Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

191

4.5. ВОДЯНКА ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК 

Водянка  плодових  оболонок  –  це  скупчення  великої 

кількості 

навколоплідної 

рідини 

в 

порожнині 

амніону 

(гідроамніон) або алантоісу (гідроалантоїс), а іноді в порожнинах 
обох оболонок. 

Водянка  частіше  зустрічається  у  корів  і  кобил  у  другій 

половині вагітності, рідше – в інших тварин. 

Причини. Це результат розладу функцій водної оболонки і 

порушення  плацентарного  кровообігу,  а  також  захворювань 
нирок плода та ін. 

Симптоми.  Живіт  вагітних  тварин  стає  бочкоподібним, 

голодні  ямки  виповнені.  Кількість  рідини  в  оболонках  плода 
може досягати у корів 200 л, а у кобил 100 л і більше.  Тварини 
рідко  лягають,  а  якщо  лягають,  то  на  груди,  а  не  на  бік,  як  за 
звично.    Дихання  і  пульс  прискорені,  апетит  відсутній.  При 
перкусії  черевних  стінок  –  звук  тупий.  Слизові  оболонки, 
особливо  піхви,  застійно  гіперемійовані.  При  ректальному 
дослідженні пропальпувати плід неможливо.  

Прогноз. При водянці плодових оболонок обережний, тому 

що  часто  плід  гине,  у  тварин  виникає  токсикоз,  що  може 
призвести до загибелі самки. 

Лікування.  При  невеликій  водянці  вагітність  може 

закінчитися  народженням  живого  плода.  Велика  водянка 
частіше  перериває  вагітність,  відбувається  затримка  посліду, 
який слід відокремити і лікувати тварину як при гідрометрі. За 
затяжного  перебігу  хвороби,  що  загрожує  життю  самки, 
роблять штучний аборт або кесарів розтин. 

4.6. ПЕРЕДЧАСНІ ПЕРЕЙМИ І ПОТУГИ 

 
Передчасні  перейми  та  потуги  (Dolores  ad  раrtит 

іттаtиrеs) – це такі, які з’являються завчасно до очікуваних родів. 
Найчастіше  вони  виникають  у  кобил  в  останній  третині 

192

вагітності  при  закритій  шийці  матки  і  відсутності  інших  ознак 
наближення родів чи аборту. 

Причини. Найчастішими причинами є охолодження тіла і 

надмірне  фізичне  напруження  тварин.  Крім  того,  передчасні 
перейми  і  потуги  можуть  зумовити  посилені  рухи  плода  від 
подразнення його та ударів по черевній стінці матері. Звичайно, 
і  інші  моменти,  які  ведуть  до  спорадичного  аборту,  можуть 
викликати  передчасні  потуги.  Якщо  подразник  продовжує 
сильно  діяти,  то  до  скорочень  матки  приєднуються  скорочення 
черевного преса. 

Симптоми.  Тварина  на  початку  проявляє  помітне 

занепокоєння, яке виявляється у жуйних тварин у тому, що вони 
стогнуть  і  мукають.  У  кобил  до  появи  виразних  потуг  можна 
спостерігати ознаки кольок. Надалі у тварин вигинається спина і 
дуже  скорочуються  черевні  м’язи.  Якщо  ці  явища  затягуються, 
то  у  тварин  прискорюється  дихання,  частішає  пульс,  вони 
потіють. 

Діагноз.  Ставлячи  діагноз,  треба  відрізняти  передчасні 

перейми  і  потуги  від  нормальних  родів.  При  передчасних 
потугах  вим’я  порожнє  і  в’яле,  не  видно  западання  крижово‐
тазових  зв’язок,  статеві  губи  мало  набряклі,  Точніше  ж  це 
розпізнати можна вагінальним дослідженням.  

