Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

Фізіологія родів

345

Коли більша частина плода вже вийшла з родових шляхів при стоячому положенні 

тварини, акушер повинен підтримати його руками. Цілком очевидно, що при виході 
плода у лежачої роділлі ззаду доцільно постелити клейонку або чисту суху солому.

При виході новонародженого пуповина розривається під тягарем його маси. Якщо 

у жуйних тварин звичайно пуповина розривається і при лежачому положенні роділлі, 
то у кобил цього не буває. У свиней пуповина міцна і від маси плода часто не розри-
вається. В даному разі розриву пуповини сприяють активні рухи новонародженого. У 
м’ясоїдних пуповина дуже міцна, але її перекушує роділля.

Після народження плода у породіллі звичайно настає період спокою. Потуги при-

пиняються, і тварина стоїть або лежить спокійно, захоплена турботою про новонаро-
дженого.

Надалі треба продовжувати нагляд за відходом посліду. Ні в якому разі не можна 

прискорювати відокремлення посліду потягуванням його за ті частини, що виступа-
ють з родових шляхів. Не рекомендується і відокремлювати штучно послід до певного 
часу, бо таке втручання без потреби травмує матку. Частини посліду у великих тварин 
звичайно звисають з вульви і іноді аж до підлоги. У таких випадках рекомендується 
зав’язувати їх вузлом, щоб тварина не наступила на них ногою. Корові до пійла дають 
300–400 г цукру.

Коли послід відокремиться, негайно оглядають його, щоб переконатися, чи не за-

лишилися в матці рештки плодових оболонок. Потім, обливши його розчином креолі-
ну, карболової кислоти або лізолу, закопують у землю. Залишати послід коло породіл-
лі не можна, бо всі види тварин схильні поїдати його.

Відокремленням посліду закінчуються роди. Проте треба пам’ятати, що в перші 

2–3 години  після  родів  можуть  виникати  ускладнення  у  вигляді  випадіння  матки,  а 
тому протягом цього часу тварину не можна залишати без нагляду.

Питання для самоконтролю

1.  Які основні причини родів?
2.  Які ознаки є передвісниками родів?
3.  Які стадії виділяють у процесі родів?
4.  Від чого залежить нормальний перебіг родів?
5.  Якими є основні правила надання родопомочі?
6.  Якими змінами у статевих органах і цілому організмі самки супроводжується піс-

ляродовий період?

7.  Що розуміють під пельвіметрією?
8.  Що розуміють під положенням, позицією, передлежанням та членорозміщенням?
9.  Які особливості перебігу родів у корів?
10.  Які особливості перебігу родів у кобил?
11.  Які особливості перебігу родів у свиней?

346

11. 

ПАТОЛОГІЯ
РОДІВ

Під патологією родів треба розуміти такий перебіг стадій родів, коли вони не мо-

жуть самостійно закінчитись народженням живого і здорового приплоду та своєчас-
ним відділенням і вигнанням із матки фетальної частини плаценти та навколоплідних 
рідин. Частота і характер патології родів визначають стан організму матері і плода.

За нормального розвитку таза матері і при відповідності його анатомічних пара-

метрів промірам плода патологія родів виникає в результаті порушення функціональ-
ної активності матки, піхви і її присінку, або патологічних змін у них, що створюють 
перешкоди в родовому шляху для виведення плода.

11.1. Причини патологічних родів

Факторами, що сприяють виникненню патологічних родів, можуть бути неповно-

цінна годівля, відсутність моціону при прив’язно-стійловому утриманні, що обумов-
люють загальну слабість організму.

З власного клінічного досвіду та аналізу літературних даних найчастіше патоло-

гічні роди виникають за таких причин:

 порушення анатомо-топографічних відносин між родовими шляхами і орга-

нізмом плода;

 невідповідності родового шляху розмірам плода;

 слабості родової діяльності;

 наявності механічних перешкод в родовому шляху;

 некваліфікованого втручання у перебіг родового акту.
Слабість родової діяльності – це такий стан роділлі, що клінічно проявляється 

недостатністю або відсутністю перейм і потуг.

П. А. Белошапка визначає слабість родової діяльності “Як стан, при якому енергія, 

тривалість і періодичність перейм недостатні, а процеси розкриття родового шляху і 
вигнання плода при нормальних взаємовідносинах розмірів таза і плода перебігають 
сповільненими темпами”.

Патологія родів

347

Слабість родової діяльності зустрічається у всі пори року у всіх тварин, але най-

частіше у весняний період, і у більшості випадків ускладнюється патологією другої 
і третьої стадії родів та перебігом післяродового періоду, а також народженням мерт-
вих плодів, крововиливами в мозок, ранньою післяродовою смертністю і виникнен-
ням пневмонії.

