Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

231

немає,  то  весь  приплід  вигодовують  під  матір’ю,  підпускаючи 
поросят до смоктання в дві черги. 

З  5  дня  життя  поросят  необхідно  підгодовувати  свіжим 

коров’ячим  молоком.  Починають  з  50  мл  і  поступово  збільшу‐
ючи,  доводять  до  300–400  мл  на  одну  голову  на  добу  до 
відлучення.  При  утриманні  поросят  у  приміщенні  необхідно 
профілактувати анемію введенням препаратів заліза.  

Породіллям  всіх  видів  тварин  потрібно  давати  в  перші  

3–5 днів після родів корми, які легко засвоюються, в половинній 
дозі  добового  раціону,  а  потім  поступово  збільшувати  даванку 
кормів до повної фізіологічної потреби тварин. 

Через 3–5 днів після родів тваринам корисно надавати мо‐

ціон  у  вигляді  прогулянок  на  свіжому  повітрі,  а  в  літній  період 
випасати протягом 1–2 годин за сприятливих погодних умов. 

V

Контрольні питання

1. Яка терапія початку родового процесу є основною? 
2. Як впливає будова таза на перебіг родового процесу? 
3. Які основні клінічні ознаки передвісників родів? 
4. Які стадії виділяють під час перебігу родового процесу? 
5. Які особливості перебігу родового процесу у корови? 
6. Які особливості перебігу родового процесу у кобили? 
7. Які особливості перебігу родового процесу у вівці та кози? 
8. Які особливості перебігу родового процесу у свині? 
9. Які особливості перебігу родового процесу у кролиці? 
10. Яке значення для перебігу родів має розміщення плода? 
11.  Що  є  об’єктом  родів  і  які  ділянки  плода  мають  самий 

більший об’єм? 

12. Правила надання допомоги при нормальних родах. 
13.  Які  фактори  необхідно  враховувати  при  організації 

родильних відділень та організації родів? 

14. Правила прийому новонароджених. 
15. Правила догляду та годівлі породіллі? 

232

Розділ 6 

ПАТОЛОГІЯ РОДІВ І ДОПОМОГА  
ЗА ЇХ УСКЛАДНЕННЯ 

6.1. ПРИЧИНИ ПАТОЛОГІЧНИХ РОДІВ 

Факторами, що сприяють виникненню патологічних родів, 

можуть  бути  несприятливі  впливи  навколишнього  середовища, 
неповноцінна  годівля,  відсутність  моціону  за  прив’язного 
утримання, що обумовлюють загальну слабкість організму. 

Найчастіше патологічні роди виникають за таких причин: 
• порушення  анатомо‐топографічних  відношень  між 

родовими шляхами і організмом плода; 

• невідповідність родових шляхів розмірам плода; 
• слабкість родової діяльності; 
• наявність механічних перешкод в родовому шляху; 
• некваліфіковане втручання у перебіг родового процесу. 
За  Д.Д.  Логвиновим  розрізняють  чотири  головні  види 

патологічних родів. 

1.  Порушення  динаміки  родів  (розлади  функціонального 

порядку). 

Патологічні  роди

  (

partus anormalis

)  або 

дистоції

  – це 

аномалії  родової  діяльності,  які  характеризуються  порушенням, 
подовженням або відсутністю однієї з стадій родів. 

233

3

 Слабкі перейми і потуги. 

3

 Бурхливі перейми і потуги. 

3

 Сухість родових шляхів. 

2. Невідповідність об’єму плода до об’єму родових шляхів 
3

 Вузькість  вульви  і  піхви,  новоутворення  і  кісти 

передвер’я піхви і піхви. 

3

 Звуження і зарощення шийки матки. 

3

 Спазм шийки матки. 

3

 Новоутворення шийки матки. 

3

 Вузькість таза. 

3

 Крупнопліддя. 

3.  Порушення  взаємовідношень  між  плодом  і  родовими 

шляхами. 

3

 Неправильні положення плода: 

• поперечне  положення  з  черевним  або  із  спинним 

передлежанням; 

• вертикальне  положення  з  черевним  або  із  спинним 

передлежанням. 

3

 Неправильні позиції плода: 

• нижня  з  головним  або  тазовим  передлежанням,  з 

правильним або неправильним членорозміщенням; 

• бокова  з  головним  або  тазовим  передлежанням,  з 

правильним або неправильним членорозміщенням; 

3

 Неправильні членорозміщення плода 

• при  головному  передлежанні:  заворот  голови  набік, 

вниз,  вгору;  перекручування  шиї,  згинання  кінцівок  у  зап’яст‐
ному,  ліктьовому,  плечовому  суглобах;  потиличне  розміщення 
кінцівок; 

• при тазовому передлежанні: стегнове, п’яткове, сідничне 

передлежання; неправильне розміщення хвоста. 

