ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14948
Скачиваний: 16
Фізіологія вагітності
275
У зв’язку зі зміною функ-
ції матки і її топографії відбу-
ваються суттєві зміни судин
матки – збільшується про-
світ, інтенсивність кровообі-
гу і виникає особлива пуль-
сація. Замість звичайних по-
штовхів при пальпації судин
відчувається вібрація, яку
дехто називає дзижчанням.
Стан яєчників може зміню-
ватися залежно від наявнос-
ті функціональних утворень
(фолікули, жовті тіла) та при
різних патологіях. При розви-
тку граафового міхурця роз-
міри яєчників збільшуються
і відчувається флуктуація.
Жовті тіла також збільшують
розміри, змінюють форму
яєчника, а консистенція його
стає щільнішою.
У
неплідних
тварин
яєчники у 80–90 % випад-
ків підтягуються ближче до
хребта, роги матки мають
однакову величину, плоскі,
у вигляді стрічки, дряблува-
ті, при пальпації протягом
5–10 сек. проявляють ригід-
ність (скорочуються), після
чого знову розслабляються
і нагадують стрічку. Шийка
матки розміщується на дні
таза, а маткові судини рівно-
мірно розвинені і однаково
пульсують. При неплідності,
викликаній гінекологічними
хворобами у яєчниках, яйцепроводах і матці виникають характерні зміни.
20–27 днів жеребності. Роги матки стають пружними, їх краї заокруглюються (ков-
басоподібні). З часом (до 30 днів жеребності) у яєчниках пальпуються жовті тіла і фоліку-
Рис. 64. Ректальна діагностика жеребності у кобили
(за А. П. Студєнцовим та Х. І. Животковим):
А – Ректальна діагностика жеребності: розміщення статевих органів; Б –
промацування зв’язки та яєчника; В – матка кобили до 20 днів жеребності;
Г – початок другого місяця; Д – четвертий місяць; Е – дев’ять місяців.
Деталі А, Б: 1 – товстий відділ кишечника; 2 – лівий ріг матки; 3 – яєчник;
4 – широка маткова зв’язка; 5 – клубова кістка; 6 – тіло матки; 7 – шийка
матки; 8 – пряма кишка; 9 – пряма кишка; 10 – піхва; 11 – дно тазу; 12 – се-
човий міхур; 13 – правий ріг матки; В: 1 – поперечний розріз невагітного;
2 – вагітного рога матки; Г, Д, Е: 3 – черевна стінка; 4 – правий (вільний) ріг
матки; 5 – широкі маткові зв’язки; 6 – яєчник; 7 – клубова кістка; 8 – пряма
кишка; 9 – лівий ріг матки; 10 – тіло матки; 11 – шийка матки; 12 – піхва;
13 – дно таза; 14 – сечовий міхур; 15 – лівий (вільний) ріг матки; 16 – пра-
вий ріг (плодовмістилище).
5
8
8
7
6
5
4
3
2
1
9
10
11
12
10
7
11
12
6
1
13
2
4
3
A
Б
1
2
7
6
5
4
3
10
9
5
8
Г
В
7
16
15
10
Е
7
11
8
12
13
14
10
9
6
5
6
Д
276
Розділ 8
ли, що збільшує їх розміри. Розміщення одного з яєчників змінюється – він опускається
на витягнутій зв’язці і вільно переміщується. Основа одного з рогів матки збільшується
до розмірів курячого яйця. Інколи у цьому місці і тілі матки відчувається флуктуація.
30–35 днів жеребності. Роги матки стають несиметричними, вагітний ріг буває
збільшеним на 1–1,5 см порівняно з другим рогом. Борозенка між рогами чітко роз-
межована. При пальпації вагітний ріг не скорочується. В одному з яєчників добре
промацується жовте тіло.
40–45 днів жеребності. В цей період ознаки жеребності настільки характерні, що
можна визначити її порівняно легко. Дуже добре виявлене ампулоподібне розширен-
ня діаметром близько 10 см у початковій частині вагітного рога. Весь вагітній ріг змі-
щується вперед і вниз, за лобковий край кісток таза, де і можна дістати його пальцями.
Роги матки ущільнені, хоч невагітний ріг майже не змінюється в положенні і розмірі.
