ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 15273
Скачиваний: 17
Фізіологія родів
335
змінами поведінки кобили. Вдається виявити лише деяке занепокоєння тварини,
оглядання на живіт, переступання ногами, настороженість, яка інколи може нагаду-
вати лякливість.
Стадія виведення плода. Після розкриття шийки матки у піхву випинається пе-
редлежача частина плодового міхура. Судинна оболонка інколи розривається під час
проходження через шийку матки передлежачої частини плодового міхура, а в піхву
випинається тільки одна стінка сечової оболонки, що просвічується. Аланто-хоріон
розривається частіше всього ще в порожнині піхви, рідше – поза вульвою.
Після відходження перших вод розпочинаються сильні потуги і кобила, як пра-
вило, лягає на живіт або на бік, інколи швидко піднімається, стогне, робить глибокі
вдихи, вигинає дугою хребет, сильно підтягує стінку живота. Виступаюча частина
амніону розривається і лоша швидко виштовхується з родових шляхів. Якщо роди
відбуваються при стоячій позі кобили, то пуповина обривається під впливом маси
плода, а при родах в лежачому положенні (якщо не надавалась допомога) пуповина
розривається під час вставання або поворотів кобили.
Триває стадія виведення плода у кобили 5–30 хвилин.
Послідова стадія. Послідові перейми розпочинаються відразу після народження
лошати або після 5–7-хвилинної паузи. Розсіяний (дифузний) тип плаценти у коби-
ли і хоріоепітеліальний характер зв’язку плодової частини з материнською сприяють
швидкому (через 5–30 хв.) відокремленню посліду, а інколи він відділяється майже
одночасно з плодом. При двійнях, друге лоша може народжуватися зразу ж за пер-
шим, рідше через 10–20 хвилин.
Післяродовий період кобили. Процес інволюції матки відбувається внаслідок
сильної дегенерації м’язових волокон, суть якої полягає у розсмоктуванні одних та
скороченні інших, або ж у жировому переродженні їх протоплазми з утворенням глі-
когену. В загальному ж, матка протягом певного часу піддається ретракції, що розпо-
чалася ще під час родів. Зменшується просвіт артеріальних судин. Значна їх кількість
закривається і редукує, їх стінки розсмоктуються, замінюються сполучною ткани-
ною. Складки периметрія і ендометрія з часом зникають, дефекти ендометрія, що ви-
никли після відділення посліду, епітелізуються шляхом розростання епітелію матко-
вих залоз та неушкоджених ділянок слизової оболонки. В перші три доби після родів
стінка матки потовщується, а об’єм матки зменшується у 2–3 рази. Через деякий час
стінка матки потоншується, скорочуються розтягнуті маткові зв’язки і морфологія та
топографія матки наближається до невагітного стану. Ретракції піддається у цей час
і розтягнута та розкрита під час родів шийка матки, зменшується просвіт її каналу і
повністю закривається до настання повної інволюції. Піхва і вульва на протязі 2–3 діб
після родів (при відсутності ушкоджень) приймають звичайний вигляд.
Перетворення “родового” таза у “дородовий” закінчується у більшості тварин на
4–5-ту добу, але строки зворотного перетворення окремих зв’язок таза можуть затягу-
ватися до 10–15 діб і навіть довше; інколи на такий же період може зберігатися і ру-
хомість крижів. Конфігурація черевних стінок і їх симетрія відновлюється протягом
перших 2–3 діб, а набряки в різних ділянках тіла самки зникають за перші 5–6 діб.
336
Розділ 10
Яйцепроводи, що були розтягнуті під час вагітності, зменшуються і скорочують-
ся, в яєчниках спостерігаються лізис (розсмоктування) жовтих тіл вагітності і понов-
люється фолікулогенез.
Характерною ознакою перебігу післяродового періоду є витікання із зовнішніх
статевих органів так званих лохій (післяродових очищень). Вся слизова оболонка мат-
ки і, особливо її частина, яка виконувала функцію материнської частини плаценти,
залишки плодової частини плаценти і хоріону та згустки крові піддаються лізису під
дією ферментів матки, перетворюючись у лохіальні очищення. В першу добу лохії
мають червоно-бурий колір і підсихають на шкірі вульви; в подальшому вони пере-
творюються в бурі кірочки. Пізніше лохії світлішають, набувають жовтого кольору і
нарешті вони мають вигляд безбарвного слизу.
При фізіологічному перебігу післяродового періоду виділення лохій у кобили спо-
стерігається впродовж 2–3-х і максимум до 8-ми діб. Більшість авторів вважає, що фізіо-
логічні параметри післяродового періоду у кобил не перевищують 7–12 діб. При мікро-
скопії лохіальних мазків виявляють клітини крові, слиз, оболонки клітин ендометрію.
Характер і тривалість “лохіального періоду” може слугувати діагностично-про-
гностичним тестом контролю перебігу післяродового періоду.
