ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 15284
Скачиваний: 17
Фізіологія вагітності
245
крові. Ця обставина сприяє розвитку печінки, яка у плода виконує функцію крово-
творного органа.
У жуйних і м’ясоїдних тварин кров пупковою веною через аранцієву протоку (duc-
tus venosus Arantii) безпосередньо попадає в задню порожнисту вену, причому частина
крові все ж потрапляє в печінку, бо є сполучення між пупковою і ворітною венами.
Задньою порожнистою веною змішана кров тече у праве передсердя, де вона змі-
шується з венозною кров’ю, що припливає з передньої порожнистої вени. З правого
передсердя частина крові попадає через овальний отвір (foramen ovale) в ліве перед-
сердя, звідки в лівий шлуночок і далі в аорту; друга ж частина крові в незначній кіль-
кості попадає в правий шлуночок, а потім у легеневу артерію.
Легені у плода перебувають у недіяльному стані, а тому кров по легеневій артерії,
минувши легені, через боталову протоку, йде безпосередньо в аорту.
Головна маса крові надходить в аорту через лівий шлуночок і розходиться по вели-
кому колу кровообігу для живлення всього організму плода. Віддаючи на своєму шля-
ху гілки органам тіла і черевної порожнини, низхідна частина аорти дає розгалуження
в ділянці таза. Від розгалуження тазових артерій відходять дві парні пупкові артерії;
що йдуть у пуповину і доходять до судинної оболонки. Тут пупкові артерії поділяються
спочатку на дрібні гілки, а потім на капіляри. З капілярів кров збирається в судини, які
утворюють пупкову вену, замикаючи таким чином неперервне коло кровообігу плода.
В останні місяці вагітності починає функціонувати шлунково-кишковий тракт, бо
плід у цей період заковтує амніотичну рідину з форменими елементами, що в ній
містяться (епітелій амніона, епідерміс та ін.). Оскільки в цей період травні залози у
плода починають функціонувати, заковтані речовини підпадають певним процесам,
і білки, вуглеводи та інші складові частини амніотичної рідини піддаються розще-
пленню. Рештки ж вмісту кишок (складові частини жовчі, епітелій кишечника, що
відокремився та ін.) переміщаються перистальтичними рухами кишечника в товстий
відділ його. Тут вони збираються під кінець внутрішньоутробного періоду вагітності
у масу, що називається первородним калом (meconium).
Нирки плода функціонують з другої половини вагітності. Рідина сечової оболонки
є продуктом не тільки діяльності нирок, але, очевидно, і випоту навколишніх тканин.
Нервова система теж не лишається недіяльною, бо у плода уже з другої половини
вагітності проявляються певні рефлекси.
Плід здійснює великі рухи, що виникають рефлекторно, без участі головного моз-
ку, який у цей час перебуває в недіяльному стані. Так, наприклад, спожита вагітною
самкою холодна вода викликає у неї охолодження внутрішніх органів, а також самого
плода, а це викликає у нього рефлекторні рухи, які можна спостерігати навіть за по-
штовхами черевної стінки тварини.
Серце у плода починає працювати раніше від інших органів. Кількість ударів сер-
ця значно більша, ніж у дорослих тварин.
До функцій плода належить також діяльність деяких його залоз внутрішньої се-
креції: підшлункової, щитовидної і статевих, секрет яких частково від плода перено-
ситься через кров у материнський організм.
246
Розділ 8
8.3. Визначення віку плода
У практичній діяльності часто доводиться визначати вік передчасно народжених
плодів. Це визначення роблять на основі довжини тулуба, стану його волосяного по-
криву і маси тіла. Ріст плодів у довжину протягом першої половини вагітності при-
близно буває однаковим у різних порід одного й того ж виду тварин. В другій половині
вагітності починає з’являтися волосяний покрив на тих чи інших ділянках тіла плода.
Виходячи з цього, при визначенні віку плода звертають увагу на стан шерстного по-
криву, а при його відсутності – на довжину і масу тіла плода. У свиней вік визначають
тільки на підставі довжини плода, бо щітина появляється тільки з народженням по-
росяти. Довжину вимірюють від тім’я до кореня хвоста плода.
Таблиця 14
Основні показники віку зародка та плода
(за В. С. Шипіловим, Г. В. Звєрєвою, І. І. Родіним та В. Я. Нікітіним, 1988)
Вік заро
дк
а
і пло
д
а, міс.
