Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Фізіологія вагітності

265

Внутрішнє дослідження. Внутрішнє дослідження на вагітність проводять піхво-

вим та ректальним методами.

Дослідженням через піхву користуються дуже рідко і тільки в сумнівних випадках 

вагітності. Для цього треба спочатку старанно підготувати ту руку, яку не вводили на-
передодні в пряму кишку (вимити в гарячій воді з милом і обробити дезінфікуючим 
розчином). Вводячи руку в піхву, помічають уже з 30–40-го дня вагітності, що слизова 
оболонка піхви відзначається сухістю, а зовнішній отвір шийки матки щільно закри-
тий слизом.

З подальшим розвитком вагітності сухість зростає, шийка матки змінює своє по-

ложення, бо матка опускається в черевну порожнину, довжина піхвової трубки збіль-
шується.

Щоб наочно переконатися у цих змінах піхви та шийки матки, можна застосу-

вати  їх  огляд  через  піхвове  дзеркало.  Для  цього  дзеркало  повинно  бути  чистим  і 
стерильним.

При цьму виявляють такі ознаки вагітності: слизова оболонка піхви та піхвового 

виступу шийки матки має деяку анемічність і вкрита клейким слизом. Канал шийки 
матки – закритий клейким слизовим корком.

За невагітного стану слизова оболонка буває блискуча, рівномірно рожева; канал 

шийки матки у кобил і у корів поза періодом тічки буває закритим і радіальні складки 
слизової оболонки рельєфно виступають.

При мануальній пальпації через стінку склепіння піхви у великих тварин незадов-

го до родів промацуються передлежачі частини плода.

Треба зазначити, що вказані ознаки не можна вважати сталими і абсолютно точни-

ми. Вони є тільки орієнтовними при визначенні вагітності у тварин.

Ректальне-дослідження статевих органів застосовують звичайно у кобил та ко-

рів. Можна застосовувати його і у свиней. 

Метод ґрунтується на виявленні стану матки (шийки, тіла, рогів), яєчників, зв’я-

зок, маткових судин. При дослідженні основну увагу звертають на розміри тіла матки, 
рогів, їх симетричність, флуктуацію, наявність плацентом, плода. За виявленими змі-
нами можна точно встановити вагітність та її терміни або ж неплідність та гінеколо-
гічний діагноз.

Послідовність освоєння методу включає: знаходження матки невагітної тварини, 

визначення  її  консистенції,  розмірів,  скорочувальної  активності  рогів  і  тіла  матки, 
діаметру  шийки  матки,  її  довжини  та  консистенції;  топографії,  ширини  і  товщини 
яєчників та їх функціональних утворень (жовтого тіла, везикулярних фолікулів).

Дослідженню передує ретельна підготовка рук. Нігті коротко обрізають і гострі 

краї спилюють. Поверхневі рани та інші дефекти шкіри змащують 5 %-им спирто-
вим розчином йоду і накривають водостійкими плівками колодію, кубатолу тощо. З 
метою профілактики особистого інфікування краще використовувати акушерсько-
гінекологічні  або  разові  поліетиленові  рукавички  для  ректального  дослідження. 

266

Розділ 8

При роботі на неблагополучних з інфекційних хвороб фермах застосування рука-
вичок обов’язкове. Крім того, необхідно спочатку обстежувати здорових, а потім 
хворих тварин.

Важливим методичним прийомом при освоєнні методу ректального дослідження 

є використання лівої руки (для правші) і навпаки. У подальшому це забезпечує швид-
ку, з великими об’ємами, роботу.

При цьому необхідно дотримуватися правил асептики – не допускати перенесен-

ня збудників від однієї тварини до іншої і берегтися від можливого власного заражен-
ня. З цією метою перед кожним дослідженням необхідно обмивати рукавички (руку) 
теплою водою з милом. Охолодження руки обмиванням холодною водою або на по-
вітрі при переході з одного приміщення у інше призводить до професійних м’язово-
суглобових хвороб.