Два місяці жеребності. Вагітний ріг у початковій частині збільшений до розміру кула-
ка. При промацуванні його добре відчувається флуктуація. Вершина рога ще не заповнена
рідиною плодового міхура. Вагітний ріг звисає в черевну порожнину за передній край
лобкових кісток настільки, що його можна дістати пальцями з великими труднощами.
Три місяці жеребності. Під впливом великої кількості плодових вод (близько 2 л)
тіло матки й вагітний ріг дуже збільшуються. Обидва яєчники опущені, зв’язки їх
натягнуті. Широкі маткові зв’язки твердіші, задній край їх відчувається у вигляді на-
тягнутих шнурів, що йдуть вниз.
Чотири місяці жеребності. Матка і вагітний ріг збільшені до розміру середнього
кавуна і опущені в черевну порожнину. Маткові зв’язки в своїй верхній частині на-
пружені і твердуваті.
П’ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий,
добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.
П’ять – шість місяців жеребності. Виявляється глибше опускання плода в че-
ревну порожнину. В 5 місяців намацати плід можна тільки далеко введеною рукою.
В 6 місяців промацати плід звичайно не вдається, бо він лежить на нижній стінці
черева. Шийка матки промацується на лобковому зрощенні у вигляді тяжа. З цього
періоду середня маткова артерія з боку вагітного рога збільшується, в ній відчутне
“дзюрчання” крові.
Шість – сім місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка з
плодом – до нижньої черевної стінки, що затрудняє її обстеження. Починає вібрувати
середня маткова артерія з боку протилежного до плодовмістилища рогу матки.
Сім – вісім місяців жеребності. При глибокому промацуванні через пряму кишку
можна намацати пальцями окремі частини плода. На легкий поштовх рукою він від-
повідає сильним ударом по пальцях. Середня маткова артерія збільшена і з боку не-
вагітного рога, але менше, ніж з боку вагітного.
Дев’ять місяців жеребності. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; паль-
пуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.
Десять – одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій
порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.
Фізіологія вагітності
277
Об’єктивним методом ранньої діа-
гностики жеребності є сонографічний,
який дозволяє виявляти ембріони вже
на 11–18-й день їх розвитку.
Лабораторна діагностика жереб-
ності. З цією метою, дотримуючись
правил асептики, беруть через піхвове
дзеркало зразок слизу з вустя шийки
матки і роблять на знежиреному пред-
метному склі рівні мазки, які висушу-
ють на повітрі, фіксують спиртом і фар-
бують фарбою Романовського (3 краплі
на 1 мл дистильованої води). Одержані
препарати розглядають в імерсійному
полі під мікроскопом. За ознаки вагіт-
ності вважають: наявність в мазку різної
величини кульок слизу, значну кількість
війчастого епітелію, окремих клітин
плоского епітелію (метод Бенеша–Курасави). Недоліками цього методу діагностики
жеребності є: механічне подразнення рецепторів піхви і шийки матки та ймовірність
інфікування геніталій, що може призвести до аборту; неможлість установити терміни
вагітності; необ’єктивність методу, що обумовлюється можливими подібними зміна-
ми стану слизової оболонки при хворобах.
Дослідження на вагітність ослиць та верблюдиць проводять за методиками, роз-
робленими для кобил та корів.
Діагностика вагітності у овець і кіз
Для діагностики кітності використовують рефлексологічний метод, пальпацію та
сонографію.
Для рефлексологічної діагностики кітності в отару осіменених овець з 10-го дня і
з 5-го по 30-й день в отару осіменених кіз рано і ввечері випускають на 2 години сам-
ця-пробника. Відсутність статевої охоти є ймовірною ознакою вагітності.
Метод пальпації плодів через черевну стінку ефективний в другій половині
кітності. Тварину перед дослідженням необхідно витримати на голодній дієті не
менше 12 годин. Для зменшення напруги черевних стінок вівцю піднімають за за-
дні кінцівки на підставку. Дослідження проводять обома руками, плавно стиску-
ючи черевні стінки. Зверху під хребцями промацуються нирки у вигляді щільного
рухомого тіла, а під ними – матка з плодом. За рекомендацією А. П. Студєнцова
при масових дослідженнях овець можна підводити під їх живіт зігнуту в коліні
праву ногу і поступово стискати вентральну черевну стінку вверх і вправо. Одно-
часно з цим пальпують матку.