4. Виродливості, що зумовлюють збільшення об’єму плода 
3

 Поодинокі виродки: 

• водянка плода; 
• черевна водянка, грудна водянка; 

234

• вивертання плода; 
• перосома. 
3

 Подвійні виродки: 

• симетричні: біцефали, стернопаги, іліопати, ішіопаги; 
• асиметричні: безформні виродки, пігопаг‐паразит. 
Зустрічаються  також  поєднання  аномалій  родової  діяль‐

ності. 

Запропоновані  інші  класифікації  патологічних  родів 

(напр.J.  Derivaux  et  F.  Ectors,  розрізняють  патологічні  роди 
материнського і плодового походження, викликані порушенням 
передлежання і позиції плода). 

Поширеність патології другої стадії родів: 
• найчастіше (2–7%) бувають у корів; 
• у тварин, які народжують вперше; 
• у тварин, які народжують самців (крупнопліддя); 
• у тварин, які народжують мертві плоди. 

6.2. АКУШЕРСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  ТА ПОСТАНОВКА 

ДІАГНОЗУ 

 
Акушерське  дослідження  проводять  у  період  вагітності, 

родів  та  в  післяродовому  періоді.  Воно  охоплює  також  новона‐
роджених  і  діагностику  хвороб  молочної  залози.  При  цьому 
використовують  такі  методи:  анамнез,  зовнішній  огляд,  внут‐
рішнє  дослідження  (вагінальне,  ректальне),  а  за  необхідності  –  і 
сонографію, лабораторні дослідження секрету, крові тощо. 

У  ході  збору  анамнезу  під  час  вагітності  з’ясовують 

інформацію про наступне: 

• термін плодоносіння; 
• коли виникла патологія; 
• характер останніх родів і перебіг післяродового періоду; 
• кількість осіменінь і дата останнього; 
• від  якого  плідника  використовували  сперму  для 

осіменіння; 

235

• поширеність цієї патології серед самок у теперішній час 

і в минулому; 

• коли, ким і за якою схемою проводили лікування. 
Під час зовнішнього дослідження проводять огляд вульви, 

промежини,  переддвер’я  піхви,  крижово‐сідничних  зв’язок. 
Звертають  увагу  на  цілісність  слизових  оболонок  вульви  і 
переддвер’я  та  їх  колір,  наявність  набряків  і  ран;  характер 
виділень  із  статевих  органів  та  пальпують  плід,  визначають 
відповідність розвитку вагітності її термінам. 

За  внутрішнього  дослідження  (ректального,  вагінального) 

визначають стан піхви, матки (шийки, тіла, рогів) і плода у разі 
патології  вагітності  або  стан  геніталій  після  аборту  чи  родів. 
Вагінальне  дослідження  вагітних  необхідно  проводити  з 
дотриманням правил асептики, з великою обережністю і тільки 
за достатнього обгрунтування його доцільності. 

Під час родів акушерське дослідження проводять тільки за 

наявності  передумов  для  цього.  Передумовами  для  акушерського 
дослідження  і  надання  рододопомоги  можуть  бути:  подовження 
терміну стадії виведення плода понад фізіологічно обумовлений 
у  цього  виду  самок  (у  корови  −  понад  6  год,  у  кобили  −  понад  
15 хв, у вівці – понад 25 хв, у свині − понад 6 год на увесь приплід, 
у суки і кішки − понад 12 год на увесь приплід, у кролиці − понад 
30  хв  після  появи  переймів  і  потуг);  раптове  послаблення  або 
припинення  переймів  та  потуг  після  бурхливих  попередніх; 
відсутність  переймів  і  потуг  після  відходження  навколоплідних 
вод;  прорізування  тільки  голови  плода  або  голови  і  однієї 
кінцівки  або  тільки  однієї  кінцівки;  роди  в  самок  з  викривлен‐
нями  таза  (вродженими  чи  набутими)  або  з  розривами  шийки 
матки під час попередніх родів. 

Підготовка  до  дослідження.  Перед  акушерським  досліджен‐

ням необхідно підготувати місце роботи, додаткові матеріали та 
інструменти,  породіллю  і,  відповідно,  підготуватися  акушеру, 
що проводить дослідження.