ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14903
Скачиваний: 16
170
Розділ 5
мою, 24 – замороженою, 20 – транспортованою спермою. Відбулася деяка лібераліза-
ція поглядів на штучне осіменіння коней і у Великобританії. Тепер англійський клуб
жокеїв дозволяє штучне осіменіння англійських чистокровних кобил у випадках загро-
зи інфекції. Нині штучне осіменіння коней застосовується у 30 країнах, а загальне чис-
ло осіменених кобил становить понад 1 мільйон за рік. Найбільше кобил осіменяють у
США, Фінляндії, Франції, Голландії, Бельгії, Німеччині. Тим не менше, в окремих кра-
їнах, боячись поширення інбридингу серед окремих порід коней, не дозволяється отри-
мання від одного жеребця більше 120 лошат за рік і 700 лошат протягом його життя.
Кобил відносять до самиць із сезонною поліциклічністю, що проявляють статеву
активність в період довгого світлового дня і не проявляють її зимою.
У березні – квітні у них збільшуються яєчники і біля 70 % кобил проявляють уже
в присутності жеребця прояви охоти, але, лише у 50–60 % з них наступає овуляція.
У травні – червні статеве збудження у кобил вже яскраво проявляється. Охота вже
буває коротшою (5–6 днів) і майже завжди завершується овуляцією. Сприяє цьому ви-
пасання кобил, заміна “сухого” раціону свіжою зеленою травою, а також моціон, що
активізує загальний кровообіг.
Вкорочення світлового дня з серпня по жовтень зменшує частоту пульсації ФСГ
до однієї, знижується функціональна активність яєчника (осінній перехідний період).
Значно знижується концентрація в крові ФСГ. Дуже низькою зимою буває концентра-
ція ЛГ в сироватці крові (біля 1 нг/мл). Анестральний період у кобил становить біля
110 днів (Tischner Jr., 1996).
Штучне осіменіння кобил проводять при наявності у них ознак тічки та охоти.
Тічка у кобил виражена значно слабше, ніж у корів. Рідкий прозорий слиз у них
починає виділятися з шийки матки у піхву лише незадовго до овуляції. Значно силь-
ніше у них змінюється поведінка, знижується апетит. Охота з’являється у більшості
кобил через 7–10 днів після вижеребки, іноді раніше, тому виявляти її починають з
3–4-го дня після вижеребки. І роблять це за допомогою жеребця-пробника. З цією
метою підводять кобилу і жеребця з різних боків до дерев’яного бар’єра або загороді
і спостерігають за поведінкою кобили. При відсутності бар’єра, жеребця підводять на
довгих поводах (розтяжках) спочатку до голови кобили, а тоді, якщо вона стоїть спо-
кійно, до крупа. Вигідніше проводити пробу в станку, оскільки так легше втримати
кобилу, а жеребець не може покрити її і він захищений від ударів. Кобила у стані охоти
проявляє неспокій, часто виділяє сечу, мигає петлею. Проте кращі результати, згідно
В. С. Шипілова, дає поєднання ручного виявлення охоти за допомогою жеребця-про-
бника з використанням оперованого жеребця-пробника. Як встановив Х. І. Животков,
іноді молоді, нервові, слабо привчені до обстановки ручної проби кобили відбивають
жеребця, при цьому, тоді як у табуні вони допускають садку з оперованим жеребцем-
пробником, з чого було зроблено висновок про доцільність подвійного виявлення охо-
ти за допомогою ручної проби та оперованого жеребця-пробника.
Виявлення кобил у охоті повторюють через день. З метою виявлення незаплідне-
них тварин серед осіменених через 8–10 днів після осіменіння знову проводять серед
них пробу на наявність охоти.
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
171
Крім прямого виявлення охоти у кобил можна також застосовувати ректальне до-
слідження яєчників для встановлення ступеня зрілості фолікула.
