ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 15253
Скачиваний: 17
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
175
Засмоктуючу активність матки можна
стимулювати шляхом масажу клітора через
стінку нижнього кута вульви, поперемінним
натисканням на спину свиноматки рукою чи,
нарешті, можна сісти на свиноматку задом на-
перед і таким чином імітувати тиск кнура під
час коїтусу.
Ампульний прилад складається з двох
градуйованих скляних ампул місткістю по
100 мл, закріплених на дерев’яній дощечці
і з’єднаних внизу через трійник з гумовою
трубкою, що йде до катетера.
Зверху у корок кожної ампули вмонтовано
трубку, що з’єднує її через трійник з повітря-
ним фільтром з кулями Річардсона.
Якщо температура у приміщенні, де прово-
дять осіменіння, нижча 18 ºС, то краще корис-
туватися термос-приладом. Це той же ампуль-
ний прилад, лише вмонтований у дерев’яний
футляр з обігрівальними колонками з боків,
розрахований на осіменіння 5–7 свиноматок.
Катетер можна стерилізувати зануренням
на 5 хв. у бачок-стерилізатор з додатковим
протиранням спиртовим тампоном. Кращий
ефект дає стерилізація цівкою пари. Для цього
ампули чи катетер з’єднують з трубкою пароутворювача і пропускають крізь них пару;
тривалість стерилізації – 3–5 хв. після припинення конденсації пари на стінках ампу-
ли. Закінчивши стерилізацію, виливають з ампул конденсаційну вологу.
Гумові деталі приладу після стерилізації парою промивають 2–3 рази фізіологіч-
ним розчином чи розріджувачем для видалення сірчистих та інших сполук.
Підготований прилад заповнюють спермою і розріджувачем, вішають його на спе-
ціальній планці клітки, де вже стоїть зафіксована свиноматка, і осіменяють.
Дозу сперми встановлюють залежно від її якості, віку свиноматки та кваліфікації тех-
ніка. Якщо осіменіння проводить мало досвідчений технік, то свиноматці спочатку вво-
дять 50 мл нерозрідженої сперми, а тоді – подвійну дозу заповнювача та повітря, якщо
ж технік добре володіє навиками визначення густини та рухливості сперміїв, то дозу
сперми та розріджувача визначають у відповідності з наявною в інструкції таблицею.
Загальна кількість рухливих сперміїв у дозі на одне осіменіння повинна складати
для молодих свиноматок – 2, а для дорослих – 3 млрд.
У якості розріджувача застосовують глюкозо-сольовий розчин. Виготовляють роз-
ріджувач і додають його до сперми безпосередньо перед осіменінням.
Рис. 38. Виявлення охоти у свиномат-
ки (А) та осіменіння її з використан-
ням приладу ПОС-5 (Б).
А
Б
176
Розділ 5
Вводять обережно катетер приладу у піхву свині, спочатку знизу догори, а тоді
горизонтально до упору його гумової голівки у складки шийки матки.
Відкривають затискач ампули зі спермою і, нагнітаючи повітря кулями Річардсо-
на, виштовхують сперму в матку; закривають затискач ампули зі спермою і відкрива-
ють затискач ампули з заповнювачем. Сперма при цьому проштовхується до яйцепро-
водів. Зразу ж після введення заповнювача нагнітають 100 см
3
повітря.
Осіменіння свиноматок фракційнім способом можна також проводити за допо-
могою універсального зонда (УЗК–5 чи УЗК–6), який складається з напівжорсткого
металевого катетера з гумовою голівкою на кінці, двох флаконів із з’єднуючими труб-
ками, ручки, повітряного фільтра та куль Річардсона.
Перед осіменінням свиней приєднують до зонда два флакони (один зі спермою,
другий – з розріджувачем-заповнювачем), вводять його в піхву свиноматки до упору і
вводять спочатку сперму, тоді заповнювач і, нарешті, нагнітають повітря.
При осіменінні свиноматок будь-яким способом сперма, заповнювач та катетер
приладу повинні мати температуру біля 30 ºС, оскільки холодна сперма майже по-
вністю витікає із статевих органів свині.
Щоб запобігти зворотному витіканню сперми з піхви, свиноматок витримують до
кінця охоти в індивідуальних станках або ж 1–2 доби у тих станках, де їх осіменяли,
оскільки у загальних станках тварини з незавершеною охотою плигають одна на одну.
У тих випадках, коли під час осіменіння розлилася значна частина сперми або ж
витекла з піхви, свиноматку осіменяють повторно.
Для своєчасного виявлення незапліднених свиноматок з 16–18-го дня після осі-
меніння встановлюють старанний нагляд за ними (можна допускати пробника) і при
появі охоти – осіменяють.
На багатьох великих свинокомплексах доводиться щоденно осіменяти багато сви-
номаток. Щоб відрегулювати цю роботу окремі автори рекомендують застосовувати
гормональні препарати. Якщо свиноматка не приходить у охоту протягом 8-ми днів
після відлучення поросят, а ремонтна свинка – протягом 23–25-ти днів після наміче-
ного строку, їм вводять СЖК в дозі 1 800–2 000 М. О. основним і 1 200 М. О. ремонт-
ним. Через декілька днів у них з’являється охота.
