ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14891
Скачиваний: 16
Сперма. Фізіологія та біохімія сперми
135
Оцінювання рухливості сперміїв прово-
дять у роздавленій краплі одночасно з визна-
ченням густини сперми. При цьому визнача-
ють “на око” лише процент сперміїв з пря-
молінійно-поступальним рухом. Оцінювання
проводять за десятибальною системою: за
кожних 10 % сперміїв з прямолінійно-посту-
пальним рухом ставлять один бал; найвищий
бал – 10.
У свіжоотриманій густій спермі барана та
бугая важко встановити процентне співвідно-
шення сперміїв з різними видами руху. У поді-
бних випадках керуються такими критеріями:
при наявності у спермі активного вихрового
руху сперміїв ставлять найвищу оцінку – 10;
при дещо сповільненому вихровому русі став-
лять бал 9 або 8 і т. д.
Слід мати на увазі, що у окремих еякуля-
тах, особливо густих, спермії не встигають ви-
йти повністю зі стану анабіозу. У таких випад-
ках на предметному склі зміщують дві краплі
теплого 2,9 %-го розчину цитрату натрію чи
0,9 %-го розчину натрію хлориду з краплею сперми, накривають накривним скельцем
і розглядають під мікроскопом.
Заморожену сперму оцінюють після розморожування.
Рухливість сперміїв у спермі, розфасованій у відкритих гранулах, визначають піс-
ля розморожування її у 2,9 %-му розчині натрію цитрату і, не проводячи додаткового
розрідження, при оцінюванні сперми, замороженої в облицьованих гранулах, оболон-
ка яких зроблена з оптично прозорого полімерного матеріалу. Протирають гранулу
стерильною серветкою, затискають її за допомогою спеціального зажиму між двома
предметними стеклами, кладуть на столик мікроскопа і досліджують.
Сперму, розфасовану у пайетах (соломинках), оцінюють за рухливістю вибірково,
змішавши на предметному склі краплю сперми з краплею 2,9 %-го натрію цитрату і
визначивши рухливість сперміїв.
Визначення концентрації сперміїв. Концентрацію сперміїв визначають у кожному
еякуляті з тим, щоб знати у скільки разів можна її розріджувати. Для цього існує декіль-
ка методів, основними серед яких є підрахунок кількості сперміїв у лічильній камері.
При визначенні концентрації сперміїв в лічильній камері Горяєва, для зручності
підрахунку, сперму слід розбавити і позбавити спермії рухливості. З цією метою її
розріджують у змішувачі (меланжері) 3 %-ним розчином хлористого натрію (сперму
бугая – у 100 разів, барана – 200, кнура та жеребця – у 20 разів), вносять її під накрив-
Рис. 29. Фотограма рухливості спер-
міїв (видно спермії з поступальним,
манежним рухом і мертві).
136
Розділ 4
не скельце камери, поміщають на пред-
метний столик мікроскопа і при малому
збільшенні у затемненому полі підрахо-
вують кількість сперміїв у п’яти великих
(80 малих) квадратах, розміщених по
діагоналі. Підраховують концентрацію
за формулою (див. В. А. Яблонський “Практичне акушерство…”, 2002).
Значно точнішим і набагато швидшим є визначення концентрації сперміїв за до-
помогою електрофотоколориметра (що базується на врахуванні оптичної щільності
сперми) чи швидкісного автоматичного лічильника клітин – целоскопу.
Визначення процента живих і мертвих сперміїв. Якщо змішати сперму з тим чи
іншим мікробіологічним барвником, то наявні у ній мертві спермії зафарбуються у
колір барвника, а живі залишаться блідими, оскільки їх оболонка непроникна для цих
барвників. Цю властивість фарб використано для визначення процента живих і мерт-
вих сперміїв. У арсеналі дослідників є цілий ряд методів такого диференціювального
фарбування сперміїв. Найчастіше користуються 5 %-им водним розчином еозину за
В. А. Морозовим чи еозин-нігрозиновою фарбою за В. А. Яблонським (еозин – 5 г,
нігрозин – 3 г, дистильована вода – 100 мл).
На сухе знежирене предметне скло наносять (ближче до одного краю) краплю
сперми і поряд краплю фарби. Швидко змішують їх краєм шліфованого предметного
скла і, дещо відступивши від краплі, роблять тонкий мазок. Мазок повинен бути на-
стільки тонким, щоб міг швидко висохнути на повітрі, у противному випадку живі
спермії можуть загинути раніше, ніж висохне мазок.