Прогноз.  Завжди  обережний.  Потуги  можуть  незабаром 

припинитися.  Іноді  вони  через  деякий  час  знову  з’являються  і 
припиняються.  Нерідко  можна  спостерігати  їх  посилення,  а  це 
може призвести до таких ускладнень, як аборт, випадання піхви, 
сечового  міхура  або  прямої  кишки.  У  кобил,  корів,  кіз  і  овець 
бувають випадки раптової смерті внаслідок розриву матки. 

Лікування  повинно  спрямовуватися  на  зняття  потуг  та 

збереження  вагітності.  Для  цього  тварину  треба  насамперед 
заспокоїти  –  їй  роблять  легку  проводку  або  ж  переводять  в 
ізольоване темне приміщення і ставлять так, щоб задня частина 
тіла була вищою від передньої. На поперек та крижі накладають 
зігрівальний  компрес  (нагрітий  пісок  в  мішку,  гарячі  грілки, 

193

припарки  з  сінної  потерті).  Коровам  можна  задавати  через  рот 
алкоголь, а кобилам хлоралгідрат (15 – 20 мл розведений в 0,5 л 
води).  Добрі  наслідки  дає  епідуральна  низька  сакральна 
анестезія  та  підшкірне  введення  атропіну  в  лікувальних  дозах. 
Якщо  ж  вагітність  вже  перервалася,  то  слід  чим  швидше 
видалити мертвий плід. 

4.7. ЕКЛАМПСІЯ 

 
Еклампсія  (есlampsia;  від  грец.  еklampsis  –  спалах,  раптове 

виникнення)  –  токсикоз  вагітних,  що  характеризується  появою 
нападів і судом у передродовий і післяродовий періоди.  

Хворіють  усі  домашні  тварини,  але  найчастіше  собаки 

дрібних  порід  у  період  годівлі  цуценят,  рідше  свині,  корови  і 
кобили.  Захворювання  виникає  у  другій  половині  вагітності,  у 
період родів та після родів. 

Причини.  Гадають,  що  еклампсія  є  найсерйознішим 

ступенем  пізнього  токсикозу  вагітності  і  розвивається  у 
результаті розладу функцій головного мозку при надходженні в 
організм  матері  у  період  вагітності  антигенів  плаценти,  а  після 
родів – продуктів розкладання плаценти і лохій. 

Симптоми. Приступ еклампсії починається з „безглуздого 

виразу”  і  закочування  очей,  переляку  і  занепокоєння.  Вони 
супроводжуються  хиткою  задерев’янілою  ходою,  порушенням 
рівноваги,  почастішанням  пульсу  і  дихання.  Різко  зростає 
артеріальний тиск. За цими симптомами проявляються судоми 
мускулатури  тулуба,  шиї  і  особливо  жуйних  м’язів  (тризм)  зі 
скреготанням  зубами  і  виразною  пінистою  слинотечею. 
Внаслідок  скорочень  м’язів  шиї  голова  відкидається  назад, 
з’являються  хрипи  і  задуха.  Напад  буває  швидкоплинним  або 
триває  до  30  хв,  після  чого  тварина  лежить  у  пригніченому 
напівкоматозному  стані,  підхоплюється,  озирається  по  боках, 
лякається  і  врешті‐решт  заспокоюється.  Приступ  може 

194

повторитися  за  кілька  годин  або  навіть  діб.  Підсилення 
зовнішніх  подразників  (біль,  шум,  яскраве  світло  тощо)  може 
викликати новий напад еклампсії. 

Прогноз.  Напади  еклампсії  небезпечні  тому,  що  тварина 

може  наносити  собі  значні  травми.  Ускладненнями  еклампсії 
бувають  жовтяниця,  аспіраційна  пневмонія,  набряк  легень, 
крововиливи  у  головний  мозок,  паралічі,  кома  і  загибель  у 
результаті недостатності печінки і нирок, а також крововиливів у 
життєво важливі органи. 