Рис. 65. Ехокартина матки кобили на 30-й
день вагітності (за Д. В. Харутою та
О. О. Хіцькою).
278
Розділ 8
На пізніх строках вагітності можна спостерігати асиметрію контурів черевної по-
рожнини (відвисання та вип’ячування черевної стінки з правого боку).
Діагностику кітності методом сонографії за візуалізацією ембріонів можна про-
водити з 25–30-го дня після осіменіння.
Таблиця 18
Визначення термінів суягності методом сонографії
(за комплексом морфофункціональних змін у ембріонів і плодів)
Показники сонографічного зображення
Терміни суягності, дні
Довжина ембріонів, см:
0,85–1,14
1,17–1,74
1,78–2,79
2,84–4,30
Візуалізація:
плідних оболонок
кінцівок
плацентом, рухів
шлунка, серцебиття
скелета
Форма плацентом:
округла
з невеликим заглибленням
чашоподібна
25–27
28–29
30–35
36–40
25–60
35–60
40–60
42–60
45–60
40–49
50–60
> 60
Діагностика вагітності у свиней
Рефлексологічний метод застосо-
вують у свиней на 15–30-й дні після
осіменіння, підпускаючи до них сам-
ця-пробника щоденно на 1,5–2 години.
Відсутність статевої охоти вказує на
можливу вагітність.
Метод пальпації та ректальне дослі-
дження використовують рідко. Оглядом
на пізніх строках поросності можна ви-
явити збільшення черевної порожнини,
молочної залози, появу молозива.
Для діагностики поросності у сви-
ней можна користуватися флоридзи-
новою пробою. Ця проба ґрунтується
Рис. 66. Ехокартина матки вівці на 25-й день
вагітності (за Г. Г. Харутою, О. А. Хіцькою):
1 – ембріональні міхури; 2 – ембріони.
2
1
Фізіологія вагітності
279
на тому, що під час поросності тварин
нирковий епітелій стає більш прохід-
ним для цукру. Після введення у м’язи
(за вухо) флоридзину (глюкозиду, який
добувають з кори яблуні та груші) у по-
росних свиней з’являється глюкозурія
вже при таких мінімальних дозах цього
препарату, при яких непоросні свині ще
не реагують виділенням цукру в сечу.
За допомогою цієї реакції можна діа-
гностувати ранню поросність – в межах
2–6-ти тижнів; після 6-ти тижнів флори-
динова проба далеко не завжди дає пра-
вильні результати.
Найдоцільнішим методом діагнос-
тики вагітності у свиней є транскутанна
або трансректальна сонографія. Діагноз
на вагітність у свиноматок з високою
точністю під час масових досліджень на
фермах встановлюють з 24-го дня по-
росності.
Діагностика вагітності
у м’ясоїдних та кролиць
Пальпацією через черевну стінку
можна промацувати плоди після третьо-
го тижня вагітності у сук та ампулоподіб-
ні флуктуючі потовщення рогів матки з
14-го дня у кролиць. Плоди добре прома-
цуються на пізніх термінах вагітності.
Найбільш ефективними методами
діагностики вагітності у сук, кролиць і
нутрій є пальпація і сонографія.
Ультразвукова діагностика вагітнос-
ті за появою ембріональних рідин мож-
лива у сук та кішок з 17–18-го дня після
осіменіння, а у кролиць – з 7–8-го дня.
Об’єктивна діагностика за візуалізацією
ембріонів проводиться з 25-го дня після
осіменіння у сук і кішок та 10–11-го дня
у кролиць.
Рис. 67. Ехокартина матки свині на 26–
27-му добу вагітності (за А. Й. Краєвським,
О. Ю. Пилипенком):
1 – стінки рогів матки; 2 – порожнини ембріональних міхурів.
1
2
Рис. 68. Ехокартина матки кролиці на
10-й день вагітності (за Г. Г. Харутою,
О. А. Хіцькою):
1 – ембріональні міхури; 2 – ембріони.
1
2