ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14946
Скачиваний: 16
270
Розділ 8
ший від невагітного. Зародковий міхурець у цей період буває близько 5 см в діаметрі
і рухомий. Промацувати його не рекомендується. Внаслідок утворення на яєчнику
жовтого тіла він має тригранні обриси.
Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин.
Ріг – плодовмістилище вдвічі більший від протилежного, флуктує. Інколи збільшення
і флуктуація спостерігаються
лише у верхівці рога-плодо-
вмістилища.
Півтора – двомісячну тіль-
ність можна помилково ви-
знати за ендометрит. Щоб не
допустити
помилки,
треба
пам’ятати, що при промацу-
ванні матки, ураженої ендо-
метритом, завжди помічають
потоншення її стінок. Крім
того, вміст матки витікає з піх-
ви, особливо після її пальпації.
При тільності стінки матки
тонкі, і рідина з піхви не виті-
кає (рис. 62 В).
Три місяці тільності. Мат-
ка звичайно опускається в че-
ревну порожнину і містить
близько 1–1,5 л рідини. Іноді
від натужування при дослі-
дженні матку виявляють у та-
зовій порожнині, що нагадує
наповнений сечовий міхур.
Щоб відрізнити таку матку від
сечового міхура треба захопи-
ти шийку матки і переміщува-
ти пальці до тіла і рогів. Якщо
кулясте утворення є вагітною
маткою, то відчуття зв’язку
шийки, тіла і матки буде непе-
рервним, а у неплідної матки
швидко виявляться роги; така
матка і сечовий міхур прома-
цуватимуться, як окремі мор-
фологічні утворення.
Рис. 62. Визначення вагітності та неплідності корови
ректальним методом (за А. П. Студєнцовим):
А – пальпація невагітної матки старої корови; Б – скорочена невагіт-
на матка; В – 2 місяці вагітності; Г – 4 місяці вагітності; Д – схема
кровопостачання матки на 4-му місяці вагітності; Е – 7–8 місяців
вагітності; 1 – біфуркація рогів матки; 2 – правий ріг матки; 3 – яєч-
ник; 4 – пряма кишка; 5 – широка маткова зв’язка; 6 – лівий ріг мат-
ки; 7 – міжрогова борозна; 8 – сечовий міхур; 9 – клубова і 10 – кри-
жові кістки; 11 – піхва; 12 – тіло матки; 13 – дно тазу; 14 – шийка
матки; 15 – задня маткова артерія; 16 – аорта; 17 – середня і 18 – пе-
редня маткові артерії; 19 – яєчникова гілка передньої маткової арте-
рії; 20 – гілка, що йде до рога.
11
А
Б
В
Г
Д
Е
4
14
7
2
4
4
10
2
4
11
14
6
2
4
11
2
4
11
5
8
11
3
7
2
1
6
5
3
10
12
3
13
4
9
5
4
12
8
13
3
2
4
8
13
14
12
16
4
5
19
20
15
14
8
Фізіологія вагітності
271
Рухом пальців руки можна намацати плід, що міститься в рідині і має довжину
13–14 см. Якщо знаходять середньоматкову артерію на бічній стінці таза з боку рога-
плодовмістилища, то вже з 3,5 місяців тільності відчувається незначне дзюрчання у
ній потоку крові, іноді можна промацувати карункули розміром з горошину.
Чотири місяці тільності (рис. 62 Г). Матка опущена в черевну порожнину, її
шийка буває на краю лобкових кісток таза. Карункули досягають розміру невелико-
го бобу. Щоб їх не сплутати з яєчниками, рекомендують промацати не менше 3–4-х
карункулів. Плід має довжину близько 25 см і добре промацується.
Вібрує середня маткова артерія з боку рога-плодовмістилища.
П’ять місяців тільності. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розмі-
щені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця,
а біля верхівок – у 1,5–2,0 рази більші. Пальпується плід довжиною близько 35 см.
Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рога.
Шість місяців тільності. Матка опущена до дна черевної стінки і практично стає
недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину видовжується піхва, яка
промацується як слабковідчутний тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку
рога-плодовмістилища і слабко – з протилежного.
Плід, що плаває в матці, можна намацати рукою, тільки далеко введеною в пряму
кишку. Він має довжину близько 55 см. Карункули досягають величини великого жо-
лудя і розміщені дуже близько один від одного.
Сім місяців тільності. Матка дещо піднята до таза внаслідок росту плода.
В ній відчувається багато рідини і плід, що плаває у ній. Карункули досягають
розмірів голубиного яйця або каштана і
часто розміщаються так близько один до
одного, що здаються суцільними. Плід
буває близько 70 см завдовжки. Серед-
ні маткові артерії дуже збільшені. Течія
крові в них сильна.
