Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.02.2019

Просмотров: 15228

Скачиваний: 17

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Сперма. Фізіологія та біохімія сперми

135

Оцінювання  рухливості  сперміїв  прово-

дять у роздавленій краплі одночасно з визна-
ченням  густини  сперми.  При  цьому  визнача-
ють  “на  око”  лише  процент  сперміїв  з  пря-
молінійно-поступальним  рухом.  Оцінювання 
проводять  за  десятибальною  системою:  за 
кожних  10 %  сперміїв  з  прямолінійно-посту-
пальним рухом ставлять один бал; найвищий 
бал – 10.

У свіжоотриманій густій спермі барана та 

бугая важко встановити процентне співвідно-
шення сперміїв з різними видами руху. У поді-
бних випадках керуються такими критеріями: 
при  наявності  у  спермі  активного  вихрового 
руху  сперміїв  ставлять  найвищу  оцінку –  10; 
при дещо сповільненому вихровому русі став-
лять бал 9 або 8 і т. д.

Слід мати на увазі, що у окремих еякуля-

тах, особливо густих, спермії не встигають ви-
йти повністю зі стану анабіозу. У таких випад-
ках на предметному склі зміщують дві краплі 
теплого  2,9 %-го  розчину  цитрату  натрію  чи 
0,9 %-го розчину натрію хлориду з краплею сперми, накривають накривним скельцем 
і розглядають під мікроскопом.

Заморожену сперму оцінюють після розморожування.
Рухливість сперміїв у спермі, розфасованій у відкритих гранулах, визначають піс-

ля розморожування її у 2,9 %-му розчині натрію цитрату і, не проводячи додаткового 
розрідження, при оцінюванні сперми, замороженої в облицьованих гранулах, оболон-
ка  яких  зроблена  з  оптично  прозорого  полімерного  матеріалу.  Протирають  гранулу 
стерильною серветкою, затискають її за допомогою спеціального зажиму між двома 
предметними стеклами, кладуть на столик мікроскопа і досліджують.

Сперму, розфасовану у пайетах (соломинках), оцінюють за рухливістю вибірково, 

змішавши на предметному склі краплю сперми з краплею 2,9 %-го натрію цитрату і 
визначивши рухливість сперміїв.

Визначення концентрації сперміївКонцентрацію сперміїв визначають у кожному 

еякуляті з тим, щоб знати у скільки разів можна її розріджувати. Для цього існує декіль-
ка методів, основними серед яких є підрахунок кількості сперміїв у лічильній камері.

При визначенні концентрації сперміїв в лічильній камері Горяєва, для зручності 

підрахунку,  сперму  слід  розбавити  і  позбавити  спермії  рухливості.  З  цією  метою  її 
розріджують у змішувачі (меланжері) 3 %-ним розчином хлористого натрію (сперму 
бугая – у 100 разів, барана – 200, кнура та жеребця – у 20 разів), вносять її під накрив-

Рис. 29.  Фотограма  рухливості  спер-
міїв  (видно  спермії  з  поступальним, 
манежним рухом і мертві).


background image

136

Розділ 4

не  скельце  камери,  поміщають  на  пред-
метний столик мікроскопа і при малому 
збільшенні  у  затемненому  полі  підрахо-
вують кількість сперміїв у п’яти великих 
(80 малих)  квадратах,  розміщених  по 
діагоналі.  Підраховують  концентрацію 

за формулою (див. В. А. Яблонський “Практичне акушерство…”, 2002).

Значно точнішим і набагато швидшим є визначення концентрації сперміїв за до-

помогою  електрофотоколориметра  (що  базується  на  врахуванні  оптичної  щільності 
сперми) чи швидкісного автоматичного лічильника клітин – целоскопу.

