Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

46

статеве  збудження,  але  оскільки  садка  запізнюється,  то  це 
збудження  поступово  згасає  і  плідник  мляво  робить  садку  або 
відмовляється  від  неї.  У  таких  випадках  плідника  виводять  з 
манежу, роблять 10–15‐хвилинну проводку, після чого заводять у 
манеж і негайно беруть сперму. 

За  нерегулярного  використання  плідників,  відсутності 

моціону  в  бугаїв  і  жеребців  часто  спостерігається  збочення 
статевих рефлексів у вигляді онанізму. 

Профілактика  цього  збочення  базується  на  правильному 

режимі  використання  плідників  і  догляду  за  ними.  Щоб 
запобігти онанізму, бугаям вранці зразу ж після вставання дають 
концентрований корм у годівниці, підв’язують голову догори. Як 
тільки  бугай  починає  онанувати,  черговий  доглядач  робить 
різкий  окрик.  На  племпідприємствах  для  попередження 
онанізму використовують спеціальний електроприлад.  

1.10. СТАТЕВИЙ АКТ І ЙОГО ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ 

Статевий  акт  складається  з  комплексу  безумовних 

рефлексів: статевого потягу, ерекції, обіймального, парувального 
і  еяколяції,  на  які  нашаровуються  умовні,  що  можуть  їх 
підсилювати або гальмувати. 

Видові особливості статевого акту. У бугая, барана і цапа 

статевий  акт  короткочасний  –  2–10  с,  еякуляція  синхронна, 
сперма потрапляє у піхву на шийку матки. 

Зразу ж за ерекцією плідник робить садку і після введення 

статевого  члена  в  геніталії  самки  робить  один  парувальний 
поштовх,  що  свідчить  про  еякуляцію,  яка  проходить  миттєво. 
Спермії  перед  садкою  плідника  переміщуються  в  ампули 

Статевий  акт

  – складний  рефлекторний  процес,  що 

полягає  у  прояві  вроджених  статевих  рефлексів  і  виведенні 
сперми із статевого апарату самця у статеві органи самки. 

47

сперміопроводів,  де  знаходяться  до  парувального  рефлексу  і 
еякуляції.  

Сперма  із  ампул  виштовхується  за  сильного  скорочення 

м’язів ампул і уретри. 

У  жеребця  статевий  акт  триває  1–3  хв.  За  наближення 

жеребця  до  кобили  в  охоті  у  нього  настає  ерекція  статевого 
члена  і  зразу  ж  проявляються  обіймальний  і  парувальний 
рефлекси.  Через  5–10  с  після  введення  статевого  члена  у  піхву 
настає  еякуляція,  яка  супроводжується  ритмічними  скорочен‐
нями  м’язів  промежини  і  хвоста.  Сперма  потрапляє  у  матку. 
Після  закінчення  екуляції  парувальні  рухи  припиняються  і 
самець опускається з самки. 

У  кнура  статевий  акт  триває  7–15  хв.  Після  садки  самець 

виводить  пеніс  з  препуційного  мішка  і  вводить  його  в  геніталії 
самки,  а  потім  проявляється  парувальний  рефлекс  та  настає 
еякуляція,  яка  триває  7–8  хв  і  протікає  у  три  фази:  перша  фаза 
(30 с) виділяється 5–20 мл секрету уретральних залоз; друга фаза 
(6–7  хв)  виділяється  70–220  мл  сперми  (спермії  +  секрети 
міхурцеподібних  залоз  і  простати);  третя  фаза  (30–60  с) 
виділяється секрет цибулинних (куперових) залоз. 

1.11. НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ 

 СТАТЕВОЇ ФУНКЦІЇ У САМОК І САМЦІВ 

Нейрогуморальна  регуляція  статевої  функції  у  самок. 