Тварин перед дослідженням фіксують: корів – у стійлі на прив’язі; кобил – за до-

помогою парувальної шлеї або у фіксаційному станку; свиней – за верхню щелепу.

Руку або рукавичку покривають шаром мильного розчину, а хвіст ближче до ко-

реня  захоплюють  іншою  рукою.  Пальці  руки  складають  конусом,  і  повертаючи  по 
осі, вводять у анальний отвір і ампулоподібне розширення прямої кишки, звільняють 
пряму кишку від калових мас і проштовхують руку далі до звуження ампулоподібного 
розширення, у яке, при розслабленні стінок, вводять пальці і кисть. При такому роз-
міщенні рука з кишкою може вільно рухатися у різні боки. Під час скорочень кишки 
маніпуляції  рукою  призупиняють  до  наступного  розслаблення.  Інколи  подразнення 
кишки призводять до утворення бочкоподібної порожнини, а стінки її стають напру-
женими. Спроби натискування на стінку у такому стані призводять лише до збільшен-
ня її тонусу, а навіть до розриву.

Тому треба дочекатися розслаблення стінки кишки чи відкласти дослідження на 

пізніший час.

Ввівши руку в ампулоподібне розширення, випрямляють пальці руки, розводять і 

натискають на пряму кишку донизу (до відчуття стінки таза); тоді проводять їх до пе-
реднього краю таза, легко погладжуючи по ньому зліва – направо або навпаки. Знай-
шовши таким чином матку, починають її обстеження. При відсутності рогів матки на 
передньому краї дна таза, відводять руку дещо назад, ближче до середини дна і про-
водять аналогічне дослідження.

Матка відчувається під рукою як пружно-еластичне утворення, а шийка матки у 

вигляді щільного тіла циліндричної форми. Закінчується відчуття пружно-еластично-
го утворення при проведенні руки у каудальному напрямі, що пов’язане з виходом на 
тканини піхви, які не відчуваються при пальпації.

Топографія матки і її шийки змінюється залежно від фізіологічного стану тварини. 

У клінічно здорових неплідних тварин шийка матки розміщена на дні таза, ближче до 
середини. При виникненні патологічних станів її форма та розміщення змінюється.

Знайшовши шийку матки, підтягують її на себе, просувають руку трохи вперед 

і знаходять тіло матки, а за ним міжрогову борозну. Перехід краніального відділу 

Фізіологія вагітності

267

шийки  матки  у  її  тіло  характеризуються  різким  зменшенням  пружності  тканин. 
Помістивши середній палець у борозну, просуваючи його вперед, доходять до бі-
фуркації. Міжрогова борозна відчувається як поздовжня заглибина. У краніально-
му напрямі роги відокремлені один від одного тому їх обстежують окремо. Про-
мацуючи  тканини  матки,  звертають  увагу  на  топографію,  характер  їх  поверхні, 
консистенцію,  флуктуацію,  болючість,  що  може  бути  основою  для  діагностики 
вагітності або хвороб.

Пошук яєчників проводять у місці розміщення верхівок рогів матки, ближче до 

переднього краю дна таза. Потім пальці руки переміщують вправо і притискають роз-
ставленими пальцями тканини, що попадають під пучки, до нижньої і бокової стін-
ки. Рухаючи руку вперед-назад, знаходять яєчник, захоплюють його у пучки пальців. 
Яєчники вільно переміщуються рукою, мають пружну-еластичну консистенцію, ха-
рактерну  форму,  розміри,  жовті  тіла,  везикулярні  фолікули,  які  необхідно  промаца-
ти  та  визначити  їх  розміри.  Інколи  яєчники  розміщуються  під  широкими  маткови-
ми зв’язками. Для їх виявлення, пальці рук переміщають на бокову поверхню таза і, 
проводячи  взад-уперед,  знаходять  яєчник  під  зв’язкою.  Для  вивільнення  його  з  під 
зв’язки згинають дещо пальці і витискують яєчник з переднього краю зв’язки, при-
тримуючи пучками пальців. Фіксують яєчник також вказівним і середнім пальцями, 
пропустивши  матково-яєчникову  зв’язку  між  ними.  У  цьому  випадку  дослідження 
стану яєчника проводять пучкою великого пальця.

