Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Фізіологія родів

335

змінами  поведінки  кобили.  Вдається  виявити  лише  деяке  занепокоєння  тварини, 
оглядання на живіт, переступання ногами, настороженість, яка інколи може нагаду-
вати лякливість.

Стадія виведення плода. Після розкриття шийки матки у піхву випинається пе-

редлежача частина плодового міхура. Судинна оболонка інколи розривається під час 
проходження через шийку матки передлежачої частини плодового міхура, а в піхву 
випинається тільки одна стінка сечової оболонки, що просвічується. Аланто-хоріон 
розривається частіше всього ще в порожнині піхви, рідше – поза вульвою.

Після  відходження  перших  вод  розпочинаються  сильні  потуги  і  кобила,  як  пра-

вило, лягає на живіт або на бік, інколи швидко піднімається, стогне, робить глибокі 
вдихи,  вигинає  дугою  хребет,  сильно  підтягує  стінку  живота.  Виступаюча  частина 
амніону  розривається  і  лоша  швидко  виштовхується  з  родових  шляхів.  Якщо  роди 
відбуваються  при  стоячій  позі  кобили,  то  пуповина  обривається  під  впливом  маси 
плода, а при родах в лежачому положенні (якщо не надавалась допомога) пуповина 
розривається під час вставання або поворотів кобили.

Триває стадія виведення плода у кобили 5–30 хвилин.
Послідова стадія. Послідові перейми розпочинаються відразу після народження 

лошати або після 5–7-хвилинної паузи. Розсіяний (дифузний) тип плаценти у коби-
ли і хоріоепітеліальний характер зв’язку плодової частини з материнською сприяють 
швидкому  (через  5–30 хв.)  відокремленню  посліду,  а  інколи  він  відділяється  майже 
одночасно  з  плодом.  При  двійнях,  друге  лоша  може  народжуватися  зразу  ж  за  пер-
шим, рідше через 10–20 хвилин.

Післяродовий  період  кобили.  Процес  інволюції  матки  відбувається  внаслідок 

сильної  дегенерації  м’язових  волокон,  суть  якої  полягає  у  розсмоктуванні  одних  та 
скороченні інших, або ж у жировому переродженні їх протоплазми з утворенням глі-
когену. В загальному ж, матка протягом певного часу піддається ретракції, що розпо-
чалася ще під час родів. Зменшується просвіт артеріальних судин. Значна їх кількість 
закривається  і  редукує,  їх  стінки  розсмоктуються,  замінюються  сполучною  ткани-
ною. Складки периметрія і ендометрія з часом зникають, дефекти ендометрія, що ви-
никли після відділення посліду, епітелізуються шляхом розростання епітелію матко-
вих залоз та неушкоджених ділянок слизової оболонки. В перші три доби після родів 
стінка матки потовщується, а об’єм матки зменшується у 2–3 рази. Через деякий час 
стінка матки потоншується, скорочуються розтягнуті маткові зв’язки і морфологія та 
топографія матки наближається до невагітного стану. Ретракції піддається у цей час 
і розтягнута та розкрита під час родів шийка матки, зменшується просвіт її каналу і 
повністю закривається до настання повної інволюції. Піхва і вульва на протязі 2–3 діб 
після родів (при відсутності ушкоджень) приймають звичайний вигляд.

Перетворення “родового” таза у “дородовий” закінчується у більшості тварин на 

4–5-ту добу, але строки зворотного перетворення окремих зв’язок таза можуть затягу-
ватися до 10–15 діб і навіть довше; інколи на такий же період може зберігатися і ру-
хомість крижів. Конфігурація черевних стінок і їх симетрія відновлюється протягом 
перших 2–3 діб, а набряки в різних ділянках тіла самки зникають за перші 5–6 діб.

336

Розділ 10

Яйцепроводи, що були розтягнуті під час вагітності, зменшуються і скорочують-

ся, в яєчниках спостерігаються лізис (розсмоктування) жовтих тіл вагітності і понов-
люється фолікулогенез.