Виходячи із сучасного вивчення про статевий цикл, різноманітні 
фактори зовнішнього середовища (температура, інсоляція, воло‐
гість,  мікроклімат,  самець)  діють  на  рецептивні  поля  через 
зорові,  нюхові,  слухові,  дотикові  органи  відчуття,  створюють 
імпульси.  Окрім  цього,  рецептори  органів  харчотравлення  та 
інших органів подразнюються кормами багатими естрогенами і 
вітамінами. 

Імпульси  від  усіх  рецепторів  по  центробіжних  нервових 

волокнах передаються в кору головного мозку і концентруються 

48

у  гіпоталамусі  нейросекреторними  клітинами  виробляється 
гуморальний  релізинг‐фактор  (ГРФ)‐ліберин,  під  дією  якого  у 
передній  долі  гіпофізу  виробляється  фолікулостимулюючий 
гормон  (ФСГ).  Надходячи  у  кров’яне  русло  і  тканини  яєчника, 
він стимулює розвиток фолікулів (фолікулогенез). 

Дозріваючі  фолікули  виробляють  естрогени  (естрон, 

естріол,  естрадіол),  наростаючі  дози  яких  потрапляють  у  кров, 
матку  і  молочну  залозу  та  приводять  до  прояву  в  самки  стадії 
збудження статевого циклу. 

Під  впливом  естрогенів  у  матці  проходить  проліферація 

тканин,  збільшується  у  3–5  разів  кількість  шарів  слизової 
оболонки,  підвищується  секреція  тічкового  слизу,  зростає 
скоротлива здатність м’язів матки і яйцепроводів. Підсилюється 
кровозабезпечення  статевих  органів,  проявляється  їх  гіперемія, 
набряк  вульви  і  слизової  оболонки  переддвер’я  піхви.  У  самки 
проявляється стадія збудження статевого циклу. 

Естрогени у великих концентраціях сприяють виробленню 

статинів  у  гіпоталамусі,  які  гальмують  вироблення  задньою 
долею  гіпофізу  ФСГ  та  стимулюють  продукцію  лютеїнізуючого 
гормону  (ЛГ).  Внаслідок  дії  ЛГ  на  субстанції  фолікула  в  його 
порожнині  збільшується уміст  простагландинів  та  інших  біоло‐
гічно  активних  речовин  сприяючих  овуляції.  У  подальшому під 
дією  ЛГ  та  лютеотропного  гормону  гіпофізу  (ЛТГ)  проходить 
утворення, розвиток і функціонування жовтого тіла. 

Жовте  тіло  розпочинає  виробляти  і  виділяти  гормон 

прогестерон,  який  кров’ю  розноситься  по  організму  самки  і 
викликає  зміни  у  матці:  знижує  скоротливу  активність, 
зумовлює  секрецію  маткових  залоз,  готує  ендометрій  до 
імплантації,  підтримує  процеси  вагітності,  сприяє  росту  і 
розвитку плода, гальмує дозрівання фолікулів у яєчниках. 

Прогестерон  і  естрогени  забезпечують  формування 

паренхіми і строми молочної залози, готують її до лактації. 

Якщо через 3–4 доби після овуляції не формується зигота, 

яка  буде  подразнювати  інтерорецептори  яйцепроводів  і  матки, 

49

то у гіпофізі зменшується виділення ЛГ і збільшується виділення 
ФСГ,  що  призводить  до  нового  росту  та  розвитку  фолікулів  та 
ооцитів.  Ендометрій  невагітної  самки  до  14–15  дня  статевого 
циклу  виділяє  простагландини  Ф‐2  альфа,  які  діють  лютео‐
літично  (викликають  розсмоктування  жовтого  тіла),  що  веде  до 
зниження  кількості  прогестерону,  а  це,  в  свою  чергу,  веде  до 
зниження  продукції  гіпоталамусом  статинів  і  збільшення 
ліберинів,  що  завершується  наступною  стадією  збудження 
статевого циклу. 

Якщо ж наступило запліднення, то жовте тіло функціонує 

під  дією  ЛГ  та  ЛТГ  протягом  вагітності,  а  кількість  ФСГ,  що 
виділяється, не забезпечує розвиток фолікулів до овуляції, тому 
проходить їх атрезія і статева циклічність відсутня. 