Проводячи ректальне дослідження, слід мати на увазі, що на початку вагітності 

стінки  матки  бувають  м’якшими,  а  у  невагітному  стані  вони  більш-менш  тверді. 
Надалі  вагітний  ріг  збільшується  і  опускається  донизу  черевної  порожнини  під 
впливом  скупчення  в  ньому  плодових  вод  та  збільшення  плода.  Трохи  пізніше 
збільшується  тіло  матки,  а  потім  і  невагітний  ріг.  У  вагітному  розі  можна  відчу-
вати флуктуацію вже на другому місяці вагітності. Поступово кількість плодових 
вод нагромаджується і доходить до 8–10 л. У корови, тільної близько 3-х місяців, 
можна промацувати карункули. На початку вони бувають завбільшки з горошину, 
а з розвитком вагітності дуже збільшуються. Майже з цього періоду у кобили і у 
корови при пальпації флуктуючої матки можна відчувати тверде тіло – плід, який 
з віком збільшується. З 6–7-го місяців вагітності матка більшою своєю частиною 
виявляється  на  нижній  черевній  стінці.  У  тазовій  порожнині  залишається  тільки 
зовнішнє вічко шийки.

З настанням вагітності в одному яєчнику утворюється жовте тіло, яке на почат-

ку має м’яку консистенцію. Поступово воно збільшується і стає твердішим. З роз-
витком вагітності яєчники опускаються донизу черевної порожнини і промацати їх 
надалі неможливо.

Середня маткова артерія, що проходить по бічній стінці таза, з 3–4-го місяців 

помітно  збільшується  в  діаметрі  з  боку  вагітного  рога;  при  натисканні  пальцями 
відчувається її специфічна вібрація. В останній третині вагітності можна спостері-
гати таку вібрацію і з боку невагітного рога. За специфічною вібрацією середньої 

268

Розділ 8

маткової артерії можна судити не тільки про вагітність, а й про фізіологічний стан 
плода в утробі матері.

Таким чином, зміни, які відчуваються при ректальному дослідженні в матці, яєч-

нику і в середній матковій артерії в період вагітності дають можливість при певному 
навику легко визначити вагітний стан тварин.

Визначення ранніх строків вагітності у тварин з використанням методу со-

нографії. Метод ґрунтується на використанні ультразвуку. При дослідженні вагітних 
овець було виявлено, що ультразвукові хвилі, проходячи через плаценту і плід твари-
ни, дають на стрічці аналізатора криву з довжиною хвилі 36 см, тоді як у невагітних 
овець вона становить 12 см. В Україні нині використовується різна ультразвукова апа-
ратура, переважно з Голландії (“Pie Medical”-50 S Tringa, 485 VET, 100 S, 100 LC, 240 
PARUS, LOGIO a 100). Принцип дії приладів ультразвукової діагностики (УЗД) ґрун-
тується  на  здатності  різних  тканин  та  різних  структур  поглинати  і  відбивати  хвилі 
високої частоти. Ультразвукові хвилі випромінюються датчиком, сприймаються ним, 
перетворюються на електричні імпульси – і зображення висвітлюється на екрані мо-
нітора. Рідкі структури є ехонегативними і на екрані мають темний колір, а щільні, які 
відбивають промені, – ехопозитивними і на зображенні мають білий колір.

Прилад УЗД “Scaner 100S” складається з монітора, клавіатури і секторного датчи-

ка частотою 5,0/7,5 мГц. Сканер може працювати як від батареї, так і при підключенні 
до напруги 220 В.

Діагностика вагітності та неплідності у корів і телиць

Основними  методами  діагностики  тільності,  її  строків  та  неплідності  є  рефлек-

сологічний (за допомогою бугая-пробника), зовнішнє, внутрішнє (ректальне) дослі-
дження і сонографія.