Характерною  ознакою  перебігу  післяродового  періоду  є  витікання  із  зовнішніх 

статевих органів так званих лохій (післяродових очищень). Вся слизова оболонка мат-
ки  і,  особливо  її  частина,  яка  виконувала  функцію  материнської  частини  плаценти, 
залишки плодової частини плаценти і хоріону та згустки крові піддаються лізису під 
дією  ферментів  матки,  перетворюючись  у  лохіальні  очищення.  В  першу  добу  лохії 
мають червоно-бурий колір і підсихають на шкірі вульви; в подальшому вони пере-
творюються в бурі кірочки. Пізніше лохії світлішають, набувають жовтого кольору і 
нарешті вони мають вигляд безбарвного слизу.

При фізіологічному перебігу післяродового періоду виділення лохій у кобили спо-

стерігається впродовж 2–3-х і максимум до 8-ми діб. Більшість авторів вважає, що фізіо-
логічні параметри післяродового періоду у кобил не перевищують 7–12 діб. При мікро-
скопії лохіальних мазків виявляють клітини крові, слиз, оболонки клітин ендометрію.

Характер  і  тривалість  “лохіального  періоду”  може  слугувати  діагностично-про-

гностичним тестом контролю перебігу післяродового періоду.

Роди у кози і вівці (окот). Структура таза кози і вівці має багато спільного з тазом 

корови, лише відрізняється тим, що клубові кістки в них розміщені з великим нахи-
лом вперед, утворюючи з дном таза кут у 35–40º. Нижня поверхня крижової кістки 
рівна, а її останні хребці рухомі, як і крижово-клубне з’єднання в цілому. Вершина 
вертикального діаметра тазової порожнини припадає на 4-й або 5-й крижовий хребець 
(рухомі). Дно таза рівне і навіть дещо випукле в середній частині. Вісь таза має форму 
прямої або правильної лінії. Поміж сідничними горбами міститься велика сіднична 
вирізка  (рис. 87).  Все  це  компенсує  негативні  сторони  таза  у  вигляді  сильно  розви-
нених сідничих гребенів і сідничних горбів, що забезпечує легкий перебіг родового 
акту. Ускладнення родів у кіз і овець в більшій мірі обумовлені або великоплідністю, 
або неправильним взаємовідношенням плода з родовими шляхами.

Стадія  розкриття  шийки  мат-

ки. Тривалість даної стадії у кіз і овець 
становить  3–6 годин,  з  коливанням  від 
3-х  до  30-ти  годин.  Вона  починається 
з  першими  регулярними  переймами  і 
закінчується повним розкриттям церві-
кального  каналу,  розривом  алантоїса  і 
хоріона, відходженням плодової рідини. 
В  цей  час  тварини  неспокійні,  перехо-
дять з місця на місце, лягають, а потім 
встають,  оглядаються  на  живіт,  часто 
виділяють сечу, хвіст піднятий. При ле-
жанні спостерігаються потуги триваліс-

Рис. 87. Таз кози.

Фізіологія родів

337

тю 10–40 сек. з інтервалами від декількох сек. до 10–30 хв. Пізніше тривалість перейм 
збільшується, а пауз зменшується. В кінці даної стадії з вульви виділяється невелика 
кількість тягучого густого слизу.

Стадія виведення плодів. Тривалість даної стадії у кіз і овець складає від 7–10 

до 70–90 хв., а в деяких випадках від 5 до 30 хв., що залежить від кількості плодів. 
Виведення першого плоду у кіз досить тривале і становить в середньому 5–8 хв. При 
двійнях перший плід виводиться довше, ніж при трійнях. Другий і третій плоди ви-
водяться в середньому 2–7 хв., але інтервали між ними можуть коливатися і до 40 хв. 
Як правило, при двійнях один плід приймає головне, а другий тазове передлежання.