Вісім місяців тільності. Внаслідок
сильного росту плода він переміщається до
тазової порожнини, де його окремі частини
можна промацати. Довжина плода близько
75 см. Карункули завбільшки з куряче яйце.
Шийка матки розміщена на межі черевної
і тазової порожнин або на вході у останню.
Пальпуються передлежачі частини плода,
плацентоми величиною з куряче яйце ве-
ликих розмірів.
Дев’ять місяців тільності. Передлежа-
чі частини плода знаходяться у тазовій по-
рожнині. З’являються передвісники родів,
Рис. 63. Ехокартина матки корів на 29-й
день тільності (за Г. Г. Харутою, В. Д. Не-
двигою): 1 – ембріон; 2 – ембріональний
міхур; 3 – стінка матки.
1
2
3
272
Розділ 8
починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистен-
цією нагадує молозиво або молоко).
Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагносту-
вати тільність з 30–35-го днів після осіменіння. Частота сумнівних діагнозів складає
2,5 %. Візуалізація ембріона дозволяє у 100 % випадків ставити позитивний діагноз
на тільність (табл. 17).
Таблиця 17
Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників
(Г. Г. Харута, В. Д. Недвига)
С
т
рок
тільності, дні
Комплекс показників
до
в
ж
ина
ембріона, см
візуалізація
с
ерцебитт
я
о
т
о
чення емб-
ріона рідиною
р
ухів
ембріона
об
о
лонок
плацент
о
м
пупо
вини
органів,
кіст
ок
о
чног
о
яб
лук
а
26–29
30–32
33–35
36–37
38–40
41–42
43–45
0,55–0,84
0,85–1,12
1,14–1,38
1,39–1,59
1,61–1,99
2,05–2,27
2,33–2,71
+
+
+
+
+
+
+
–
+
+
+
+
+
+
–
–
+
+
+
+
+
–
–
+
+
+
+
+
–
–
–
+
+
+
+
–
–
–
–
+
+
+
–
–
–
–
–
+
+
–
–
–
–
–
–
+
Примітка: “+” – ознаки або симптоми візуалізуються; “–” – ознаки або симптоми не візуалізуються.
Неплідність визначається за відсутністю візуалізації ембріона через 35 днів після
осіменіння.
Діагностика вагітності та неплідності у кобил
Основними методами діагностики жеребності є рефлексологічний, зовнішнє та
внутрішнє (ректальне) дослідження і сонографія.
При огляді кобили у другій половині жеребності помітне випинання лівої черев-
ної стінки, а у кінці плодошення нижня її частина відвисає. Після моціону інколи спо-
стерігаються коливання черевної стінки, обумовлені рухами плода.
Застосовуючи пальпацію, доцільно послабити тонус черевної стінки, повернувши
голову кобили вліво або ж стисканням шкіри в області холки чи над 10–13-им спин-
ним хребцем. Пальпацію проводять з лівого боку кобили, прикладаючи долоню пра-
вої руки до черевної стінки на умовній лінії між колінним суглобом і пупком.
Фізіологія вагітності
273
Тиском руки черевну стінку максимально відводять до середини, а потім швидко
послаблюють тиск, не відводячи руки від шкіри черевної стінки і проводячи незна-
чний повторний рух до середини. У вагітних тварин відчувається легкий поштовх на
руку. Якщо за першою спробою не вдається намацати плід, то пальпацію повторю-
ють, зміщуючи руку вверх, вперед, вниз, назад.
При натисканні на черевну стінку плід зміщується до середини черевної порож-
нини, а при послабленні тиску повертається у попереднє положення і наштовхується
на черевну стінку. Робити поштовхи кулаком, ударами не можна, так як це може спри-
чинити аборт.
Аускультацію, з допомогою стетоскопа або фонендоскопа, проводять у тому ж
місці, що й пальпацію. Прослуховують серцебиття плода, яке складає 120–130 ударів
за хвилину.
Зовнішні методи діагностики вагітності прості, вони можуть виконуватися в різних
умовах, але вони дозволяють ставити позитивний діагноз лише в другій половині ва-
гітності. Для виключення вагітності ці методи непридатні, так як зміни контурів черев-
ної стінки і набряки можуть бути і у невагітних кобил із-за різних причин, а відсутність
поштовху плода при пальпації і серцебиття при аускультації більше обумовлюються
морфо-топографічними перепонами між плодом і черевною стінкою матері.
Піхвовий метод діагностики жеребності включає огляд і пальпацію. Огляд прово-
дять з допомогою піхвового дзеркала. У вагітних кобил при введенні дзеркала у піхву
відчувається деякий опір його проходження, що виникає із-за згущення і збільшення
в’язкості і липкості слизу. На поверхні піхвового дзеркала, вийнятого з піхви, можна
виявити смужки та грудки однорідного мутнуватого слизу сірого кольору, що легко
згортається у кульки. З третього тижня після запліднення спостерігається блідість і
матовий колір слизової оболонки піхви.