Роди у кози і вівці (окот). Структура таза кози і вівці має багато спільного з тазом
корови, лише відрізняється тим, що клубові кістки в них розміщені з великим нахи-
лом вперед, утворюючи з дном таза кут у 35–40º. Нижня поверхня крижової кістки
рівна, а її останні хребці рухомі, як і крижово-клубне з’єднання в цілому. Вершина
вертикального діаметра тазової порожнини припадає на 4-й або 5-й крижовий хребець
(рухомі). Дно таза рівне і навіть дещо випукле в середній частині. Вісь таза має форму
прямої або правильної лінії. Поміж сідничними горбами міститься велика сіднична
вирізка (рис. 87). Все це компенсує негативні сторони таза у вигляді сильно розви-
нених сідничих гребенів і сідничних горбів, що забезпечує легкий перебіг родового
акту. Ускладнення родів у кіз і овець в більшій мірі обумовлені або великоплідністю,
або неправильним взаємовідношенням плода з родовими шляхами.
Стадія розкриття шийки мат-
ки. Тривалість даної стадії у кіз і овець
становить 3–6 годин, з коливанням від
3-х до 30-ти годин. Вона починається
з першими регулярними переймами і
закінчується повним розкриттям церві-
кального каналу, розривом алантоїса і
хоріона, відходженням плодової рідини.
В цей час тварини неспокійні, перехо-
дять з місця на місце, лягають, а потім
встають, оглядаються на живіт, часто
виділяють сечу, хвіст піднятий. При ле-
жанні спостерігаються потуги триваліс-
Рис. 87. Таз кози.
Фізіологія родів
337
тю 10–40 сек. з інтервалами від декількох сек. до 10–30 хв. Пізніше тривалість перейм
збільшується, а пауз зменшується. В кінці даної стадії з вульви виділяється невелика
кількість тягучого густого слизу.
Стадія виведення плодів. Тривалість даної стадії у кіз і овець складає від 7–10
до 70–90 хв., а в деяких випадках від 5 до 30 хв., що залежить від кількості плодів.
Виведення першого плоду у кіз досить тривале і становить в середньому 5–8 хв. При
двійнях перший плід виводиться довше, ніж при трійнях. Другий і третій плоди ви-
водяться в середньому 2–7 хв., але інтервали між ними можуть коливатися і до 40 хв.
Як правило, при двійнях один плід приймає головне, а другий тазове передлежання.
Послідова стадія. Відділення посліду переважно закінчується впродовж годи-
ни після виведення плодів. При багатоплідній вагітності посліди виділяються після
виведення усіх плодів. В середньому процес виділення посліду у кіз і овець триває
15–20 хв., з коливаннями до 2–3-х і більше годин. В механізмі відокремлення посліду
у кіз і овець беруть участь аналогічні чинники, що й у корів.
Післяродовий період кози та вівці. У більшості випадків клінічні ознаки, пу-
ерперального періоду у кіз і овець співпадають з аналогічними ознаками у корів, але
тривалість окремих з них дещо коротша.
Інволюція органів статевої системи у кіз і овець закінчується до 21–25-ї доби піс-
ля окоту. На початку післяродового періоду лохії бувають коричнево-червонуватими,
їх виділення припиняється через 7–10 діб. Таз кіз і овець з “родового” перетворюється
в “дородовий” на протязі 3–5-ти діб. Ре-
гресія жовтого тіла відбувається значно
повільніше, ніж у корів, вона завершу-
ється поступово до 40–41-ї доби.
Роди у свині (опорос). Таз свині, як і
корови, характеризується сильно розви-
нутими сідничними гребнями і горбами,
але ця несприятлива для родового про-
цесу структура кісткової основи компен-
сується широким входом у таз, великим
нахилом клубових кісток, що зміщує
крижову кістку вперед настільки, що
вершина вертикального діаметра тазової
порожнини співпадає з тілом останньо-
го крижового або першого хвостового
хребця; крижова кістка перед родами
стає рухомою, внаслідок чого поросята
народжуються легко і швидко (рис. 88).
Стадія розкриття шийки матки
триває у свині 2–6 годин. Після розриву
першого плідного міхура наступає дру-
га стадія родів.
Рис. 88. Таз свині.
338
Розділ 10
Стадія виведення плодів згідно більшості авторів коливається в межах 2–6 го-
дин, а за О. І. Пучковським – від 8 хв. до 18 годин (всередньому 2 години 40 хв.).
Такі коливання залежать від величини і порядку народження окремих поросят, від
їх передлежання та від загального стану свиноматки.
Період виведення плодів характеризується ритмічними переймами і потугами. При
великій кількості поросят вони поперемінно виводяться з обох рогів матки, тобто збері-
гається тенденція виведення поросяти з одного, а потім з другого рогу матки. Перед наро-
дженням кожного поросяти виділяються навколоплідні рідини. Під час опоросу поросята
рухаються в розі матки через порожнину, утворену їх плодовими оболонками. У проміж-
ках між виведенням окремих поросят свиноматка може підніматися, рухатися по станку,
обнюхувати поросят, перевертатися на інший бік, приймати позу “сидячої собаки”.
