ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14900
Скачиваний: 16
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
165
фламбуванням. Шприц-катетер протирають спочатку ззовні спиртовим тампоном,
тоді відмивають від лишків сперми, стерилізують.
Можна також зберігати шприц заповненим 70 %-им спиртом.
Вище вказані недоліки піхвового дзеркала, великі затрати часу на щоденну під-
готовку інструментів, розчинів, матеріалів (що важко виконувати в умовах пасовищ-
ного пересувного пункту) при наявності більш досконалих методів стали причиною
заміни цього методу (що зіграв велику роль у запровадженні штучного осіменіння)
іншими методами.
При всіх способах осіменіння корів необхідно суворо дотримуватись технологіч-
них вимог. Першою запорукою високої ефективності осіменіння є своєчасне виявлення
тварин у стані охоти, особливо в стійловий період. Для полегшення цієї роботи технік
повинен вести настінний календар, куди заносяться картки усіх корів, що отелилися.
Для підвищення заплідненості корів і телиць їх осіменяють двічі у одну охоту:
перший раз – зразу після виявлення у них охоти і другий раз (якщо охота не закінчи-
лась) – через 10–12 годин. У тих випадках, коли технік-осіменатор володіє досвідом
ректальної діагностики ступеня зрілості фолікула, дозволяється осіменяти тварину
одноразово в кінці охоти. Якщо під час осіменіння корова хвилюється, пнеться (вагі-
нізм), що приводить до витікання сперми, то через 10–15 хв. повторюють осіменіння.
Щоб уведена у шийку матки сперма не витікала у піхву, осіменених корів залиша-
ють на деякий час у станку, а тоді витримують їх на прив’язі до закінчення охоти.
Для осіменіння телиць окремі автори рекомендують застосовувати так званий епі-
цервікальний метод – введення сперми у піхву, на піхвову частину шийки матки, без
піхвового дзеркала. Після такого введення сперми роблять легкий масаж клітора, що
стимулює засмоктуючу функцію матки.
У м’ясному скотарстві осіменених корів і телиць заганяють у індивідуальні стан-
ки-бокси для тимчасового утримання, і якщо охота у них продовжується, то через
10–12 годин повторюють осіменіння. Випускають осіменених тварин у загальне ста-
до через 10–12 годин після останнього осіменіння.
Незалежно від способу введення сперми перед осіменінням тварини можна зро-
бити легкий масаж статевих шляхів через пряму кишку. Цей прийом посилює мото-
рику матки і сприяє кращому просуванню сперми до яйцепроводів.
Скорочення матки можна також викликати, масажуючи рукою клітор. Найсильні-
ша контрактація її спостерігається під час охоти, в перші дні після неї, тому деякі ав-
тори рекомендують подразнювати клітор безпосередньо після проведення штучного
осіменіння.
Усі фізіологічні процеси у самки в стані охоти підпорядковані статевій домінанті,
тому у неї погіршується апетит, знижується молокоутворення, затримується молоко-
віддача. З цих міркувань доцільно пропустити на початку охоти одне доїння корови
або ж подоїти її із запізненням на 2–4 години.
Штучне осіменіння тварин зв’язане із введенням у їх статеві органи сторонніх
предметів, що викликає у них захисні реакції, які проявляються викривленням ший-
166
Розділ 5
ки матки, виштовхуванням сперми у піхву і т. п., а тому всі операції по осіменінню
тварин – приведення їх на пункт, фіксацію у станку, введення інструментів у статеві
шляхи слід проводити без завдавання болю тварині.
Не пізніше 60-го дня після осіменіння проводять ректальне дослідження тварин
на тільність. Тварини, які не запліднились, підлягають детальному ветеринарно-гіне-
кологічному обстеженню для встановлення причини неплідності, призначення режи-
му утримання, годівлі та курсу лікування.
Штучне осіменіння овець і кіз
Як вказувалося вище, вівці належать до тварин з сезонним типом статевої функ-
ції. У овець примітивних порід спостерігається короткий осінній парувальний сезон
лише з одним статевим циклом, тоді як у більш одомашнених порід (наприклад, у
мериносів) цей сезон триває 6–8 місяців, протягом якого у овець проявляється бага-
то циклів. Якщо раніше сезонність статевої циклічності у овець пояснювали зміною
довжини світлового дня, то зараз вважають, що у овець і кіз є уроджений ритм від-
творної здатності.
Початок статевого сезону у овець в центральному та західному регіоні припадає
на серпень – вересень, а у південній півкулі – на лютий – березень.
Осіменяють овець лише при наявності у них ознак тічки та охоти. Ці озна-
ки виражені у овець не чітко – самки можуть проявляти локомоторний рефлекс
у вигляді загострення зорових та нюхових реакцій, але на відміну від корів, вони
не плигають одна на одну. Тому єдиним методом виявлення у овець охоти є реф-
лексологічний – з використанням баранів-пробників. На пробників підбирають
молодих енергійних баранів, малоцінних у племінному відношенні, з розрахунку
1–2 пробники на 80–100 вівцематок. Щоб пробник не міг покрити самки, на живіт
йому підв’язують полотняний або брезентовий фартух. Крім того, процедуру ви-
явлення у овець охоти за допомогою баранів-пробників доповнюють вагінальним
їх дослідженням під час осіменіння.
