ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14908
Скачиваний: 16
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
185
За кожним плідником закріплюють по дві штучні вагіни і кожен еякулят беруть
на окремо підготовану вагіну. Не дозволяється застосовувати одну і ту ж вагіну для
одержання декількох еякулятів, оскільки при цьому сперма сильно забруднюється.
Перед використанням штучні вагіни стерилізують у автоклаві, кип’ятять в дисти-
льованій воді або, як виняток, знезаражують 96 %-им спиртом-ректифікатом. Перед
стерилізацією кип’ятінням чи автоклавуванням на обидва кінці складеної вимитої вагі-
ни одягають полотняні ковпаки або закривають обидва отвори приладу пергаментним
папером, зафіксованим гумовими кільцями. Якщо після знезаражування внутрішня
поверхня вагіни залишається вологою, її витирають насухо стерильною серветкою.
Бугаям і баранам підвішують за передніми кінцівками перед препуцієм свіжови-
митий, висушений і прогладжений фартух для попередження попадання пилу та мі-
кроорганізмів з шерсті підставної тварини у сперму. Під час стрибка плідника фартух
застилає круп підставної тварини і перешкоджає забрудненню статевого члена.
Особливу увагу приділяють чистоті і стерильності спермоприймача. Одноразові
поліетиленові спермоприймачі разом зі штучними вагінами стерилізують автоклаву-
ванням при 105 ºС протягом 30 хвилин. У Чехії для цього користуються спеціальним
стерилізатором з ультрафіолетовим випромінювачем, розміщеним усередині трубчас-
того тримача, на який фіксують вагіну.
Один раз у квартал проводять ветеринарно-санітарну оцінку сперми і змивів з пре-
пуція шляхом дослідження їх на наявність мікробних тіл і колі-титр. До використання
допускається сперма, що містить не більше 5 тисяч мікробних тіл в 1 мл при колі-ти-
трі не більше 0,3 для сперми бугая, та 0,1 для сперми барана, кнура та жеребця.
До і після кожного отримання сперми від кнура чучело миють теплою водою з
милом і витирають насухо чистим рушником. Задню частину чучела протирають там-
поном, змоченим у розчині фурациліну (1 : 5000).
Штучне осіменіння тварин в Україні, як і у інших країнах, проводять як спермою,
отриманою від власних плідників, так і спермою, завезеною з-за кордону. Згідно на-
казів № 39 від 20.10.99 та № 52 від 27.09.02 Головного Державного інспектора вете-
ринарної медицини України дозволяється імпорт сперми бугаїв лише з підприємств,
вільних від губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець, бруце-
льозу, лейкозу, туберкульозу, паратуберкульозу – протягом останніх 3-х років, інфек-
ційного ринотрахеїту, вірусної діареї, трихомонозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу,
бесноітіозу, інфекційного кератокон’юнктивіту – протягом останніх 12-ти місяців.
За 30 днів перед отриманням сперми бугаїв досліджують на туберкульоз, пара-
туберкульозний ентерит, бруцельоз, лептоспіроз, лейкоз, блутанг, інфекційний ріно-
трахеїт, вірусну діарею, трихомоноз, кампілобактеріоз, хламідіоз та інші інфекційні
хвороби (залежно від епізоотичної ситуації).
Не допускається наявності у спермі патогенних і токсикогенних мікроорганізмів
та клітин крові. Бугаї-плідники, від яких одержують сперму для постачання на екс-
порт, повинні бути не вакциновані проти бруцельозу.
Сперма баранів-плідників повинна бути отриманою на підприємстві та адміністра-
тивній території, офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі: губкопо-
186
Розділ 5
дібної енцефалопатії великої рогатої худоби і скрепі овець, меді-віспи, аденоматозу,
блутангу, артриту-енцефаліту кіз – протягом останніх 3-х років, ку-лихоманки, афри-
канської чуми свиней, ящуру, чуми дрібних жуйних, кампілобактеріозу, лістеріозу, ін-
фекційної агалактії, інфекційного маститу – протягом 12 місяців на території країни.
Барани-плідники не повинні бути вакциновані проти бруцельозу і епідидиміту.
Сперма кнурів повинна надходити з підприємства і адміністративної території,
офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі: африканської чуми сви-
ней – протягом останніх 3 років, ящуру, везикулярної хвороби свиней – протягом
останніх 12 місяців; туберкульозу, бруцельозу, трихінельозу, репродуктивно-респі-
раторного синдрому свиней – протягом 3 років у господарстві. Кнури-плідники, від
яких одержують сперму, не повинні бути вакциновані проти класичної чуми свиней.