Виведення плодів супроводжуються сильними потугами – скороченнями м’язів
черевного пресу, крижово-поперекового відділу та діафрагми. Перед народженням
кожного плода зростає їх амплітуда.
Інтервали між виведенням окремих поросят складають в середньому біля 15 хви-
лин. Роди перебігають швидше у першоопоросок, інтервал
між народженням поросят у яких становить 12 хвилин.
При тазовому передлежанні тривалість виведення поро-
сяти буває дещо довшою, ніж при головному передлежанні.
Майже 20 % поросят народжуються вже з обірваним пупко-
вим канатиком, у інших вони розриваються при прибиранні їх
з місця народження. Біля 20 % поросят народжується частково
або повністю вкритими плодовими оболонками. У більшості
випадків вони розриваються самостійно, а якщо цього не від-
бувається, поросята гинуть від асфіксії.
Під час опоросу пуповина періодично передавлюється чи
скручується, що зменшує або припиняє приток крові до плодів
і знижує їх життєвість. Найбільша кількість мертвонароджень
(70,5 %) реєструється серед трьох останніх поросят.
Послідова стадія розпочинається з народження другого –
третього поросяти і закінчується видаленням із порожнини
матки усіх плодових оболонок та залишків плодових рідин.
Звичайно вигнання послідів відбувається протягом 15–180 хв.
після виведення останнього поросяти (рис. 89).
Згідно О. І. Пучковського, у частини свиноматок посліди
Рис. 89. Схема просування поросяти вздовж рога матки у свині
(за А. А. Пучковським):
1 – яйцепровід; 2 – стінка рога матки; 3 – сечова оболонка; 4 – хоріон плода; 5 – пуп-
ковий канатик; 6 – новколоплідна оболонка; 7 – плід; 8 – порожнина сечової оболон-
ки; 9 – муміфіковані відростки алантоїсу; 10 – місце склеювання сусудніх плодових
оболонок; 11 – розріз водної та сечової оболонок; 12 – розрив сечової оболонки та
хоріону в місці їх з’єднання; 13 – ріг матки, що скоротився під час перейм.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
3
5
10
11
12
11
4
6
2
5
10
11
12
3
8
8
13
8
4
2
6
Фізіологія родів
339
виділялися в декілька прийомів
(2–7), частково ще в стадію ви-
ведення плодів, при цьому в один
прийом, як правило, виділялися
декілька послідів, склеєних один
з одним своїми кінцями; у інших
посліди виділялися після виве-
дення поросят в 2 прийоми, дво-
ма комплектами, ще у інших – 3–8
прийомів, але не після виведення
всіх поросят.
В кінці виділення останнього
посліду спостерігається декіль-
ка сильних потуг, що йдуть одна
за одною з невеликими паузами.
Цими потугами і закінчуються по-
слідовий період.
На характер перебігу родів у
свиноматок можуть впливати різноманітні фактори зовнішнього середовища, вклю-
чаючи навіть ті, які на перший погляд можуть залишатися не поміченими і на які у
більшості випадків не звертають жодної уваги.
Перш за все це стосується пори року, умов годівлі, догляду та утримання свино-
маток під час вагітності, а також приміщення, де приймають опорос, присутності в
ньому сторонніх осіб і шумів під час родового процесу.
Так, влітку тривалість родового процесу у свиней дещо коротша, ніж взимку.
Бувають випадки коли під час опоросу плодові оболонки не розриваються і поро-
ся народжується у плідному міхурі, або як кажуть “у сорочці”. В такому випадку, щоб
порося не загинуло, необхідно швидко розірвати оболонки, витягти з них порося як
можна швидше, вивільнити його рот і ніс від слизу і навколоплідної рідини.
Протягом родів і після їх завершення перед свиноматкою у кориті повинна бути
чиста вода, бо вона постійно відчуває спрагу.
Післяродовий період у свині. Післяродовий період у свиней розпочинається з
часу виділення останнього посліду і закінчується повною інволюцією статевих орга-
нів та поновленням статевої функції, що співпадає з періодом підсосу.
В перші дні післяродового періоду у свиноматки спостерігаються різкі зміни кро-
вообігу органів черевної порожнини, внаслідок перерозподілу крові. Лохії виділяють-
ся біля 5-ти діб (з коливаннями від 2-х до 8-ми діб).
В перші 1–3 доби вони мають вигляд слизової маси білого кольору (сметаноподібна),
без запаху. У більшості першоопоросок лохії першого дня бувають червоного кольору.
Зовнішні статеві органи в перший день бувають сильно набряклими і гіперемо-
ваними. В наступні дні їх набряк поступово зменшеншується і врешті щезає, шкіра
Рис. 90. Станок для опоросу.