До
в
ж
и
н
а, см
Маса
Інші ознаки
Велика рогата худоба
1
0,9–1,3
0,1–0,3 г
Невеликі виступи на місцях кінцівок; помітне закладан-
ня рота і очей, зяброві щілини
2
6–7
17–20 г
Зародок набуває характерних для виду ознак, видно за-
чатки молочної залози
3
12–16
135–150 г Дуже збільшений живіт, у самців оформлена мошонка
4
22–26
До 2 кг
Рідкі волосинки на верхній губі та бровах; формуються
діафізи трубчастих кісток та кістки голови
5
35–40
2,5–4 кг
З’являються окремі волосинки на кінчиках вух; сім’яни-
ки опускаються в мошонку
6
45–60
3,5–6 кг
На шкірі губ та надбрівних дуг густі волосинки; з’явля-
ються вії, рідкі волосинки в ділянці кінцівок до скакаль-
них і зап’ясних суглобів
7
50–75
10–14 кг
Добре розвинений волосяний покрив у ділянці губ, над-
брівних дуг, на периферії кінцівок, хвості; подекуди во-
лосинки на кінцях вух і шкірі вздовж хребта
8
60–85
16–20 кг
Густий волосяний покрив по всьому тулубу
9
80–100
20–74 кг
Поверхня тіла вкрита густим волосяним покривом, добре
виражені всі різці, на верхній і нижній щелепах прорізу-
ються премоляри
Фізіологія вагітності
247
Таблиця 14 (продовження)
Вік заро
дк
а
і пло
д
а, міс.
До
в
ж
и
н
а, см
Маса
Інші ознаки
Дрібні жуйні
1
1
7,7 г
Чітко помітні зяброві щілини; грудна й черевна по-
рожнини закриті, закладені усі органи
2
8
80 г
Починається відкладення солей у кістках кінцівок
3
16
900 г
Ніздрі закриті
4
20–25
До 2,9 кг
З’являються волосинки на губах і надбрівних дугах
5
30–50
4,0–4,3 кг Шкіра вкрита звивистою вовною; різці та премоляри
прорізані
Свині
1
1,6–1,8
15–20 г
Закладені всі органи, зародок набуває видових ознак
2
8
90–190
Починається окостеніння трубчастих кісток, помітні ста-
теві відмінності
3
14–18
700–900
З’являються волосинки на губах, надбрівних дугах, хвос-
ті та вухах, прорізаються різці
4
20–25
1–2 кг
Вся шкіра плода вкрита щетиною, є різці й ікла
Коні
1
0,5–0,7
50 г
Видові відмінності не виражені, кінцівки мають вигляд
тупих виступів
2
5,5–7
62–70
Голова чітко окреслена, на кінцівках виділяються копит-
ця, порожнини тіла закриті
3
12–15
100–150
Добре виражені копитця. Є короткі вуха й соски на мо-
лочній залозі
4
20–30
1,3–1,6
На шкірі губ подекуди є волосинки, з’являються обриси
зовнішніх статевих органів
5
30–37
3–4,5 кг
Густе волосся на шкірі губ, рідке – в ділянці надбрівних
дуг і кінчика хвоста; добре виражені зов нішні статеві ор-
гани, слабо – мошонка і препуцій
6
40–75
4–6 кг
Густо розміщені волосинки на верхній губі, надбрівних
дугах. Окремі волосинки на дорзальній та вентральній
поверхнях хвоста і кінчиках вух
7
45–85
4,5–7,5 кг Добре виражене волосся гриви; кінчики та краї вух вкри-
ті волосинками
248
Розділ 8
Таблиця 14 (продовження)
Вік заро
дк
а
і пло
д
а, міс.
До
в
ж
и
н
а, см
Маса
Інші ознаки
8
50–90
9–15 кг
Шкіра всієї голови вкрита волосинками; вздовж хребта
та на боках черева окремі волосинки. Дорзальна і вент-
ральна поверхні хвоста, спина, грива і вуха густо вкриті
волосинками
9
60–115
12–20 кг
Вся шкіра тулуба та вінчика вкрита рідкими волосинка-
ми, хвіст – густим волоссям
10
80–125
18–30 кг
Вся шкіра вкрита короткими волосинками. Значний на-
ріст рогу на підошвах копит
11
100–
150
26–60 кг
Шкіра вкрита густим волоссям; прорізуються різці, ікла,
верхні та нижні премоляри; сім’яники опущені в порож-
нину мошонки
Плодючість і багатоплідність
Кількість плодів у самиць залежить від їх виду, породи, індивідуальних особли-
востей, утримання і годівлі. Коли у одноплідних тварин є два плоди, таке явище на-
зивають двійнями. Якщо ж самиця має плодів більше, ніж звичайно, таке явище має
назву багатоплідності.
