Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.02.2019

Просмотров: 15273

Скачиваний: 17

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Фізіологія родів

335

змінами  поведінки  кобили.  Вдається  виявити  лише  деяке  занепокоєння  тварини, 
оглядання на живіт, переступання ногами, настороженість, яка інколи може нагаду-
вати лякливість.

Стадія виведення плода. Після розкриття шийки матки у піхву випинається пе-

редлежача частина плодового міхура. Судинна оболонка інколи розривається під час 
проходження через шийку матки передлежачої частини плодового міхура, а в піхву 
випинається тільки одна стінка сечової оболонки, що просвічується. Аланто-хоріон 
розривається частіше всього ще в порожнині піхви, рідше – поза вульвою.

Після  відходження  перших  вод  розпочинаються  сильні  потуги  і  кобила,  як  пра-

вило, лягає на живіт або на бік, інколи швидко піднімається, стогне, робить глибокі 
вдихи,  вигинає  дугою  хребет,  сильно  підтягує  стінку  живота.  Виступаюча  частина 
амніону  розривається  і  лоша  швидко  виштовхується  з  родових  шляхів.  Якщо  роди 
відбуваються  при  стоячій  позі  кобили,  то  пуповина  обривається  під  впливом  маси 
плода, а при родах в лежачому положенні (якщо не надавалась допомога) пуповина 
розривається під час вставання або поворотів кобили.

Триває стадія виведення плода у кобили 5–30 хвилин.
Послідова стадія. Послідові перейми розпочинаються відразу після народження 

лошати або після 5–7-хвилинної паузи. Розсіяний (дифузний) тип плаценти у коби-
ли і хоріоепітеліальний характер зв’язку плодової частини з материнською сприяють 
швидкому  (через  5–30 хв.)  відокремленню  посліду,  а  інколи  він  відділяється  майже 
одночасно  з  плодом.  При  двійнях,  друге  лоша  може  народжуватися  зразу  ж  за  пер-
шим, рідше через 10–20 хвилин.

Післяродовий  період  кобили.  Процес  інволюції  матки  відбувається  внаслідок 

сильної  дегенерації  м’язових  волокон,  суть  якої  полягає  у  розсмоктуванні  одних  та 
скороченні інших, або ж у жировому переродженні їх протоплазми з утворенням глі-
когену. В загальному ж, матка протягом певного часу піддається ретракції, що розпо-
чалася ще під час родів. Зменшується просвіт артеріальних судин. Значна їх кількість 
закривається  і  редукує,  їх  стінки  розсмоктуються,  замінюються  сполучною  ткани-
ною. Складки периметрія і ендометрія з часом зникають, дефекти ендометрія, що ви-
никли після відділення посліду, епітелізуються шляхом розростання епітелію матко-
вих залоз та неушкоджених ділянок слизової оболонки. В перші три доби після родів 
стінка матки потовщується, а об’єм матки зменшується у 2–3 рази. Через деякий час 
стінка матки потоншується, скорочуються розтягнуті маткові зв’язки і морфологія та 
топографія матки наближається до невагітного стану. Ретракції піддається у цей час 
і розтягнута та розкрита під час родів шийка матки, зменшується просвіт її каналу і 
повністю закривається до настання повної інволюції. Піхва і вульва на протязі 2–3 діб 
після родів (при відсутності ушкоджень) приймають звичайний вигляд.

Перетворення “родового” таза у “дородовий” закінчується у більшості тварин на 

4–5-ту добу, але строки зворотного перетворення окремих зв’язок таза можуть затягу-
ватися до 10–15 діб і навіть довше; інколи на такий же період може зберігатися і ру-
хомість крижів. Конфігурація черевних стінок і їх симетрія відновлюється протягом 
перших 2–3 діб, а набряки в різних ділянках тіла самки зникають за перші 5–6 діб.


background image

336

Розділ 10

Яйцепроводи, що були розтягнуті під час вагітності, зменшуються і скорочують-

ся, в яєчниках спостерігаються лізис (розсмоктування) жовтих тіл вагітності і понов-
люється фолікулогенез.

