Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

196

поліглюкіну  з  інтервалом  24  год  і  внутрішньом’язово  –  15  мл 
імуностимулятора  продігіозану  з  інтервалом  12  год  та  один  раз 
на 6 год внутрішньом’язово деперсолон. 

Рис. 19. Спосіб фіксації для підйому тварини  

за залежування методом Іонка 

 
Профілактика:  збалансовують  раціон  годівлі.  Виключають 

з раціону кислі корми, зменшують згодовування концентратів, у 
раціон вводять сіно сінаж трав’яне борошно моркву гідропонну 
зелень,  згодовують  соснову  або  ялинову  хвою.  У  сонячні  дні 
забезпечують моціон тваринам. 

4.9. КРОВОТЕЧА З МАТКИ 

 
Кровотеча  з  матки  (metrorrhagia)  зустрічається  у  кобил, 

корів  і  кіз,  внаслідок  розриву  кровоносних  судин  слизової 
оболонки матки і хоріона. 

Причини. Травми під час падіння, стрибках, тяжкій роботі, 

дія  мікроорганізмів,  інвазії,  новоутворення.  Смерть  одного  з 
плодів  за  двійневої  вагітності  у  кобили  або  за  муміфікації  у 
корови; відшарування плаценти. 

Симптоми.  Витікання  крові  назовні  через  шийку  матки, 

занепокоєння,  хитка  хода,  тремтіння  мускулатури,  блідість 

197

слизових  оболонок,  спітніння,  загальна  слабкість.  Суки 
скавучать,  часто  лягають,  встають.  Відзначаються  незначні 
потуги, результатом яких є періодичне виділення згустків крові. 

Діагноз.    Витікання  крові  через  шийку  матки  назовні.  Для 

диференціації  роблять  вагіноскопію  і  встановлюють,  звідки 
виділяється кров 

Прогноз. Сумнівний і несприятливий у кобил і сук. 
Лікування. Забезпечують повний спокій, тварину розміщу‐

ють  на  „місток”,  холодний  компрес  на  поперек  і  крижі. 
Внутрішньом’язово    вводять  міотоніки  (окситоцину,  пітуітрин). 
Внутрішньовенно  –  спочатку  препарати  для  згортання  крові 
(вітамін В

12

, вікасол, 10%‐ий розчин кальцію хлориду, магнофос), 

а  потім  кровозамінні  –  поліглюкін  в  дозі  400  мл,  фізрозчин  –  
3–5 л. 

Профілактика:  забезпечити  тварин  регулярним  моціоном, 

повноцінною  годівлею,  інсоляцією,  виключити  надмірну 
експлуатацію. 

4.10. СКРУЧУВАННЯ МАТКИ 

 
Скручування 

матки 

(torsio 

uteri) 

– 

матка, 

або 

плодоносний ріг, переміщується навколо своєї повздовжньої осі 
вправо  або  вліво  в  межах  від  90

0

  до  повного  оберту  на  360

0

.  У 

кобил  і  жуйних  вузол  скручування  міститься  в  ділянці 
внутрішньої  частини  шийки  матки,  а  у  багатоплідних  тварин  в 
будь‐якій частині вагітного рогу між плідними яйцями. 

Причини.  Широка  маткова  зв’язка  не  фіксує  ріг 

плодовмістилища по всій його довжині, падіння вагітних тварин 
з  перевертанням;  сильні  поштовхи,  рух  по  нерівній  поверхні, 
спуск з крутої гори та ін. 

Клінічні  ознаки.  Протягом  вагітності  відмічаються  кольки, 

занепокоєння,  переступання  задніми  кінцівками,  оглядання  на 
живіт,  припинення  жуйки,  легка  тимпанія.  Тварини  часто 
лягають,  встають,  б’ють  себе  по  животу  кінцівками,  виникає 

198

копростаз,  а  у  передродовий  період  короткочасні  перейми  і 
потуги. 

Діагноз.  Базується  на  основі  вагінального  і  ректального 

дослідження.  При  вагінальному  дослідженні  складки  слизової 
оболонки  піхви  розташовані  гвинтоподібно  навколо  закритої 
шийки  матки.  При  сильному  перекручуванні  матки  доступу  до 
шийки 

немає. 

Ректальним 

дослідженням 

встановлюють 

наявність  спереду  шийки  матки  щільного  „вузла”  із  скручених 
тканин  матки.  Через  нееластичну,  щільну  стінку  матки 
промацується плід. 