Осіменіння кобил розпочинають при яскраво вираженій охоті і повторюють через
кожних 1–2 дні, аж до припинення тічки та охоти. Якщо у господарствах практикується
діагностика зрілості фолікула, то кобил осіменяють на 3–4-й стадії його дозрівання.
Осіменіння проводять як розрідженою, так і нерозрідженою спермою. Нерозрі-
дженою спермою осіменяють лише у тих випадках, коли отриманої сперми вистачить
для осіменіння усіх кобил, що прийшли в охоту. Використовувати таку сперму можна
не довше 30 хв. з моменту її отримання.
У тих випадках, коли для осіменіння кобил необхідно більше часу, сперму роз-
ріджують. Дозволяється використовувати для осіменіння нерозріджену сперму же-
ребця з концентрацією у ній сперміїв не менше 50 млн в 1 мл і рухливістю не менше
5 балів. Розріджена і збережена до двох діб при 0 °C сперма повинна мати рухливість
не менше 4 балів.
Доза як розрідженої, так і нерозрідженої сперми на одне осіменіння однакова:
40 мл для великих і старих кобил та 25–30 мл для молодих кобил. У дозі сперми пови-
Рис. 37. Виявлення кобили в охоті безпосереднім контактом з жеребцем (А) та її мануаль-
но-маткове осіменіння (Б – гумовий катетер; В – введення сперми в матку).
А
В
Б
172
Розділ 5
нно бути не менше 5 млрд рухливих сперміїв. Вводять сперму безпосередньо у матку
при допомозі ампул або шприців, з’єднаних з катетерами. Найчастіше застосовується
м’який гумовий катетер, що має вигляд товстостінної гумової трубки із звуженим
кінцем. Рідше застосовуються тверді (скляні або ебонітові) катетери у вигляді тонкої
трубки довжиною 50 см з розширенням на кінці у вигляді голівки.
Для осіменіння кобилу заводять у станок чи тримають за повід. Щоб вона не мо-
гла вдарити тазовою кінцівкою, їй одягають парувальну шлею або підіймають пере-
дню ногу. Хвіст кобили відводять на бік, зовнішні статеві органи обмивають з кружки
теплою водою і витирають ватним тампоном.
При осіменінні кобил за допомогою гумового катетера і шприца технік бере у під-
готовлену і зволожену руку звужений кінець катетера, притискає його великим пальцем
до долоні і вводить у піхву без дзеркала (мануально-маткове осіменіння). Вказівним
пальцем знаходить отвір шийки матки, спрямовує туди кінець катетера і вільною рукою
просуває його на глибину 10–15 см. Помічник приєднує до вільного кінця катетера
шприц (або ампулу) зі спермою і, натискаючи на поршень, вводить сперму у матку.
Якщо на пункт сперму доставляють у спеціальних ампулах, то кобил тут осіменяють
ампульним способом. Таку сперму можна вводити у матку безпосередньо з ампули.
Для цього, знявши ковпачок із звуженого кінця ампули зі спермою, одягають на нього
трубку, з’єднану з гумовою грушею, беруть ампулу в руку, відкривають її тупий кінець,
затуляють його вказівним пальцем і вводять руку у піхву. Знайшовши шийку матки,
вставляють в її отвір кінець ампули і, стискаючи гумову грушу, вводять сперму в матку.
Якщо для осіменіння використовують ампулу Растяпіна, то після обтирання її
ззовні спиртовим тампоном, знімають з вузького кінця ампули гумовий ковпачок і
приєднують її до ебонітового або гумового катетера, введеного у шийку матки кобили.
Виймають корок з широкого кінця ампули і сперма самопливом поступає в матку.
Якщо осіменіння кобил проводять з використанням твердого катетера, то вводять
його в матку лише через піхвове дзеркало (візуально-маткове осіменіння). З’єднують
катетер зі шприцом за допомогою спеціальної муфти, обрізка гумового катетера до-
вжиною 2,5–3 см або металевого хомутика. Технік вводить лівою рукою у піхву коби-
ли чисте знезаражене і зволожене піхвове дзеркало, знаходить шийку матки і правою
рукою вводить у неї катетер на глибину 10–15 см. Помічник приєднує до кінця кате-
тера шприц, наповнений спермою, і вводить її в матку. Цим методом користуються у
господарствах, небезпечних за заразними захворюваннями, оскільки тверді катетери і
піхвові дзеркала легко знезаражуються.