Характерною  ознакою  перебігу  післяродового  періоду  є  витікання  із  зовнішніх 

статевих органів так званих лохій (післяродових очищень). Вся слизова оболонка мат-
ки  і,  особливо  її  частина,  яка  виконувала  функцію  материнської  частини  плаценти, 
залишки плодової частини плаценти і хоріону та згустки крові піддаються лізису під 
дією  ферментів  матки,  перетворюючись  у  лохіальні  очищення.  В  першу  добу  лохії 
мають червоно-бурий колір і підсихають на шкірі вульви; в подальшому вони пере-
творюються в бурі кірочки. Пізніше лохії світлішають, набувають жовтого кольору і 
нарешті вони мають вигляд безбарвного слизу.

При фізіологічному перебігу післяродового періоду виділення лохій у кобили спо-

стерігається впродовж 2–3-х і максимум до 8-ми діб. Більшість авторів вважає, що фізіо-
логічні параметри післяродового періоду у кобил не перевищують 7–12 діб. При мікро-
скопії лохіальних мазків виявляють клітини крові, слиз, оболонки клітин ендометрію.

Характер  і  тривалість  “лохіального  періоду”  може  слугувати  діагностично-про-

гностичним тестом контролю перебігу післяродового періоду.

Роди у кози і вівці (окот). Структура таза кози і вівці має багато спільного з тазом 

корови, лише відрізняється тим, що клубові кістки в них розміщені з великим нахи-
лом вперед, утворюючи з дном таза кут у 35–40º. Нижня поверхня крижової кістки 
рівна, а її останні хребці рухомі, як і крижово-клубне з’єднання в цілому. Вершина 
вертикального діаметра тазової порожнини припадає на 4-й або 5-й крижовий хребець 
(рухомі). Дно таза рівне і навіть дещо випукле в середній частині. Вісь таза має форму 
прямої або правильної лінії. Поміж сідничними горбами міститься велика сіднична 
вирізка  (рис. 87).  Все  це  компенсує  негативні  сторони  таза  у  вигляді  сильно  розви-
нених сідничих гребенів і сідничних горбів, що забезпечує легкий перебіг родового 
акту. Ускладнення родів у кіз і овець в більшій мірі обумовлені або великоплідністю, 
або неправильним взаємовідношенням плода з родовими шляхами.

Стадія  розкриття  шийки  мат-

ки. Тривалість даної стадії у кіз і овець 
становить  3–6 годин,  з  коливанням  від 
3-х  до  30-ти  годин.  Вона  починається 
з  першими  регулярними  переймами  і 
закінчується повним розкриттям церві-
кального  каналу,  розривом  алантоїса  і 
хоріона, відходженням плодової рідини. 
В  цей  час  тварини  неспокійні,  перехо-
дять з місця на місце, лягають, а потім 
встають,  оглядаються  на  живіт,  часто 
виділяють сечу, хвіст піднятий. При ле-
жанні спостерігаються потуги триваліс-

Рис. 87. Таз кози.


background image

Фізіологія родів

337

тю 10–40 сек. з інтервалами від декількох сек. до 10–30 хв. Пізніше тривалість перейм 
збільшується, а пауз зменшується. В кінці даної стадії з вульви виділяється невелика 
кількість тягучого густого слизу.

Стадія виведення плодів. Тривалість даної стадії у кіз і овець складає від 7–10 

до 70–90 хв., а в деяких випадках від 5 до 30 хв., що залежить від кількості плодів. 
Виведення першого плоду у кіз досить тривале і становить в середньому 5–8 хв. При 
двійнях перший плід виводиться довше, ніж при трійнях. Другий і третій плоди ви-
водяться в середньому 2–7 хв., але інтервали між ними можуть коливатися і до 40 хв. 
Як правило, при двійнях один плід приймає головне, а другий тазове передлежання.