Рефлексологічний метод. Спеціально підготованих бугаїв-пробників (одного на 

150–200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 години в загони, де 
знаходяться корови. Такий дозований контакт бугаїв з коровами сприяє прояву у них 
стадії збудження статевого циклу. Якщо у корови протягом 30 днів після осіменіння, 
при щоденному контакті з бугаєм, не проявилася стадія збудження статевого циклу, 
то її вважають умовно тільною.

Зовнішнє дослідження проводять у другій половині вагітності, як описано вище.
Ректальний метод визначення тільності застосовують з 60-го дня після осіменін-

ня, правда, у цей час виникає багато (до 10 %) діагностичних сумнівів, тому краще за-
стосовувати цей метод з 75–105-го дня після осіменіння, коли можна майже з 100 %-ю 
точністю дати відповідь щодо тільності чи неплідності.

Зафіксувавши тварину, відводять набік її хвіст і, склавши конусом пальці руки, вво-

дять її обертовим рухом у пряму кишку. Увівши пальці руки в задньопрохідний отвір, 
розкривають його, щоб впустити у пряму кишку повітря і викликати таким чином де-
фекацію. Якщо у прямій кишці залишилися рештки калу, то його вигортають рукою. 
Під впливом холодного повітря іноді кишка стискається. Тоді треба почекати до роз-

Фізіологія вагітності

269

слаблення кишки, бо інакше 
під впливом руху руки в на-
пруженій  кишці  може  ста-
тися поранення її стінки.

Визначення  нетільного 

стану  (рис.  61).  Для  цього 
треба  ввести  руку  в  пряму 
кишку  до  ліктя,  а  тоді  від-
тягнути  її  назад,  щоб  зна-
йти шийку матки. Вона про-
мацується як твердий валик 
трохи  вправо  від  середньої 
лінії таза.

Знайшовши шийку мат-

ки,  треба  просунути  руку 
вперед  і  пальцями  прома-
цати  м’яке  й  широке  тіло 
матки.  Просуваючи  руку 
далі,  можна  виявити  перехід  тіла  в  два  роги  матки,  посередині  яких  є  жолоб,  або 
борозна. При цьому тіло й роги мають однакову щільність, але вони набагато м’якші 
за шийку матки.

Якщо вмістити середній палець руки в борозну, то іншими пальцями можна про-

мацати, що роги матки скеровуються вперед і вниз, і їх кінці завертають назад. Якщо 
ж дістати рукою до місця розходження рогів, то можна рухом усіх пальців захопити 
всю матку в долоню. Невагітні роги приблизно однакової форми і в них не промацу-
ється рідина. Звичайно під час промацування невагітна матка скорочується.

У телиць матка лежить у тазовій порожнині. Тут же дуже часто вона розміщається 

і у молодих корів. У корів, які багато разів родили, нескорочена матка звисає майже 
на  всю  довжину  рогів  у  черевну  порожнину.  Для  її  дослідження  треба  руку  ввести 
далеко в пряму кишку, щоб мати можливість обмацати роги. Це звичайно вдається, 
бо в передній частині брижа прямої кишки довша і дає можливість глибше дослідити 
черевну порожнину. Рідко трапляються корови, у яких брижа дуже коротка, і тоді не 
можна зробити дослідження. В таких випадках треба захопити шийку матки, підняти 
за неї матку і, швидко просуваючи руку, захопити матку.

Яєчники можна виявити біля рогів матки, вони бувають овальними, щільно-елас-

тичними. На боковій стінці таза легко знайти середню маткову артерію, при промацу-
ванні якої відчувається пульсація.

Визначення тільного стану. Під час тільності можна визначити ректальним мето-

дом такі зміни статевих органів.

Один місяць тільності. У вагітному розі матки близько 100 мл рідини (плодових 

вод). При пальпації відчувається деяка набряклість матки. Вагітний ріг трохи шир-

Рис.  61.  Техніка  ректального  дослідження  статевих  ор-
ганів корови:

А –  пальпація  невагітної  матки  у  старої  корови;  Б –  скорочена  невагітна 
матка; 1 – біфуркація рогів матки; 2 – правий ріг матки; 3 – яєчник; 4 – між-
рогова борозна.

А

Б

1

2

3

4