Нова концепція осіменіння свиноматок базується на трьох основних моментах:
механізація виробництва доз сперми;
покращення санації сперми – наявність пакувальних матеріалів виключає по-
вторне миття застосованого обладнання;
розробка зонда ГОЛДИНПІГ, який підходить для різних свиноматок.
Штучне осіменіння сук
До штучного осіменіння сук вдаються при відмові пса чи суки від спаровування;
коли в’язка не можлива (різниця у розмірах партнерів, їх недосвідченість і т. п.); у
окремих сук є аномалії розвитку статевих органів (опускання піхви чи стеноз, що
перешкоджає введенню статевого члена).
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
177
Осіменіння сук можна проводити як розрідженою, так і нерозрідженою спермою.
Нерозріджена сперма після охолодження у водяній бані і зберігання при 5–10 °С може
використовуватися для осіменіння впродовж 21 годин. Транспортувати можна лише
розріджену і охолоджену сперму.
Розріджувачами для сперми пса можуть бути:
збиране молоко, прогріте 10 хв. до 92–94 °С і охолоджене;
гомогенізоване молоко з 2 %-ною жирністю;
2,9 %-ний натрію цитрат (80 %) + жовток курячого яйця (20 %);
середовище ІВТ;
TRIS – жовткове середовище з 8 %-го гліцерину та 20 %-го жовтка;
комерційні розріджувачі Triladyl (Minitub, Німеччина), Laciphos i Biocophos
(L’ Aigle, IMV, Франція), Clone (Пенсільванія, США) та ін.
Сперма пса гірше переносить заморожування, ніж сперма інших тварин, тому за-
морожену сперму використовують в основному при міжнародному обміні генетично
цінним матеріалом.
Ступінь розрідження сперми повинен забезпечити наявність 100–150 млн рухли-
вих сперміїв у 1 мл.
При осіменінні користуються двома методами – піхвовим і матковим; не хірургіч-
ним та хірургічним введенням сперми в матку.
Під час осіменіння слід уникати натискань на черевні стінки.
Час осіменіння визначають за вмістом ЛГ, концентрацією прогестерону, показни-
ками мазка піхвового слизу, ендоскопічного дослідження піхви, вимірювання елек-
тричного опору слизової оболонки піхви, рН піхвових виділень, поведінкою суки.
Найпридатнішим є визначення вмісту прогестерону в крові, який до кінця проеструсу
буває менше 0,16 нг/мл. Під час найбільшого виділення ЛГ концентрація прогестеро-
ну сягає 6–9 нг/мл. Через тиждень після овуляції концентрація прогестерону підви-
щується до 30–50 нг/мл. Оскільки яйцеклітини, що овулювали, вимагають від 2-х до
5-ти днів для досягнення зрілості, то оптимальним часом для осіменіння вважається
2–5-й день після овуляції при концентрації прогестерону 1–25 нг/мл.
Перед взяттям крові роблять мазки з піхви для підтвердження еструсу (в мазках
повинні бути лише поверхневі клітини) (Linde-Forsberg, 1995).
Осіменіння бажано проводити на 9-й та 11-й день тічки.
Існує три методи штучного (піхвового та маткового) осіменіння сук: осіменіння сві-
жо отриманою спермою, осіменіння розрідженою (свіжою та охолодженою) спермою і
осіменіння заморожено-розмороженою спермою. Найпоширенішим з них є осіменіння
свіжою спермою, яку отримують від пса у присутності суки, підготованої до осіменіння.
Для піхвового осіменіння фіксують самку за допомогою повідка, обмивають її зо-
внішні статеві органи розчином фурациліну 1 : 5000, припідіймають задню частину
тулуба руками чи за допомогою відповідного нахилу стола (платформи). При цьому
слід бути дуже обережним, щоб не натиснути на живіт. Розкривши статеві губи, вво-
дять у піхву, вздовж верхньої її стінки, під кутом 45° догори гнучкий поліетиленовий
катетер з кулястим потовщенням на кінці до впертя у шийку матки. Приєднують до
178
Розділ 5
вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і повільно вводять її. Доза
сперми, залежно від породи, в середньому 2 мл. В ній повинно бути 200 млн рухливих
сперміїв. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову частину тулуба
суки витримують ще 10–15 хв. у припіднятому стані.
Цим методом можна також осіменяти суку, зафіксовану у лежачому положенні
на спині.
Осіменіння сук розрідженою (свіжою чи охолодженою до кімнатної температури
чи 5 ºС) спермою проводять таким же методом. Для розрідження сперми запропо-
новано ряд середовищ, найпридатнішим з яких у практичних умовах є пастеризоване
молоко у співвідношенні 1 : 4–1 : 8.
