхідність введення поняття потоку послуг обумовлена зростаючою важливістю та розвитком індустрії сервісу, а також концентрацією у ній все більшої кількості підприємств та населення.

Вивчення потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.

Всі потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, об’єкт управління у логістиці є багатоаспектним об’єктом: матеріальні ресурси, послуги, інформація, фінанси. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, зменшення витрат та максимізації економічних переваг.


2. Поняття та класифікація логістичних операцій


Потоки, по суті, формуються лише в тому випадку, коли з об’єктами здійснюються певні дії. Видами логістичної діяльності, пов’язаними з інформаційними та фінансовими потоками, супутніми матеріальному, можуть бути збір, зберігання, передача інформації про матеріальний потік, прийом та передача замовлення по інформаційним каналам, розрахунки з постачальниками, покупцями товарів і логістичними посередниками, страхування вантажів, операції митного оформлення вантажу та ін. Ключовим словом, що об’єднує вказані вище види діяльності є поняття «операції», що прийшло в логістику з операційного (виробничого) менеджменту.


Всю сукупність операцій, пов’язаних із виробництвом та рухом товарів і сировини, поділяється на дві групи:

- технологічні операції – пов’язані з виробництвом матеріальних благ, в процесі яких відбувається якісне перетворення ТМЦ;

- логістичні операції – всі інші дії, пов’язані з доставкою потрібного товару, в потрібному вигляді, в потрібний час, в потрібне місце(фізичне переміщення, навантажувально-розвантажувальні роботи, комплектація, упаковка, складування, фасування, після продажне обслуговування тощо).

З позиції логістики важливим є віднесення поняття «операція» як до перетворення фізичного (матеріального) об’єкту, так і до інформації та фінансів, що певною мірою продукують сам об’єкт логістики – матеріальний, інформаційний та (або) фінансовий потік.

Таким чином, логістична операція – будь-яка елементарна дія або сукупність дій, що приводить до перетворення параметрів матеріальних та (або) пов’язаних з ними інформаційних, фінансових, сервісних потоків, які не підлягають подальшій декомпозиції у рамках поставленого завдання.

Логістичні операції класифікуються за такими ознаками:

1. За переходом права власності на товар:

- односторонні – операції, не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи (наприклад, передача товару посередникам по доставці або транспортній компанії);

- двосторонні – операції, пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої (наприклад, купівля-продаж товарів).

2. За природою потоку:

- логістичні операції з матеріальним потоком (складування, транспортування, комплектація, завантаження, розвантаження, внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва, упакування вантажу, укрупнення вантажних одиниць, зберігання);

- логістичні операції з інформаційним потоком (збір, зберігання, обробка, передача інформації).

3. По відношенню до логістичної системи:

- зовнішні – орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем (наприклад, операції, у сфері постачання та збуту);

- внутрішні – операції, що виконуються всередині логістичної системи.

4. За характером виконання робіт:

- операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння тощо);

- операції без доданої вартості (наприклад, зберігання товарів).

5. За видом логістичних функції, що реалізуються:

- базові;

- ключові;

- підтримуючі.

До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління. Крім того, до логістичних операцій іноді відносять страхування, митне оформлення вантажів, проведення розрахунків з постачальниками і покупцями тощо.


Зазначені логістичні операції є прямими. Однак у логістиці окрім прямих операцій виділяють і зворотні логістичні операції. Цей тип операцій передбачає переміщення потоку у напрямку, протилежному до вихідного. Тут варто зазначити, що якщо товари повертаються від споживача до постачальника, то вони не обов’язково проходять тим же логістичним ланцюгом, яким вони доставлялися від постачальника до споживача. Найбільш розповсюдженими прикладами реалізації зворотної логістичної операції є: повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покупцем торговому посереднику дефектного товару, повергнення тари споживачем постачальнику та ін.

Ідентифікація операції у логістиці спрямована, перш за все, на створення нормативної бази та регламенту операційної логістичної діяльності. Доцільність виділення логістичної операції повинна диктуватися практичною можливістю і необхідністю обліку витрат на її виконання. При віднесенні ресурсів на конкретну логістичну операцію і нормування їх витрат вирішуються дві взаємопов’язані задачі:

1) деталізація логістичної діяльності до рівня елементарної операції;

2) створення норми витрат усіх видів ресурсів, що приходяться на операцію.