Лікування.  Забезпечують  спокій,  тепле  затемнене  примі‐

щення  і  товсту  підстилку.  Припадки  усувають  шляхом  призна‐
чення  кобилі  хлоралгідрату  у  вигляді  клізми.  Корову  часто 
здоюють,  виконують  кровопускання.  Свині  внутрішньом’язово 
ін’єктують 20 мг реланіуму. У кішок показаний ефірний наркоз. 
Внутрішньом’язово  застосовують  25  %‐ий  розчин  магнію 
сульфату  коровам  120  мл,  свиням,  вівцям  і  козам  –  20–25  мл, 
собакам  –  5–15  мл.  Є  дані  про  ефективну  дію  аміназину  у  дозі  
2 мл/100 кг маси тварини при його внутрішньовенному введенні 
разом  з  розчином  глюкози  (діє  як  седативне,  протисудомне  і 
гіпотензивне).  Сукам  призначають  для  повільного  внутрішньо‐
венного  введення  10  %‐ий  розчин  кальцію  борглюконату  у  дозі 
5–20 мл, після чого у тій же дозі – підшкірно. 

У  період  між  припадками  всередину  задають  натрію 

гідрокарбонат,  препарати  брому  (коровам  і  кобилам  20–50  г, 
свиням  2–5  г,  собакам  0,2–2  г),  кальцію,  вітаміну  Д,  тахістін, 
паратиреоїдін. Для покращення кровотоку у системі капілярів і 
дезінтоксикації застосовують глюкозо новокаїнову суміш (100 мл 
20 %‐го розчину глюкози або реополіглюкіну та  10 мл 0,25 %‐го 
розчину новокаїну на 100 кг маси тварини). 

Якщо  еклампсія  виникла  у  тварини  у  період  родів,  треба 

якомога  швидше  завершити  роди.  Після  народження  плода  і 
після наркозу захворювання часто проходить. 

195

Профілактика:  наприкінці  вагітності  з  раціону  сук 

виводять  кальцієві  добавки,  котрі  можуть  шляхом  пригнічення 
функції  паращитоподібних  залоз  заблокувати  виділення 
кальцію у період родів та після них, що і призводить до слабкої 
родової діяльності та еклампсії. 

4.8. ЗАЛЕЖУВАННЯ ПЕРЕД РОДАМИ 

 
Залежування  перед  родами    (Paraplegia  ante  partum)  − 

симптомокомплекс  ряду  розладів  функції  руху.  Реєструють  за 
кілька днів або тижнів до родів у другій половині зими у корів і 
кіз; рідше буває у кобил. 

Причини. 

Порушення 

обміну 

речовин, 

ожиріння, 

остеодистрофія.  Сприяють  недузі  недостатня,  неповноцінна  і 
надмірна  годівля,  відсутність  моціону  і  затиснення  нервів  при 
набряках  вагітних,  багатоплідна  вагітність,  водянка  плода  і 
плідних оболонок, хвороби кінцівок. 

Симптоми.  Похитування  і  кульгавість  при  пересуванні, 

утруднене вставання, тварина довго лежить і зрештою зовсім не 
піднімається на кінцівки. 

Прогноз.  Чим  ближче  до  родів,  тим  сприятливіший. 

Тривале  лежання  призводить  до  розладів  травлення,  висна‐
ження, атрофії м’язів тазових кінцівок, пролежнів, інтоксикації і 
сепсису. 

Лікування.  Забезпечують  повноцінну  годівлю  і  рясну 

підстилку. Перевертають і масажують тварину 2–3 рази на день, 
піднімають  тварину.  Призначають  полівітаміни,  макро‐  і 
мікроелементи,  антиоксиданти.  Корисною  є  паралюмбальна 
анастезія  за  І.І.  Магдою.  Внутрішньовенно    вливають  150  мл  
40  %‐ої  глюкози  разом  зі  100  мл  10  %‐го  розчину  кальцію 
хлористого  на  1,  3,  5‐й  дні  та  внутрішньом’язово  50  мл  5%‐го 
розчину  аскорбінової  кислоти  і  4  мл  5%‐го  розчину  вітаміну  Е 
(токоферолу).  В.С.  Авдеєнко  рекомендує  вводити  400  мл