Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.02.2019

Просмотров: 14942

Скачиваний: 16

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

260

Розділ 8

8.7. Методи діагностики вагітності та неплідності у тварин

Визначення  вагітності,  її  строків  і  неплідності  самок  є  важливим  етапом  забез-

печення  відтворення  стада,  тому  цьому  заходу  надають  важливого  значення.  За  на-
слідками досліджень самок їх ділять на вагітних і неплідних, що дає можливість про-
водити  формування  груп,  коректувати  годівлю  за  фізіологічним  станом,  планувати 
роди і прийом новонароджених, а також своєчасно лікувати неплідних і готувати їх 
для повторного осіменіння (А. П. Студєнцов).

Діагностика термінів вагітності набуває особливого значення при вільному пару-

ванні тварин і відсутності належного обліку осіменінь, що дає змогу уточнювати стро-
ки запуску, сухостою, родів і отримання приплоду. Своєчасне встановлення вагітності 
у кобил дозволяє регулювати їх експлуатацію і таким чином запобігти абортам.

Дослідженнями, головним чином вітчизняних акушерів (М. П. Мишкін, А. Ю. Та-

расович, X. І. Животков, Н. А. Флегматов, А. П. Студєнцов, В. І. Ліпатов та ін.), роз-
роблено комплекс точних методів клінічної діагностики вагітності у тварин.

Треба відзначити, що встановлювати наявність чи відсутність вагітності слід без-

помилково і точно. Помилки в цьому не тільки підривають авторитет ветеринарного 
працівника, але й завдають економічної шкоди господарству. Тому при встановленні 
термінів  вагітності  треба  бути  максимально  точним.  В  тих  випадках,  коли  ніякими 
методами діагноз з певністю поставити не можна, треба тимчасово відмовитись від 
його постановки і відкласти своє рішення до пізнішого терміну.

При постановці діагнозу на вагітність обов’язково слід враховувати анамнестичні 

дані, особливо на початкових (ранніх її стадіях). При цьому треба з’ясувати приблизно 
такі питання: 1) коли у тварини були попередні роди і який був їх перебіг, 2) скільки 
разів і коли після родів у тварини спостерігалась тічка, 3) коли самиця була осіменена 
останній раз і 4) чи спостерігали ознаки статевого циклу у неї після цього. Звичайно, 
у практичній діяльності часто неможливо зібрати повний анамнез на підставі слів об-
слуговуючого персоналу або на підставі тих записів, що є в господарстві. Крім того, 
ці анамнестичні дані можуть бути помилковими або не відповідати дійсності. А тому, 
збираючи анамнез, треба до його даних завжди підходити критично.

У  практичній  діяльності  найчастіше  доводиться  стикатися  з  визначенням  вагіт-

ності у корів та кобил і значно рідше – у дрібних тварин. Нині є методи визначення 
вагітності з 25–30-го дня як для великих, так і дрібних тварин.

Всі  методи  діагностики  вагітності  поділяють  на  клінічні  (рефлексологічний,  зо-

внішнє та внутрішнє дослідження, в тому числі УЗД) та лабораторні. Зовнішнє дослі-
дження включає огляд, пальпацію і аускультацію, а внутрішнє – піхвове та ректальне 
дослідження. До лабораторних методів відносять: дослідження цервікального і піх-
вового слизу, визначення вмісту прогестерону в крові і молоці, визначення раннього 
фактору вагітності. Установлювані при цьому ознаки можуть бути справжніми (об’єк-
тивними) і ймовірними (суб’єктивними).


background image

Фізіологія вагітності

261

Об’єктивними ознаками вагітності є специфічні, характерні (патогномічні) тіль-

ки для вагітних тварин – виявлення плода, а ймовірними (суб’єктивними) є ознаки і 
симптоми, які можуть виявлятися як у вагітних, так і у неплідних тварин. Так, анам-
незом виявляють такі ймовірні ознаки вагітності: відсутність прояву стадії збудження 
статевого циклу; покращення апетиту і вгодованості, спокійна поведінка, зменшення 
і призупинення лактації, збільшення кількості актів сечовиділення і актів дефекації, 
поява  набряків,  збочення  апетиту.  Всі  ці  ознаки  є  лише  ймовірними,  на  їх  підставі 
можна лише здогадуватися про наявність вагітності, але не ставити діагнозу.