Розрізняють первинну і вторинну слабість родової діяльності.
Причини слабості родової діяльності не завжди вдається виявити, але основними 

є: первинні – неповноцінна годівля і відсутність моціону у вагітних, надмірне накопи-
чення рідин, багатоплідність, субклінічні запальні процеси статевих органів; захво-
рювання інших органів, що супроводжуються гіпоксемією і гіпоксією; вторинні – на-
явність рубців, що утворюються в просвіті родового шляху, невідповідності розмірів 
плода  і  таза  роділлі,  неправильного  членорозташування  частин  тіла  плода  в  матці, 
передчасного відходження навколоплідних рідин.

Симптоми.  При  первинній  слабості  родової  діяльності:  неспокійна  поведінка 

роділлі,  викликана  рухами  плода  в  матці;  навколоплідні  рідини  відійшли  або  неро-
зірваний  плодовий  міхур  находиться  в  родових  шляхах;  перейми  і  потуги  відсутні. 
Вторинна слабість виникає після тривалих нормальних або енергійних перейм і по-
туг, що не увінчалися народженням плода: плодовий міхур розірваний, навколоплідні 
рідини відійшли, у родових шляхах находяться частини тіла плода, роділля лежить, 
загальний стан пригнічений. У сук і кішок загальний стан майже не змінюється, вони 
спокійні, їдять, граються.

Патогенез. Первинна слабість родової діяльності є наслідком високої активності 

окстоцинази, що руйнує окситоцин, а вторинна – зниження вмісту в крові серотоніну, 
що залежить від виснаження м’язів матки (А. П. Николаев).

В основі патогенезу слабої родової діяльності є недостатній синтез естрогенів фе-

топлацентарним комплексом, що обумовлює несвоєчасне дозрівання нервово-м’язо-
вого апарату матки, збереження до родів прогестеронового блока, знижений синтез 
окситоцину, простогландинів, серотоніну, ацетилхоліну, катехіламінів і високу актив-
ність ферментів, що їх руйнують.

Діагноз легко обґрунтовувати за часом перебігу родів, поведінкою і станом роділлі.
Прогноз  завжди  обережний  як  відносно  здоров’я  роділлі,  так  і  стану  новонаро-

джених.

Лікування. Сучасні методи лікування можна розділити на 4 групи: механічні, фізіо-

терапевтичні, гормональні та медикаментозні.

Із механічних методів у дрібних тварин застосовують масаж живота, у напрямку 

виходу плода із родових шляхів, дійок і шийки матки. При масажі настає рефлекторне 
збудження м’язів матки і відновлення їх скоротливої функції.

Механізм фізіотерапевтичних методів відновлення і посилення родової діяльнос-

ті  теж  має  нервово-рефлекторний  характер,  при  якому  у  складну  рефлекторну  дугу 
включається  і  гуморальна  ланка  організму  (К. М. Биков).  Найчастіше  застосовують 
сухе тепло на ділянку крижей (грілки з піском, висівками, промені лампами).

348

Розділ 11

Найширше  користуються  медикаментозними  методами  збудження  скоротливої 

функції матки у дрібних тварин: собакам вводять окситоцин по 2,5–5 ОД з проміжком 
30–25 хвилин.

Коровам внутрішньовенно вводять 100–150 мл 40 % розчину глюкози з 20–25 ОД 

окситоцину.  При  первинних  слабих  переймах  і  потугах,  нормальному  взаємовідно-
шенні  плода  та  родових  шляхів  можна  використовувати,  крім  окситоцину,  ін’єкції 
0,5 %-го розчину прозерину. Застосовуючи прозерин, треба завжди мати 1 %-й розчин 
атропіну, щоб можна було зняти побічні ефекти, що можуть виникнути (спазматичне 
скорочення м’язів тулуба і матки); його вводять у таких дозах: кобилам – 4,5 мл, ко-
ровам – 2–4 мл, свиням – 1–2 мл, сукам – 0,1–0,5 мл.

У сук при наданні допомоги за слабості родової діяльності враховують породу і 

тривалість родів, розміри таза і стан плодів. При затяжному перебігу родів застосо-
вують вітаміни групи В

1

, аскорбінову кислоту, 5 %-й розчин глюкози підшкірно або 

внутрішньовенно в дозі 5–10 мг на 1 кг живої ваги, повільне введення 10 %-го роз-
чину кальцію глюконату – 0,5 мг/кг живої маси.

Бурхливі  перейми  та  потуги.  Тривалі  і  сильні  скорочення  м’язів  матки  (пере-

йми) і черевного пресу (потуги) з дуже короткими проміжками часу між ними нази-
вають бурхливими. Якщо протягом 5–7 сек. між ними відсутня пауза, то їх називають 
тетанічними (tetania uteri).

Спостерігаються у всіх роділь, але найчастіше у корів і сук.
Причини. Неправильне членорозташування органів плода, невідповідність родо-

вого шляху і розмірів плода, перешкоди на шляху виведення плода із родових шляхів, 
застосовування розчину прозерину для стимуляції родової діяльності, переповнення 
шлунково-кишкового тракту, затримання сечі, збудження тварин.