Рис. 20. Скручування матки вправо 

 
Прогноз.  Сприятливий  –  при  незначному,  до  180°  скручу‐

ванні.  При  запізнілому  розкручуванні  можуть  спостерігатися 
загибель  і  емфізема  плода,  застій  крові  і  шоковий  стан 
породіллі,  розрив  матки  внаслідок  тромбозу  її  судин  і  ішемії, 
виворіт 

піхви 

розлади 

сечовипускання 

у 

результаті 

перетискування  складками  піхви  зовнішнього  отвору  уретри, 
затвердіння шийки матки, метрит і перитоніт. 

Лікування. При закритій шийці матки і відсутності перейм 

і потуг тварину перевертають через спину навколо поздовжньої 
осі  в  сторону  скручування  за  методом  Шефера  (рис.  21).  Якщо 

199

шийка  матки  відкрита,  то  рукою  розкривають  плідний  міхур, 
випускають  води,  захоплюють  передлежачу  частину  плода  і 
крутять його в сторону – зворотну скручуванню. 

Рис. 21. Розкручування матки за методом Шефера 

 
Профілактика: 

не 

допускати 

скупченість 

тварин. 

Забезпечити  повноцінність  раціонів  вагітних,  регулярний 
активний моціон, не випасати на кручах, не полохати тварин. 

4.11. НАБРЯК ВАГІТНИХ 

 
Набряк  вагітних  (оеdета  grаvіdаrит)  тварин  –  це 

скупчення транссудату в шкірі та підшкірній клітковині тазових 
кінцівок  та  нижньої  черевної  стінки  з  явищами  венозного 
застою.  Від  фізіологічного  набряку  –  одного  з  передвісників 
родів, він відрізняється часом та причиною виникнення. 

Причини.  Схильність  до  набряків  розвивається  у  тварин  у 

зв’язку із збільшенням об’єму циркулюючої крові при зростанні 
проникності  судин,  порушеннях  водного  та  мінерального 
обмінів,  що  призводить  до  підвищеного  вмісту  рідини  в 

200

тканинах.  Це  особливо  характерно  для  тварин  з  хворобами 
серця,  печінки,  нирок.  Сприяють  виникненню  захворювання 
згодовування  великої  кількості  соковитих  кормів,  мінеральне 
голодування та відсутність моціону. 

Симптоми.  У  ділянці  вим’я,  зовнішніх  статевих  органів, 

нижньої  стінки  живота,  підгрудка,  кінцівок,  молочної  залози 
з’являються  не  болючі,  холодні,  обмежені  чи  розлиті  набряки. 
При  сильних  набряках  шкіри  нижньої  стінки  живота  молочна 
залоза  опускається  до  рівня  скакальних  суглобів.  Іноді  набряк 
може  поширитись  на  статеві  губи,  промежину,  а  спереду  –  на 
підгрудок. При натисканні пальцем на набряклу тканину на ній 
залишається заглибина. 

Прогноз  сприятливий.  При  поліпшенні  умов  утримання 

тварин  набряки  зникають  або  ж  дальший  розвиток  їх 
припиняється.  Набряк  також  зникає  після  родів.  Проте  при 
ранніх  набряках,  особливо  у  тварин  з  хворобами  серця,  нирок 
прогноз  повинен  бути  обережним.  Перетискання  транссудатом 
судин  обумовлює  порушення  циркуляції  крові  і  зниження 
резистентності  тканин.  Незначні  травми  в  таких  випадках, 
банальна  мікрофлора,  сприяють  переходу  набряку  в  запальний 
процес,  можуть  розвиватися  флегмона  та  некрози  значних 
ділянок шкіри. 

Лікування  хворих  розпочинають  з  вилучення  з  раціону 

соковитих  кормів  і  солі,  надання  моціону  та  виконання  масажу 
за  ходом  лімфатичних  судин  (від  вим’я  до  грудей,  кінцівок  − 
знизу  вгору).  Із  медикаментозних  препаратів  призначають 
хлористий  кальцій,  вітамін  С  і  сечогінні.  Рекомендовано  засто‐
сування  теоброміну  або  еуфіліну  всередину  в  середніх  дозах,  а 
також ін’єкції 6%‐го розчину декстрану або 30%‐ої альбумінової 
сироватки, а у разі токсичного набряку – димедрол, супрастін. 

В.С.  Авдеєнко  репрезентує  методику  комплексного 

лікування корів за набряку  під час вагітності: 

1‐й день − внутрішньом’язово дегістин 10 мл у поєднанні з 

50 мл 25%‐го розчину сірчанокислої магнезії;