У неплідних кобил дзеркало вводиться і виводиться з піхви вільно, слизова обо-
лонка її звичайно волога, покрита невеликою кількістю прозорого або злегка мутну-
ватого слизу. Шийка матки знаходиться на дні таза, піхвова її частина розміщена у
центрі, між розкритими браншами дзеркала, цервікальний канал закритий або при-
відкритий, а слизовий корок у ньому відсутній.
Під час стадії збудження статевого циклу дзеркало входить у піхву вільно, слизо-
ва оболонка присінку і піхви буває червонуватою, покритою тічковим слизом, канал
шийки матки відкритий і з нього витікає тічковий слиз.
Ш. Чех зі співавторами (1952) запропонували використовувати для діагностики
жеребності пальпацію геніталій через склепіння піхви і визначення в’язкості слизу.
Слиз з піхви, що прилип до руки під час вагінального обстеження, стискають між
великим і вказівним пальцями. Якщо під час розведення пальців слиз утворює го-
могенний або з декількох прозорих волокон тяж, то тварина вважається вагітною. У
неплідних кобил тяж складається з одного волокна, а перетинка має мутний колір.
Даний метод може давати об’єктивні відповіді на жеребність лише при відчутті пе-
редлежачих частин плода під час пальпації крізь стінку піхви.
274
Розділ 8
Ректальний метод. Перевірку кобил на жеребність краще проводити ввечері або
у обідній час безпосередньо після фізичного навантаження. Дослідження вранці піс-
ля нічної годівлі затрудняється із-за переповнення прямої кишки і підвищення вну-
трішньочеревного тиску.
Дослідження проводять після фіксації тварини у спеціальних станках або з допо-
могою парувальної шлеї. Норовистим кобилам у станку, а при фіксації парувальною
шлеєю у всіх випадках, піднімають голову догори і ліву передню кінцівку. Найнебез-
печніший момент для дослідження – початок введення руки в анус. Після його про-
ходження пальцями тварина, як правило, заспокоюється.
При виявленні скупчення на слизовій оболонці кишки личинок овода їх не можна
відривати. Відокремлені від слизової оболонки личинки швидко прикріплюються до
руки, травмуючи шкіру, викликають біль і запалення.
Дослідження кобили цим методом краще розпочинати з яєчників. З цією метою
руку проводять до рівня 4–5-го поперекового хребця, пальці наполовину згинають і
притискують до лівої частини черевної стінки, відводячи руку в напрямі таза. При
наближенні до області маклока, промацується вертикально розміщений тяж – крані-
альний край маткової брижі. У цій же ділянці знаходять яєчник, який відрізняється
від інших тканин формою і пружно-еластичною консистенцією.
Інколи для пошуку лівого яєчника доводиться промацувати усю ліву половину
склепіння таза і область поперечних відростків останніх хвостових хребців, що пов’я-
зане з різним розміщенням яєчників навіть у вагітних кобил. Захопивши яєчник між
кінчиками пальців і долонею, пальпують його, визначаючи форму, розміри, консис-
тенцію. З яєчника руку опускають вниз і назад. За яєчником відчувається щільніший
за інші тканини тяж – зв’язка між яєчником і рогом, у якій розміщується яйцепровід.
Нижче зв’язки пальпується верхівка рогу матки, яку захоплюють великим і вказівним
пальцями або долонею і зігнутими пальцями. Переміщуючи пальці по рогу назад,
визначають його форму, розміри і консистенцію. За рогом матки пальпується її тіло
і шийка. Подальші переміщення зі зміщенням руки вправо, дають змогу визначити
стан правого рогу, матково-яєчникової зв’язки і яєчника. Шийка матки пальпується у
вигляді тканинного більш щільного утворення, розміщеного упродовж тазового зро-
щення. Краніально її контури без чітких меж переходять у тіло матки, а каудально
відчувається чітка межа закінчення пружної консистенції тканин.
При промацуванні матки в нежеребному стані кобили знаходять обидва роги рів-
ними, симетричними, стрічкоподібними, а стінки її еластичними. Уся матка від до-
тику може слабо еректувати.
При жеребності спостерігаються характерні зміни у яєчниках і матці та їх топо-
графії – роги, тіло, а потім шийка зміщуються до передньої частини таза і у черевну
порожнину. У зв’язку з цим ускладнюється пошук матки і яєчників. Тому застосову-
ють інші прийоми пошуку геніталій. Пальці руки розміщують на боковій поверхні
лівої або правої частини таза і проводять до лобкового зрощення, де під них попадає
шийка, тіло або роги матки. Від визначеної частини розпочинають дослідження.