3. Функціональні галузі логістики


Укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію мети логістичної системи, називається логістичною функцією.

До основних (базових) логістичних функцій відносять постачання, виробництво, збут. Зазначені три логістичні функції реалізуються практично будь-яким товаровиробником.

Постачання – забезпечення підприємства-виробника або торговельної компанії необхідними видами матеріальних ресурсів або готової продукції.

Виробництво – створення необхідних суспільству продуктів особистого або виробничого споживання з використанням засобів та предметів праці.

Збут (розподіл) – фізичне переміщення та управління запасами готової продукції в товаропровідних структурах виробників та (або) логістичних посередників.

Ключовими комплексними функціями логістики вважаються такі:

- підтримка стандартів обслуговування споживачів;

- управління закупівлями; закупівлі;

- транспортування;

- управління запасами;

- управління процедурами замовлень;

- управління виробничими процедурами (операціями);

- ціноутворення;

- фізичний розподіл.

За допомогою ключових функцій можна виділити такі функціональні області (сфери) логістичного управління: закупівельна, виробнича, розподільча, транспортна, інформаційна логістика, логістика запасів, складування, сервісу.

У зв’язку з розповсюдження ідеології загального управління якістю (TQM) необхідним є використання логістичних підходів до забезпечення більш високої якості товарів та сервісу в порівнянні з конкурентами на основі обов’язкової сертифікації товарів та послуг із використанням міжнародних стандартів (наприклад, ISO-9000). Тому підтримка стандартів обслуговування споживачів, забезпечення заданого рівня якості продукції, дистрибуції товарів та післяпродажного сервісу є важливими задачами логістичного менеджменту.


Організація та управління закупівлями полягає у виборі постачальників матеріальних ресурсів, плануванні потреби в ресурсах, визначенні раціональних термінів та обсягів постачань, організації договірної роботи, виборі форм поставок та типів транспорту для доставки матеріальних ресурсів виробничим підрозділам підприємства та ін.

Важливість транспортування пояснюється тим, що без неї практично не існує матеріального потоку. Враховуючи, що витрати на неї в деяких галузях економіки складають значну частину сумарних логістичних витрат, її слід розглядати як сукупність процесів перевезення, завантаження-розвантаження, експедирування та інших супутніх логістичних операцій, що передбачають вирішення таких задач, як вибір перевізника, експедитора, виду транспорту, визначення раціональних маршрутів, вибір транспортного засобу під певний вид вантажу і т.д.

Доволі значимою частиною логістичного менеджменту є оптимізація рівня запасів у логістичних ланцюгах і системах при забезпеченні необхідного рівня обслуговування споживачів. Певна потреба в запасах матеріальних ресурсів і готової продукції, що грає роль буфера між постачальниками матеріальних ресурсів та виробництвом, з одного боку, та між виробником та споживачами готової продукції – з іншого, обумовлює необхідність управління запасами, знижуючи ризики виникнення дефіциту матеріальних ресурсів у процесі виробництва або незадоволеного попиту на готову продукцію у споживачі, запаси в той же час відіграють негативну роль у економіці, заморожуючи фінансові ресурси організацій.

Функція управління процедурами замовлень визначає порядок отримання та оброблення замовлень, моменти часу отримання готової продукції або здійснення послуг споживачу, а також ініціює роботу фірмової розподільчої мережі або логістичних посередників з доставки та продажу готової продукції споживачам. Ця функція прямо впливає на рівень якості обслуговування споживачів.

Управління виробничими процедурами (операційний менеджмент) з позицій логістики є важливим як найбільш ефективний з точки зору зниження витрат і підвищення якості продукції інструмент управління потоками матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва в технологічних процесах випуску готової продукції. Ця функція розкривається через логістичні задачі календарного планування, мінімізації рівня запасів матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, прогнозування потреби в матеріальних ресурсах, скорочення виробничого циклу тощо.

Ціноутворення як функція залежить від маркетингової та логістичної діяльності підприємства – виробника продукції. Логістична стратегія задає рівень загальних логістичних витрат, які складають базу ціни готової продукції. А від маркетингової стратегії залежать плановий рівень рентабельності та кінцева ціна продажу готової продукції споживачу, що визначається кон’юнктурою ринку, рівнем цін конкурентів та прогнозами попиту.