Виявлення овець у охоті проводять на протязі всього періоду штучного осіменіння.
Для цього рано вранці відбивають від отари в окремий загін 300–350 вівцематок і пуска-
ють туди 4–5 пробників. Матки в стані охоти стоять спокійно при наближенні пробників,
дозволяють їм робити на себе садку, тоді як інші – втікають. Чабани зразу виловлюють
овець у охоті і поміщають їх в окремий загін. Так поступово перевіряють всю отару.
Поряд з виявленням овець в охоті барани-пробники також стимулюють охоту у
інших вівцематок. Встановлено, що введення баранів до стада вівцематок стимулює
появу у них через 3–6 днів овуляції з подальшим проявом ознак статевого циклу.
Щоб у пробників не гальмувалися статеві рефлекси, один раз на 5 днів від них
отримують сперму на штучну вагіну.
В ролі пробника можуть також виступати дозрілі барани-кастрати чи вівцематки,
оброблені попередньо тестостероном чи естрадіолом. Триразове введення тестостеро-
ну в дозі 100 мг або 1 мг естрадіолу з тижневим інтервалом викликає у них поведінку,
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
167
характерну для самців, що зберігається впродовж кільканадцяти тижнів (A. Bielanski
та М. Tischner, 1995).
Закінчивши виявлення овець в охоті, видаляють пробників з отари, випускають
отару на пасовище, а відібраних овець в охоті осіменяють. Перед цим їх ще раз пере-
віряють, пропускаючи по одній через контрольний загін з енергійним бараном-про-
бником. З осіменених овець формують окремі групи. Добрі наслідки дає використан-
ня вазектомованих баранів-пробників з мітчиками, яких закріплюють за маточною
отарою на період осіменіння. Перебуваючи постійно в маточній отарі протягом сезо-
ну осіменіння, баран-пробник не лише контактує з самками, а й робить часті коїтуси,
що стимулює у них статеву функцію. Щоденно до отари пускають на цілу добу 4–5
таких пробників, які виявляють самок в охоті, покривають і мітять їх. Це стимулює у
них моторику матки, вкорочує охоту, прискорює овуляцію. Для виявлення таких овець
пропускають отару через розкіл і вилучають усіх помічених маток.
З цією ж метою можна використовувати баранів-крипторхідів.
Осіменяють овець двічі: перший раз – зразу ж після виявлення у них охоти і в
друге – на наступну добу, вранці. Якщо виявлення овець у охоті проводять двічі на
добу, то осіменяти їх можна один раз: овець, відібраних вранці, осіменяють о 12–14-й
годині, відібраних ввечері, о 6–7-й годині ранку наступного дня.
З 40-го дня кампанії по осіменінню в отари осіменених овець пускають на 20–25
днів баранів для покриття маток, що не запліднились від штучного осіменіння. При
цьому ділять баранів на дві групи і пускають їх до отари по черзі, через день.
Осіменіння овець проводять у манежі пункту штучного осіменіння. Враховуючи
чутливість нерозрідженої сперми до холодового удару, температура в манежі повинна
бути в межах 18–25 ºС.
Безпосередньо перед осіменінням проводять вагінальну діагностику стану геніта-
лій у відібраних овець. Зовнішні статеві органи у овець в охоті бувають гіперемічні,
іноді навіть посинілі, слизова оболонка присінку набрякла, почервоніла; цервікальний
канал розслаблений, привідкритий, з нього витікає слиз, що скупчується на дні піхви.
Осіменіння овець можна проводити розрідженою і нерозрідженою спермою при
умові, що рухливість сперміїв у ній не менше 8 балів і концентрація сперміїв (до роз-
рідження) не нижче 2 мільярдів у 1 мл.
Вводять сперму в канал шийки матки. Доза нерозрідженої сперми на одне осіме-
ніння – 0,05 мл, розрідженої – 0,1–0,15 мл; у дозі сперми повинно міститися не мен-
ше 80 млн активних сперміїв. Для введення сперми користуються скляними шприца-
ми-катетерами (мікрошприци) або шприцами-напівавтоматами конструкції А. Н. Ли-
хачова, в руків’ї яких є дозуючий пристрій, при натисканні на який вибризкується
0,05 мл сперми.
Вівцематку в охоті фіксують у спеціальному станку, встановленому на оберталь-
ному диску проти вікна чи спеціальної освітлювальної лампи. Позаду станка роблять
облицьовану яму для ніг техніка глибиною 40 см, а справа і зліва ставлять столики
для інструментів.
168
Розділ 5
Овець, що прийшли в охоту, чабани та
підсобні працівники заводять по черзі у
станок і обробляють у них зовнішні статеві
органи.
Технік лівою рукою вводить у піхву
овечки чисте, знезаражене та зволожене
дзеркало, оцінює фізіологічний стан стате-
вих шляхів, знаходить шийку матки і через
дзеркало вводить у неї кінець катетера на
глибину 1–2 см; відтягує дзеркало дещо
назад і, натискаючи на поршень чи курок
шприца напівавтомата, вводить у шийку
матки необхідну дозу сперми (рис. 36).