Визначення процента живих і мертвих сперміїв. Якщо змішати сперму з тим чи 

іншим  мікробіологічним  барвником,  то  наявні  у  ній  мертві  спермії  зафарбуються  у 
колір барвника, а живі залишаться блідими, оскільки їх оболонка непроникна для цих 
барвників. Цю властивість фарб використано для визначення процента живих і мерт-
вих сперміїв. У арсеналі дослідників є цілий ряд методів такого диференціювального 
фарбування сперміїв. Найчастіше користуються 5 %-им водним розчином еозину за 
В. А. Морозовим  чи  еозин-нігрозиновою  фарбою  за  В. А. Яблонським  (еозин  –  5 г, 
нігрозин – 3 г, дистильована вода – 100 мл).

На  сухе  знежирене  предметне  скло  наносять  (ближче  до  одного  краю)  краплю 

сперми і поряд краплю фарби. Швидко змішують їх краєм шліфованого предметного 
скла і, дещо відступивши від краплі, роблять тонкий мазок. Мазок повинен бути на-
стільки  тонким,  щоб  міг  швидко  висохнути  на  повітрі,  у  противному  випадку  живі 
спермії можуть загинути раніше, ніж висохне мазок.

Після висихання мазка його розглядають під мікроскопом при збільшенні у 400–

600 разів і підраховують окремо кількість живих (незафарбованих) і мертвих спер-

Рис. 30. Патологічні форми сперміїв бугая 
(за Бретшнейдером):

А –  ковпачок  голівки:  1 –  нормальний,  2 –  широкий, 
3 –  гранульований,  4 –  косий,  5 –  маленький,  6 –  не-
прикріплений,  7 –  виродковий;  Б –  форма  і  величина 
голівки: 1–3 – нормальна, 4 – вузька, 5 – грушоподібна, 
6 –  ланцетоподібна,  7 –  лопатоподібна,  8 –  колбоподіб-
на; В – основа голівки і шийка: 1 – нормальна, 2–3 – зву-
жена, 4 – вузька, 5 – широка, 6 – симетрична, 7 – неси-
метрична,  8 –  з  надламом,  9 –  з  перегином,  10 –  з  роз-
ломом,  11 –  відсутність  голівки;  Г –  тіло:  1 –  нормаль-
не,  2 –  коротке,  3 –  широке,  4 –  тонке,  5 –  виродкове,
6 –  розриви,  7 –  перегини,  8 –  осьовий  тип,  9 –  розще-
плене; Д – хвостик: 1 – крапелька на шийці, 2 – на тілі, 
3 – на хвостику, 4 – при згинах хвостика, 5 – петлеподіб-
ний,  6 –  у  формі  завитка,  7 –  хвостик  навколо  голівки, 
8 –  рудиментарний;  Е –  виродкові  спермії:  1 –  одного-
ловий двохвостий, 2 – одноголовий трихвостий, 3 – од-
ноголовий  чотирихвостий,  4 –  двоголовий  двохвостий, 
5 – двоголовий чотирихвостий.

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

7

8

1
2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

2

3

4 5

6

7

8

9

1

2 3

4

5

6

7

8

1

2

3

4

5

А

Б

В

Г

Д

Е


background image

Сперма. Фізіологія та біохімія сперми

137

міїв  (із  зафарбованими  та  напівзафарбованими  голівками)  та  визначають  процент 
мертвих сперміїв.

Визначення процента патологічних форм сперміїв. У спермі плідників завжди є 

певна кількість ненормальних, патологічних форм сперміїв та різних включень, осо-
бливо при порушенні режиму використання плідників і, безумовно, при виникненні 
тих чи інших хворобливих процесів, у першу чергу у статевій системі. Тому всі плід-
ники племпідприємства не рідше одного разу на місяць, повинні піддаватися відпо-
відному дослідженню. Кількість патологічних форм сперміїв у їх еякуляті не повинна 
перевищувати наведених у таблиці 11 показників.

Найчастіше трапляються аномалії хвостової частини спермія, основи його голів-

ки та шийки (див. рис. 30). Наприклад, двоголові, двохвостові, карликові, гігантські, 
спермії з грушоподібною, колоподібною голівкою і т. п. Л. А. Чорномаз виявляв спер-
міїв із слабо вираженим перфораторієм, а то й без нього.