Рефлексологічний метод (проба самцем-пробником) – дозований контакт самців і 

самок (по 1,5–2,0 год. вранці і ввечері) використовується в основному для виявлення 
статевої  охоти  у  осіменених  самок.  Якщо  у  самки  наступила  вагітність,  то  у  неї  не 
проявляється стадія збудження статевого циклу при дозованому щоденному контакті 
з пробником. Цей метод у різних видів тварин може мати різну цінність: у корів, ко-
бил, свиней, овець, кіз його точність може досягати 95 %, а у кролів, із-за ймовірного 
допуску  коїтусу  сукрільними  самками,  точність  методу  дуже  низька.  Проте  відсут-
ність статевої циклічності і охоти у самок не є об’єктивним показником вагітності.

Слід пам’ятати, що пробники, яких використовують для рефлексологічної діагнос-

тики  вагітності,  повинні  утримуватися  окремо  від  самок  і  необхідно  годувати  їх  як 
плідників. Сумісне перебування пробників з самками понад 1,5–2,0 години призводить 
до зниження активності прояву статевих рефлексів. Самок з виявленою статевою охо-
тою зразу ж видаляють від пробника, що збільшує ефективність його використання.

Таблиця 16

Схема використання пробників

Вид тварин

Кратність проби

Термін застосування, дні

після родів

після осіменіння

Коні

Раз на день або
через день

3–30

8–30

Велика рогата 
худоба

2 рази на день

10–30

10–30

Свині

1–2 рази на день

Зразу після відлучення 
поросят і до 30-го дня

10–30

Вівці

1–2 рази на день

10–30

Кози

1–2 рази на день

5–30

Кролі

1 раз на день


3–14

Зовнішнє дослідження, як вказано вище, включає огляд, пальпацію і аускультацію.
Оглядом установлюють зміни об’єму черевної стінки та її асиметрію, рухи плода, 

виповнення молочної залози у нелактуючих самок, набряк молочної залози.


background image

262

Розділ 8

У зв’язку з розвитком вагітності об’єм живота у самки поступово збільшується. 

Це особливо помітно в другій половині вагітності, коли живіт стає асиметричним. У 
корів, овець і кіз звичайно обвисає і випинається права черевна стінка, кобил – ліва. 
У молодих маток це збільшення мало помітне, у старих тварин з обвислим животом 
такі ознаки виявляють і при відсутності вагітності. У свиней, сук і кішок нерідко бу-
ває чітко помітне рівномірне збільшення середини і опускання нижньої стінки живо-
та, проте коли у них розвивається в матці мало плодів, форма живота не змінюється. 
У  сук  карликових  порід  при  розвитку  великої  кількості  плодів  форма  живота  буває 
кулястою і трохи випинаються ребра, а у хортиць при вагітності часто не виявляють 
змін контурів живота.

У  другій  половині  вагітності  можна  спостерігати  зовні  рух  плода –  раптові  по-

штовхи в черевну стінку і короткі її коливання. Ці рухи добре помітні після напуван-
ня холодною водою або під час годівлі. Звичайно, виявлення руху плода є надійною 
ознакою вагітності.

В кінці вагітності у тварини западають крижі, трохи набрякають статеві губи, кін-

цівки і навіть черево. У овець, кіз, свиней, особливо у корів за кілька днів до родів 
починає витікати слиз із статевої щілини.