Якщо готовність кобили до осіменіння визначали шляхом ректального промацу-
вання яєчників і виявляли, у якому з них є дозрілий фолікул, то при осіменінні катетер
скеровують у той ріг матки, що з’єднаний з цим яєчником.
Штучне осіменіння свиней
Осіменіння свиноматок проводять при наявності у них добре виражених ознак
тічки і охоти. Для їх виявлення рекомендують різні методи – натискання рукою на по-
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
173
перек, подразнення паличкою чи нігтем вказівного пальця шкіри свині в ділянці по-
перека, програвання магнітофонного запису голосу кнура, за допомогою естрометра,
аерозолів із запахом кнура, але вони поки що недосконалі. Тому головним методом
залишається виявлення охоти у свиней за допомогою кнура-пробника.
Свиноматка у стані статевого збудження проявляє ознаки занепокоєння, в неї про-
падає апетит, з’являється потяг до кнура, вона плигає на нього та інших свиней, до-
зволяє їм плигати на себе. Проте початком охоти вважають час появи рефлексу неру-
хомості. Найкраще її виявляти у два етапи: спочатку візуально, а тоді – за допомогою
пробника. Для цього свиноматку заганяють у окремий станок і пускають туди кнура.
Не рекомендується пускати кнура у станок, де є декілька свиноматок. Не слід також
проганяти пробника по проходу свинарника, оскільки на кнура реагують і інші сви-
номатки, навіть ті, що не є в охоті.
При вагінальному дослідженні свиноматки у неї виявляють набряки та почерво-
ніння слизової оболонки піхви, з шийки матки витікає слиз, що скупчується на дні піх-
ви і витікає вільно з статевої щілини. Статева петля буває почервонілою, набряклою.
Якщо свиноматці у стані охоти покласти руку на спину та поперек, то вона заспо-
коюється і залишається нерухомою.
Таку пробу роблять три або два рази на добу. Якщо свиноматка стоїть спокійно під
кнуром, то вважають, що охота у неї розпочалася і її можна осіменяти. Свиноматок, у
яких виявлено охоту, переганяють у манеж для штучного осіменіння, розподіляють їх
по станках-боксах і витримують там 30 хв. для зняття стресу. Лише після цього їх осі-
меняють з таким розрахунком, щоб потрапляння сперми у яйцепроводи співпадало з ви-
ходом туди яйцеклітин. При одноразовому виявленні охоти (вранці) молодих і дорослих
свиноматок осіменяють двічі: безпосередньо після виявлення та через 24 години після
першого осіменіння. Якщо охоту виявляють двічі на добу (вранці та ввечері), то перше
осіменіння проводять через 12 годин після виявлення охоти, а друге – через 12 годин піс-
ля першого. При триразовому виявленні охоти протягом доби свиноматок осіменяють
одноразово: молодих через 30 годин, дорослих – через 24 години від початку охоти.
Для підвищення плодючості і рівня запліднення ремонтних свинок у максимально
стислі строки практикують дозоване спілкування свинок, починаючи з 5–6-місячного
віку, з вазектомованими кнурцями-пробниками, а підсисних свиноматок – з 3–4-го
дня післяродового періоду.
Осіменяти свиноматок можна безпосередньо у станку, де вони утримуються, на
пасовищі або ж у спеціальній клітці; влітку клітку ставлять у розкіл, над яким вла-
штовують навіс. Перед осіменінням протирають зовнішні статеві органи свиноматки
тампоном, змоченим розчином фурациліну 1 : 5000.
Слід не забувати, що статевий акт у свиноматок тривалий (3–4 хв.), тому і штучне
осіменіння їх повинно бути такої ж тривалості.
