ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6614
Скачиваний: 10
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для
збільшення розміру суми;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для
сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань (ПЗ) з цього податку.
Доповненнями, внесеними до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, передбачено, що
не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого
(нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені
зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні
(∑
Накл
), обчислюється за такою формулою:
∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах – ∑ НаклВид – ∑ Відшкод – ∑ Перевищ,
де ∑
НаклОтр
— загальна сума податку за отриманими платником
податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;
∑
Митн
— загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні
товарів на митну територію України;
∑
ПопРах
—загальна сума поповнення рахунку в системі електронного
адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку
платника;
∑
НаклВид
— загальна сума податку за виданими платником ПН,
зареєстрованими в ЄРПН;
∑
Відшкод
— загальна сума податку, заявлена платником до
бюджетного відшкодування;
∑
Перевищ
– загальна сума перевищення ПЗ, зазначених платником у
поданих податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в
складених таким платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.
Приклад:
Підприємством «А» отримано товар від підприємства «Б» на суму
12000,00 грн з ПДВ, де ПДВ дорівнює 2000,00 грн. Підприємство «Б»
зареєструвало ПН на суму 12000,00 грн з ПДВ. Підприємство «А» має
податковий кредит (ПК) в розмірі 2000,00грн. Підприємство «А» реалізує
276
товар на суму 18000,00 грн з ПДВ, де виникає податкове зобов’язання (ПЗ) в
розмірі 3000,00 грн. Підприємство «А» повинно в термін 15 днів
зареєструвати ПН на суму 3000,00 грн.
Але виникає різниця між ПК та ПЗ в розмірі 1000,00 грн.
За наведеною формулою, розрахуємо загальну суму податку за
отриманими платником ПН, зареєстрованими в ЄРПН:
∑Накл =∑
НаклОтр
(2000 грн)+ ∑
ПопРах
(1000 грн) – ∑
НаклВид
(3000 грн)
Підприємство «А» зможе зареєструвати ПН з ПЗ тільки тоді, коли
1000,00 грн буде перераховано на рахунок в системі електронного
адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку
платника.
Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на
рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку
перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до
поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого
органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі
кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого
платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму
податкового боргу з податку та суму узгоджених ПЗ з податку.
Також платнику ПДВ, після анулювання реєстрації платника податку,
закривається його рахунок у системі електронного адміністрування податку
на додану вартість, а залишок коштів на такому рахунку перераховується до
бюджету на підставі реєстру.
База оподаткування ПДВ
У статті 188 ПКУ наведений порядок визначення бази оподаткування
в разі постачання товарів/послуг внесені доповнення, а саме – база
оподаткування не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг «…
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може
277
бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування
операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової
(залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом
на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі
операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із
звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають
державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення».
У разі якщо база оподаткування визначається виходячи з ціни
придбання товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних
активів (ціна придбання/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну
ціну (договірну вартість) поставки, постачальник (продавець) створює дві
податкові накладні:
першу – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни поставки. Таку
податкову накладну надають покупцеві (звичайно, якщо він платник ПДВ);
другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання /
балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною. Дана податкова
накладна одержувачу (покупцю) не надається.
9.4. Єдиний соціальний внесок
Суб'єкти господарювання зобов’язані сплачувати єдиний внесок на
соціальне страхування на загальних підставах відповідно до Закону України
від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон про ЄСВ).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування –
це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому
порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав
278
застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним
страхуванням.
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску залежить від того, хто
саме являється платником юридична особа або ж фізична особа –
підприємець. Але при цьому якщо фізична особа – підприємець є
працедавцем, то для нього діють ті ж правила нарахування ЄСВ, що і для
юридичної особи.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – обов’язкові відрахування на
загальнодержавне соціальне страхування. ЄСВ сплачується підприємцем за
себе та за кожного найманого робітника. Він є внеском у загальнодержавну
систему соціального страхування з метою захисту у випадках, передбачених
законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат.
Єдиний соціальний внесок сплачується на рахунки органів доходів і зборів за
місцем обліку.
Незалежно від обраного способу оподаткування юридичні і фізичні
особи – працедавці, що використовують працю найнятих робітників на
умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених
законодавством,
вважаються
страхувальниками
в
системі
загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При виплаті заробітної плати найманим робітникам відповідно до ст. 7
Закону про ЄСВ базою нарахування єдиного внеску є фонд оплати праці,
адже внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати по видах
виплат, включаючи основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і
компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються
відповідно до Закону «Про оплату праці».
Важливо враховувати, що база для нарахування єдиного внеску для
кожної особи обмежена: вона не може бути більше максимального розміру
доходу і менше розміру мінімального страхового внеску, тобто суми єдиного
внеску яка визначається як множення мінімального розміру заробітної плати і
розміру внеску, встановленого законом на місяць, за який нараховується
279
заробітна плата (дохід), і підлягає сплаті щомісячно. Максимальна сума
доходу застрахованої особи на місяць не може бути більше максимальної
величини доходу, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної
плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається
розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір
внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна
плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Незалежно від того, має фізичну особу – підприємець найнятих
робітників або ні, він повинен в обов'язковому порядку сплачувати єдиний
внесок за себе і членів своєї сім'ї, що беруть участь в здійсненні ними
підприємницькій діяльності, найманих працівників
Слід зазначити, що звільняються від сплати єдиного внеску за себе
платники єдиного податку, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами
і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи
можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної
участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
(частина четверта ст. 4 Закони про ЄСВ).
Розмір єдиного внеску у 2018 році складає 22% від бази нарахування.
Так, розмір ЄСВ для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку 1-
3 груп встановлений на рівні 22% від мінімальної зарплати. Разом з тим, для
ФОП на загальній системі: 22% від чистого прибутку (доходи – витрати, але
не менше 22% від мінімальної зарплати). Для найманих працівників – 22%
від окладу.
9.5. Особливості вибору форми оподаткування
Правильний вибір системи оподаткування є запорукою успішного
ведення бізнесу. Розумний і зважений підхід в цьому питанні дає переваги
перед конкурентами, які діють необдумано. Діючий Податковий Кодекс
280