Після висихання мазка його розглядають під мікроскопом при збільшенні у 400–
600 разів і підраховують окремо кількість живих (незафарбованих) і мертвих спер-
Рис. 30. Патологічні форми сперміїв бугая
(за Бретшнейдером):
А – ковпачок голівки: 1 – нормальний, 2 – широкий,
3 – гранульований, 4 – косий, 5 – маленький, 6 – не-
прикріплений, 7 – виродковий; Б – форма і величина
голівки: 1–3 – нормальна, 4 – вузька, 5 – грушоподібна,
6 – ланцетоподібна, 7 – лопатоподібна, 8 – колбоподіб-
на; В – основа голівки і шийка: 1 – нормальна, 2–3 – зву-
жена, 4 – вузька, 5 – широка, 6 – симетрична, 7 – неси-
метрична, 8 – з надламом, 9 – з перегином, 10 – з роз-
ломом, 11 – відсутність голівки; Г – тіло: 1 – нормаль-
не, 2 – коротке, 3 – широке, 4 – тонке, 5 – виродкове,
6 – розриви, 7 – перегини, 8 – осьовий тип, 9 – розще-
плене; Д – хвостик: 1 – крапелька на шийці, 2 – на тілі,
3 – на хвостику, 4 – при згинах хвостика, 5 – петлеподіб-
ний, 6 – у формі завитка, 7 – хвостик навколо голівки,
8 – рудиментарний; Е – виродкові спермії: 1 – одного-
ловий двохвостий, 2 – одноголовий трихвостий, 3 – од-
ноголовий чотирихвостий, 4 – двоголовий двохвостий,
5 – двоголовий чотирихвостий.
1
2
3
4
5
6
7
1
2
3
4
5
6
7
8
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
2
3
4 5
6
7
8
9
1
2 3
4
5
6
7
8
1
2
3
4
5
А
Б
В
Г
Д
Е
Сперма. Фізіологія та біохімія сперми
137
міїв (із зафарбованими та напівзафарбованими голівками) та визначають процент
мертвих сперміїв.
Визначення процента патологічних форм сперміїв. У спермі плідників завжди є
певна кількість ненормальних, патологічних форм сперміїв та різних включень, осо-
бливо при порушенні режиму використання плідників і, безумовно, при виникненні
тих чи інших хворобливих процесів, у першу чергу у статевій системі. Тому всі плід-
ники племпідприємства не рідше одного разу на місяць, повинні піддаватися відпо-
відному дослідженню. Кількість патологічних форм сперміїв у їх еякуляті не повинна
перевищувати наведених у таблиці 11 показників.
Найчастіше трапляються аномалії хвостової частини спермія, основи його голів-
ки та шийки (див. рис. 30). Наприклад, двоголові, двохвостові, карликові, гігантські,
спермії з грушоподібною, колоподібною голівкою і т. п. Л. А. Чорномаз виявляв спер-
міїв із слабо вираженим перфораторієм, а то й без нього.
Блом запропонував ділити спермії за їх морфологією на три види: нормальні, з
первинними патологічними змінами та з вторинними змінами. До первинних змін він
відніс зміни величини та форми голівки, тіла і хвостика та їх забарвлення. Це – гігант-
ські спермії, карликові, з круглою, грушоподібною або зрізаною голівкою, безголові,
двоголові, двохвості і т. п. Такі зміни сперміїв виникають при розладах сперміогенезу
у сім’яниках (запальних процесах у них), а також при авітамінозах, порушеннях тер-
морегулюючої функції калитки.
До вторинних змін він відніс сперміїв з закрученими та обламаними хвостиками, з
відокремленими ковпачками, безхвостих, з проксимальною протоплазматичною кра-
плею. Подібні зміни виникають при розладах процесу дозрівання сперміїв у придатку
сім’яника, ураженнях придатків сім’яників та сперміовивідних шляхів, патології до-
даткових статевих залоз, при порушенні режиму використання плідників (що буває
часто), а також способу отримання сперми і послідуючого поводження з нею.
До конкретних причин появи патологічних форм сперміїв відносять також недо-
статній розвиток сім’яників, ураження їх патологічними процесами (наприклад, бру-
цельозний орхіт та епідидиміт у баранів), тривалі інтервали у використанні плідників
(зокрема баранів) чи, навпаки, статеве виснаження плідника при великому наванта-
женні, особливо при природному паруванні, нарешті, недотримання технології робо-
ти зі спермою, зокрема, порушення ізотонічності середовищ та робочих розчинів, що
може викликати закручування хвостиків сперміїв.
З невластивих включень до сперми найчастіше виявляють клітини плоского та
перехідного епітелію, клітини сім’яних канальців, форменні елементи крові, гіалінові
кульки та амілоїдні тільця, зерна лецитину, кристали сперміну і т. п.
Свіжоодержану сперму, для зручності підрахунку, розріджують 1 %-им розчином
хлористого натрію і роблять з неї на предметному склі тоненький мазок, який після
висушування та фіксації спиртом зафарбовують азуреозином чи метиленовою синь-
кою і, розглядаючи під мікроскопом, підраховують кількість нормальних та патоло-
гічних форм.