Послідова  стадія.  Відділення  посліду  переважно  закінчується  впродовж  годи-

ни після виведення плодів. При багатоплідній вагітності посліди виділяються після 
виведення усіх плодів. В середньому процес виділення посліду у кіз і овець триває 
15–20 хв., з коливаннями до 2–3-х і більше годин. В механізмі відокремлення посліду 
у кіз і овець беруть участь аналогічні чинники, що й у корів.

Післяродовий  період  кози  та  вівці.  У  більшості  випадків  клінічні  ознаки,  пу-

ерперального періоду у кіз і овець співпадають з аналогічними ознаками у корів, але 
тривалість окремих з них дещо коротша.

Інволюція органів статевої системи у кіз і овець закінчується до 21–25-ї доби піс-

ля окоту. На початку післяродового періоду лохії бувають коричнево-червонуватими, 
їх виділення припиняється через 7–10 діб. Таз кіз і овець з “родового” перетворюється 
в “дородовий” на протязі 3–5-ти діб. Ре-
гресія жовтого тіла відбувається значно 
повільніше,  ніж  у  корів,  вона  завершу-
ється поступово до 40–41-ї доби.

Роди у свині (опорос). Таз свині, як і 

корови, характеризується сильно розви-
нутими сідничними гребнями і горбами, 
але  ця  несприятлива  для  родового  про-
цесу структура кісткової основи компен-
сується широким входом у таз, великим 
нахилом  клубових  кісток,  що  зміщує 
крижову  кістку  вперед  настільки,  що 
вершина вертикального діаметра тазової 
порожнини співпадає з тілом останньо-
го  крижового  або  першого  хвостового 
хребця;  крижова  кістка  перед  родами 
стає  рухомою,  внаслідок  чого  поросята 
народжуються легко і швидко (рис. 88).

Стадія  розкриття  шийки  матки 

триває у свині 2–6 годин. Після розриву 
першого плідного міхура наступає дру-
га стадія родів.

Рис. 88. Таз свині.


background image

338

Розділ 10

Стадія  виведення  плодів  згідно  більшості  авторів  коливається  в  межах  2–6 го-

дин, а за О. І. Пучковським – від 8 хв. до 18 годин (всередньому 2 години 40 хв.).

Такі коливання залежать від величини і порядку народження окремих поросят, від 

їх передлежання та від загального стану свиноматки.

Період виведення плодів характеризується ритмічними переймами і потугами. При 

великій кількості поросят вони поперемінно виводяться з обох рогів матки, тобто збері-
гається тенденція виведення поросяти з одного, а потім з другого рогу матки. Перед наро-
дженням кожного поросяти виділяються навколоплідні рідини. Під час опоросу поросята 
рухаються в розі матки через порожнину, утворену їх плодовими оболонками. У проміж-
ках між виведенням окремих поросят свиноматка може підніматися, рухатися по станку, 
обнюхувати поросят, перевертатися на інший бік, приймати позу “сидячої собаки”.

Виведення  плодів  супроводжуються  сильними  потугами –  скороченнями  м’язів 

черевного  пресу,  крижово-поперекового  відділу  та  діафрагми.  Перед  народженням 
кожного плода зростає їх амплітуда.

Інтервали між виведенням окремих поросят складають в середньому біля 15 хви-

лин.  Роди  перебігають  швидше  у  першоопоросок,  інтервал 
між народженням поросят у яких становить 12 хвилин.

При  тазовому  передлежанні  тривалість  виведення  поро-

сяти  буває  дещо  довшою,  ніж  при  головному  передлежанні. 
Майже  20 %  поросят  народжуються  вже  з  обірваним  пупко-
вим канатиком, у інших вони розриваються при прибиранні їх 
з місця народження. Біля 20 % поросят народжується частково 
або повністю вкритими плодовими оболонками. У більшості 
випадків вони розриваються самостійно, а якщо цього не від-
бувається, поросята гинуть від асфіксії.

Під час опоросу пуповина періодично передавлюється чи 

скручується, що зменшує або припиняє приток крові до плодів 
і знижує їх життєвість. Найбільша кількість мертвонароджень 
(70,5 %) реєструється серед трьох останніх поросят.