Осіменіння сук заморожено-розмороженою спермою є дещо складнішим. По-пер-
ше, у спермі пса мала концентрація сперміїв; по-друге, у процесі заморожування та
розморожування значна частина з них гине. В результаті, одного замороженого ея-
куляту вистачає для осіменіння однієї, максимум двох сук; по-третє, розморожену
сперму необхідно вводити у матку суки, що вимагає певного досвіду.
Найзручнішим у цьому відношенні є метод з використанням катетера Фолея
французької фірми IMV, на наконечнику якого є надувна гумова кулька-манжет.
Вводять катетер у піхву суки в напрямку шийки матки, нагнітають у кульку пові-
тря (що перекриває зворотне витікання введеної сперми), вливають у відгорожену
кулькою краніальну частину піхви сперму і залишають катетер з роздутою кулькою
у піхві на 15 хвилин.
Можна користуватися для введення сперми і норвезьким катетером Фогнера, що
складається із зовнішнього пластикового катетера і внутрішнього металевого з роз-
ширеним і закругленим кінцем. Вводять зовнішній пластиковий катетер у піхву в на-
прямку шийки матки, яку промацують через черевну стінку, а тоді просувають крізь
нього внутрішній катетер у шийку, яку розправляють через черевну стінку.
Можна також осіменяти сук з використанням ендоскопа з надувним пристроєм та
пристосуванням для скерування катетера у шийку матки.
Нарешті, можна застосовувати хірургічне осіменіння під загальним наркозом з
каудально-вентральним розрізом черевної стінки по серединній лінії. Фіксують самку
за допомогою повідка, обмивають її зовнішні статеві органи розчином фурациліну
1 : 5000, припідіймають задню частину тулуба і вводять вздовж верхньої стінки піхви
гнучкий поліетиленовий катетер з кулястим потовщенням на кінці до упору у шийку
матки. Приєднують до вільного кінця катетера 20-мілілітровий шприц зі спермою і
повільно вводять сперму. Закінчивши введення сперми, виймають катетер, а тазову
частину тулуба суки витримують ще 10–15 хв. у припіднятому стані.
Штучне осіменіння птахів
Штучне осіменіння сільськогосподарських птахів широко застосовується на вели-
ких птахофабриках. У Німеччині та в США при штучному осіменінні курей і клітко-
вому їх утриманні домагаються до 92,8–96,2 % запліднення яєць (В. Давиденко).
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
179
Штучне осіменіння птахів дозволяє значно вдосконалювати селекційну роботу,
збільшити навантаження на самців, скоротити строки їх оцінки, прискорити ротацію,
підвищити запліднення яєць.
Методи штучного осіменіння птахів ґрунтуються на морфологічних та фізіологіч-
них особливостях органів розмноження птахів, головною з яких є те, що у самців є
два сім’яники і обидва сім’япроводи відкриваються у клоаку, а у самок є один (лівий)
яєчник та яйцепровід, що відкривається у клоаку.
Важливо також підкреслити, що спермії птахів довгий час зберігають заплідню-
ючу здатність у статевому тракті самок, внаслідок чого самки можуть тривалий час
нести запліднені яйця після осіменіння.
Нині виробництво володіє досконалою технологією осіменіння усіх видів свій-
ських птахів.
Таблиця 12
Характеристика репродуктивної функції свійських птахів
Показники
Кури
Індики
Гуси
Качки
Цесарки
Час початку
використання для
племінних цілей, міс.
7–8
9–10
9–10
6–7
7–8
Об’єм еякуляту, мл
0,2–0,5
0,2–0,4
0,2–0,3
0,05–0,6
0,02–0,12
Концентрація
сперміїв, млрд/мл
2–4
3–8
0,5–1,0
1,5–8,0
1,5–7,0
Доза для
осіменіння, мл
0,03
0,03
0,05
0,1
0,03
Кратність осіменіння
1 раз
в 5 днів
1 раз
в 6 днів
1 раз
в 6 днів
1 раз
в 4 дні
1 раз
в 10 днів
Для осіменіння птахів користуються шприцами-напівавтоматами, що застосову-
ються при штучному осіменінні овець, індивідуальними полістироловими чи скляни-
ми піпетками і поліетиленовими (гумовими) кульками.
При організації штучного осіменіння курок-несучок їх утримують у батареях з
індивідуальними клітками (для моноспермного осіменіння), батареях з груповими
клітками (для поліспермного осіменіння змішаною спермою кількох плідників) і
на підлозі.
Осіменіння курей проводять дволанковою бригадою у другій половині дня після
закінчення яйцекладки. Одна ланка отримує сперму від півнів, друга проводить осі-
меніння курок. Їм вводять сперму у яйцепровід на глибину 4–5 см. Осіменяють курок
один раз за 5 днів.
Для того, щоб забезпечити насичення статевих шляхів курей необхідною кіль-
кістю сперміїв під час першого осіменіння, слід вводити подвоєну дозу сперми. Збір
яєць на інкубацію можна починати через 48 годин після такого осіменіння.