В  останньому  періоді  вагітності  у  дійних  корів  і  кіз  молоко  часто  на  смак  стає 

гіркувато-солоним. Виділення молока припиняється за 2 і більше місяців до родів. У 
високопродуктивних  тварин  молоко  перестає  виділятися  значно  пізніше.  Вим’я  по-
чинає  набухати  у  корів,  кіз  і  овець,  що  раніше  родили,  тижнів  за  2–4,  а  у  вагітних 
вперше – за півтора – два місяці до настання родів. У всіх видів тварин звичайно за 
кілька  днів  до  родів  з’являється  у  молочній  залозі  молозиво,  якого  можна  видоїти 
кілька краплин. Треба не забувати, що у сук опухання молочних залоз і видоювання 
молока є далеко не певною ознакою щінності, бо це спостерігається і у нещінних сук 
(див. несправжню вагітність).

Описані  ознаки  часто  бувають  не  досить  характерними  для  встановлення  вагіт-

ності. Тому для точнішого визначення вагітності користуються іншими методами.

Зовнішнє дослідження на вагітність методом пальпації ґрунтується на виявленні 

плода через черевні стінки матері. Цей метод застосовується для визначення вагітнос-
ті у другій її половині. Хоча це не завжди вдається, бо велике напруження черевних 
м’язів і обширність черевної порожнини часом не дають можливості обмацати плід, 
тому його доцільніше застосовувати з 7-го місяця жеребності, а у корів не раніше 6-го 
місяця, у овець і кіз – з 3-го місяця, у свиней – тільки в кінці поросності, у сук – не 
раніше 4–5-го тижня, у кролиць – з 12-го дня.

При  дослідженні  кобили  на  жеребність  її  коротко  прив’язують,  а  помічник  під-

німає ліву передню кінцівку.

Досліджувач стає з лівого боку кобили обличчям до крупа і впирається лівою ру-

кою в крижі, а правою рукою промацує черевну стінку по білій лінії на долоню вперед 
і трохи вліво від вим’я та коло пупка (рис. 60). При жеребності відчувається наявність 
у черевній порожнині твердого тіла – плода.


background image

Фізіологія вагітності

263

У  корів  промацують 

плід  спочатку  коло  правої 
колінної  складки,  а  тоді  в 
різних ділянках правої пах-
вини.  Натискаючи  на  че-
ревну  стінку,  відтискають 
її  всередину,  а  потім  відво-
дять руку назад, не відрива-
ючи  її  від  поверхні  шкіри. 
При тільності рука відчуває 
тверде тіло або поштовх від 
похитування  плода.  Дослі-
джувати  краще  вранці,  пе-
ред годуванням.

Овець  і  кіз  перед  дослі-

дженням  слід  витримати 
на  голодній  дієті  не  менше 
12 годин,  щоб  трохи  спо-
рожнився  шлунково-киш-
ковий тракт. Потім тварину 
ставлять  на  рівну  підлогу 
або злегка піднімають за задні кінцівки. Таке положення сприяє зміщенню рубця і ки-
шечника до діафрагми і ослаблює внутрішньочеревний тиск у задній частині живота.

Досліджувач,  ставши  позаду  тварини,  кінцями  пальців  руки  робить  пальпацію 

стінок живота з обох боків.

Можна  також  з  одного  боку  живота  натискати  долонею,  а  з  другого  кінцями 

пальців. Цей прийом проф. А. П. Студєнцов ре-
комендував  застосовувати  для  масового  дослі-
дження кіз або овець (рис. 60).

Дослідник, присівши зліва коло тварини, під-

водить під нижню стінку живота вівці праву ногу, 
зігнуту  в  коліні,  плавно  піднімає  нижню  стінку 
живота  і  одночасно  правою  рукою  промацує  біч-
ну  його  стінку.  Таким  методом  можна  поставити 
позитивний діагноз на вагітність тільки тоді, коли 
вдається намацати різних розмірів і форми тверді 
частинки  плода.  Часто  це  вимагає  терпіння,  осо-
бливо,  коли  при  обмацуванні  тварина  довго  не 
зменшує напруження черевних м’язів.