Симптоми.  Одночасні  перейми  і  потуги  підтримують  роділлі  у  напруженому 

стані: у стоячих – кінцівки розставлені, хребет зігнутий дугою, хвіст піднятий, очні 
яблука випучені, язик висолоплений, вони стогнуть, ревуть; у лежачих – кінцівки ви-
тягнуті, напружені, шия витягнута; як у лежачих так і у стоячих роділль – випинання 
ануса, стінки передвер’я піхви, витікання навколоплідних рідин.

Діагноз. Характер прояву перейм і потуг, їх тривалість і положення роділлі – осно-

вні симптоми для постановки діагнозу.

Ускладнення.  Після  тривалих  перейм  і  потуг  настає  втома  роділлі,  що  проявля-

ється ослабленням родової діяльності; може виникати розрив стінок матки або піхви; 
внаслідок тривалого перетискання судин пуповини настає гіпоксія і смерть плода.

Лікування. Прив’язаних тварин відв’язати, дати їм можливість вільно рухатись; під 

таз лежачої тварини підкладають мішок з соломою, роблять масаж черевної стінки, 
застосовують тепло на крижі. Сакральна епідуральна новокаїнова анестезія, епіплев-
ральна новокаїнова блокада за В. В. Мосіним; коровам вливають – 1,5–2,5 л горілки 
перорально; внутрішньом’язово вводять розчин 2,5 %-го аміназину: кобилам і коро-
вам – 10–15 мл, сукам – 2–3 мл, кішкам – 1 мл; сукам і кішкам – перорально вливають 
50–100 мл фізіологічного розчину натрію хлориду з додаванням платифіліну.

Патологія родів

349

Сухі роди. Виникають після передчасного розриву навколоплідних оболонок і ви-

тіканні  навколоплідних  рідин.  При  розриві  оболонок  в  глибині  родового  шляху  по-
рушується динаміка розкриття шийки матки.

Причини. Перешкоди на шляху виведення плода із родового шляху.
Симптоми. Слизові оболонки родового шляху сухі, з синюватим відтінком. При 

введенні руки в родові шляхи слизова оболонка прилипає до шкіри.

Допомога. Зняти перейми і потуги, дати можливість роділлі заспокоїтись. У родо-

вий шлях ввести ослизняючі, що не подразнюють слизову оболонку стерильні розчи-
ни: відвари льону або крохмалю, олії, жиру. Не застосовувати мильної води, розчинів 
калію перманганату, етакредину лактату.

Вузька вульва. Зустрічається найчастіше у первісток або повторнородячих – при 

порушенні динаміки родового акту в результаті недостатнього перетворення звичай-
ного таза у родовий, наявності рубців і новоутворень в стінці вульви.

Симптоми. Із вульви виступають частини плода або навколоплідний міхур. Пере-

йми  і  потуги  ритмічні  і  нормальні.  Вульва  вузька,  а  частини  плода  упираються  в  її 
стінки, промежина вип’ячена.

Допомога. Її спрямовують на завершення родів і попередження розриву зовнішніх 

статевих органів. Консервативна допомога: при переймах і потугах вульву притриму-
ють двома руками, якщо слизові оболонки сухі – в родовий шлях вводять ослизняю-
чі  рідини.  Оперативна  допомога:  вихід  із  родового  шляху  збільшують  розтином  по 
шву промежини; після закінчення родів рану промежини закривають двоповерховим 
швом – на слизову оболонку та шкіру з м’язами.

Вузька піхва. У первісток і сук зустрічається за причин гіпертрофії сечостатевої 

перетинки, у повторнородячих – за наявності рубців стінки піхви або новоутворень.

Симптоми. При нормально виражених переймах і потугах та взаємовідношеннях 

плода і родових шляхів родовий акт затримується.

Діагноз. При дослідженні мануально виявляють перешкоди в порожнині піхви.
Виявлені перешкоди усувають, плід за допомогою сторонньої сили під час перейм 

і потуг витягують.

Виниклі  ускладнення  ліквідовують  відповідно  до  ситуації,  що  склалась  при  на-

родженні плода.

Звуження каналу шийки матки. Розрізняють вроджене і набуте звуження кана-

лу шийки матки. Набуте виникає за причин стриктур, при наявності рубців в стінці 
шийки матки, новоутворень, хронічного цервіциту, гіпертрофії шийки матки.

Симптоми. За наявності нормальних перейм і потуг канал шийки матки повністю 

не розкривається. Роділля неспокійна, стогне. Може випадати шийка матки. Затягу-
вання родового акту завжди вимагає ретельного дослідження і виявлення причин. По-
дразнення рукою каналу шийки матки, що не супроводжується його розширенням, є 
підставою для діагнозу захворювання. Його необхідно диференціювати від скручуван-
ня матки, при якому завжди удається виявити повздовжні її складки. Як ускладнення 
можуть виникати розриви стінки матки, бурхливі перейми і потуги, смерть плода.