Сперма жеребців має надходити з підприємств та адміністративних територій,
офіційно вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі: інфекційних енцефало-
міелітів коней усіх типів, вірусного артеріїту, африканської чуми коней – протягом
останніх 3 років на території країни, ящуру, африканської чуми свиней, везикулярно-
го стоматиту, грипу коней – протягом останніх 12 місяців на території країни; пару-
вальної хвороби (трипаносома Авансі), піроплазмозу (бабезія Кабані) і таліозу (бабе-
зія Екві) – протягом останніх 12 місяців на адміністративній території; інфекційного
метриту коней – протягом останніх 12 місяців на території господарства; ринопнев-
монії, інфекційної анемії і віспи коней – протягом останніх 3 місяців на території гос-
подарства. Жеребці-плідники, від яких беруть сперму, не повинні бути вакциновані
проти ринопневмонії.
Два рази на рік на племпідприємстві проводять диспансерне обстеження плідників
у відповідності з планом протиепізоотичних заходів, проводять ветеринарно-санітар-
ні заходи. При виникненні у плідників заразної хвороби, що може передаватися через
осіменіння, запаси чи залишки отриманої від них сперми підлягають знищенню.
Поводження з плідниками має бути спокійним, лагідним, але наполегливим,
упевненим.
Середовища, що застосовуються для розрідження сперми, повинні бути стериль-
ними. Курячі яйця, жовтки яких використовуються для приготування середовищ, за-
готовляють у господарствах, безпечних по заразних хворобах.
Розріджують і розфасовують сперму у стерильних умовах. Для попередження роз-
витку мікроорганізмів до середовищ додають сануючі препарати.
Один раз на місяць на станції проводять ветеринарно-санітарний день. У цей день
проводять клінічний огляд плідників, розчистку та обрізання у них копит, взяття проб
сперми, слизу та змивів з препуція для перевірки їх мікробного забруднення та колі-
титру, проводять дезінфекцію приміщень, інвентаря та предметів догляду.
До роботи з штучного осіменіння тварин допускаються лише особи, що мають
ветеринарну чи зоотехнічну освіту і пройшли відповідну підготовку.
На пунктах штучного осіменіння необхідно суворо дотримуватися ветеринарно-
санітарних правил. Всі приміщення пункту, обладнання та навколишню територію
Технологія штучного осіменіння тварин та птахів
187
слід утримувати в чистоті та порядку, регулярно їх дезінфікувати непахучими дезза-
собами.
При вході у манеж має бути дезкилимок, який щоденно зволожують 20 %-им роз-
чином їдкого натрію.
Посуд, прилади та інструменти, що використовуються при осіменінні, мають бути
чистими та стерильними. Оператор повинен працювати у чистому білому халаті, ков-
паку чи косинці, після осіменіння кожної тварини повинен мити руки з милом і про-
тирати їх тампоном, зволоженим 70°-им спиртом.
Щоденно після закінчення роботи необхідно очистити і помити гарячим 2–3 %-им
розчином соди станок, прибрати усі приміщення пункту і помити підлогу манежу.
При приведенні на пункт хворої тварини чи виявленні її під час осіменіння необ-
хідно припинити осіменіння, помити та продезінфікувати станок, та приміщення ма-
нежу і повідомити про це ветеринарну лікарню.
Для осіменіння тварин у карантинованих та оголошених небезпечними господар-
ствах користуються лише привізною спермою, яку доставляють у разових термосах,
що не підлягають поверненню.
Питання для самоконтролю
1. Як визначають оптимальний час для осіменіння корів та телиць?
2. Які методи застосовують для штучного осіменіння корів та телиць?
3. В чому суть цервікального осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки?
4. Які особливості мано-цервікального осіменіння корів?
5. Як проводять візо-цервікальне осіменіння корів та телиць?
6. Як виявляють овець у стані охоти?
7. Якими методами користуються при штучному осіменінні овець?
8. Як визначають оптимальний час для осіменіння свиноматок?
9. Якими методами штучного осіменіння користуються у свинарстві?
10. Як визначають оптимальний час для осіменіння кобил?
188
6.
ЗАПЛІДНЕННЯ
Запліднення – складний біологічний процес, що полягає у проникненні спермія
у цитоплазму яйцеклітини, об’єднанні їх ядер з утворенням нового типу клітини –
зиготи (гр. zygotos – з’єднані разом), з якої шляхом відповідної трансформації в гені-
таліях самки розвивається плід з властивими йому індивідуальними особливостями
росту, розвитку та продуктивності.
Пересування сперміїв у статевих органах самки. Запліднення відбувається у
верхній третині яйцепроводу, у якому виділяють лійку, ампулу, перешийок (істмус)
та інтрамуральний відділ. Перешийок є місцем природного резервування сперміїв,
а ампула – місцем запліднення. Введені у статеві шляхи самки спермії для участі у
заплідненні повинні пройти у ампулоподібне розширення яйцепроводів. Яким чином
вони долають цю відстань?
Ще з часів А. Левенгука, коли йому вперше вдалося побачити під мікроскопом рух-
ливих сперміїв, у науці тривалий час існувала думка, що назустріч яйцеклітині спермії
просуваються виключно за рахунок власного руху. Проте з часом ця думка змінилася.