138
Розділ 4
Крім згаданого, при мікроскопічному дослідженні сперми можна виявити такі
відхилення її якості:
асперматизм (Азм) – відсутність сперми;
олігосперматизм (Озм) – малий об’єм еякуляту;
аспермія (А) – відсутність сперміїв у спермі;
олігоспермія (О) – мала кількість сперміїв у еякуляті;
некроспермія (Н) – мертві спермії;
тератоспермія (Т) – патологічні спермії.
Визначення виживання сперміїв поза організмом самця. Запліднююча здатність
сперміїв тісно пов’язана з їх виживанням, що у свою чергу залежить від їх стійкості
до зовнішніх впливів. Тому на племпідприємствах періодично визначають абсолют-
ний показник виживання сперміїв кожного плідника. Крім того, цей метод застосову-
ють при оцінюванні якості розріджувачів. Існує декілька методів такого тестування.
Класичним вважається визначення виживання сперміїв (тривалість збереження рух-
ливості сперміїв у годинах) при різних ступенях розрідження (від 2 до 1024) при 37 ºС
та при 2–4 ºС до повного відмирання усіх сперміїв.
При цьому беруть 11 чистих сухих стерильних пробірок місткістю 2 мл і в усі з
них, окрім першої, вносять по 0,5 мл розріджувача. У першу (порожню) та другу про-
бірки вносять по 0,5 мл досліджуваної сперми. Змішують у 2-й пробірці сперму з роз-
ріджувачем і переносять з неї 0,5 мл розрідженої сперми у 3-тю пробірку, з неї (після
змішування суміші) переносять 0,5 мл у 4-ту пробірку і т. д., щоб отримати серію
розріджень: нерозріджена сперма і розріджена у 2, 4, 8, 16, 32, 64, 128, 256, 512, 1024
разів. Зразу ж після розрідження беруть з кожної пробірки краплю сперми, оцінюють
у ній рухливість сперміїв під мікроскопом при 38–40 ºС. Закривають усі пробірки сте-
рильними корками і ставлять у холодильник на зберігання при температурі +2–4 ºС.
Через кожних 24 години визначають рухливість сперміїв при 38–40 ºС з кожної
пробірки. Повторюють так кожної доби аж до загибелі усіх сперміїв.
На підставі даних записів визначають за спеціальною формулою абсолютний по-
казник виживання та відносний показник виживання сперміїв (розріджена сперма у
порівнянні з нерозрідженою).
Сперма бугая та барана доброї якості при розрідженні її у 16–32 рази повинна
мати абсолютний показник виживання сперміїв не нижче 1400, кнура – не нижче 900,
жеребця – не нижче 400.
При оцінюванні виживання сперміїв за спрощеною формулою визначають на-
скільки знижується рухливість сперміїв за період зберігання.
Обчислений таким чином показник зниження рухливості сперміїв у балах у се-
редньому на добу зберігання є показником виживання. Якщо рухливість сперміїв зни-
зилася всередньому за добу більше ніж на 0,6 бала, то виживання сперміїв добре, при
зниженні на 0,6–0,9 бала – задовільне, якщо більше 0,91 – виживання погане.
Нарешті, у практичних умовах виживання сперміїв визначають за проміжком часу
(у годинах), протягом якого спермії зберігають прямолінійно-поступальний рух при
Сперма. Фізіологія та біохімія сперми
139
інкубації їх при +38 ºС. Рухливість сперміїв визначають при цьому через кожну годи-
ну. Придатною до використання вважають сперму з рухливістю після розморожуван-
ня не менше 4-х балів, а після 5-годинного інкубування – не нижче 0,5 бала.
У науковій роботі для оцінювання якості сперми застосовують цілий ряд морфо-
логічних, фізіологічних, біохімічних, імунологічних досліджень.
Санітарну оцінку сперми та технологічних процесів, що застосовуються при
штучному осіменінні, проводять з використанням методів бактеріології.
Таблиця 11
Мінімальні показники нативної сперми, придатної до використання
Показники
Види тварин
Бугай
Баран
Кнур
Жеребець
Об’єм еякуляту, мл
3
0,6
150
40
Колір сперми
білувато-жов-
туватий
Білий
молочно-білий,
сіруватий
сірувато-білий
Запах
свіжого молока жиропоту
–
–
Консистенція
вершко подібна
сметано-
подібна
водяниста з до-
мішками клей-
ких зерен
водяниста з до-
мішками слизу
Концентрація спер-
міїв, млрд / мл
0,5
1,0
0,1
0,05
Рухливість
сперміїв, бали
8
8
7
5
Виживання у розрі-
дженій спермі при
2–5 ºС, відносне,
год.
240
240
200
40
абсолютне, год.
1400
1400
900
450
% патологічних
сперміїв, не більше
18
14
20
20
Вміст апатогенних
мікроорганізмів у
1 мл, не більше тис.
5
5
5
5
Колі-титр
0,1
0,1
0,1
0,3
Максимальний %
недозрілих сперміїв
2
2
10
10
Усі дослідження сперми проводяться з дотриманням чинних стандартів та ін-
струкцій щодо штучного осіменіння тварин.