Блом  запропонував  ділити  спермії  за  їх  морфологією  на  три  види:  нормальні,  з 

первинними патологічними змінами та з вторинними змінами. До первинних змін він 
відніс зміни величини та форми голівки, тіла і хвостика та їх забарвлення. Це – гігант-
ські спермії, карликові, з круглою, грушоподібною або зрізаною голівкою, безголові, 
двоголові, двохвості і т. п. Такі зміни сперміїв виникають при розладах сперміогенезу 
у сім’яниках (запальних процесах у них), а також при авітамінозах, порушеннях тер-
морегулюючої функції калитки.

До вторинних змін він відніс сперміїв з закрученими та обламаними хвостиками, з 

відокремленими ковпачками, безхвостих, з проксимальною протоплазматичною кра-
плею. Подібні зміни виникають при розладах процесу дозрівання сперміїв у придатку 
сім’яника, ураженнях придатків сім’яників та сперміовивідних шляхів, патології до-
даткових статевих залоз, при порушенні режиму використання плідників (що буває 
часто), а також способу отримання сперми і послідуючого поводження з нею.

До конкретних причин появи патологічних форм сперміїв відносять також недо-

статній розвиток сім’яників, ураження їх патологічними процесами (наприклад, бру-
цельозний орхіт та епідидиміт у баранів), тривалі інтервали у використанні плідників 
(зокрема баранів) чи, навпаки, статеве виснаження плідника при великому наванта-
женні, особливо при природному паруванні, нарешті, недотримання технології робо-
ти зі спермою, зокрема, порушення ізотонічності середовищ та робочих розчинів, що 
може викликати закручування хвостиків сперміїв.

З  невластивих  включень  до  сперми  найчастіше  виявляють  клітини  плоского  та 

перехідного епітелію, клітини сім’яних канальців, форменні елементи крові, гіалінові 
кульки та амілоїдні тільця, зерна лецитину, кристали сперміну і т. п.

Свіжоодержану сперму, для зручності підрахунку, розріджують 1 %-им розчином 

хлористого натрію і роблять з неї на предметному склі тоненький мазок, який після 
висушування та фіксації спиртом зафарбовують азуреозином чи метиленовою синь-
кою і, розглядаючи під мікроскопом, підраховують кількість нормальних та патоло-
гічних форм.


background image

138

Розділ 4

Крім  згаданого,  при  мікроскопічному  дослідженні  сперми  можна  виявити  такі 

відхилення її якості:

 асперматизм (Азм) – відсутність сперми;

 олігосперматизм (Озм) – малий об’єм еякуляту;

 аспермія (А) – відсутність сперміїв у спермі;

 олігоспермія (О) – мала кількість сперміїв у еякуляті;

 некроспермія (Н) – мертві спермії;

 тератоспермія (Т) – патологічні спермії.
Визначення  виживання  сперміїв  поза  організмом  самця.  Запліднююча  здатність 

сперміїв тісно пов’язана з їх виживанням, що у свою чергу залежить від їх стійкості 
до зовнішніх впливів. Тому на племпідприємствах періодично визначають абсолют-
ний показник виживання сперміїв кожного плідника. Крім того, цей метод застосову-
ють при оцінюванні якості розріджувачів. Існує декілька методів такого тестування. 
Класичним вважається визначення виживання сперміїв (тривалість збереження рух-
ливості сперміїв у годинах) при різних ступенях розрідження (від 2 до 1024) при 37 ºС 
та при 2–4 ºС до повного відмирання усіх сперміїв.