У кобил звичайно буває один плід і дуже рідко – двійні (1 на 200–500 родів). Двій-
ні у кобил звичайно виводяться з матки ще до завершення вагітності. Дуже рідко двій-
ні, майже дійшовши зрілого стану, народжуються життєздатними. При нормальному
догляді і доброму утриманні можна добитися нормального розвитку таких лошат.
У корів звичайно також народжується один плід, рідше, але частіше, ніж у кобил,
народжуються двійні (1–2 на 100–200 родів). Іноді у корови виявляється від 3 до 6-ти
і навіть 7-ми плодів, які часто не досягають зрілості і виводяться з порожнини матки
недоношеними.
Вівця переважно має один плід, але часто бувають двійні; у деяких порід, на-
приклад у романівських овець, двійні є звичайним явищем, і як виняток у них буває
один плід.
Кози, як правило, народжують двох козенят, рідше одне; у деяких порід, напри-
клад, ангорських кіз, від кожних 100 маток за один окіт одержують від 200 до 240
козенят; плодючість інших порід становить 190–210 козенят на 100 окотів. Випадки
багатоплідності (від 3 до 4-х плодів) бувають нерідко, і плоди звичайно народжу-
ються життєздатними. Зареєстровані випадки народження козами за один окіт навіть
п’яти життєздатних козенят.
Фізіологія вагітності
249
Свиня народжує звичайно 6–12 поросят, часто від 12-ти до 18-ти, а то й до 26-ти
поросят, але бувають випадки, коли у свиней народжується менше 6 і навіть один
плід, переважно, коли свиноматок осіменяють під час підсосу.
Суки і кішки визначаються різною плодючістю, у сук частіше від 6 до 10-ти плодів, у
кішок – 4–7. Бувають випадки, коли суки народжують і 17–20 цуценят. Слід відзначити,
що у сук карликових порід кількість плодів буває значно менша, ніж у великих порід.
Кролиця народжує від 6 до 9-ти кроленят, а іноді їх буває менше 6-ти і навіть одне.
Рідко кролиці народжують від 10 до 13-ти і дуже рідко від 14 до 19-ти кроленят.
Кількість плодів залежить від самиці, бо, по-перше, вона зумовлюється кількістю
яйцеклітин, що виділилися під час овуляції. Звичайно, деякий вплив на плодючість
тварин має і якість сперми, запліднююча здатність сперміїв.
Багатоплідність самиць часто передається спадково, тому відбір і підбір сільсько-
господарських тварин, що походять від багатоплідних самиць, має велике значення
при розведенні корів, овець, кіз, свиней, кролів. Приплодові, одержаному від багато-
плідних батьків, у одноплідних тварин треба приділяти велику увагу при його виро-
щуванні. Встановлено, що в ряді стад багатоплідність нащадків вдалось підвищити
шляхом вдалого підбору плідників. Поліпшенням їх утримання і годівлі можна також
значно підвищити плодючість самиць. Вгодованість маток на період парування від-
бивається на їх багатоплідності. За місяць – півтора до початку парувальної кампанії
поліпшують годівлю тварин, щоб у період парування вони мали вищесередню вго-
дованість.
Визначне значення має стан геніталій на час запліднення та ембріогенезу.
8.4. Морфологічні і фізіологічні зміни в організмі вагітних тварин
Загальні зміни організму. Внаслідок розвитку зародка відбувається перебудова
не тільки статевої системи, а й гормонального балансу самиці. Це відбувається під
впливом специфічних для періоду вагітності органів: жовтого тіла і плаценти, які
виділяють гормони. В першій половині вагітності відіграють роль гормони жовтого
тіла, у другій – гормони плаценти.
В перші дні вагітності зростає концентрація в крові вільних естрогенів, до 7 пг/мл
на 2–5-й день і 5 нг/мл на 18-й день. Особливо вона зростає з 70-го дня вагітності, що
зв’язане з розростанням плаценти, яка продукує цей гормон. Вважають, що висока
концентрація естрогенів необхідна для збільшення кровообігу у вагітному розі матки.
Висока концентрація естрогенів у молоці з 100-го дня після осіменіння є ефектив-
ним діагностичним тестом (РІА) на вагітність.
З 10-го дня зародок виробляє низькомолекулярну непротеїнову речовину, яка
стимулює секрецію жовтим тілом прогестерону, а слизова оболонка матки виробляє
щонайменше чотири інших специфічних білки, які відіграють певну роль у захисті
зародка від дії маткових протеаз, а також імуносупресії. Згідно нових даних анти-
лютеолітична дія зародка здійснюється також через секрецію білкової речовини,