Після осіменіння свиноматку переганяють у індивідуальний станок на 24–30 годин.
Існує два методи штучного осіменіння свиноматок: розрідженою спермою і
фракційний метод Полтавського інституту свинарства, запропонований академіком
А. В. Квасницьким.
174
Розділ 5
Осіменіння свиней розрідженою спермою. При цьому способі осіменіння у ста-
теві шляхи свиноматки вводять попередньо розріджену або збережену сперму в об’є-
мі біля 1 мл на 1 кг маси тіла, але не більше 150 мл. Розрідження сперми проводять з
таким розрахунком, щоб у дозі на одне осіменіння було 4–5 млрд рухливих сперміїв.
Для введення розрідженої сперми у статеві шляхи свиноматок користуються за-
пропонованим С. І. Сердюком і А. Л. Беліковим поліетиленовим приладом ПОС–5,
який складається з тонкостінного флакона об’ємом 150–200 мл, кришки, що нагвин-
чується на нього, і катетера із з’єднуючою муфтою.
При відсутності на пункті поліетиленового приладу для введення сперми можна
самому змонтувати його із стандартної скляної пляшки, місткістю 250 мл, гумового
корка до неї з двома отворами, крізь які вставляють дві трубки: одна з них доходить
до дна пляшки і зовнішнім кінцем з’єднана з гумовою грушею, а друга – з матковим
катетером. Осіменяють свиноматок безпосередньо у станках чи в загородках, де їх
утримують, або ж у спеціальний клітці. Перед введенням сперми обмивають теплою
водою з милом зовнішні статеві органи свиноматки, споліскують їх розчином фура-
циліну (1 : 5000) і витирають ватним тампоном. Тоді, переклавши катетер у праву
руку, обережно вводять його у піхву свиноматки, спрямовуючи спочатку догори, під
кутом 20–25°, а тоді – горизонтально на глибину 25–40 см до упору. Підіймають фла-
кон вище рівня спини свиноматки і перевертають його догори дном; сперма вільно
поступає у матку (рис. 38). Бажано, щоб катетер при цьому був уведений якомога
глибше у шийку матки. Після звільнення флакона від сперми катетер залишають на
1–2 хв. у попередньому положенні, а тоді виймають його легкими обертальними ру-
хами. Якщо сперма витікає з флакона дуже повільно, то можна стиснути флакон чи
гумову грушу в руках. Проте не слід вливати сперму швидко. Звичайно на осіменін-
ня однієї великої свиноматки затрачають 2–5 хв., а дрібної – до 10 хвилин. Якщо ж
сперма цілком не вливається, а це може трапитись при несвоєчасному (передчасному
чи запізнілому) осіменінні, стресових ситуаціях, що супроводжуються викидом над-
нирниками епінефрину (гормон “страху”), що блокує антиперистальтичні скорочення
матки, закупорюванні просвіту катетера погано профільтрованою спермою чи при
щільному приляганні отвору катетера до стінки шийки матки, то необхідно усунути
вказані причини і завершити осіменіння. При щільному приляганні катетера до стінки
шийки матки його легко повертають і дещо відтягують назад. Коли ж сперма під час
осіменіння витікає з піхви, то введення її припиняють, провертають флакон (пляшку)
корком догори, опускають його нижче спини і змінюють положення катетера. Після
цього продовжують введення сперми.
При фракційному способі осіменіння у статеві шляхи свиноматки вводять спо-
чатку невелику кількість нерозрідженої чи слабо розрідженої сперми, тоді у 1,5–2
рази більший об’єм розріджувача-заповнювача, який проштовхує сперму у роги мат-
ки і, нарешті, нагнітають повітря. Для введення сперми користуються ампульним
приладом, універсальним термос-приладом або ж універсальним зондом з флаконами
(УЗК–5 чи УЗК–6). На вільному кінці зонда є голівка з м’якої гуми, що щільно при-
лягає до стінок каналу шийки матки і закриває її просвіт.