При цьому беруть 11 чистих сухих стерильних пробірок місткістю 2 мл і в усі з 

них, окрім першої, вносять по 0,5 мл розріджувача. У першу (порожню) та другу про-
бірки вносять по 0,5 мл досліджуваної сперми. Змішують у 2-й пробірці сперму з роз-
ріджувачем і переносять з неї 0,5 мл розрідженої сперми у 3-тю пробірку, з неї (після 
змішування  суміші)  переносять  0,5 мл  у  4-ту  пробірку  і  т. д.,  щоб  отримати  серію 
розріджень: нерозріджена сперма і розріджена у 2, 4, 8, 16, 32, 64, 128, 256, 512, 1024 
разів. Зразу ж після розрідження беруть з кожної пробірки краплю сперми, оцінюють 
у ній рухливість сперміїв під мікроскопом при 38–40 ºС. Закривають усі пробірки сте-
рильними корками і ставлять у холодильник на зберігання при температурі +2–4 ºС.

Через  кожних  24 години  визначають  рухливість  сперміїв  при  38–40 ºС  з  кожної 

пробірки. Повторюють так кожної доби аж до загибелі усіх сперміїв.

На підставі даних записів визначають за спеціальною формулою абсолютний по-

казник виживання та відносний показник виживання сперміїв (розріджена сперма у 
порівнянні з нерозрідженою).

Сперма  бугая  та  барана  доброї  якості  при  розрідженні  її  у  16–32  рази  повинна 

мати абсолютний показник виживання сперміїв не нижче 1400, кнура – не нижче 900, 
жеребця – не нижче 400.

При  оцінюванні  виживання  сперміїв  за  спрощеною  формулою  визначають  на-

скільки знижується рухливість сперміїв за період зберігання.

Обчислений  таким  чином  показник  зниження  рухливості  сперміїв  у  балах  у  се-

редньому на добу зберігання є показником виживання. Якщо рухливість сперміїв зни-
зилася всередньому за добу більше ніж на 0,6 бала, то виживання сперміїв добре, при 
зниженні на 0,6–0,9 бала – задовільне, якщо більше 0,91 – виживання погане.

Нарешті, у практичних умовах виживання сперміїв визначають за проміжком часу 

(у годинах), протягом якого спермії зберігають прямолінійно-поступальний рух при 


background image

Сперма. Фізіологія та біохімія сперми

139

інкубації їх при +38 ºС. Рухливість сперміїв визначають при цьому через кожну годи-
ну. Придатною до використання вважають сперму з рухливістю після розморожуван-
ня не менше 4-х балів, а після 5-годинного інкубування – не нижче 0,5 бала.

У науковій роботі для оцінювання якості сперми застосовують цілий ряд морфо-

логічних, фізіологічних, біохімічних, імунологічних досліджень.

Санітарну  оцінку  сперми  та  технологічних  процесів,  що  застосовуються  при 

штучному осіменінні, проводять з використанням методів бактеріології.

Таблиця 11

Мінімальні показники нативної сперми, придатної до використання

Показники

Види тварин

Бугай

Баран

Кнур

Жеребець

Об’єм еякуляту, мл

3

0,6

150

40

Колір сперми

білувато-жов-

туватий

Білий

молочно-білий, 

сіруватий

сірувато-білий

Запах

свіжого молока жиропоту

Консистенція

вершко подібна

сметано-

подібна

водяниста з до-

мішками клей-

ких зерен

водяниста з до-

мішками слизу

Концентрація спер-

міїв, млрд / мл

0,5

1,0

0,1

0,05

Рухливість

сперміїв, бали

8

8

7

5

Виживання у розрі-

дженій спермі при 

2–5 ºС, відносне, 

год.

240

240

200

40

абсолютне, год.

1400

1400

900

450

% патологічних 

сперміїв, не більше

18

14

20

20

Вміст апатогенних 

мікроорганізмів у 

1 мл, не більше тис.

5

5

5

5

Колі-титр

0,1

0,1

0,1

0,3

Максимальний % 

недозрілих сперміїв

2

2

10

10

Усі  дослідження  сперми  проводяться  з  дотриманням  чинних  стандартів  та  ін-

струкцій щодо штучного осіменіння тварин.