Послідова  стадія.  Відділення  посліду  переважно  закінчується  впродовж  годи-

ни після виведення плодів. При багатоплідній вагітності посліди виділяються після 
виведення усіх плодів. В середньому процес виділення посліду у кіз і овець триває 
15–20 хв., з коливаннями до 2–3-х і більше годин. В механізмі відокремлення посліду 
у кіз і овець беруть участь аналогічні чинники, що й у корів.

Післяродовий  період  кози  та  вівці.  У  більшості  випадків  клінічні  ознаки,  пу-

ерперального періоду у кіз і овець співпадають з аналогічними ознаками у корів, але 
тривалість окремих з них дещо коротша.

Інволюція органів статевої системи у кіз і овець закінчується до 21–25-ї доби піс-

ля окоту. На початку післяродового періоду лохії бувають коричнево-червонуватими, 
їх виділення припиняється через 7–10 діб. Таз кіз і овець з “родового” перетворюється 
в “дородовий” на протязі 3–5-ти діб. Ре-
гресія жовтого тіла відбувається значно 
повільніше,  ніж  у  корів,  вона  завершу-
ється поступово до 40–41-ї доби.

Роди у свині (опорос). Таз свині, як і 

корови, характеризується сильно розви-
нутими сідничними гребнями і горбами, 
але  ця  несприятлива  для  родового  про-
цесу структура кісткової основи компен-
сується широким входом у таз, великим 
нахилом  клубових  кісток,  що  зміщує 
крижову  кістку  вперед  настільки,  що 
вершина вертикального діаметра тазової 
порожнини співпадає з тілом останньо-
го  крижового  або  першого  хвостового 
хребця;  крижова  кістка  перед  родами 
стає  рухомою,  внаслідок  чого  поросята 
народжуються легко і швидко (рис. 88).

Стадія  розкриття  шийки  матки 

триває у свині 2–6 годин. Після розриву 
першого плідного міхура наступає дру-
га стадія родів.

Рис. 88. Таз свині.

338

Розділ 10

Стадія  виведення  плодів  згідно  більшості  авторів  коливається  в  межах  2–6 го-

дин, а за О. І. Пучковським – від 8 хв. до 18 годин (всередньому 2 години 40 хв.).

Такі коливання залежать від величини і порядку народження окремих поросят, від 

їх передлежання та від загального стану свиноматки.

Період виведення плодів характеризується ритмічними переймами і потугами. При 

великій кількості поросят вони поперемінно виводяться з обох рогів матки, тобто збері-
гається тенденція виведення поросяти з одного, а потім з другого рогу матки. Перед наро-
дженням кожного поросяти виділяються навколоплідні рідини. Під час опоросу поросята 
рухаються в розі матки через порожнину, утворену їх плодовими оболонками. У проміж-
ках між виведенням окремих поросят свиноматка може підніматися, рухатися по станку, 
обнюхувати поросят, перевертатися на інший бік, приймати позу “сидячої собаки”.

Виведення  плодів  супроводжуються  сильними  потугами –  скороченнями  м’язів 

черевного  пресу,  крижово-поперекового  відділу  та  діафрагми.  Перед  народженням 
кожного плода зростає їх амплітуда.

Інтервали між виведенням окремих поросят складають в середньому біля 15 хви-

лин.  Роди  перебігають  швидше  у  першоопоросок,  інтервал 
між народженням поросят у яких становить 12 хвилин.

При  тазовому  передлежанні  тривалість  виведення  поро-

сяти  буває  дещо  довшою,  ніж  при  головному  передлежанні. 
Майже  20 %  поросят  народжуються  вже  з  обірваним  пупко-
вим канатиком, у інших вони розриваються при прибиранні їх 
з місця народження. Біля 20 % поросят народжується частково 
або повністю вкритими плодовими оболонками. У більшості 
випадків вони розриваються самостійно, а якщо цього не від-
бувається, поросята гинуть від асфіксії.

Під час опоросу пуповина періодично передавлюється чи 

скручується, що зменшує або припиняє приток крові до плодів 
і знижує їх життєвість. Найбільша кількість мертвонароджень 
(70,5 %) реєструється серед трьох останніх поросят.