Слід відзначити, що розпізнати ранню стадію 

вагітності (до 3-х місяців) цим методом дуже важ-

Рис. 60. Пальпація плодів у кози.

Рис. 59. Пальпація плода у кобили (А), корови (Б), свині 
(В) та вівці (Г).

А

Б

В

Г


background image

264

Розділ 8

ко і навіть зовсім неможливо, через деяку еластичність невеликого плода, оточеного 
плодовими водами.

У другій половині (особливо з 4-х місяців) вагітності можна відчувати пальцем 

руки, введеним у піхву і прикладеним до бічної її стінки, специфічну вібрацію задньої 
маткової артерії.

У свиноматок зовнішню діагностику поросності проводять, поклавши її на лівий 

бік (почухуючи живота) і обережно промацуючи черевну стінку. При цьому на рівні 
останніх двох сосків і трохи вище від молочних залоз можна виявити плоди, які роз-
пізнають по твердій консистенції.

Слід відзначити, що у слабо вгодованих свиней уже в кінці третього місяця порос-

ності вдається промацати через черевні стінки плоди, а у жирних свиноматок навіть в 
кінці поросності зробити це часто зовсім неможливо.

У сук і кішок методом зовнішнього дослідження можна промацати не лише плоди 

в матці, а навіть і невагітну матку. Для цього сук великих порід ставлять на підлогу, 
а лікар дослідник сідає ззаду тварини на стілець. Собак середніх і карликових порід 
та кішок для дослідження зручніше ставити на стіл. Само собою зрозуміло, що при 
дослідженні помічникові треба тримати голову суки.

Перед пальпацією треба деякий час гладити черевні стінки суки, щоб заспокої-

ти її і цим послабити напруження м’язів. Далі, захопивши між великим та іншими 
пальцями  руки  черевну  стінку  під  поперековими  хребцями,  її  стискають.  Безпо-
середньо  під  хребтом  відчувають  пряму  кишку  у  тих  випадках,  коли  вона  запо-
внена каловими масами. Переміщаючи вниз пальці без послаблення тиску, можна 
відчувати  невагітну  матку.  При  цьому  роги  матки  відчуваються  як  пружні  тяжі 
різних розмірів, залежно від породи тварин (від товщини олівця до товщини паль-
ця руки). Особливо добре відчувається шийка матки у вигляді твердого утвору, що 
лежить перед входом у таз.

У вагітної суки вже з 3-х тижнів чітко відчувають флуктуючі ампули, розміщені у 

матці. Пізніше – на 6–7-му тижні вагітності чітко виявляються плоди. На 8–9-му тиж-
ні вагітності плоди можна настільки чітко промацати, що при цьому легко відрізнити 
голову від тулуба.

Треба відзначити, що однією рукою можна промацувати плоди через черевні стін-

ки  тільки  у  сук  середніх  та  карликових  порід.  При  дослідженні  сук  великих  порід 
пальпують стінки живота двома руками.

У кролиць уже на 12-й день сукрільності кожний зародок у матці досягає розмірів 

лісового горіха, а тому їх удається промацати через черевну стінку. Для визначення кіт-
ності кролицю кладуть на стіл головою до дослідника. Потім великі пальці руки накла-
дають на крижі, фіксуючи ними самицю. Просунувши інші пальці рук між задніми кін-
цівками перебирають ними з обох боків живота, промацують вміст черевної порожнини, 
але роблять це обережно, щоб не викликати аборту. При кітності промацують зародки 
у вигляді м’яких, трохи овальних утворів, розміщених у два ряди або один коло одно-
го. Треба мати деякий навик, щоб не сплутати зародки з кульками калу. Аускультацією 
можна вловити серцебиття плода у місці прилягання його до черевної стінки матері.