Послідова стадія розпочинається з народження другого – 

третього  поросяти  і  закінчується  видаленням  із  порожнини 
матки  усіх  плодових  оболонок  та  залишків  плодових  рідин. 
Звичайно вигнання послідів відбувається протягом 15–180 хв. 
після виведення останнього поросяти (рис. 89).

Згідно  О. І. Пучковського,  у  частини  свиноматок  посліди 

Рис. 89. Схема просування поросяти вздовж рога матки у свині 
(за А. А. Пучковським):

1 – яйцепровід; 2 – стінка рога матки; 3 – сечова оболонка; 4 – хоріон плода; 5 – пуп-
ковий канатик; 6 – новколоплідна оболонка; 7 – плід; 8 – порожнина сечової оболон-
ки; 9 – муміфіковані відростки алантоїсу; 10 – місце склеювання сусудніх плодових 
оболонок;  11 –  розріз  водної  та  сечової  оболонок;  12 –  розрив  сечової  оболонки  та 
хоріону в місці їх з’єднання; 13 – ріг матки, що скоротився під час перейм.

1

2

3
4
5

6
7
8
9

10

3

5

10

11
12
11

4
6
2
5

10

11

12

3

8

8

13

8

4

2

6


background image

Фізіологія родів

339

виділялися  в  декілька  прийомів 
(2–7),  частково  ще  в  стадію  ви-
ведення плодів, при цьому в один 
прийом,  як  правило,  виділялися 
декілька  послідів,  склеєних  один 
з  одним  своїми  кінцями;  у  інших 
посліди  виділялися  після  виве-
дення  поросят  в  2  прийоми,  дво-
ма комплектами, ще у інших – 3–8 
прийомів,  але  не  після  виведення 
всіх поросят.

В  кінці  виділення  останнього 

посліду  спостерігається  декіль-
ка  сильних  потуг,  що  йдуть  одна 
за  одною  з  невеликими  паузами. 
Цими потугами і закінчуються по-
слідовий період.

На  характер  перебігу  родів  у 

свиноматок можуть впливати різноманітні фактори зовнішнього середовища, вклю-
чаючи навіть ті, які на перший погляд можуть залишатися не поміченими і на які у 
більшості випадків не звертають жодної уваги.

Перш за все це стосується пори року, умов годівлі, догляду та утримання свино-

маток під час вагітності, а також приміщення, де приймають опорос, присутності в 
ньому сторонніх осіб і шумів під час родового процесу.

Так, влітку тривалість родового процесу у свиней дещо коротша, ніж взимку.
Бувають випадки коли під час опоросу плодові оболонки не розриваються і поро-

ся народжується у плідному міхурі, або як кажуть “у сорочці”. В такому випадку, щоб 
порося не загинуло, необхідно швидко розірвати оболонки, витягти з них порося як 
можна швидше, вивільнити його рот і ніс від слизу і навколоплідної рідини.

Протягом родів і після їх завершення перед свиноматкою у кориті повинна бути 

чиста вода, бо вона постійно відчуває спрагу.

Післяродовий  період  у  свині.  Післяродовий  період  у  свиней  розпочинається  з 

часу виділення останнього посліду і закінчується повною інволюцією статевих орга-
нів та поновленням статевої функції, що співпадає з періодом підсосу.

В перші дні післяродового періоду у свиноматки спостерігаються різкі зміни кро-

вообігу органів черевної порожнини, внаслідок перерозподілу крові. Лохії виділяють-
ся біля 5-ти діб (з коливаннями від 2-х до 8-ми діб).

В перші 1–3 доби вони мають вигляд слизової маси білого кольору (сметаноподібна), 

без запаху. У більшості першоопоросок лохії першого дня бувають червоного кольору.

Зовнішні статеві органи в перший день бувають сильно набряклими і гіперемо-

ваними. В наступні дні їх набряк поступово зменшеншується і врешті щезає, шкіра 

Рис. 90. Станок для опоросу.