У процесі еволюції у ссавців виробилися пристосування, що сприяють зустрічі чо-
ловічих та жіночих статевих клітин. Це, перш за все, відповідна морфологія та фізіо-
логія статевої системи, морфологія та фізіологія гамет. Якщо, наприклад, співставити
рух сперміїв тварин із зовнішнім і внутрішнім осіменінням, то у перших нормальним
є коловий рух, оскільки при прямолінійному русі вони будуть розходитися у різні боки
від місця знаходження яйцеклітини, тоді як у других саме прямолінійний поступальний
рух буде сприяти переміщенню сперміїв від місця введення до місця запліднення.
Проходженню сперміїв уздовж статевих шляхів самки сприяє їх здатність до ре-
отаксису – руху проти течії. Це було доведено експериментально: нанесені на роз-
тягнену поверхню розрізаного яйцепроводу спермії рухалися по слизовій оболонці,
долаючи успішно опір війок та течії рідини.
Осіменіння свійських тварин проводиться під час тічки, виділювані при цьому
секрети статевих органів самки рухаються у протилежному напрямку і сприяють ре-
отаксису сперміїв, як у піхві, так і у яйцепроводах.
Проте одним реотаксисом не можна пояснити швидкого проникнення сперміїв
у яйцепроводи. У тварин з матковим типом осіменіння цьому сприяють особливос-
Запліднення
189
ті статевого акту. Великий об’єм еякуляту, заповнюючи просвіт рогів матки, сприяє
швидкому наближенню сперміїв до яйцепроводу. У тварин з піхвовим типом осіме-
ніння з великої кількості введених сперміїв (4–5 млрд) у шийку матки проникає лише
0,05–0,5 % (4–20 млн). Велика складчастість слизової оболонки шийки матки та гус-
тий в’язкий секрет затримують тут сперміїв. Істотну роль у їх просуванні по статевих
органах самки відіграє моторика матки та яйцепроводів, яка різко зростає з настанням
тічки та охоти. Її підсилює виділюваний задньою долею гіпофіза окситоцин.
Крім того, у спермі окремих видів тварин, зокрема у секреті простати, є про-
стагландини, що володіють утеротонічною дією. Нарешті, після еякуляції у спермі
утворюється ацетилхолін, що підсилює моторику матки. Сильні ритмічні скорочення
поздовжніх м’язів матки супроводжуються розслабленням циркулярних м’язів, що
приводить до скорочення матки і розкриття цервікального каналу. Позитивно позна-
чається на моториці матки присутність самця. Як установив М. Полянцев, перисталь-
тичні та антиперистальтичні скорочення матки у корів, найкраще виражені під час
статевого збудження, підсилюються при наближенні бугая. Моторику матки також
підсилює попадання у піхву корів секретів додаткових статевих залоз бугая.
У дослідах на кобилах Г. В. Паршутін установив, що при підведенні жеребця до
кобили у стані охоти її матка, що була до цього розслабленою, починає скорочуватися,
спочатку скорочуються циркулярні м’язи, а через хвилину – поздовжні (циркулярні
при цьому розслаблюються), внаслідок чого у порожнині матки наступає розріджен-
ня, що продовжується біля 3–6 хвилин. Завдяки такій засмоктуючій дії сперма до-
сягає верхівки рогів матки протягом декількох секунд. При наступному розслабленні
поздовжніх та скороченні циркулярних м’язів основна частина еякуляту засмоктуєть-
ся ще глибше.
Добре виражена засмоктуюча дія матки у свиней. Скорочення матки у них стиму-
люється окситоцином, що виділяється рефлекторно з гіпофіза у відповідь на подраз-
нення рецепторів геніталій під час статевого акту чи штучного осіменіння. Якщо під
час осіменіння корови або зразу після нього її ударити чи крикнути на неї, то адрена-
лін, який при цьому виділяється, гальмує дію окситоцину, знижує скорочення матки і
затримує просування сперміїв по статевих шляхах.
У 60-х роках минулого сторіччя група англійських біологів довела, що у жуйних у
відповідь на подразнення рецепторів статевих органів під час нормально проведеного
осіменіння внаслідок антиперистальтичних скорочень та засмоктуючої дії матки від-
бувається “механічне закидання сперміїв” з цервікального каналу до верхівок рогів
матки. Для цього потрібно всього 3–5 хвилин.
Отже, просування сперміїв по статевих шляхах самки відбувається за рахунок ре-
отаксису, динаміки статевого акту та скорочень матки. У яйцепроводі додаються ще
рухи війчастого епітелію та зростання тиску черевних стінок. З цього можна зробити
висновок, що швидкість переміщення сперміїв по статевих шляхах самки залежить
від виду осіменіння, рухливості сперміїв, реакції самки на присутність самця, подраз-
нення рецепторів геніталій під час статевого акту чи штучного осіменіння.