Нейрогуморальна  регуляція  статевої  функції  самців.  

З настанням статевого дозрівання самців імпульси, що надходять 
у  кору  головного  мозку  від  зовнішнього  середовища  (через 
органи слуху, зору, нюху), особливо сильні в присутності самок, 
передаються  по  центробіжних  нервах  у  кору  головного  мозку, 
сумуються  тут  з  імпульсами  від  внутрішніх  органів  і 
передаються  в  гіпоталамус,  де  виробляються  гонадотропні 
рилізинг‐гормони  (ГРГ),  які  надходять  у  гіпофіз,  стимулюють 
вироблення  фолікулостимулюючого  і  лютеїнізуючого  гормонів 
(ФСГ  і  ЛГ).  Поступаючи  у  кров,  в  сім’яниках:  ФСГ  у  клітинах 
Сертолі  активізує  сперміогенез,  а  ЛГ  у  клітинах  Лейдига  – 
виробництво  статевого  гормону  тестостерону.  Тестостерон 
сприяє  розвитку  статевих  органів  і  вторинних  статевих  ознак, 
регулює  розвиток  і  функцію  придаткових  статевих  залоз, 
викликає прояв безумовних статевих рефлексів (локомоторного, 
обіймального, ерекції, парувального та еякуляції). 

50

1.12. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ І ФУНКЦІЇ  

СТАТЕВИХ ОРГАНІВ ПТАХІВ 

 
Птахи  –  яйцекладні  тварини,  запліднення  в  яких 

відбувається  всередині  організму,  а  розвиток  ембріона  –  у 
зовнішньому середовищі. 

Статеві органи самок птахів. У самок птахів розвинений 

тільки  лівий  яєчник  і  лівий  яйцепровід,  розміри  яких  значно 
змінюються  залежно  від  фізіологічного  стану  і  несучості  самки. 
Так  у  курей  в  період  яйцекладки  яйцепровід  має  довжину  
65–70  см,  його  маса  становить  75–80  г,  а  маса  яєчника  –  до  40  г.  
У  період  паузи  в  яйцекладці  (під  час  линьки)  яйцепровід  змен‐
шується до 17–20 см, його маса – до 4 г, а маса яєчника –  до 3 г. 

Яєчник  курки‐несучки  –  це  гроно  фолікулів  різної 

величини  і  зрілості,  поверхня  його  нерівномірно  горбиста.  На 
ранній  стадії  розвитку  яйцеклітини  оточені  фолікулярними 
клітинами.  Розвиваючись,  яйцеклітини  перетворюються  на 
великі  кулі  –  яйцеві  жовтки,  діаметром  35–40  мм,  що  мають 
жовте забарвлення. 

Яйцепровід  складається  з  п’яти  ділянок:  широкої  лійки 

(довжиною 4–7 см), довгої (30–40 см) білкової частини, де форму‐
ється  білок яйця, вузького  перешийку  завдовжки  58 см,  пташи‐
ної матки (10–15 см), де закінчується відкладання білка і утворю‐
ється шкаралупа, і піхви (до 10 см), яка відкривається у клоаку. 

Ознакою  овуляції  у  птахів  є  збільшення  рідини  в  ділянці 

яєчника  та  яйцепроводу,  а  також  активна  перистальтика  його 
лійки. Овуляція триває 1–2 хв. Яйцеклітина виходить з фолікула, 
а  лійка  яйцепроводу  широкими  краями  охоплює  і  поглинає  її 
поки  верхні  краї  лійки  не  зімкнуться.  Слизова  оболонка 
яйцепроводу вкрита війчастим епітелієм. 

Процес поглинання і пересування яйця по верхній частині 

яйцепроводу  до  білкової  частини  триває  близько  20  хв.  Тут  і 
відбувається  запліднення,  після  чого  яйцеклітина  потрапляє  в 
білкову частину яйцепроводу, де протягом 3–3,5 год вкривається