Послідова стадія розпочинається з народження другого – 

третього  поросяти  і  закінчується  видаленням  із  порожнини 
матки  усіх  плодових  оболонок  та  залишків  плодових  рідин. 
Звичайно вигнання послідів відбувається протягом 15–180 хв. 
після виведення останнього поросяти (рис. 89).

Згідно  О. І. Пучковського,  у  частини  свиноматок  посліди 

Рис. 89. Схема просування поросяти вздовж рога матки у свині 
(за А. А. Пучковським):

1 – яйцепровід; 2 – стінка рога матки; 3 – сечова оболонка; 4 – хоріон плода; 5 – пуп-
ковий канатик; 6 – новколоплідна оболонка; 7 – плід; 8 – порожнина сечової оболон-
ки; 9 – муміфіковані відростки алантоїсу; 10 – місце склеювання сусудніх плодових 
оболонок;  11 –  розріз  водної  та  сечової  оболонок;  12 –  розрив  сечової  оболонки  та 
хоріону в місці їх з’єднання; 13 – ріг матки, що скоротився під час перейм.

1

2

3
4
5

6
7
8
9

10

3

5

10

11
12
11

4
6
2
5

10

11

12

3

8

8

13

8

4

2

6

Фізіологія родів

339

виділялися  в  декілька  прийомів 
(2–7),  частково  ще  в  стадію  ви-
ведення плодів, при цьому в один 
прийом,  як  правило,  виділялися 
декілька  послідів,  склеєних  один 
з  одним  своїми  кінцями;  у  інших 
посліди  виділялися  після  виве-
дення  поросят  в  2  прийоми,  дво-
ма комплектами, ще у інших – 3–8 
прийомів,  але  не  після  виведення 
всіх поросят.

В  кінці  виділення  останнього 

посліду  спостерігається  декіль-
ка  сильних  потуг,  що  йдуть  одна 
за  одною  з  невеликими  паузами. 
Цими потугами і закінчуються по-
слідовий період.

На  характер  перебігу  родів  у 

свиноматок можуть впливати різноманітні фактори зовнішнього середовища, вклю-
чаючи навіть ті, які на перший погляд можуть залишатися не поміченими і на які у 
більшості випадків не звертають жодної уваги.

Перш за все це стосується пори року, умов годівлі, догляду та утримання свино-

маток під час вагітності, а також приміщення, де приймають опорос, присутності в 
ньому сторонніх осіб і шумів під час родового процесу.

Так, влітку тривалість родового процесу у свиней дещо коротша, ніж взимку.
Бувають випадки коли під час опоросу плодові оболонки не розриваються і поро-

ся народжується у плідному міхурі, або як кажуть “у сорочці”. В такому випадку, щоб 
порося не загинуло, необхідно швидко розірвати оболонки, витягти з них порося як 
можна швидше, вивільнити його рот і ніс від слизу і навколоплідної рідини.

Протягом родів і після їх завершення перед свиноматкою у кориті повинна бути 

чиста вода, бо вона постійно відчуває спрагу.

Післяродовий  період  у  свині.  Післяродовий  період  у  свиней  розпочинається  з 

часу виділення останнього посліду і закінчується повною інволюцією статевих орга-
нів та поновленням статевої функції, що співпадає з періодом підсосу.

В перші дні післяродового періоду у свиноматки спостерігаються різкі зміни кро-

вообігу органів черевної порожнини, внаслідок перерозподілу крові. Лохії виділяють-
ся біля 5-ти діб (з коливаннями від 2-х до 8-ми діб).

В перші 1–3 доби вони мають вигляд слизової маси білого кольору (сметаноподібна), 

без запаху. У більшості першоопоросок лохії першого дня бувають червоного кольору.

Зовнішні статеві органи в перший день бувають сильно набряклими і гіперемо-

ваними. В наступні дні їх набряк поступово зменшеншується і врешті щезає, шкіра 

Рис. 90. Станок для опоросу.