Виймає з піхви шприц і дзеркало, пе-
редає дзеркало для обробки санітарці, а
сам обробляє зовнішню поверхню шпри-
ца спиртовим тампоном і встановлює дозу
для осіменіння наступної овечки; чабани
за цей час видаляють осіменену овечку з
станка і заводять на її місце іншу.
При осіменінні молодих овець не за-
вжди вдається ввести у піхву дзеркало. У
таких випадках проводять піхвове (пара-
цервікальне) введення сперми без застосування піхвового дзеркала. При цьому спо-
собі мікрошприц (краще з вкороченим та оплавленим кінцем) вводять по верхньому
склепінню піхви до упору, тоді відтягують його приблизно на 1 см і витискають вдвоє
більшу дозу сперми на шийку матки.
При осіменінні овець заморожено-розмороженою спермою користуються скляним
шприцом-катетером з гелікоїдною (гвинтоподібною) кінцевою частиною, обертання
якої наліво під час осіменіння забезпечує вгвинчування інструмента в краніальну час-
тину шийки матки.
У Австралії та Новій Зеландії збережену у рідкому азоті сперму баранів після
розморожування вводять під візуальним контролем (за допомогою оптико-волоконної
оптики) безпосередньо в тіло матки через прокол тазової стінки.
Перспективною є техніка внутрішньо-маткового осіменіння, яку проводять з ви-
користанням місцевого знечулення чи лапаротомії. Випробувано метод внутрішньо-
маткового осіменіння через піхвове дзеркало з фіксацією шийки матки довгим (30 см)
корнцангом, підтягуванням її до зовнішнього входу в піхву і введенням сперми за
допомогою довгої піпетки.
При осіменінні овець з використанням лапароскопу виключається травмування
шийки матки. Кладуть овечку на спину і через прокол черевної стінки в ділянці білої
Рис. 36. Баран-пробник (А) та положення
рук при штучному осіменінні вівці (Б).
А
Б
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
169
лінії нижче вим’я знаходять роги матки і вводять у них за допомогою скляної піпетки
довжиною 30 см і діаметром канюлі 0,04 мм по 0,05 мл сперми.
З осіменених овець формують групи (отари) по кожній чабанській бригаді, при-
єднуючи до осіменених за перший день самок, осіменених на 2-й, 3-й і т. д. день. З
12-го дня від початку штучного осіменіння починають виявляти овець у охоті і в отарі
осіменених самок.
Можна осіменених за день овець повертати назад в отару. В цьому випадку, по-
чинаючи з другого дня, у отарі щоденно виловлюють тих самок, які прийшли у охоту
вперше, і тих, у яких охота продовжується.
Для скорочення числа і тривалості осіменінь окремі автори рекомендують пускати у
отари за місяць до сезону осіменіння вазектомованих баранів (один баран на 100 самок).
Групою ставропольських учених розроблена так звана циклічна організація осі-
меніння овець, що дозволяє раціоналізувати весь технологічний процес і врешті про-
водити окоти овець у стислі строки. Осіменіння овець при цьому розпочинають одно-
часно у багатьох отарах, наприклад, на фермі у 5 тис. голів рекомендується мати шість
отар маток однієї породи.
Щоденно з усіх шести отар вибирають до 300 маток в охоті, з яких протягом 3–
4 днів буде сформована перша отара осіменених самок. Слідом за цим за таким же
принципом формують другу отару. Тоді роблять перерву в осіменінні на три тижні,
щоб опісля таку ж перерву мати при ягнінні маток.
Після перерви проводять другий цикл осіменіння, формуючи третю і четверту
отари і знову роблять перерву на три тижні.
За третій цикл осіменіння формують п’яту та шосту отари.
Циклічна організація осіменіння овець дозволяє прийняти від них перший окот у
перших двох отарах у січні, у третій – четвертій отарах – в лютому, п’ятій – шостій
отарі – у березні і проводити ці окоти в одних і тих же вівчарнях.
Штучне осіменіння кіз.
При проведенні штучного осіменіння кіз необхідно враховувати такі особливості
відтворної функції цих тварин: середня тривалість статевого циклу у них не 15–17
днів, як у овець, а 5–22 дні; якщо незапліднені вівці починають приходити в охоту
повторно з 12-го дня після осіменіння, то кози з 5-го. Тому виявлення незапліднених
самок серед кіз починають проводити з 5-го дня після осіменіння. У дні масової появи
охоти організовують дворазове виявлення кіз у охоті – зранку і ввечері. Осіменяють
кіз, відібраних зранку, через 3–4 години після закінчення виявлення, а відібраних вве-
чері – раненько наступного дня.
Штучне осіменіння кобил
Широке запровадження штучного осіменіння кобил довший час гальмувалося не-
гативним ставленням до цього заходу асоціації кіннозаводчиків. Останнім часом з’яви-
лися певні зрушення у цьому питанні. Так, у США в 1986 році, із наявних 39 товариств
чистопородного конярства 36 не протестували проти осіменіння кобил свіжою спер-